ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.02.2023Справа № 910/9995/22
Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/9995/22
за позовом Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради
до Міністерства соціальної політики України
про стягнення грошових коштів,
Без виклику учасників судового процесу.
29 вересня 2022 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява № 56.1-103 від 23.09.2022 року Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (позивач) до Міністерства соціальної політики України (відповідач) про стягнення збитків у розмірі 11 800,00 грн. (одинадцять тисяч вісімсот гривень).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок бездіяльності дій відповідача позивачу було завдано збитків у розмірі 11 800,00 грн., які полягають у стягненні з позивача витрат на професійну правничу допомогу за рішеннями Донецького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 року у справі № 910/9995/22 позовну заяву № 56.1-103 від 23.09.2022 року Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради до Міністерства соціальної політики України про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення даної ухвали.
У зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань на оплату послуг з пересилання поштових відправлень Господарський суд міста Києва 29.09.2022 року припинив відправку кореспонденції засобами поштового зв'язку (відповідну інформацію розміщено на сторінці Господарського суду міста Києва суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://ki.arbitr.gov.ua/sud5011/pres-centr/novyny/1326909/).
За вказаних обставин, ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 року у даній справі було направлено на електронну пошту Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради: dszn@mariupolrada.gov.ua.
24.10.2022 року через систему «Електронний суд» від Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9995/22, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.
28 листопада 2022 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 14.11.2022 року № 11934/0/2-22/13, в якому відповідач проти позовних вимог заперечив, зазначивши, що відповідач не порушував прав позивача та діяв у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Будь-яких інших заяв чи клопотань сторонами до суду не надано.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
У 2020 та 2021 роках Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради було здійснено нарахування та виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особами, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірах, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року № 112 та від 08.04.2021 року № 325.
Проте, не погоджуючись з розмірами сум виплачених їм одноразових грошових допомог до 5 травня 2020 та 2021 роки, отримувачі допомоги звернулися до суду з адміністративними позовами про визнання протиправними дій Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради та стягнення заборгованості щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 та 2021 роки. Крім стягнення перерахованих сум допомоги за рішеннями Донецького окружного адміністративного суду з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради було стягнуто і суми витрат позивачів на професійну правничу допомогу у розмірі 11 800,00 грн., а саме:
- рішенням від 14.07.2021 у справі № 200/5502/21 - 1000,00 грн.;
- рішенням від 15.07.2021 у справі № 200/7319/21 - 1000,00 грн.;
- рішенням від 28.07.2021 у справі № 200/5887/21 - 1000,00 грн.;
- рішенням від 05.08.2021 у справі № 200/7800/21 - 1000,00 грн.;
- рішенням від 09.08.2021 у справі № 200/7358/21 - 600,00 грн.;
- рішенням від 03.09.2021 у справі № 200/9506/21 - 500,00 грн.;
- рішенням від 07.09.2021 у справі № 200/8229/21 - 1200,00 грн.;
- рішенням від 06.10.2021 у справі № 200/11023/21 - 3000,00 грн.;
- рішенням від 08.10.2021 у справі № 200/11320/21 - 1000,00 грн.;
- рішенням від 11.10.2021 у справі № 200/9267/21 - 1000,00 грн.;
- рішенням від 08.11.2021 у справі № 200/13096/21 - 500,00 грн.
Вищенаведені суми витрат позивачів на правничу допомогу було стягнуто з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, саме з коштів органів місцевого самоврядування, що підтверджується висновками з рахунків, і що спричинило шкоду позивачу в розмірі сплаченої суми - 11 800,00 грн.
Позивач в обґрунтування заявленого позову посилається на те, що Міністерство повинно було передбачити у паспорті бюджетної програми на 2021 рік, зокрема, зміни розміру суми виплати до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
У зв'язку з наведеним, позивач стверджує, що сума грошової допомоги не була профінансована у достатньому розмірі, що спричинило в подальшому стягнення недоплачених сум, а також пов'язаних з цим витрат на професійну правничу допомогу через суд та, як наслідок, шкоду Департаменту.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Міністерство відповідно до положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 423 (надалі - положення) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби тощо.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 56 Конституції України визначає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
За змістом частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є заподіяння майнової шкоди.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способами захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.
Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Таким чином, норма статті 1173 Цивільного кодексу України, на підставі якої заявлені позовні вимоги у даній справі, передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.
Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди, згідно з приписами статті 56 Конституції України та статті 1173 Цивільного кодексу України потрібна наявність таких елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) розміру шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та шкодою.
При цьому, довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 02.03.2018 року у справі № 916/336/17.
За таких обставин, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього державного органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
Отже, суд має виходити з критерію реальності завданих збитків (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності цього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з його практикою позивач має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19366/04).
У той же час, виходячи з наведених вище норм, позивачем не доведено жодного факту порушення його прав з боку Міністерства.
Суд звертає увагу, що для виконання рішень, прийнятих національними судами, Міністерством передбачено бюджетну програму за КПКВК 2501290 "Забезпечення виконання рішень суду".
За приписами статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" Міністерству, як головному розпоряднику бюджетних коштів за бюджетною програмою КПКВК 2501290, було передбачено видатки в обсязі 100 000,00 грн.
У зв'язку з воєнними діями в України та з метою ефективного, раціонального використання бюджетних коштів, постановами Кабінету Міністрів України від 10.03.2022 року № 245 та від 01.04.2022 року № 401 "Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету", прийнятими відповідно до абзацу 2 підпункту 2 пункту 22 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, скорочено видатки загального фонду державного бюджету, зокрема, за бюджетною програмою за КПКВК 2501290 на 73 000,00 грн.
Отже, видатки на 2022 рік за КПКВК 2501290 складають 27 000,00 грн.
З метою врегулювання питань виплати у 2022 році коштів на виконання судових рішень, постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 року № 538 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 № 902 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду", якою затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду (далі - Порядок).
За приписами пункту 5 цього Порядку бюджетні кошти спрямовуються з дотриманням такої пріоритетності напрямів:
1) забезпечення виконання грошових зобов'язань, які виникли на підставі рішень на користь стягувача (далі - грошове зобов'язання), щодо якого винесено рішення, боржниками у виконанні яких визначено Мінсоцполітики та Нацсоцслужбу, а також відшкодування моральної шкоди та судових витрат, сплати виконавчого збору, витрат і штрафів, накладених державним виконавцем відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження";
2) забезпечення виконання грошових зобов'язань щодо виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань разової грошової допомоги до 5 травня у розмірах, визначених Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", боржниками у виконанні яких визначено регіональні органи соціального захисту населення, районні органи соціального захисту населення, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат, а також відшкодування моральної шкоди та судових витрат;
3) забезпечення виконання грошових зобов'язань щодо інших соціальних виплат (крім зазначених у підпункті 2 цього пункту), боржниками у виконанні яких визначено територіальні органи Нацсоцслужби, регіональні органи соціального захисту населення, районні органи соціального захисту населення, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат;
4) забезпечення сплати судових витрат, виконавчого збору, витрат і штрафів, накладених державним виконавцем відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження", боржниками у виконанні яких визначено територіальні органи Нацсоцслужби, регіональні органи соціального захисту населення, районні органи соціального захисту населення, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат.
Відповідно до пункту 9 Порядку розподіл бюджетних коштів між боржниками здійснюється Мінсоцполітики з дотриманням пріоритетності напрямів пропорційно потребі в забезпеченні виконання рішень на підставі інформації, наданої Мінсоцполітики Нацсоцслужбою та регіональними органами соціального захисту населення за встановленою Мінсоцполітики формою.
Пунктом 13 Порядку передбачено, що Мінсоцполітики після надходження від регіональних органів соціального захисту населення узагальненої інформації про потребу в бюджетних коштах для забезпечення виконання рішень не пізніше ніж протягом трьох робочих днів перераховує бюджетні кошти регіональним органам соціального захисту населення відповідно до розподілу бюджетних коштів у межах помісячного розпису асигнувань.
Згідно з помісячним розписом асигнувань загального фонду Державного бюджету України на 2022 рік за КПКВК 2501290 (зі змінами) передбачено видатки на червень та вересень-грудень поточного року.
Міністерство відповідно до розподілів відкритих асигнувань від 09.06.2022, від 14.09.2022 та від 13.10.2022 спрямувало кошти Департаменту в сумі 70 200,00 грн. для виплати за рішеннями суду щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Враховуючи вищевикладене, спрямування коштів за КПКВК 2501290 відбувається з дотриманням пріоритетності напрямів відповідно до наданих пропозицій регіональними органами соціального захисту населення згідно з розписом асигнувань загального фонду Державного бюджету України.
Слід також зазначити, що відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду, безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою.
Відповідно до абзацу 3 пункту 26 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету. У разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування (залишки коштів на рахунках), безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів.
Згідно з абзацом 5 пункту 28 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників
Таким чином, судом встановлено, що Міністерство не порушувало прав Департаменту та діяло у межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством України.
Оскільки позивач у встановленому законом порядку не довів завдання йому шкоди неправомірними діями відповідача, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради у зв'язку з їх недоведеністю та необґрунтованістю.
Інші доводи, на які посилалися учасники справи під час розгляду даного спору, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови в задоволенні позову.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2481,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 14.02.2023р.
Суддя О.В. Котков