ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.02.2023Справа № 910/14345/22
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Белферт Україна"
про забезпечення зустрічного позову.
Суддя Мандриченко О.В.
Представники: не викликалися.
Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" звернулося з позовом до Господарського суду міста Києва, в якому просить солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Белферт Україна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Родючість плюс" заборгованість за договором про надання кредитної лінії в режимі овердрафт № 150119-О від 15.01.2019 в розмірі 9 697 985,39 грн, з яких: 8 198 310,27 грн заборгованість за простроченим кредитом, 1 499 675,12 грн заборгованість за простроченими процентами.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачами належним чином не виконано свої зобов'язання щодо погашення кредиту, який був наданий відповідачу 1 і за погашення якого поручився відповідач 2 відповідно до договору поруки № 150119-П від 15.01.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2022 відкрито провадження у справі № 910/14375/22 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, підготовче засідання призначено на 31.01.2023.
До господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Белферт Україна" надійшла зустрічна позовна заява, в якій заявник просить:
- зобов'язати АТ "Банк "Кредит Дніпро" дотримуватись вимог п.18 розділу ЦК України "Прикінцеві та перехідні положення" шляхом: ??
утримання ним протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та до закінчення 30-денного строку після його припинення або скасування від нарахування процентів на суму простроченого кредиту за будь-якою процентною ставкою згідно договору про надання кредитної лінії в режимі овердрафт від 15.01.2019 №150119-О та від застосування інших нарахувань і платежів за цим договором всупереч вказаній вимозі закону; ??
списання ним процентів у розмірі 10,5 % річних у повній сумі їх нарахування, які були нараховані з 01.03.2022 на суму простроченого кредиту за договором про надання кредитної лінії в режимі овердрафт від 15.01.2019 № 150119-О.
- визнати наявність у ТОВ з II "Белферт Україна" права на підставі вимог ч.3 ст.538 та ст. 607 ЦК України призупинити виконання грошового зобов'язання, що виникло за договором про надання кредитної лінії в режимі овердрафт від 15.01.2019 №150119-0, та у зв'язку з цим вважати вказане зобов'язання за даним договором призупиненим на весь час дії накладеного арешту на всі рахунки ТОВ з II "Белферт Україна".
Разом з зустрічною позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення зустрічного позову, в якому заявник просить:
- зобов'язати АТ "Банк "Кредит Дніпро" до набрання законної сили ухваленим у цій справі рішенням суду зупинити подальше нарахування процентів на суму простроченого кредиту за договором про надання кредитної лінії в режимі овердрафт від 15.01.2019 №150119-О у розмірі 10,5 % річних чи у будь-якому іншому розмірі процентної ставки;
- ???заборонити АТ "Банк "Кредит Дніпро" до набрання законної сили ухваленим у цій справі рішенням суду вчиняти будь-які дії, спрямовані на стягнення із ТОВ з ІІ "Белферт Україна" заборгованості за кредитним договором, у т.ч. за рахунок майна ТОВ з II Белферт Україна".
В обґрунтування вказаної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Белферт Україна" зазначає, що на момент подання даної заяви про забезпечення зустрічного позову Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" уже вчинив безпідставні дії щодо заявника, які продовжують тривати й досі, що, на думку заявника, підтверджується фактом безпідставного нарахування ним процентів на суму простроченого кредиту за договором про надання кредитної лінії в режимі овердрафт від 15.01.2019 № 150119-0 і доказом цьому є як факт подання банком первісного позову у справі № 910/14345/22, так і наявні у даній справі матеріали.
Заявник вказує, що суть спору полягає в тому, що банк як кредитолавець після винесення ним заборгованості за кредитним договором на прострочку продовжує нараховувати проценти на суму простроченого кредиту під виглядом процентів за правомірне користування коштами у розмірі 10,5 % річних. Проте, зважаючи на правові висновки Конституційного Суду України та Великої Палати Верховного Суду, позивач у справі залишив поза увагою те, що після спливу строку кредитування його право як кредитодавця на вищевказані проценти припинилось і з цього моменту він має право застосовувати саме проценти за неправомірне користування грошовими коштами (тобто, проценти річних згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України). Оскільки станом на 01.03.2022 (дата винесення кредиту на прострочку) у ТОВ з II "Белферт Україна" була відсутня прострочена заборгованість за процентами за кредитним договором, нарахована протягом строку кредитування, то у банку після винесення кредиту на прострочку залишалось би право лише на застосування процентів за неправомірне користування грошовими коштами, якби не встановлена йому законом заборона на це у зв'язку із введенням по всій Україні воєнного стану. Проте, оскільки проценти, які наразі продовжує нараховувати банк, кваліфікуються процентами за неправомірне користування кредитними коштами, то вбачається, що банк всупереч вимогам закону (п. 18 розділу Цивільного кодексу України "Прикінцеві та перехідні положення") як нараховував з 01.03.2022, так і досі продовжує нараховувати такі проценти на суму простроченого кредиту, що, на думку заявника, є безпідставним.
Також заявник повідомляє суд, що оскільки з липня 2022 року на всі рахунки ТОВ з II "Белферт Україна" у банку накладено арешт із забороною проведення по ним видаткових операцій, то наразі є повністю відсутньою можливість здійснювати будь-які дії на погашення грошового зобов'язання за кредитним договором. Тож, оскільки, на переконання заявника, така неможливість виникла у зв'язку із обставиною, за яку жодна із сторін кредитного договору не відповідає, а також враховуючи зустрічність виконання цього зобов'язання сторін такого договору, є підстави визнати право заявника на призупинення (тимчасове припинення) виконання зобов'язання з погашення заборгованості за кредитним договором на весь строк дії (існування) такої обставини та, відповідно, призупинити виконання такого зобов'язання на певний строк. Таким чином, ТОВ з ІІ "Белферт Україна" вважає, що застосування у межах даної справи зазначених у своїй заяві заходів забезпечення зустрічного позову до набрання законної сили рішенням суду по цій справі дозволить забезпечити дієвий захист прав та інтересів ТОВ з II "Белферт Україна" і допоможе зупинити до вирішення справи безпідставну поведінку банку, запобігти безпідставному зверненню стягнення на майно ТОВ з II "Белферт Україна" задля задоволення вимог банку в частині безпідставно нарахованої заборгованості за кредитним договором, а також мінімізувати ризики доведення ТОВ з II "Белферт Україна" до банкрутства в результаті утворення його безнадійної заборгованості за кредитним договором.
Ознайомившись із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Белферт Україна" про забезпечення зустрічного позову, суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідності вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Белферт Україна" про забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення зустрічного позову. Заявником взагалі не обґрунтовано та не доведено те, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Також суд наголошує на тому, що відповідно до ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Однак, як вбачається з вимог, які викладені в заяві про забезпечення зустрічного позову, вони є тотожними з вимогами заявника за зустрічною позовною заявою.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 136, 137, 138-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Белферт Україна" про забезпечення зустрічного позову відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.В. Мандриченко