ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.12.2022Справа № 910/2635/22
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.
за участю секретаря судового засідання: Заїки О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За первісним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032) в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, 71503)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еласт Атом" (вул. Нивська, буд. 4 - Г, прим. 168, м. Київ, 03062)
про стягнення 14 962,72 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еласт Атом"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція"
про стягнення 62 959,18 грн
Представники учасників справи:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним): не з'явився
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним): не з'явився
ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Еласт Атом" (відповідач) про стягнення 14 962, 72 грн пені, нарахованої на вартість товару, за яким було допущено порушення строку поставки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2022 року відкрито провадження у справі № 910/2635/22, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
16.05.2022 через підсистему "Електронний суд" від ТОВ "Еласт Атом" надійшла зустрічна позовна заява.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 зустрічну позовну заяву ТОВ "Еласт Атом" залишено без руху, встановлено спосіб та строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви.
03.06.2022 засобами поштового зв'язку від ТОВ "Еласт Атом" надійшла заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2022 прийнято зустрічний позов ТОВ "Еласт Атом" до спільного розгляду з первісним позовом, підготовче засідання призначено на 20.07.2022.
Представник позивача за первісним позовом 20.07.2022 у підготовче засідання не з'явився, проте 06.07.2022 через електронну пошту суду від останнього надійшла заява про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача за первісним позовом 20.07.2022 в підготовче засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105492315440.
Судом у підготовчому засіданні 20.07.2022 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 10.08.2022 та продовжено підготовче провадження на 30 днів.
Представник відповідача за первісним позовом 10.08.2022 у підготовче засідання не з'явився, проте 29.07.2022 через систему «Електронний суд» до Господарського суду міста Києва від останнього надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Представник позивача за первісним позовом 10.08.2022 у підготовче засідання не з'явився, проте 04.08.2022 через електронну пошту суду від останнього надійшов відзив на зустрічний позов, у якому той, зокрема, повідомив, що через введення воєнного стану та перебування на тимчасово окупованій території фактично не має можливості перетнути лінію розмежування з підконтрольною Україні територією та з'явитися у підготовче засідання, призначене на 10.08.2022, тому просив провести останнє за його відсутності.
Судом у підготовчому засіданні 10.08.2022 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 12.09.2022 та продовжено підготовче провадження на 30 днів.
Представники сторін 12.09.2022 в підготовче засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час були повідомлені належним чином.
Судом у підготовчому засіданні 12.09.2022 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 05.10.2022 та продовжено підготовче провадження на 30 днів.
Представник позивача 05.10.2022 у підготовче засідання не з'явився, проте 29.09.2022 через електронну пошту суду від останнього надійшло клопотання про проведення підготовчого провадження за його відсутності та продовження процесуальних строків розгляду справи по суті до закінчення або скасування режиму воєнного стану в Україні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/2635/22 до судового розгляду по суті на 26.10.2022.
Представники сторін у судове засідання 26.10.2022 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.
Судом у судовому засіданні 26.10.2022 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви по розгляду справи до 16.11.2022.
Представники сторін у судове засідання 16.11.2022 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.
Судом у судовому засіданні 16.11.2022 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні по справі № 910/2635/22 до 05.12.2022.
Представник позивача за первісним позовом у судове засідання 05.12.2022 не з'явився, проте 05.12.2022 через електронну пошту суду від нього надійшло клопотання про проведення судового засідання за його відсутності та продовження процесуальних строків розгляду справи по суті до остаточного закінчення або скасування режиму воєнного стану в Україні.
Представник відповідача за первісним позовом у судове засідання 05.12.2022 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
Розглянувши клопотання ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька атомна електрична станція" про продовження процесуальних строків розгляду справи по суті до остаточного закінчення або скасування воєнного стану в Україні, суд зазначає таке.
Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" закріплено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Згідно зі ст.10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Відповідно до ч.1,2 ст.26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Отже, з положень наведених норм слідує, що правосуддя має здійснюватися також і у період воєнного стану.
При цьому введення правового режиму воєнного стану жодним чином не нівелює обов'язок суду, здійснюючи правосуддя, діяти виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Стаття 195 ГПК України, якою визначені строки розгляду справи по суті, не передбачає можливості їх продовження судом, у тому числі й за клопотанням учасника справи та з підстав введення правового режиму воєнного стану на території України.
При цьому суд погоджується з твердженням заявника про те, що введення режиму воєнного стану здебільшого унеможливлює повне й беззаперечне дотримання меж встановлених ГПК України строків, у тому числі й вищевказаного, але зазначає, що у будь-якому випадку принцип розумності має бути застосовано.
Зважаючи на викладене, суд зазначає про відсутність правових підстав для задоволення заявленого ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька атомна електрична станція" клопотання.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 05.12.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
20.07.2021 між ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (Покупець) та ТОВ "Еласт Атом" (Постачальник) було укладено Договір поставки товару № 53-121-01-21-10476 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити товар згідно зі специфікацією (невідємний додаток № 1 до Договору).
Строк поставки товару: липень 2021 (п. 1.2 Договору).
Згідно з п. 3.1 Договору ціна товару, що поставляється за даним Договором, 617 044,00 грн, крім того ПДВ 20% 123 408,80 грн. Загальна сума Договору складає 740 452,80 грн.
У п. 3.2 Договору сторони погодили, що оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60 календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в п. 1.1 Договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
Відповідно до п. 3.3 Договору оплата Покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).
У п. 4.5 Договору зазначено, що Постачальник зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у строки, визначені для реєстрації податкової накладної чинним законодавством з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
18.08.2021 між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до Договору, якою сторони узгодили викласти п. 1.2 Договору в наступній редакції: « 1.2 Строк поставки товару: липень - серпень 2021р».
Звертаючись до господарського суду, ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП «Запорізька атомна електрична станція» зазначило, що взяте на себе зобов'язання з поставки товару відповідач виконав з порушенням строку, встановленого договором. Так, з видаткової накладної № 20 вбачається, що поставка товару на суму 510 602,00 грн, крім того ПДВ - 102 120,40 грн, всього 612 722,40 грн була здійснена відповідачем 03.09.2021. Видаткова накладна № 21 свідчить, що поставка товару на суму 106 442,00 грн, крім того ПДВ - 21 288,40 грн, всього 127 730,40 грн була здійснена відповідачем 10.09.2021. Отже, прострочення поставки товару на загальну суму 740 452,80 грн (у т.ч. ПДВ - 123 408,80 грн) складає 17 днів, а саме: з 01.08.2021 по 18.08.2021, тобто до дати укладання сторонами Додаткової угоди № 1 до Договору про зміну строку поставки товару. Прострочення поставки товару за видатковою накладною № 20 становить 2 дні, а саме: з 01.09.2021 по 03.09.2021, а за видатковою накладною № 21 - 9 днів, а саме: з 01.09.2021 по 10.09.2021.
Зважаючи на допущене відповідачем порушення строку поставки товару, позивач просив стягнути з ТОВ "Еласт Атом" пеню у загальному розмірі 14 962,72 грн, нараховану на підставі ст. 231 ГК України та п. 7.2 Договору.
У зустрічній позовній заяві ТОВ "Еласт Атом" визнало факт порушення ним строку поставки товару, як і позовні вимоги ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП «ЗАЕС», утім, зазначило, що останнє також припустилося прострочення виконання взятого на себе зобов'язання за Договором. Так, посилаючись на п. 3.2 Договору, Товариство вказало, що оплата за отриманий товар мала бути здійснена Покупцем у повному обсязі до 09.11.2021 включно. Утім, за поставлений товар ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП «ЗАЕС» розрахувалося частково, сплативши Постачальнику лише 344 303,28 грн з порушенням вищевказаного строку, що підтверджується платіжними дорученнями № 3483 від 15.02.2022, № 3481 від 15.02.2022, № 3487 від 15.02.2022, № 3835 від 18.02.2022, № 5026 від 01.03.2022. Решта вартості товару у сумі 396 149,52 грн станом на момент звернення з зустрічним позовом Покупцем оплачена не була.
Враховуючи наведене, ТОВ "Еласт Атом" просило стягнути з ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП «ЗАЕС» 8 998,14 грн 3% річних та 53 961,04 грн інфляційних втрат, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України за прострочення виконання взятого на себе грошового зобов'язання.
Заперечуючи проти зустрічного позову, ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП «ЗАЕС» у поданому відзиві послалось на розмежування умовами Договору строку оплати Покупцем частини вартості товару без ПДВ (п. 3.2 Договору) та частини вартості товару у розмірі сум ПДВ (п. 3.3 Договору). Оскільки п. 3.3 Договору строк виконання Покупцем зобов'язання з оплати частини вартості товару у розмірі сум ПДВ не встановлений, а з вимогою щодо виконання вказаного грошового обов'язку у порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України Постачальник не звертався, то строк оплати частини вартості товару у розмірі сум ПДВ є таким, що не настав. А відтак, на переконання відповідача, у позивача відсутні правові для нарахування 3% річних та інфляційних втрат на вказані суми.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що первісні та зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів (частина 2 наведеної норми).
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У силу ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписами ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Як уже зазначалося, укладаючи Договір, у п. 1.2 останнього сторони погодили строк поставки товару - липень 2021 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України). Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку (ч. 3 ст. 254 ЦК України). Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина 5 наведеної норми).
Виходячи зі змісту наведених норм та умов договору, останнім днем строку виконання Постачальником взятого на себе зобов'язання з поставки товару було 01.08.2021.
Разом з тим, доказів виконання відповідачем взятого на себе зобов'язання у вказаний строк матеріали справи не містять, а відтак останній припустився порушення первинно погодженого сторонами строку поставки товару, факт чого Товариством не заперечується.
Як зазначалося вище, 18.08.2021, тобто уже під час триваючого прострочення відповідача, між сторонами була укладена Додаткова угода № 1 до Договору, якою вони погодили кінцевим строком поставки товару серпень 2021 року.
Таким чином, останнім днем новопогодженого строку виконання Постачальником взятого на себе зобов'язання з поставки товару стало 31.08.2021.
Утім, наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 20 на суму 510 602,00 грн, крім того ПДВ - 102 120,40 грн, всього 612 722,40 грн та № 21 на суму 106 442,00 грн, крім того ПДВ - 21 288,40 грн, всього 127 730,40 грн підтверджується, що поставка замовленого товару була здійснена Постачальником лише 03.09.2021 і 10.09.2021 відповідно.
Отже, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та відповідачем визнається факт виконання ним взятого на себе зобов'язання з поставки товару з порушенням погоджених сторонами строків.
За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відпровідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Аналогічне положення погоджено сторонами у п. 7.2 Договору, відповідно до якого за порушення строків поставки або недопоставку товару Поситачальник зобов'язаний сплатити Покупцеві пеню в розмірі 0,1% від вартості товару, за якої допущено прострочення виконання зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує Покупцеві штраф у розмірі 7% від вказаної вартості. Нарахування штрафних санкцій не обмежується шестимісячним строком та здійснюється за весь час прострочення виконання зобов'язання по день його фактичного виконання.
Перевіривши виконаний позивачем розрахунок заявленої до стягнення пені за визначені ним періоди нарахування, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним, а відтак позовна вимога про стягнення з ТОВ "Еласт Атом" 14 962,72 грн пені підлягає задоволенню.
Стосовно зустрічних позовних вимог про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП «ЗАЕС» 8 998,14 грн 3% річних та 53 961,04 грн інфляційних втрат суд зазначає таке.
Судом встановлено, що на виконання своїх зобов'язань за договором Постачальник здійснив поставку товару, який прийнятий Покупцем без заперечень та зауважень, на загальну суму 740 452,80 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними №20 від 03.09.2021 та № 21 від 10.09.2021 та відповідачем за зустрічним позовом не заперечується.
Однак, за твердженням ТОВ "Еласт Атом", вартість отриманого товару була оплачена Покупцем лише частково та з порушенням погодженого сторонами у п. 3.2 Договору строку, а саме: згідно платіжного доручення № 3483 від 15.02.2022 було сплачено 9 351,60 грн (у т.ч. ПДВ 1 558,60 грн), згідно платіжного доручення № 3481 від 15.02.2022 - 14 952, 48 грн (у т.ч. ПДВ - 2 492,08 грн), згідно платіжного доручення № 3487 від 15.02.2022 - 19 999,20 грн (у т.ч. ПДВ - 3 333,20 грн), згідно платіжного доручення № 3835 від 18.02.2022 - 200 000,00 грн (у т.ч. ПДВ - 33 333,33 грн), згідно платіжного доручення № 5026 від 01.03.2022 - 100 000,00 грн (у т.ч. ПДВ - 16 666,67 грн). Решта вартості товару у сумі 396 149,52 грн станом на момент звернення з зустрічним позовом Покупцем оплачена не була. Враховуючи дану обставину, ТОВ "Еласт Атом" здійснено нарахування 3% річних у загальній сумі 8 998,14 грн та інфляційних втрат у загальному розмірі 53 961,04 грн на прострочені суми за відповідні періоди.
Як уже зазначалося, заперечуючи проти позову, у поданому відзиві ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП «ЗАЕС» послалось на розмежування умовами Договору строку оплати Покупцем частини вартості товару без ПДВ (п. 3.2 Договору) та частини вартості товару у розмірі сум ПДВ (п. 3.3 Договору). Оскільки п. 3.3 Договору строк виконання Покупцем зобов'язання з оплати частини вартості товару у розмірі сум ПДВ не встановлений, а з вимогою щодо виконання вказаного грошового обов'язку у порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України Постачальник не звертався, то строк оплати частини вартості товару у розмірі сум ПДВ є таким, що не настав. А відтак, на переконання відповідача, у позивача відсутні правові для нарахування 3% річних та інфляційних втрат на вказані суми.
Частиною 1 ст. 691 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
У силу ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За приписами ч. 1 ст. 692 названого Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з п. 3.1 Договору ціна товару, що поставляється за даним договором - 617 044,00 грн, крім того ПДВ 20% - 123 408,80 грн. Загальна сума договору - 740 452,80 грн.
Як уже зазначалося, у п. 3.2 Договору сторони погодили, що оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60 календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного п. 1.1 Договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
Відповідно до п. 3.3 Договору оплата Покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).
Статтею 9 Податкового кодексу України передбачено, що ПДВ є загальнодержавним податком та відповідно до ст. 8 названого Кодексу є обов'язковим до сплати на усій території України.
Податок на додану вартість становить 20%, 7% або 14% бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг (пп.194.1.1 п. 194.1 ст. 194 ПК України). База оподаткування ПДВ визначається відповідно до ст. ст. 188 - 192 ПК України.
Тобто, виходячи з норм ПК України, платник податку, зареєстрований відповідно до вимог розділу V ПК України, включає ПДВ до складу вартості товарів/послуг та сплачує його до бюджету, а покупець/споживач компенсує вартість таких товарів/послуг продавцю за цінами з урахуванням ПДВ на момент їх придбання/споживання та незалежно від категорії покупців/споживачів. При цьому покупець/споживач при придбанні/споживанні товарів/послуг самостійно не обраховує ПДВ та не сплачує його до бюджету.
Таким чином, ПДВ - це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент).
Враховуючи наведене, сума ПДВ, як складова загальної ціни товару, підлягає сплаті Покупцем у межах погодженого сторонами строку оплати за поставлений товар.
Саме по собі посилання відповідача на застереження, викладене у п. 3.3 Договору, стосовно здійснення оплати частини вартості товару у розмірі суми ПДВ після отримання ним від Постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), не спростовує наявності у відповідача обов'язку оплатити частину вартості товару у розмірі суми ПДВ та необхідності його виконання у вищевказаний строк, виходячи з такого.
Так, у п. 4.5 Договору зазначено, що Постачальник зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у строки, визначені для реєстрації податкової накладної чинним законодавством з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Електронна адреса Замовника для листування в рамках адмініструванні ПДВ: pdvzaes@mgw.nnp.zp.ua.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 201.2. ст. 201 ПК України).
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Про електронні довірчі послуги".
Зі змісту наведених норм слідує, що право покупця на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає у нього в силу факту реєстрації постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних і жодним чином не залежить від факту направлення йому такої накладної контрагентом, у зв'язку з чим останнє як обов'язкове законодавцем не вимагається.
Суд звертає увагу, що сам факт реєстрації податкових накладних у встановленому ПК України порядку, як і факт їх надання Постачальником на виконання умов Договору Державним підприємством "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП «ЗАЕС» у поданому відзиві не оспорюється та не заперечується.
Враховуючи наявність у Покупця обов'язку зі сплати повної ціни переданого товару , а також беручи до уваги, що у силу реєстрації податкових накладних в ЄРПН у Покупця виникло право на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, суд дійшов висновку, що оплата на користь Постачальника договірної ціни переданого товару, включаючи її частину у розмірі сум ПДВ, мала бути проведена Покупцем у межах кінцевої дати строку, визначеного п. 3.2 Договору, тобто до 09.11.2021 включно.
Стаття 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується, що вартість отриманого товару оплачена Покупцем лише частково та з порушенням вищевказаного строку, а саме: згідно платіжного доручення № 3483 від 15.02.2022 було сплачено 9 351,60 грн (у т.ч. ПДВ 1 558,60 грн), згідно платіжного доручення № 3481 від 15.02.2022 - 14 952, 48 грн (у т.ч. ПДВ - 2 492,08 грн), згідно платіжного доручення № 3487 від 15.02.2022 - 19 999,20 грн (у т.ч. ПДВ - 3 333,20 грн), згідно платіжного доручення № 3835 від 18.02.2022 - 200 000,00 грн (у т.ч. ПДВ - 33 333,33 грн), згідно платіжного доручення № 5026 від 01.03.2022 - 100 000,00 грн (у т.ч. ПДВ - 16 666,67 грн). Доказів оплати вартості товару у сумі 396 149,52 грн матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши виконаний позивачем розрахунок 3% за заявлені ним періоди, суд встановив, що він є арифметично правильним, а відтак позовні вимоги про стягнення 3% річних у загальній сумі 8 998,14 грн підлягають задоволенню.
Перевіривши виконаний позивачем розрахунок інфляційних втрат за визначені ним періоди, суд дійшов висновку, що він є обгрунтованим, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у загальній сумі 53 961,04 грн.
За таких обставин суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги та зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору за подання первісної та зустрічної позовних заяв згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів за ними відповідно.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Первісні позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еласт Атом" (03062, м. Київ, вул. Нивська, буд. 4 - Г, прим. 168,код 42552474) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Києва в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71503, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код 19355964) пеню в сумі 14 962 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дві) грн. 72 коп, судовий збір у сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн.
3. Зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю.
4. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код - 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71503, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код - 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еласт Атом" (вул. Нивська, буд. 4 - Г, приміщення 168, м. Київ, 03062, ідентифікаційний код - 42552474) 8 998 (вісім ттисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 14 коп. - 3% річних, 53 961 (п'ятдесят три тисячі дев'ятсот шістдесят одна) грн 04 коп. - інфляційних втрат та судовий збір у сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Повний текст рішення складено та підписано: 13.02.2023.
СуддяМ.Є. Літвінова