вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
09.02.2023м. ДніпроСправа № 904/3798/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Сидорової Є.О. розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (36022, м. Полтава, вул. Панянка, буд. 65Б; ідентифікаційний код 42223804)
до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, м. Жовті Води Дніпропетровської області, вул. Горького, буд. 2; ідентифікаційний код 14309787)
про стягнення 2 593 677 грн. 39 коп.
Представники:
від позивача: Ігнатенко С.Ю. адвокат (в режимі відеоконференції);
від відповідача: представник не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.3694/22 від 28.10.2022) до відповідача - Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 2 593 677 грн. 39 коп. - штрафу за порушення умов Угоди від 22.12.2021 №1 про погашення заборгованості.
Також просить стягнути з відповідача 38 905 грн. 16 коп. - витрат по сплаті судового збору та витрати, пов'язані з розрядом справи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.12.2022 о 15:00 год.
Позивач у клопотанні (вх.№39808/22 від 17.11.2022) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції просить забезпечити можливість проведення судового засідання, призначеного на 08.12.2022 о 15:00 год. в режимі відеоконференції в приміщенні Октябрського районного суду м. Полтави, який знаходиться за адресою: 36002, м. Полтава, вул. Навроцького, 5 (e-mail: inbox@ok.pl.court.gov.ua).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2022 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (вх.№39808/22 від 17.11.2022) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Позивач у клопотанні (вх.№40232/22 від 21.11.2022) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції просить забезпечити можливість проведення судового засідання, призначеного на 08.12.2022 о 15:00 год. в режимі відеоконференції в приміщенні Октябрського районного суду м. Полтави, який знаходиться за адресою: 36002, м. Полтава, вул. Навроцького, 5 (e-mail: inbox@ok.pl.court.gov.ua).
Відповідач у клопотанні (вх.№42959/22 від 08.12.2022) просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату та час, посилаючись на те, що представник відповідача не має можливості прийняти участь у судовому засіданні у зв'язку з арештом Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України рахунків підприємства в наслідок чого відсутня фінансова можливість забезпечити явку в судове засідання.
У судове засідання 08.12.2022 з'явився представник позивача в режимі відеоконференції, представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2022 задоволено клопотання Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (вх.№42959/22 від 08.12.2022) про відкладення розгляду справи, продовжено підготовче провадження в межах розумного строку та відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 22.12.2022 о 16:00 год.
Позивач у клопотаннях (вх.№43549/22 від 12.12.2022 та вх.№44046/22 від 14.12.2022) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції просить, забезпечити можливість проведення судового засідання, призначеного на 22.12.2022 о 16:00 год. в режимі відеоконференції в приміщенні Октябрського районного суду м. Полтави, який знаходиться за адресою: 36002, м. Полтава, вул. Навроцького, 5 (e-mail: inbox@ok.pl.court.gov.ua).
Також позивач у заяві (вх.№43550/22 віл 12.12.2022) про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП/ коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи) просить перевести в електронну форму процесуальні та інші документи по справі №904/3798/22, що надійшли до суду в паперовому вигляді, надати представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" адвокату Лоскот Світлані Сергіївні доступ до електронної справи у підсистемі "Електронний суд".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2022 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (вх.№43549/22 від 12.12.2022 та вх.№44046/22 від 14.12.2022) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, доручено Октябрському районному суду м. Полтави (36002, м. Полтава, вул. Навроцького, 5) організувати в приміщенні цього ж суду участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції особи, яка виступає стороною по справі № 904/3798/22, а саме: представнику позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут".
Судове засідання, призначене на 22.12.2022 о 16:00 год., не відбулося у зв'язку з припиненням електропостачання у суді.
Як вбачаться, відповідно до акту від 23.12.2022 №42/22, затвердженого керівником апарату Господарського суду Дніпропетровської області, визначено, що 22 грудня 2022 року о 16:00 в приміщені Господарського суду Дніпропетровської області було припинено електропостачання, сервер КП ДСС було вимкнено та після відновлення електропостачання проведено роботи по перевірці працездатності електричної мережі суду та комп'ютерної техніки, сервер КП ДСС запущено 22 грудня з 17:40 год.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2022 призначено підготовче засідання у загальному позовному проваджені на 26.01.2023 о 16:00 год.
Позивач у клопотанні (вх.№2199/23 від 16.01.2023) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції просить, забезпечити можливість проведення судового засідання, призначеного на 26.01.2023 о 16:00 год. в режимі відеоконференції в приміщенні Октябрського районного суду м. Полтави, який знаходиться за адресою: 36002, м. Полтава, вул. Навроцького, 5 (e-mail: inbox@ok.pl.court.gov.ua).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (вх.№2199/23 від 16.01.2023) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та доручено Октябрському районному суду м. Полтави (36002, м. Полтава, вул. Навроцького, 5) організувати в приміщенні цього ж суду участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції особи, яка виступає стороною по справі № 904/3798/22, а саме: представнику позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут".
Позивач у клопотанні/заяві (вх.№3939/23 від 24.01.2023) направляє по справі №904/3798/22 копію довіреності на представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут".
У судове засідання 26.01.2023 з'явився представник позивача (в режимі відеоконференції), представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.02.2023 о 16:30 год.
Позивач у клопотанні (вх.№4766/23 від 30.01.2023) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції просить, забезпечити можливість проведення судового засідання, призначеного на 09.02.2023 о 16:30 год. в режимі відеоконференції в приміщенні Октябрського районного суду м. Полтави, який знаходиться за адресою: 36002, м. Полтава, вул. Навроцького, 5 (e-mail: inbox@ok.pl.court.gov.ua).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (вх.№4766/23 від 30.01.2023) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції; доручено Октябрському районному суду м. Полтави (36002, м. Полтава, вул. Навроцького, 5) організувати в приміщенні цього ж суду участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції особи, яка виступає стороною по справі № 904/3798/22, а саме представнику позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут".
Відповідач у клопотанні (вх.№6815/23 від 09.02.2023) про зменшення розміру неустойки просить зменшити розмір неустойки на 90% та долучити до матеріалів справи докази, що додаються до клопотання та посилається на те, що: - у випадку нарахування неустойки, яка є явно надмірно завищеною, не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності суд має право її зменшити; - стягнення з відповідача заявленої суми неустойки погіршить стан і так фактично неплатоспроможності підприємства; - сума, заявлена до стягнення, є досить великою і сплата всієї суми одразу може призвести до зупинки діяльності підприємства; - у випадку арешту рахунків і майна відповідача, це заблокує його господарську діяльність та унеможливить повне виконання ним боргових зобов'язань перед кредиторами.
У судове засідання 09.02.2023 з'явився представник позивача (в режимі відеоконференції), представник відповідача у судове засідання не з'явився.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Справа відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Відповідно до рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2021 у справі №904/416/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", м. Полтава до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води Дніпропетровської області про стягнення 70 697 528 грн. 95 коп., залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2021, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, м. Жовті Води Дніпропетровської області, вул. Горького, 2; ідентифікаційний код 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (36022, м. Полтава, вул. Панянка, 65Б; ідентифікаційний код 42223804) 64 006 112 грн. 35 коп. - заборгованості за спожиту (активну) електричну енергію, 191 536 грн. 05 коп. - Ккр коефіцієнту кредитування, 1 071 022 грн. 91 коп. - 3% річних, 2 198 541 грн. 76 коп. - інфляційних втрат та 758 197 грн. 65 коп. - витрат зі сплати судового збору; в решті позовних вимог відмовлено.
Як вбачається, в подальшому між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", як кредитором, та відповідачем - Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", як боржником, було укладено Угоду від 22.12.2021 №1 про погашення заборгованості (надалі - Угода) (а.с.8).
Пунктом 1.1. Угоди визначено, що предметом даної Угоди є умови і порядок сплати боржником кредитору заборгованості на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2021 по справі №904/416/21 у розмірі 68 225 410,72 грн (шістдесят вісім мільйонів двісті двадцять п'ять тисяч чотириста десять гривень 72 копійки), а саме: 64 006 112,35 грн - за спожиту активну електричну енергію, 3 461 100,72 грн. - компенсаційні нарахування (3% річних та інфляційні втрати) та нарахування коефіцієнту кредитування за несвоєчасну оплату обумовлених договорами платежів за електричну енергію, 758 197,65 грн. - витрат зі сплати судового збору по справі №904/416/21.
Відповідно до пункту 1.2. Угоди боржник визнає свої боргові зобов'язання перед кредитором в сумі 68 225 410,72 грн. і зобов'язується здійснити наступні платежі:
- 10 000 000,00 грн. в строк до 10.01.2022р.
- 4 909 646,58 грн. в строк до 15.02.2022р.
- 4 909 646,58 грн. в строк до 15.03.2022р.
- 4 909 646,58 грн. в строк до 15.04.2022р.
- 4 909 646,58 грн. в строк до 15.05.2022р.
- 4 909 646,58 грн. в строк до 15.06.2022р.
- 4 909 646,58 грн. в строк до 15.07.2022р.
- 4 909 646,58 грн. в строк до 15.08.2022р.
- 4 909 646,58 грн. в строк до 15.09.2022р.
- 4 909 646,58 грн. в строк до 15.10.2022р.
- 4 909 646,58 грн. в строк до 15.11.2022р.
- 4 909 646,55 грн. в строк до 15.12.2022р., шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ "Полтаваенергозбут" зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 , відкритий в філії ПОУ АТ "Ощадбанк", МФО 331467, ЄДРПОУ 42223804, призначення платежу "за активну електричну енергію".
- 383 572,58 грн. в строк до 15.02.2022р.
- 383 572,58 грн. в строк до 15.03.2022р.
- 383 572,58 грн. в строк до 15.04.2022р.
- 383 572,58 грн. в строк до 15.05.2022р.
- 383 572,58 грн. в строк до 15.06.2022р.
- 383 572,58 грн. в строк до 15.07.2022р.
- 383 572,58 грн. в строк до 15.08.2022р.
- 383 572,58 грн. в строк до 15.09.2022р.
- 383 572,58 грн. в строк до 15.10.2022р.
- 383 572,58 грн. в строк до 15.11.2022р.
- 383 572,57 грн. в строк до 15.12.2022р., шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ "Полтаваенергозбут" № НОМЕР_2 в АТ "Банк Кредит Дніпро" МФО 305749, ЄДРПОУ 42223804, призначення платежу "компенсаційні нарахування" (3% річних та інфляційні втрати) та нарахування коефіцієнту кредитування за несвоєчасну оплату обумовлених договором платежів за електричну енергію та витрати зі сплати судового збору по справі №904/416/21.
Згідно з пунктом 2.1. Угоди у випадку несплати боржником заборгованості в строки, зазначені в пункті 1.2. даної Угоди, ця Угода вважається розірваною з дня наступного за днем до якого боржник повинен був сплатити кошти, відповідно до пункту 1.2. даної Угоди.
Всі зміни до даної Угоди вносяться лише за письмовою згодою сторін, а у випадках, передбачених пунктом 2.1 Угоди, в односторонньому порядку без повідомлення боржника (пункт 3.1. Угоди).
Згідно із статтею 259 Цивільного кодексу України сторони домовились збільшити строк позовної давності до 22.12.2025р. (пункт 2.2. Угоди).
Ця Угода набирає чинності з дня її підписання і діє до 15.12.2022р. (пункт 3.3. Угоди).
Як вбачається, на виконання умов Угоди відповідачем було здійснено оплату заборгованості у розмірі 15 293 219 грн. 16 коп., що підтверджується копіями платіжних доручень, а саме:
- від 06.01.2022 №79 на суму 3 437 000 грн. 00 коп. (а.с.9);
- від 11.01.2022 №375 на суму 6 563 000 грн. 00 коп. (а.с.9);
- від 14.02.2022 №2638 на суму 383 572 грн. 58 коп. (а.с.10);
- від 14.02.2022 №2636 на суму 4 909 646 грн. 58 коп. (а.с.10).
Таким чином, сума несплаченої заборгованості відповідача за Угодою перед позивачем за період з 15.03.2022 по 15.09.2022 включно становить 37 052 534 грн. 12 коп.
У зв'язку з порушення відповідачем графіку оплати платежів, визначених Угодою, позивачем нараховано штраф у розмірі 7% від суми несплаченої заборгованості в розмірі 2 593 677 грн. 39 коп.
В матеріалах справи наявні копії:
- звіту про фінансові результати за 9 місяців 2022 року відповідача (а.с.139-140);
- балансу станом на 30.09.2022 відповідача (а.с.140-141);
- витягу з наказу Міненерго від 07.09.2021 від 07.09.2022 №1-ДСК "Про затвердження Переліку об'єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури" (а.с.141-142).
На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.
Зазначене стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (частина 1 стаття 173 Господарського кодексу України).
Нормами абзацу 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У зв'язку з порушенням відповідачем графіку здійснення платежів, відповідно до умов Угоди у період з 15.03.2022 по 15.09.2022 включно у відповідача виникла заборгованість за Угодою перед позивачем у розмірі 37 052 534 грн. 12 коп., оскільки відповідач повинен був сплатити:
- 5 293 219 грн. 16 коп. (4 909 646 грн. 58 коп. + 383 572 грн. 58 коп.) в строк до 15.03.2022р.
- 5 293 219 грн. 16 коп. (4 909 646 грн. 58 коп. + 383 572 грн. 58 коп.) в строк до 15.04.2022р.
- 5 293 219 грн. 16 коп. (4 909 646 грн. 58 коп. + 383 572 грн. 58 коп.) в строк до 15.05.2022р.
- 5 293 219 грн. 16 коп. (4 909 646 грн. 58 коп. + 383 572 грн. 58 коп.) в строк до 15.06.2022р.
- 5 293 219 грн. 16 коп. (4 909 646 грн. 58 коп. + 383 572 грн. 58 коп.) в строк до 15.07.2022р.
- 5 293 219 грн. 16 коп. (4 909 646 грн. 58 коп. + 383 572 грн. 58 коп.) в строк до 15.08.2022р.
- 5 293 219 грн. 16 коп. (4 909 646 грн. 58 коп. + 383 572 грн. 58 коп.) в строк до 15.09.2022р.
Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.
Щодо нарахування штрафу
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно із частинами 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 550 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 2.2. Угоди визначено, що у випадку несплати боржником заборгованості в строки, зазначені в пункті 1.2. даної Угоди, боржник сплачує кредитору штраф у розмірі 7% від суми несплаченої заборгованості відповідно до умов вказаної Угоди.
Позивачем здійснено нарахування штрафу у розмірі 2 593 677 грн. 39 коп. у зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості у строки, визначені Угодою з 15.03.2022 по 15.09.2022 включно (37 052 534 грн. 12 коп. х 7%).
Наданий розрахунок є арифметично правильним.
В той же час, враховуючи заперечення відповідача та встановлені обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для зменшення розміру штрафу, що підлягає стягненню з відповідача, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Згідно із частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Крім того, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов'язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об'єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.
Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов'язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов'язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб'єктів зобов'язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов'язання дії щодо належного виконання зобов'язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов'язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов'язків, яка б виключала необ'єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов'язання стосовно одна одної.
З мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.
Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.
В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.
Суд об'єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги всі обставини неналежного виконання зобов'язання відповідачем, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги, що штраф є лише санкцією за невиконання зобов'язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може, тому при зменшенні розміру штрафу позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані.
Отже, беручи до уваги правове призначення штрафних санкцій, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, суд вважає за можливе зменшити визнаний судом обґрунтованим розмір штрафу на 50%, тобто штраф становить 1 296 838 грн. 70 коп. Таке зменшення розміру штрафу суд вважає розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо судового збору
Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У відповідності до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 38 905 грн. 16 коп. - витрат по сплаті судового збору, виходячи з правомірно пред'явлених позовних вимог.
Щодо стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з розглядом справи, про що зазначено у прохальній частині позовної заяви, то суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем не визначено ані склад таких витрат ані їх розмір. На розсуд суду вирішення такого питання чинним Господарським процесуальним кодексом не передбачено.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (36022, м. Полтава, вул. Панянка, буд. 65Б; ідентифікаційний код 42223804) до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, м. Жовті Води Дніпропетровської області. вул. Горького, буд. 2; ідентифікаційний код 14309787) про стягнення 2 593 677 грн. 39 коп. задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, м. Жовті Води Дніпропетровської області. вул. Горького, буд. 2; ідентифікаційний код 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (36022, м. Полтава, вул. Панянка, буд. 65Б; ідентифікаційний код 42223804) 1 296 838 (один мільйон двісті дев'яносто шість тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 70 коп. - штрафу та 38 905 (тридцять вісім тисяч дев'ятсот п'ять) грн. 16 коп. - витрат по сплаті судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
14.02.2023