вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про повернення заяви про забезпечення позову
"13" лютого 2023 р. Cправа № 902/188/23
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни, розглянувши зазначену у позовній заяві № 1 від 31.01.2023 року (вх. 195 від 09.11.2022 року) заяву Фізичної особи - підприємця Шипука Миколи Юрійовича про забезпечення позову у справі
за позовом Фізичної особи - підприємця Шипука Миколи Юрійовича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
до Приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод", 22513, Вінницька обл., Липовецький р-н, селище міського типу Турбів, вулиця Миру, будинок 77, ідентифікаційний код юридичної особи 05474145
про стягнення 347 000,00 гривень
До Господарського суду Вінницької області 09.02.2023 року надійшла позовна заява № 1 від 31.01.2023 (вх. № 195/23 від 09.02.2023) Фізичної особи - підприємця Шипука Миколи Юрійовича до Приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" про стягнення 347 000,00 гривень заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов договору надання послуг спецтехнікою № 9 від 14.09.2021 року.
У прохальній частині вказаної позовної заяви міститься заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, грошові кошти відповідача та заборони йому відчуження майна, зміни банківських реквізитів та відкриття інших поточних рахунків.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2023 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.
Розглянувши заяву про забезпечення позову суд дійшов висновку про повернення заявнику заяви про забезпечення позову без розгляду, з огляду на таке.
Відповідно до вимог статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 3, 4 частини 1 статті 139 ГПК України заява про забезпечення позову повинна містити зокрема обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Натомість, представник позивача у вказаній заяві всупереч вимогам пункту 3, 4 частини 1 статті 139 ГПК України не навів та до позовної заяви не додав обґрунтування необхідності забезпечення позову та обґрунтування необхідності застосування заходу забезпечення позову, який просить застосувати позивач.
Частиною 5 статті 139 ГПК України встановлено, що до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно із підпунктом 3 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; заяви про роз'яснення судового рішення ставка судового збору становить 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684,00 гривні.
Таким чином, заявник при зверненні з цією заявою до суду, повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1342,00 гривень (0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) за подання заяви про забезпечення позову.
Як вбачається із матеріалів заяви про забезпечення позову, документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі заявником до заяви не додано.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
У рішенні "Креуз проти Польщі" у справі № 28249/95 від 19.06.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Таким чином, матеріали заяви про забезпечення позову не містять належного доказу сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 7 статті 140 ГПК України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про необхідність повернення поданої до суду заяви Фізичної особи - підприємця Шипука Миколи Юрійовича про забезпечення позову заявнику, оскільки остання подана до суду без додержання вимог статті 139 ГПК України.
Повернення заяви про вжиття заходів забезпечення позову не позбавляє права заявника звернутися до суду із належним чином оформленою заявою повторно.
З огляду на те, що заява про забезпечення позову по справі №902/188/23 міститься у тексті позовної заяви, а саме у її прохальній частині, заява про забезпечення позову у паперовій формі не підлягає фактичному поверненню заявнику.
На підставі викладеного, керуючись статтями 136, 138, 139, 140, 232-235, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Фізичної особи - підприємця Шипука Миколи Юрійовича про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 902/188/23 повернути заявнику.
2. Відповідно до статті 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
3. Згідно приписів пункту 6 частини 1 статті 255 ГПК України ухвалу про повернення заяви позивачеві (заявнику) може бути оскаржено окремо від рішення суду до Північно-західного апеляційного господарського суду у порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
4. Копію ухвали надіслати заявнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвалу підписано 13.02.2023 року.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - заявнику, 23202, Вінницька обл., Вінницький р-н, село Вінницькі Хутори, вулиця Сонячна, будинок 12.