вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"02" лютого 2023 р. Cправа № 902/813/22
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,
за участю секретаря судового засідання Шейгець І.В.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Комунального підприємства "Чисте місто" Козятинської міської ради, 22100, Вінницька обл., Хмільницький р-н, місто Козятин, вул. Довженка О., будинок 2 А, ідентифікаційний код юридичної особи 41181994
до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці, 21007, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Стрілецька, будинок 87, ідентифікаційний код юридичної особи 08320218
про стягнення 244 568,15 гривень
за участю представників:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Потапенко С.В., у порядку самопредставництва
До Господарського суду Вінницької області 02.09.2022 надійшла позовна заява № б/н від 20.07.2022 (вх. № 817/22 від 02.09.2022) Комунального підприємства "Чисте місто" Козятинської міської ради до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці про стягнення 244 568,15 гривень заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2022 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.
Ухвалою від 07.09.2022 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 902/813/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 29.09.2022 року об 11:00 год.
28.09.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 573/2375 від 23.09.2022 (вх. № 01-34/8185/22 від 28.09.2022) у якому останній заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав зазначених у ньому.
У судовому засіданні 29.09.2022 суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/813/22 на 20.10.2022 о 12:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.
10.10.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив № б/н від 05.10.2022 (вх. № 01-34/8482/22 від 10.10.2022).
У судовому засіданні 20.10.2022 суд постановив ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні у справі № 902/813/22 до 01.11.2022 о 15:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.
28.10.2022 до суду від відповідача надійшли заперечення № 573/2937 від 27.10.2022 (вх. № 01-34/9087/22 від 28.10.2022) щодо заявлених позовних вимог.
01.11.2022 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення № б/н від 27.10.2022 (вх. № 01-34/9216/22 від 01.11.2022).
У судовому засіданні 01.11.2022 представником відповідача подано клопотання №б/н від 01.11.2022 про долучення документів до матеріалів справи.
У судовому засіданні судом ухвалено зобов'язати у строк до 17.11.2022 року позивача надати інформацію та підтверджуючі документи щодо наданих послуг з постачання теплової енергії, їх вартості, відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарської операції за надані відповідачу послуги з постачання теплової енергії, відповідача - інформацію та підтверджуючі документи щодо надання показників лічильників теплової енергії за спірний період.
Представниками сторін заявлено усне клопотання про продовження строку підготовчого провадження.
У судовому засіданні 01.11.2022 суд постановив ухвали про задоволення клопотання представників сторін про продовження строку підготовчого провадження, продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про оголошення перерви у підготовчому засіданні у справі № 902/813/22 до 22.11.2022 о 14:15 год., яку занесено до протоколу судового засідання.
16.11.2022 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення № 573/3158 від 16.11.2022 (вх. № 01-34/9809/22 від 16.11.2022).
17.11.2022 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення № б/н від 17.11.2022 (вх. № 01-34/9865/22 від 17.11.2022).
22.11.2022 судове засідання не відбулось у зв'язку із відсутністю електроенергії у приміщенні суду.
Ухвалою суду від 28.11.2022 сторони повідомлено про призначення підготовчого засідання у справі на 15.12.2022 року о 10:30 год.
Ухвалою від 15.12.2022 судом закрито підготовче провадження у справі № 902/813/22, призначено справу № 902/813/22 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 12.01.2023 року об 11:30 год.
У судовому засіданні 12.01.2023 суд постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті у справі № 902/813/22 до 02.02.2023 о 15:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.
02.02.2023 до суду від представника позивача надійшло клопотання № б/н від 02.02.2023 у якому останній зазначає про підтримання позивачем заявлених позовних вимог, просить їх задовольнити, разом з тим розгляд справи у судовому засіданні 02.02.2023 провести за відсутності представника позивача.
На визначену судом дату у судове засідання з'явився представник відповідача.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у судовому засіданні 12.01.2023.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги, що позивача було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу учасникам справи створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а позивач не скористався наданим йому правом участі у розгляді справи і його неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача. Окрім того судом враховано клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив та у задоволенні позову просив відмовити.
За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні 02.02.2023 року суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по справі та орієнтовний час повернення.
На оголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін не з'явилися, у зв'язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.
Суть спору:
Комунальне підприємство "Чисте місто" Козятинської міської ради звернулося з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці про стягнення 244 568,15 гривень заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії.
На обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що розпорядженням Козятинського міського голови від 08.10.2021р. № 506-р "Про початок опалювального сезону в м. Козятині" у зв'язку із стрімким пониженням середньодобової температури повітря (нижче +8°С протягом трьох діб) прийнято рішення щодо початку опалювального сезону на території Козятинської міської територіальної громади з 10 жовтня 2021 року.
05.11.2021р. позивачу було видано Вінницькою обласною державною адміністрацією безстрокові ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії та транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами (розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації № 783 від 05.11.2021 р).
Рішенням виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області № 385 від 12.11.2021р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її постачання та транспортування КП "Чисте місто"" встановлено тарифи на теплову енергію (транспортування та постачання) на опалювальний сезон 2021-2022роки КП "Чисте місто".
Рішенням виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області № 395 від 25.11.2021р. "Про визнання КП "Чисте місто" єдиним суб'єктом господарювання який має право проваджувати господарську діяльність з транспортування та постачання теплової енергії на території м. Козятин" визнано КП "Чисте місто" єдиним суб'єктом господарювання, який має право проваджувати господарську діяльність з транспортування та постачання теплової енергії на території м. Козятин.
Зважаючи на викладені вище обставини, позивачем було розпочато постачання теплової енергії до споживачів, у тому числі і до приміщень структурних підрозділів Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці за адресами: Вінницька область, м. Козятин, вул. Незалежності, 35, вул. Січових Стрільців, 29.
Позивач зазначає, що звертався до відповідача з листами із пропозицією укласти договір на поставку теплової енергії та надав проект договору, однак відповідач такого договору не уклав, проте з жовтня 2021 року по 31.12.2021 року, позивачем було надано відповідачу послуги з опалення площ нежитлового приміщення за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Незалежності, 35, вул. Січових Стрільців, 29 на суму 244 568,15 гривень.
У зв'язку із нездійсненням відповідачем оплати за надані послуги теплопостачання, позивач звернувся до суду із позовом про їх стягнення в примусовому порядку.
У відзиві на позов відповідач просив у задоволенні позову відмовити з підстав його необґрунтованості та зазначив, що за спірний період між сторонами не було укладено договору на постачання теплової енергії.
Відповідач зазначив, що 01 березня 2021 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінниця-Облтеплоенерго» було укладено договір №2228 про закупівлю теплової енергії у вигляді пари та гарячої води.
Відповідно до пункту 10.1. цього договору визначено строк його дії з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року включно.
Пунктом 1.2 даного договору визначено, що ТОВ «Вінниця-Облтеплоенерго» передає протягом 2021 року (в опалювальний період, визначений органами місцевого самоврядування, або за письмовим зверненням) теплову енергію у вигляді пари та гарячої води в обсязі: 340,00 Гкал.
Укладений договір №2228 від 01 березня 2021 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця та ТОВ «Вінниця-Облтеплоенерго» про закупівлю теплової енергії у вигляді пари та гарячої води був чинний до 31 грудня 2021 року, намірів щодо його зміни та/або розірвання сторони не виявляли.
16 листопада 2021 року на адресу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця надійшов лист КП «Чисте місто» Козятинської міської ради №962 від 16 листопада 2021 року з якого слідувало, що позивач являється балансоутримувачем будівель котелень №2, №4, №9, №10, за адресами: м. Козятин, вул. Незалежності, 31 А, вул. Г. Сковороди, 2а, вул. Г.Майдану, 66, вул. Г. Майдану, 18а та відповідних тепломереж до них, у зв'язку з чим просило розпочати переговорну процедуру по укладенню договорів на постачання теплової енергії.
26 листопада 2021 року Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця було надано відповідь №573/4685 що для проведення переговорної процедури закупівлі КП «Чисте місто» Козятинської міської ради необхідно надати: копії ліцензії на виробництво, постачання та транспортування теплової енергії; копії документів, що підтверджують право власності чи користування об'єктами. Вказаний лист був відправлений рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який був отриманий КП «Чисте місто» 06 грудня 2021 року, проте відповідь на вказаний лист на адресу Квартирно - експлуатаційного відділу м. Вінниця не надходила.
Відповідач зазначив, що договір про закупівлю теплової енергії у вигляді пари та гарячої води між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця та КП «Чисте місто» у період з жовтня-грудень (включно) 2021 року не укладався, а тому надання позивачем будь-яких послуг не здійснювалось.
Крім того, зауважує, що укладення договорів про надання послуг регулюються Законом України «Про публічні закупівлі», який визначає чіткий порядок їх укладення.
Підстав та необхідності укладення договору з КП «Чисте місто» Козятинської міської ради у відповідача не було у зв'язку з тим, що діяв договір №2228 від 01 березня 2021 року про закупівлю теплової енергії у вигляді пари та гарячої води укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця та ТОВ «Вінниця-Облтеплоенерго».
Відповідач також зазначив, що рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради від 25 листопада 2021 року №395, на яке посилається позивач, не може бути належним доказом надання послуг з тих підстав, що позивач отримав ліцензію на транспортування теплової енергії магістральними і місцевими розподільчими тепловими мережами та постачання теплової енергії лише 05 листопада 2021 року, в той час як вимоги про стягнення заборгованості заявлені за період часу з жовтень-грудень 2021 року, інших належних доказів на підтвердження заявлених вимог позивачем не надано.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що факт того, що між відповідачем та ТОВ "Вінниця - Облтеплоенерго" було укладено договір про закупівлю теплової енергії у вигляді пари та гарячої води на закупівлю теплової енергії для приміщень по вул. Незалежності 35 та вул. С. Стрільців 29 в м. Козятині не є належним доказом того, що поставку теплової енергії відповідачу здійснювало ТОВ «Вінниця - Облтеплоенерго», оскільки останнє не мало доступу до приміщень котельні, звідки здійснювалася поставка теплової енергії. З жовтня 2022 року в котельні за № 2, від якої здійснювалася поставка теплової енергії відповідачу, розміщувалося виключно КП "Чисте місто", яке і забезпечувало споживачів тепловою енергією.
Позивачем також зазначено, що твердження відповідача, що поставка теплової енергії не може бути здійснена без укладеного договору спростовуються положеннями чинного законодавства та судовою практикою.
Щодо тверджень про те, що позивач не мав ліцензії на надання відповідного виду послуг, а тому не міг здійснювати їх поставку, то дані твердження спростовуються наданими в складі позовної заяви документів (розпорядження Вінницької ОДА № 783 від 05.11.2021р. Про видачу ліцензії та лист № 01-15-06/4055 від 24.11.2021р.).
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив, що 16 листопада 2021 року на адресу КЕВ м. Вінниця надійшов лист від КП «Чисте місто» №962 від 16 листопада 2021 року у якому позивач пропонував розпочати переговорну процедуру по укладенню договорів на постачання теплової енергії. Проте, до цього листа не було додано підтверджуючих документів, а саме: ліцензії на виробництво, постачання та транспортування теплової енергії, копії документів, що підтверджують право власності чи користування виробничими об'єктами, проекту договору на постачання теплової енергії.
У відповіді на цей лист відповідач просив надати ці документи, однак позивачем запитувані документи надані не були.
Щодо посилань позивача на акти зняття показників лічильника, відповідач звертає увагу, що позивач не надав жодних доказів, яким чином було здійснено зняття показників лічильників, які знаходяться в приміщенні об'єктів відповідача (м. Козятин, вул. Незалежності, 35 та вул. Січових Стрільців, 29), яким чином відбувався доступ до приміщень, чи було належним чином про це повідомлено представників відповідача, якщо так, то чому відсутні їхні підписи на вказаних актах.
Згідно листа начальника Першого відділу Хмільницького РТЦК та СП м. Козятин від 27.10.2022 р. №2829, температурний режим в приміщенні Першого відділу Хмільницького РТЦК та СП м. Козятин за адресою вул. Незалежності, 35 м. Козятин Вінницької області у період з жовтня 2021 року по грудень 2021 року включно, знаходився на рівні 8-11 градусів, що не відповідає нормі температурного режиму для відповідних приміщень та свідчить про відсутність опалення.
У запереченнях відповідач також зауважує, що позивачем не надано підтверджуючих актів наданих послуг відповідачу з постачання теплової енергії за жовтень-грудень 2021 року. Також вони відсутні і в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
08.10.2021 року Козятинською міською радою прийнято розпорядження № 506-р "Про початок опалювального сезону в м. Козятин".
Положеннями пункту 6 вказаного розпорядження було визначено закладам освіти, соціальної, культурної сфери, бюджетним організаціям, підприємствам, установам міста розпочати опалювальний сезон 2021- 2022 роки відповідно поданої заяви до управління житлово-комунального господарства міської ради про початок опалювального сезону по об'єктам.
Згідно протоколу комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій № 23 від 15.10.2021 року позачергового засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Козятинської міської ради Вінницької області вирішено визнати ситуацію, що склалася у зв'язку з відсутністю теплопостачання бюджетним закладам соціальної сфери на осінньо-зимовий період 2021/2022 років порушенням нормальних умов життєдіяльності та подальшим виникненням загрози життю та здоров'ю отримувачів послуг соціальних закладів, в першу чергу закладів з постійним перебуванням людей (лікарня, терцентр, заклади дошкільної освіти тощо), відповідно до пункту 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, надзвичайною ситуацією.
Згідно цього протоколу ухвалено Комунальному підприємству "Чисте місто" забезпечити доступ до приміщень шляхом відкриття механічним способом дверей котелень, які перебувають на балансі підприємства та провести запуск опалювальних котлів та подати теплову енергію до споживачів.
Рішенням експертної комісії Державної служби України з надзвичайних ситуацій України з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій, оформленим протоколом засідання № 21-21 від 14.12.2021 року ухвалено підтвердити протокольне рішення засідання місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Козятинської міської ради Вінницької області (протокол № 23 від 15.10.2021) стосовно класифікації ситуації, що склалася у зв'язку з відсутністю теплопостачання бюджетним закладам соціальної сфери на осінньо-зимовий період 2021/2022 років, як надзвичайної ситуації техногенного характеру (код НС 10820 - НС унаслідок аварій в теплових мережах (системах гарячого водопостачання) холодної пори року) місцевого рівня.
Відповідно до розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації № 783 від 05.11.2021 Комунальному підприємству "Чисте місто" Козятинської міської ради видано безстрокові ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії та транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами.
Згідно рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області № 385 від 12.11.2021 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її постачання та транспортування КП "Чисте місто" встановлено тарифи на теплову енергію (транспортування та постачання) на опалювальний сезон 2021- 2022 роки КП "Чисте місто".
Відповідно до вказаного рішення тариф на постачання теплової енергії встановлено в розмірі 2936,38 гривень за 1 Гкал (з урахуванням ПДВ), у разі відсутності приладів обліку тариф встановлено у розмірі 3,48 гривень (з урахуванням ПДВ) за 1м2 загальної площі на протязі доби в опалювальний період.
Рішенням виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області № 395 від 25.11.2021 "Про визнання КП "Чисте місто" єдиним суб'єктом господарювання який має право проваджувати господарську діяльність з транспортування та постачання теплової енергії на території м. Козятин" визнано Комунальне підприємство "Чисте місто" єдиним суб'єктом господарювання який відповідно до отриманої ліцензії має право проваджувати господарську діяльність з транспортування та постачання теплової енергії на території м. Козятин Козятинської територіальної громади Хмільницького району Вінницької області.
З матеріалів справи вбачається, що 01.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінниця - Облтеплоенерго" та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця було укладено договір № 2228 про закупівлю теплової енергії у вигляді пари та гарячої води, згідно пункту 1.1. якого виконавець зобов'язується надати замовнику теплову енергію, зазначену у пункті 1.2. договору, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити в порядку і строки згідно із цим договором. Найменування товару: теплова енергія для Козятинського РТЦК та СП і ОЗП Вінницького ОТЦК та СП (код за ДК 021:2015 - 09320000-8 Пара, гаряча вода та пов'язана продукція). Товар за цим договором передбачає поставку теплової енергії замовнику за допомогою технічних засобів передачі та розподілу гарячої води.
Згідно пункту 5.1 цього договору строк поставки теплової енергії протягом 2021 року до 31 грудня 2021 року включно в опалювальний період, визначений органами місцевого самоврядування або за письмовим зверненням замовника згідно норм чинного законодавства.
Відповідно до пункту 5.2. цього договору виконавець передає теплову енергію на об'єкти замовника, визначені у додатку № 1 до договору до точки розподілу балансової належності між сторонами.
У додатку № 1 цього договору визначено, що котельня, яка виробляє продукцію замовнику знаходиться за адресою: м. Козятин, вул. Незалежності, 31а. Межею балансової належності є зріз котельні виконавця/будівлі замовника.
28.03.2022 року між Комунальним підприємством "Чисте місто" Козятинської міської ради та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця було укладено договір № 3403 про постачання теплової енергії, згідно пунктів 1.1., 1.2 якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві теплову енергію для потреб опалення його об'єкту, а споживач зобов'язується прийняти і оплатити її в порядку і строки згідно з умовами цього договору. Найменування товару: теплова енергія для Обласного збірного пункту Вінницького ОТЦК та СП і 1-го відділу Хмільницького РТЦК та СП м. Козятин (код за ДК 021.2015-09320000-8 Пара, гаряча вода та пов'язана продукція). Товар за цим договором передбачає поставку теплової енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу гарячої води. Одиницею виміру теплової енергії є 1 Гкал. Обласний збірний пункт Вінницького ОТЦК та 1-й відділ Хмільницького РТЦК та СП м. Козятин, що знаходиться за адресою: Вінницька обл., м. Козятин, вул. Січових Стрільців, 29 та вул. Незалежності, 35- є об'єктом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця.
У пункті 5.1. цього договору сторони погодили, що строк поставки теплової енергії до 30 квітня 2022 року (включно).
Положеннями пункту 10.1. цього договору сторони передбачили, що відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови цього договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладання цього договору з 01 січня 2022 року.
Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію за період жовтень - грудень 2021 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача 244 568,15 гривень заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період жовтень - грудень 2021 року.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Щодо правового регулювання спірних правовідносин судом враховано таке.
Положеннями частини 1-3 статті 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.
Частиною 7 статті 276 ГК України визначено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Положеннями статті 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що
- виробництво теплової енергії - господарська діяльність, пов'язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору;
- постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;
- місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача;
- об'єкти у сфері теплопостачання - теплогенеруючі станції чи установки, теплові електростанції, теплоелектроцентралі, котельні, когенераційні установки, теплові мережі, які призначені для виробництва і транспортування теплової енергії, а також об'єкти та споруди, основне і допоміжне обладнання, що використовуються для забезпечення безпечної та надійної експлуатації теплових мереж;
- теплова установка - обладнання, пристрої, призначені для виробництва, перетворення та споживання теплової енергії;
- джерело теплової енергії - виробничий об'єкт, призначений для виробництва теплової енергії;
- споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Відповідно до пунктів 1-2 розділу I Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 10.12.2008 № 620/378 правила підготовки теплових господарств до опалювального періоду поширюються на суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, транспортування теплової енергії та надання послуг з теплопостачання (опалення та ГВП), а також на споживачів теплової енергії незалежно від організаційно-правових форм та форм власності. Правила встановлюють єдиний порядок підготовки теплових господарств до опалювального періоду.
Згідно пункту 1 розділу II цих Правил теплове господарство - теплове устаткування, призначене для виробництва, транспортування, розподілу, перетворення та споживання теплової енергії (джерела теплової енергії, теплові установки, теплові мережі, теплові пункти, системи опалення, вентиляції та гарячого водопостачання).
Приписами статті 25 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що теплопостачальні організації, які здійснюють діяльність із постачання теплової енергії з використанням власних теплових мереж, зобов'язані забезпечити рівноправний доступ до цих мереж усіх суб'єктів господарської діяльності відповідно до укладених договорів.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - це суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.
Комунальні послуги - це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (пункт 2 частини першої статті 5 вказаного Закону).
За приписами статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Порядок та особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг визначаються статтями 13 - 15 цього Закону.
Відповідно до статей 21, 22 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску.
Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Згідно пункту 8 частини 1 статті 1 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" кінцевий споживач комунальної послуги - це, зокрема, особа, яка здійснює кінцеве споживання комунальної послуги для власних потреб та є стороною договору про надання відповідної комунальної послуги як споживач.
Відповідно до пунктів 34-37 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою КМ України від 21 серпня 2019 р. № 830 рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором.
Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.
За приписами частини першої статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", частини шостої статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (спожиті житлово-комунальні послуг), якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Із системного аналізу наведених нормативних приписів вбачається, що за загальним правилом надання послуг з теплопостачання передбачено виключно на договірній основі.
З наведеного слідує, що у період відсутності договірних відносин (зобов'язань) між сторонами, обов'язок доведення надання послуг з теплопостачання покладається на виконавця.
У випадку ж виникнення, наявності договірних стосунків між сторонами обов'язок доведення неотримання послуг, отримання послуг неналежної якості чи кількості, не у відповідності із умовами договору покладається на споживача, який наділений для цього відповідними засобами, а саме вправі повідомляти про це виконавця, у різних формах, складати відповідні акти-претензії, тощо.
Судом встановлено, що за спірний період з жовтня по грудень 2021 року договору на постачання теплової енергії між Комунальним підприємством "Чисте місто" Козятинської міської ради та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця укладено не було.
За відсутності укладеного між сторонами спору договору про теплопостачання для стягнення заборгованості за поставлену позивачем та спожиту відповідачем теплову енергію, доказуванню підлягають факт поставки/споживання такої теплової енергії, кількість спожитої теплової енергії та її вартість.
Необхідність доведення обставин, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18).
Одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності, який полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).
На підтвердження обставин надання послуг постачання теплової енергії за спірний період позивач зазначає, що у спірному періоді був єдиним постачальником теплової енергії у місті Козятин та направляв відповідачу листи із пропозицією укласти договір поставки теплової енергії.
Із матеріалів справи вбачається, що Комунальне підприємство "Чисте місто" звернулося до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця з листом від 16.11.2021 року № 962 у якому позивач з посиланням на протоколи комісії з питань техногенно-технологічної безпеки та надзвичайних ситуації Козятинської міської ради №23 від 15.10.2021р. та №26 від 05.11.2021р., розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації №783 від 05.11.2021р. "Про видачу ліцензій", рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її постачання та транспортування КП "Чисте місто" №385 від 12.11.2021р., та те, що КП "Чисте місто" являється балансоутримувачами будівель котелень № 2, № 4, № 9, № 10 за адресами (відповідно): м. Козятин, вул. Незалежності, 31-а, вул. Г. Сковороди, 2-а, вул. Г. Майдану, 6-б, 18-а та відповідних тепломереж до них запропонувало розпочати переговорну процедуру по укладанню договорів на постачання теплової енергії.
У відповідь на вказаний лист, відповідач листом від 26 листопада 2021 року №573/4685 повідомив Комунальне підприємство "Чисте місто", що для проведення переговорної процедури закупівлі КП «Чисте місто» Козятинської міської ради необхідно надати: копії ліцензії на виробництво, постачання та транспортування теплової енергії; копії документів, що підтверджують право власності чи користування об'єктами.
Як вбачається із рекомендованого повідомленням про вручення вказаний лист був отриманий КП «Чисте місто» 06 грудня 2021 року.
Відповідач стверджує, що відповіді на вказаний лист позивачем надано не було.
Позивач не спростував цієї обставини та доказів протилежного матеріали справи не містять.
У матеріалах справи також містяться листи КП «Чисте місто» Козятинської міської ради адресовані відповідачу від 01.12.2021 року № 1033, від 07.02.2022 року № 63 щодо необхідності укладення договору на постачання теплової енергії, проте докази їх направлення або вручення у матеріалах справи відсутні.
Судом встановлено, що доказів направлення відповідачу договору про постачання теплової енергії, актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) постачання теплової енергії за спірний період або вручення договору і актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) постачання теплової енергії відповідачу у інший спосіб позивачем не надано та матеріали справи таких доказів не містять.
Під час розгляду справи представник позивача пояснив, що докази направлення відповідачу актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) постачання теплової енергії за спірний період у позивача відсутні.
З метою всебічного розгляду справи та встановлення дійсних правовідносин між сторонами щодо постачання та споживання теплової енергії за спірний період за відсутності укладеного між сторонами договору та доказів направлення відповідачу актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) постачання теплової енергії, суд зобов'язав учасників справи надати усі докази, що стосуються предмета доказування у цій справі, у тому числі інформацію та підтверджуючі документи щодо відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарської операції за надані відповідачу послуги з постачання теплової енергії за жовтень - грудень 2021 року.
Позивач на виконання вимог ухвали суду у письмових поясненнях зазначив, що для відображення в бухгалтерському та податковому обліку зазначеної господарської операції повинні бути первинні документи, які би підтверджували здійснення такої господарської операції. Таким первинним бухгалтерським документом мав би бути договір між КП «Чисте місто» Козятинської міської ради та відповідачем. Однак, у зв'язку з тим, що такий договір не укладено, первинний обліковий документ, який би надавав право відображати в бухгалтерському та податковому обліку зазначену господарську операцію відсутній. Тому ні в бухгалтерському, ні в податковому обліку КП «Чисте місто» Козятинської міської ради господарські операції з постачання теплової енергії за жовтень - грудень 2021 року відповідачу не відображалися.
Разом з тим, у додаткових письмових поясненнях позивач стверджує, що за наслідками надання послуг з теплопостачання в жовтні - грудні 2021 року позивачем складалися рахунки та виписувалися акти наданих послуг у двох примірниках. Вказані документи у двох примірниках були передані представникам обласного збірного пункту Вінницького ОТКЦ та 1-ого відділу Хмільницького РТЦК та СП м. Козятин для підписання. Докази їх передачі у позивача відсутні, оскільки рахунки та акти наданих послуг надавалися наручно.
Відповідачем на виконання вимог ухвали суду надано письмові пояснення, що за період жовтень - грудень 2021 р. був чинним договір укладений між відповідачем та ТОВ "Вінниця-Облтеплоенерго", актів наданих послуг з постачання теплової енергії за період жовтень - грудень 2021 року від ТОВ "Вінниця-Облтеплоенерго" не отримували та у бухгалтерському та податковому обліку постачання теплової енергії не відображалось.
Щодо КП «Чисте місто» відповідач пояснив, що договір між сторонами не укладався, а тому ні в бухгалтерському, ні в податковому обліку КЕВ м. Вінниця господарські операції з постачання теплової енергії за жовтень - грудень 2021 року не відображалися.
Надаючи оцінку цим обставинам, судом враховано, що відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані про фактично здійснені господарські операції.
Із отриманих пояснень позивача вбачається, що будь-яких змін у структурі активів та зобов'язань позивача у зв'язку із постачанням відповідачу теплової енергії не відображено, первинних документів із відображенням здійсненої господарської операції за кожен спірний період, обсягу та вартості поставленої відповідачу теплової енергії матеріали справи не містять, що спростовує твердження позивача про фактично здійснені господарські операції з постачання відповідачу теплової енергії за спірний період.
Щодо посилань позивача, що постачання відповідачу теплової енергії у заявлений період підтверджують акти з показниками лічильників суд враховує таке.
До матеріалів позову позивачем додано копії актів по Комунальному підприємству «Чисте місто» у яких відображені показники засобу обліку станом на 08.10.2021 року, 30.11.2021, 31.12.2021 року.
Надаючи оцінку вказаній обставині, судом враховано, що об'єкти постачання теплової енергії відповідача, щодо яких, за твердженням позивача, знімалися показники обліку споживання належать до сфери управління відповідача та є територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, що забезпечують виконання визначених законодавством функцій у мобілізаційній сфері держави, до яких вільний доступ є обмеженим.
Частиною 1 статті 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» зняття показань вузлів комерційного обліку щомісяця здійснюється виконавцем комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у присутності споживача або його представника (представника об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, управителя багатоквартирного будинку), якщо інше не передбачено договором.
Пунктом 14 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності постачальника та представника споживачів.
Згідно пункту 22 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою КМ України від 21 серпня 2019 р. № 830 порядок зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії визначається договором та здійснюється виконавцем у присутності споживача або його представника, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань.
Як вбачається з вищезазначених актів, останні складені та підписані в односторонньому з боку позивача. Відомостей щодо ідентифікації особи, яка підписала цей акт з боку позивача, відомостей щодо відповідальної особи з боку споживача, підпису відповідальної особи споживача або відомостей про відмову споживача від підпису вказані акти не містять.
Позивач не надав доказів зняття таких показань за допомогою систем дистанційного зняття показань, а також обгрунтованих пояснень щодо питання коли та за яких підстав було здійснено зняття показників засобів обліку на об'єктах відповідача за відсутності представника споживача (м. Козятин, вул. Незалежності, 35 та вул. Січових Стрільців, 29), а також в якості кого та на якій правовій підставі здійснювалося складення цих актів, у тому числі станом на 08.10.2021 року за жовтень 2021 року, враховуючи відсутність укладеного між сторонами договору та ту обставину, що рішення про видачу позивачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії прийнято лише 05 листопада 2021 року, а доступ до котельні за твердженням позивача відбувся 16.10.2021 року.
Судом також враховано, що до матеріалів позову позивачем долучено розрахунок за послуги з постачання теплової енергії у вигляді пари та гарячої води на 2021 рік щодо споживача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця, у якому, зокрема, зазначені показники теплової енергії на початок опалювального періоду 08.10.2021 року та станом на 09.12.2021 року. При цьому, показники, які зазначені у цьому розрахунку станом на 09.12.2021 року зазначені у актах складених позивачем станом на 31.12.2021.
Позивачем не надано доказів або обгрунтованих пояснень на питання чому показники, які позивач відображає в акті від 31.12.2021 року є аналогічні показникам зазначеним у розрахунку станом на 09.12.2021 року з огляду на твердження позивача про безперервне надання послуги за спірний період.
При оцінці наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку, що докази подані позивачем на підтвердження обсягу поставленої теплової енергії за своїм змістом є суперечливими та не відповідають критерію належності та допустимості, а тому не підтверджують обставини на які посилається позивач.
Судом також враховано, що надання послуги з теплопостачання здійснюється за наявності у теплопостачальної організації необхідного обладнання, трубопроводів, котелень, теплових мереж, тощо, які призначені для виробництва і транспортування теплової енергії, а також об'єктів та споруд, основного і допоміжного обладнання, що використовуються для забезпечення безпечної та надійної експлуатації теплових мереж, які у сукупності забезпечують транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.
На підтвердження фактичної спроможності, наявності матеріально-технічної бази для надання послуг теплопостачання та відповідно доказу надання послуг з постачання теплової енергії відповідачу в межах спірних правовідносин позивач посилається на те, що постачання теплової енергії відповідачу здійснювалося з котельні № 2, що знаходиться за адресою: м. Козятин, вул. Незалежності, 31-А та перебуває на балансі позивача на підставі:
- рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області № 126 від 16.04.2018 "Про встановлення точок розмежування зон обслуговування між КП "Добробут" і споживачами теплової енергії, яким затверджено схеми розподілу ділянок обслуговування мереж транспортування теплової енергії відповідно до додатків 1,2,3,4,5,6,7 між тепловими мережами, які знаходяться на балансі КП "Добробут" і мережами споживачів теплової енергії, зокрема і від котельної №2 (м. Козятин, вул. Незалежності, 31 -А);
- рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області № 490 від 27.12.2018 "Про передачу комунального майна територіальної громади м. Козятин з балансу комунального підприємства "Добробут" на баланс комунального підприємства "Чисте місто" з переліком актів прийняття-передачі основних засобів (додаток № 1 до рішення) та переліком актів прийняття-передачі малоцінних та швидкозношувальних предметів (додаток № 2 до рішення);
- рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області № 370 від 07.11.2019 "Про затвердження актів приймання - передачі основних засобів з балансу комунального підприємства "Добробут" Козятинської міської ради на баланс комунального підприємства "Чисте місто", яким зокрема затверджено представлений акт прийняття-передачі основних засобів - теплотраса котельні № 2 по вул. Незалежності, 31-а, 4632 м;
- акту прийняття-передачі основних засобів від 07.11.2019 р. теплотраси котельні № 2;
- рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області № 32 від 11.02.2019 "Про затвердження актів приймання-передачі основних засобів з балансу КП "Добробут" на КП "Чисте місто", у тому числі щодо будівлі котельні 2, за адресою: м. Козятин, вул. Незалежності, 31-а, інвентарний номер 103;
- акту прийняття-передачі основних засобів від 11.02.2019 р. будівлі котельні № 2;
Судом встановлено, що згідно рішень виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області № 490 від 27.12.2018 "Про передачу комунального майна територіальної громади м. Козятин з балансу комунального підприємства "Добробут" на баланс комунального підприємства "Чисте місто", № 370 від 07.11.2019 "Про затвердження актів приймання - передачі основних засобів з балансу комунального підприємства "Добробут" Козятинської міської ради на баланс комунального підприємства "Чисте місто", № 32 від 11.02.2019 "Про затвердження актів приймання-передачі основних засобів з балансу КП "Добробут" на КП "Чисте місто" позивачу згідно актів прийняття-передачі основних засобів (додаток № 1 до рішення № 490 від 27.12.2018), актів прийняття-передачі малоцінних та швидкозношувальних предметів (додаток № 2 до рішення № 490 від 27.12.2018) та актів прийняття-передачі основних засобів від 11.02.2019 р. та від 07.11.2019 було передано на баланс будівлю котельні № 2 та теплотрасу котельні № 2.
Водночас, у матеріалах справи міститься договір оренди нерухомого майна № 2 від 26.12.2019 року укладений між Комунальним підприємством "Чисте місто" Козятинської міської ради як орендодавцем та ТОВ "Вінниця-Облтеплоенерго" як орендарем, відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) об'єкт оренди, зокрема: приміщення котельні №2, що знаходиться в м. Козятині, вул. Незалежності 31-А, загальною площею 396,00 кв.м. для здійснення орендарем постачання теплової енергії.
Під час розгляду справи представник позивача пояснила, що у спірний період, договір оренди, укладений між Комунальним підприємством "Чисте місто" Козятинської міської ради як орендодавцем та ТОВ "Вінниця-Облтеплоенерго" був чинним.
Таким чином, судом встановлено та не заперечується позивачем, що передана на баланс позивача котельня № 2 (м. Козятин, вул. Незалежності,31-А) вибула із володіння та користування позивача на підставі договору оренди нерухомого майна № 2 від 26.12.2019 року укладеного з ТОВ "Вінниця-Облтеплоенерго".
Доказів припинення цього договору, повернення за актом - приймання передачі котельні позивачу, або інших належних доказів щодо повної або часткової експлуатації позивачем цієї котельні у межах спірного періоду жовтень-грудень 2021 року позивачем не надано.
Твердження позивача, що котельню було примусово відкрито та позивач здійснював її експлуатацію для постачання тепла, що підтверджує, зокрема, акт огляду приміщення котельні № 2 за адресою вул. Незалежності 31а від 16.10.2021 року, суд оцінює критично, оскільки зазначений акт містить лише перелік майна зазначеного особами, які складали цей акт, проте доказів щодо обставин, які входять до предмета доказування у цій справі зазначений акт не містить, а інших доказів на підтвердження даної обставини позивачем не додано.
У своїх поясненнях щодо підтвердження фактичного постачання відповідачу теплової енергії позивач посилається на рішення Козятинської міської ради про визнання його єдиним постачальником теплової енергії у місті та протоколи засідань комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, що склалась у зв'язку з відсутністю теплопостачання бюджетним закладам соціальної сфери на осінньо-зимовий період 2021/2022 років як надзвичайної ситуації техногенного характеру згідно з додатком.
Як вбачається із змісту наведених вище рішень, доданих до позову, вони стосуються бюджетних установ і організацій соціальної сфери, до яких відповідач не відноситься.
Такий висновок підтверджується також додатком до протоколу засідання № 21-21 від 14.12.2021 експертної комісії з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій ДСНС України, у пункті 2 якого наведено перелік 12 закладів соціальної сфери м. Козятина, де відсутнє теплопостачання, порушено нормальні умови життєдіяльності 613 осіб.
У переліку вказаних закладів Перший відділ Хмільницього РТЦК та СП та обласний збірний пункт Вінницького ОТКЦ, що займають приміщення за адресою: м. Козятин, вул. Незалежності, 35 та вул. Січових Стрільців, 29 не зазначені.
Надаючи оцінку вказаним доказам, як фактичній підставі для стягнення коштів з відповідача, суд вважає, що вказані рішення регулюють питання початку опалювального сезону у місті, порядку його забезпечення, та не можуть бути підставою для виникнення господарських зобов'язань, а отже не є належними доказами постачання позивачем теплової енергії відповідачу та його споживання за спірний період.
Крім того, із матеріалів справи вбачається, що позивач отримав ліцензію на транспортування теплової енергії магістральними і місцевими розподільчими тепловими мережами та постачання теплової енергії 05.11.2021, разом з тим вимога про стягнення боргу заявлена з жовтня по грудень 2021 року та включає період, коли позивач не мав спеціальної правосуб'єктності для провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії.
Судом також взято до уваги, що положеннями пункту 2.6. розділу X Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 10.12.2008 №620/378, що регулює порядок проведення перевірки стану готовності теплових господарств до опалювального періоду передбачено, що рішення про готовність теплових господарств споживачів до роботи в опалювальний період приймається комісіями, створеними згідно з пунктами 2.2, 2.3 цього розділу Правил, на підставі акту стану готовності до роботи в опалювальний період, форма якого наведена у додатку 1, висновку про готовність до роботи в опалювальний період, форма якого наведена у додатку 2, наданого відповідною державною інспекцією.
Умовами пункту 2.4. наданого представником позивача разом із позовною заявою проекту договору про надання послуг з постачання теплової енергії також передбачено, що усі новозбудовані чи (або) реконструйовані споживачем теплоспоживаючі системи перед підключенням їх до мереж постачальника повинні бути введені в експлуатацію відповідною комісією за участю представника постачальника та у відповідності до вимог правил користування тепловою енергією і правил технічної експлуатації теплоспоживаючих установок і теплових мереж з оформленням відповідного акту.
Водночас, позивачем не надано та матеріали справи не містять акту щодо готовності теплового господарства споживача/відповідача до роботи в опалювальний період та його запуску для подачі теплової енергії.
У письмових поясненнях позивачем підтверджено, що актів готовності до опалювального періоду або інші документи на початок періоду надання послуг з постачання тепла відповідачу, позивачем не складалися, тому вказані документи не можуть бути надані до суду.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Іншими словами тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).
Здійснивши оцінку усіх доказів, що містяться у матеріалах справи на предмет їх належності та допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту постачання відповідачу теплової енергії за спірний період жовтень-грудень 2021 року, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 244 568,15 гривень заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обгрунтованість позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, при зверненні із цією позовною заявою, необхідно було оплатити судовий збір виходячи зі ставки заявленої вимоги майнового характеру, встановленої законом. Позивачем мав бути сплачений судовий збір у розмірі 3668,52 гривень (244 568,15 гривень х 1,5% = 3668,52 гривень).
При зверненні до суду із вимогою про стягнення 244 568,15 гривень заборгованості позивачем згідно платіжного доручення № 2382 від 03.06.2022 року сплачено судовий збір у розмірі 3668,54 гривень.
Відповідно до вимог частини 1 статті Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
За таких обставин сплачена частина судового збору у розмірі 0,02 гривень (3668,54 гривень - 3668,52 гривень) підлягає поверненню платнику.
Враховуючи, що від позивача не надходило відповідного клопотання про повернення судового збору, питання про повернення переплаченої суми судового збору (0,02 гривень) під час ухвалення рішення у справі судом не вирішується.
В силу приписів пункту 2 частини 1 статті 129 України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору у сумі 3668,52 гривень покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
3. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
4. Копію судового рішення направити сторонам рекомендованим листом та засобами електронного зв'язку на відомі суду електронні адреси: позивача - chustemisto@ukr.net.
Повний текст рішення складено та підписано 13 лютого 2023 р.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу, 22100, Вінницька обл., Хмільницький р-н, м. Козятин, вул. Довженка, 2А; chustemisto@ukr.net;
3 - відповідачу, 21007, Вінницька обл., місто Вінниця, вул. Стрілецька, будинок 87.