08.02.2023 року м. Дніпро Справа № 904/8807/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),
суддів Верхогляд Т.А., Вечірка І.О.,
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Дніпропетровський трубопрокатний завод» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2022 (суддя Панна С.П.; повне рішення складено 14.11.2022) у справі № 904/8807/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДенДІ-логістик», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Дніпропетровський трубопрокатний завод», м. Дніпро
про відшкодування збитків, -
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДенДІ-логістик» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Дніпропетровський трубопрокатний завод» 559000,00 грн штрафу за понаднормовий простій залізничних вагонів, передбаченого умовами укладеного між сторонами договору транспортно-експедиційного обслуговування.
Позов мотивований понаднормовим використанням вагонами у період з червня по серпень 2019 року, що відповідно до умов пункту 8.9 укладеного сторонами 03.06.2019 договору № 03062019-ПВ/ТЕ надання транспортно-експедиційного обслуговування є підставою для застосування штрафу.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2022 позов у справі № 904/8807/21 задоволено.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване понаднормовим використанням залізничних вагонів, що відповідно до умов укладеного сторонами договору та вимог чинного законодавства є підставою для стягнення з клієнта на користь експедитора штрафних санкцій.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Дніпропетровський трубопрокатний завод» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2022 у справі № 904/8807/21 скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права.
Скаржник вважає, що оскаржене рішення місцевого господарського суду ухвалене з порушенням норм процесуального права, оскільки судове засідання проведене за відсутності відповідача, якого не повідомлено належним чином про дату, час і місце розгляду справи, що є підставою для скасування цього судового рішення.
Неправильне застосування норм матеріального права на думку скаржника полягає у тому, що позивач неправомірно збільшив період понаднормового користування вагонами, що призвело до збільшення нарахованої суми штрафу, у зв'язку з чим надані відповідачу рахунки є необґрунтованими, тому відповідно до вимог пункту 8.13 договору не породжують обов'язку клієнта зі сплати неправильно нарахованої суми штрафу.
3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДенДІ-логістик» у відзиві заперечило проти доводів апеляційної скарги, просило залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Позивач вважає, що відповідно до положень пункту 2.2.15 договору кількість діб простою вважається визнаною та підтвердженою клієнтом, оскільки після отримання претензії стосовно сплати штрафу за понаднормове користування залізничними вагонами відповідач, який не погоджується з визначеним експедитором часом простою, не надав останньому копій залізничних накладних відносно прибуття вагонів та квитанцій про прийом вагону до перевезення при його відправленні, тому визначений експедитором час простою вважається погодженим сторонами договору.
Враховуючи пасивні дії клієнта щодо надання експедитору визначених пунктом 2.2.15 договору документів у разі незгоди із часом простою, посилаючись на пункт 8.13 договору позивач вважає обов'язок відповідача щодо сплати штрафу за понаднормове використання вагонів таким, що настав з моменту отримання рахунків на його сплату.
4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2023 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Дніпропетровський трубопрокатний завод» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2022 у справі № 904/8807/21.
У судовому засіданні 08.02.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови у справі № 904/8807/21.
5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДенДі-лоогістик» (експедитор) уклало 03.06.2019 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Дніпропетровський трубопрокатний завод» (клієнт) договір транспортно-експедиційного обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів № 03062019-ПВ/ТЕ (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору клієнт доручає, а експедитор приймає на себе обов'язки від свого імені та за рахунок клієнта здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування експортно-імпортних, та транзитних вантажів залізничним, автомобільним, водним та іншими видами транспорту по території України, країн СНД та інших держав.
Діяльність сторін регламентується існуючими положеннями Статуту залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України, діючими правилами «СМГС», міжурядовими та прикордонними залізничними Угодами, національним та міжнародним транспортним правом, законодавчими актами України (пункт 1.3 Договору).
Виконуючи обов'язки за цим договором, згідно умов пункту 1.1, експедитор може надавати такі види транспортно-експедиційних послуг як організація перевезення вантажів різними видами транспорту, організація робіт, пов'язаних з прийманням, накопиченням, подрібненням, складуванням, зберіганням, зважуванням, митним оформленням вантажів клієнта та інше, надавати у користування вагони, а також може укладати договори від свого імені, або вчиняти інші дії, необхідні для виконання зобов'язань, визначених цим договором (пункт 1.4 Договору).
Підпунктами 2.2.3, 2.2.11 Договору встановлений обов'язок клієнта здійснювати своєчасно оплату згідно умов договору, а також відшкодовувати витрати, які поніс експедитор, виконуючи надане йому клієнтом доручення. Встановлено обов'язок сторін щомісячно підписувати двосторонній акт виконаних робіт.
Відповідно до підпункту 2.2.15 Договору термін знаходження вагонів на станціях (навантаження і вивантаження) відраховується з 00:00 год. дня, що слідує за днем (датою) прибуття вагонів на станцію, до 24:00 год. дня (дати) відправки вагонів зі станції.
Простій вагонів вираховується сторонами в добах, при цьому неповна доба вважається за повну.
У цілях достовірного визначення термінів простою при перевезеннях вантажів дата прибуття (дата календарного штемпелю в графі «Прибуття на станцію призначення») вагону на станцію призначення (навантаження чи вивантаження) і дата відправки (дата календарного штемпелю в графі «Оформлення вантажу до перевезення») на станцію призначення чи іншу станцію, вказану експедитором, визначається на підставі інформаційних джерел, що є у експедитора (дані ГІОЦ УЗ).
У випадку незгоди клієнта із часом простою заявленим експедитором, клієнт надає експедитору завірені клієнтом копії залізничної накладної відносно прибуття вагону та квитанції про прийом вагону до перевезення при його відправленні. Сторони підтверджують, що дані відомості (по прибуттю - штемпель в перевізному документі відносно прибуття на станцію, при відправці - штемпель в перевізному документі відносно відправки вагону) мають переважне значення перед даними ГІОЦ УЗ, інформаційних звітів (повідомлень) експедиторів, нових інформаційних джерел експедитора.
При ненаданні клієнтом вищевказаних документів протягом 4 календарних днів з дати виставлення експедитором рахунку на оплату простою, кількість діб простою вважається визнаною та підтвердженою клієнтом та рахунок підлягає оплаті в повному обсязі.
Пунктом 8.9 Договору встановлено, що у що у випадку допущення клієнтом (вантажовідправниками, вантажоодержувачами) простою вагонів, на станції навантаження/вивантаження клієнт сплачує експедитору штраф за понаднормове користування вагонами у розмірі 1000,00 (одна тисяча) грн без ПДВ за добу за один вагон до дати відправлення вагонів, а також відшкодування інших витрат експедитора, що виникли у зв'язку із понаднормовим простоєм вагонів.
Сплата клієнтом штрафів, передбачених даним договором, а також компенсація документально підтверджених витрат експедитора, що виникли у останнього через неналежне виконання клієнтом своїх зобов'язань за договором, здійснюється клієнтом на підставі рахунку експедитора протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту його отримання, з прикладенням розрахунку штрафу, для компенсації витрат - підтверджуючих документів (пункт 8.13 Договору).
Згідно з пунктом 5 додатку № 3 до Договору нормативний час простою складає 48 годин.
У липні 2019 року експедитором надані послуги з організації перевезення вантажів за Договором зі станції відправлення Нікополь (53200) до станції призначення Кривий Ріг-Головний (467004) та зі станції Правда (451701) до станції Батьово (ЭКСП. МАВ) (382501), зі станції Нікополь (53200) до станції Чоп (эксп. ЧД) (38060), зі станції Нікополь (53200) до станції Батьово (ЭКСП. МАВ) (382501), зі станції Нікополь (53200) до станції Ужгород (експ. ЖСР) (38110), що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт (наданих послуг) № 569 від 26.07.2019 і № 584 від 31.07.2019.
Загальна вартість робіт за вказаними актами з урахуванням ПДВ становить 6791878,50 грн.
У зв'язку з понаднормовим користування клієнтом вагонами на станції Правда, Батьово (експ. мав), Чоп (эксп. ЖСР) та Нікополь, експедитором у відповідності до підпункту 2.2.15 та пункту 8.9 Договору виставлені рахунки на сплату штрафу у сумі 559000,00 грн, а саме:
- рахунок на оплату № 893 від 25.08.2021 на суму 374000,00 грн. По станції Правда було встановлено факт понаднормативного користування 129 вагонами;
- рахунок № 894 від 25.08.2021 на суму 112000,00 грн за понаднормове користування на станції Батьово 80 вагонами;
- рахунок № 895 від 25.08.2021 на суму 13000,00 грн за понаднормове користування на станції Чоп 13 вагонами;
- рахунок № 896 від 25.08.2021 на суму 60000,00 грн за понаднормове користування на станції Нікополь 8 вагонами.
На підтвердження факту понаднормового користування вагонами з червня по серпень 2019 року позивач додав до матеріалів справи відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 та інформацію щодо прийму та здачі вагонів згідно списку за вказаний період по станціям Батьово (експ) та Чоп (експ).
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДенДі-логістик» звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський трубний завод» з претензією № 5-06/1273 від 26.08.2021 про погашення заборгованості зі сплати штрафу за понаднормове користування вагонами у розмірі 559000,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський трубопрокатний завод» надало відповідь № 207 від 20.09.2021 на претензію № 506/1273 від 26.08.2021, в якій зазначило про безпідставність вимог експедитора про сплату 559000,00 грн штрафу за понаднормове користування вагонами, оскільки час простою за висновком клієнта визначений неправильно.
Будь-яких додатків вищевказана відповідь на претензію не містить.
6. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 193 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Статтею 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що транспортно-експедиторською діяльністю є підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів, а транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.
Згідно зі статтею 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Встановленими обставинами справи підтверджується, що сторони уклали договір транспортно-експедиторських послуг.
Наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт підтверджується надання Товариством з обмеженою відповідальністю «ДенДі-логістик» транспортно-експедиторських послуг за Договором Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Дніпропетровський трубопрокатний завод».
Сторони передбачили відповідальність за понаднормове використання вагонів у пункті 8.9 Договору, відповідно до якого у випадку допущення клієнтом (вантажовідправниками, вантажоодержувачами) простою вагонів на станції навантаження/вивантаження, клієнт сплачує експедитору штраф за понаднормове користування вагонами у розмірі 1000,00 (одна тисяча) гривень без ПДВ за добу за один вагон до дати відправлення вагонів, а також відшкодування інших витрат експедитора, що виникли у зв'язку із понаднормовим простоєм вагонів.
Понаднормове використання вагонів підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями форми ГУ-46 та інформацією щодо прийому і здачі вагонів згідно списку по станціям Батьово (експ) та Чоп (експ).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Порядок та строки сплати штрафів встановлені пунктом 8.13 Договору, відповідно до якого їх сплата здійснюється клієнтом на підставі рахунку експедитора протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту його отримання, з прикладенням розрахунку штрафу.
У відповіді від 20.09.2021 на претензію від 26.08.2021, відповідач підтвердив отримання рахунків на оплату штрафів за понаднормове використання залізничних вагонів, у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо настання строку виконання обов'язку з їх сплати.
Апеляційний господарський суд зазначає, що відповідач не заперечує факт понаднормового використання ним вагонів, проте не погоджується з розрахунком часу простою.
Водночас апеляційний господарський суд не погоджується з запереченнями скаржника щодо відсутності обов'язку зі сплати штрафу за понаднормове використання вагонів через неправильне визначення експедитором часу простою з огляду на наступне.
У пункті 2.2.15 Договору сторони погодили, що у випадку незгоди клієнта із часом простою, заявленим експедитором, клієнт надає експедитору копії залізничної накладної відносно прибуття вагону та квитанції про прийом вагону до перевезення, у разі ненадання цих документів протягом 4 календарних днів з дати виставлення експедитором рахунку на оплату простою, кількість діб простою вважається визнаною та підтвердженою клієнтом та підлягає оплаті в повному обсязі.
Як зазначено вище, відповідач підтвердив отримання від позивача рахунків на оплату простою, водночас заперечень щодо часу простою не заявив, визначених пунктом 2.2.15 Договору документів не надав, тому апеляційний господарський суд доходить висновку, що заявлений експедитором час простою визнано клієнтом, тому підлягає сплаті.
Враховуючи невиконання відповідачем вимог пункту 2.2.15 Договору щодо надання відповідних документів експедитору у разі незгоди з визначеним часом простою, апеляційний господарський суд відхиляє посилання скаржника на невиконання позивачем вимог пунктів 2.2.15, 8.13 Договору щодо надання клієнту обґрунтованих та належних рахунків з виплати штрафу, через неправильне визначення експедитором часу простою.
Частиною першою статті 637 Цивільного кодексу України встановлено, що тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього кодексу.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 213 Цивільного кодексу України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.
Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Умовами пункту 2.2.15 Договору визначено порядок дій клієнта у разі незгоди з визначеним експедитором часу простою, у разі недодержання якого визначений експедитором час простою вважається визнаним клієнтом. Таким чином, отримавши претензію та рахунки позивача із зазначенням конкретної суми штрафу необхідної до сплати, яка розрахована за кількість днів простою, відповідач у разі незгоди з визначеним позивачем суми за простій вагонів, повинен до умов договору надати свої заперечення з обовязковим долученням до них відповідних документів, оскільки нарахування суми штрафу безпосередньо повязане з обчисленням кількості днів простою.
В той же час у чотириденний строк (не заперечується сторонами), передбачений умовами Договору, відповідач ніяким чином не заперечив визначену суму штрафу
На підставі вищевикладеного, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог у даній справі.
Апеляційний господарський суд відхиляє доводи скаржника щодо скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду через відсутність доказів його належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання з огляду на наступне.
Наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями (т. 1, а.с. 14, 105) підтверджується отримання відповідачем ухвал місцевого господарського суду про відкриття провадження та відкладення підготовчого засідання у даній справі. В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву.
Таким чином, апеляційний господарський суд доходить висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Дніпропетровський трубопрокатний завод» повідомлено про розгляд Господарським судом Дніпропетровської області справи № 904/8807/21.
Крім того, відповідно до статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Відповідно до інформації, наявної у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, всі судові рішення в межах даної справи оприлюдненні у реєстрі.
Пунктом 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу встановлено, що підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (абзац 2 частини другої статті 277 Господарського процесуального кодексу.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
У даній справі відповідача належним чином повідомлено про судовий розгляд справи місцевим господарським судом, однак йому не направили ухвали з повідомленнями про окремі судові засідання. У такому разі суд апеляційний господарський суд не позбавлений можливості залишити без змін рішення місцевого господарського суду, якщо за результатами такого перегляду виявиться, що рішення є правильним по суті, а надані відповідачем під час апеляційного перегляду справи доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 за результатами розгляду справи № 910/10569/21.
У своїх постановах Верховний Суд неодноразово зазначав, що оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції (постанови Верховного Суду від 18.04.2022 у справі № 522/18010/18, від 28.09.2022 у справі № 343/131/17, від 05.10.2022 у справі № 757/72370/17 тощо).
За результатами апеляційного перегляду встановлено, що оскаржене рішення місцевого господарського суду є правильним по суті, оскільки надані скаржником доводи в підтвердження вимог апеляційної скарги, не спростовують правильність висновків місцевого господарського суду.
7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Дніпропетровський трубопрокатний завод» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2022 у справі № 904/8807/21 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2022 у справі № 904/8807/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 14.02.2023.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя І.О. Вечірко