08 лютого 2023 року м. Харків Справа № 917/1479/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя:Зубченко І.В. (доповідач),
судді:Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.
при секретарі судового засідання: Склярук С.І.
за участю представників:
від ТОВ "ОТП ЛІЗИНГ":Мамалига Б.А., довіреність б/н від 11.11.2022р., посвідчення №7684/10 від 19.04.2019р.
від ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод": Шмельов М.М., довіреність №49юр-37 від 28.06.2022р., свідоцтво №539 від 20.07.2007р.
від ТОВ "ВАГОН-ІНВЕСТ": не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод", м.Кременчук Полтавської області (вх.№1372П/3 від 09.12.2022р.)
на ухвалу господарського суду Полтавської області
постановлену18.11.2022р. у м.Полтава
за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ", м.Київ
прозабезпечення позову (до подання позовної заяви)
у справі№917/1479/22 (суддя Тимощенко О.М.)
інші особи, що можуть отримати статус учасників справи: 1. Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод", м.Кременчук Полтавської області; 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАГОН-ІНВЕСТ", м.Київ
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ", м.Київ, звернулося до господарського суду Полтавської області із заявою про забезпечення позову (до подання позовної заяви), в якій просило накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на усіх рахунках Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод", м.Кременчук Полтавської області, (ідентифікаційний код юридичної особи 05763814) (включаючи, але не обмежуючись НОМЕР_1 в AT “Райффайзен Банк”, м.Київ) в усіх банківських та фінансових установах, що будуть виявлені під час виконання забезпечення позову в межах ціни позову 206.782.800,00грн.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.11.2022р. у справі №917/1479/22 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» про вжиття заходів забезпечення позову. Накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на усіх рахунках Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (включаючи, але не обмежуючись НОМЕР_1 в AT «Райффайзен Банк», м.Київ) в усіх банківських та фінансових установах, що будуть виявлені під час виконання забезпечення позову в межах ціни позову 206.782.800,00грн.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з резолютивною частиною якої просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.11.2022р. у справі №917/1479/22 про вжиття заходів забезпечення позову скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити повністю.
Апелянт категорично заперечує проти оскаржуваної ухвали, вважає її необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:
- відповідач не вбачає жодних обґрунтованих підстав, а позивач їх не надав та не зможе надати, що у випадку вирішення судового спору на користь позивача відповідач не виконає або позивач не матиме можливості виконати, у тому числі через органи примусового виконання рішень, рішення суду, коли воно вступить в законну силу після розгляду справи по суті і оцінки судом доводів та аргументів обох сторін;
- подана Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» до господарського суду Полтавської області позовна заява має предметом позовних вимог розірвання договору поставки та повернення суми попередньої оплати. Тобто, заява має характер звичайних спірних господарських взаємовідносин між позивачем та відповідачем по конкретному господарському договору;
- відповідач є одним із найбільших підприємств машинобудування України, має більш ніж п'ятитисячний трудовий колектив, має повний цикл одночасного виготовлення транспорту соціального призначення та вантажних вагонів. Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" є єдиним працюючим підприємством машинобудівної галузі в Полтавській області. Відповідач не припиняє виконання державного замовлення на суму більш ніж 3млрд.грн. на 100 пасажирських вагонів та 6 дизель-поїздів, організував роботу з цивільного захисту населення; в умовах блекауту забезпечує опаленням та гарячим водопостачанням понад 60 тисяч мешканців Кременчука, здійснює генерацію електроенергії; сплачує в повному обсязі податки і заробітну плату п'ятитисячному колективу (разом із сім'ями утримує близько 15 тисяч населення). Підприємством постійно реалізуються заходи по задоволенню потреб територіальної оборони та Збройних сил України в транспорті, оборонних спорудах і харчовому забезпеченні, надається допомога військовим частинам у зонах бойових дій;
- забезпечення позову шляхом арешту коштів відповідача поставить під реальну загрозу безумовне виконання державного замовлення, взагалі може повністю зупинити роботу підприємства відповідача, спричинить невиплату заробітної плати працівникам, не поповнення податками бюджетів усіх рівнів, припинення волонтерської допомоги Збройним силам України.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" посилається, разом з іншим, на висновки, викладені у постанові Східного апеляційного господарського суду у справі №917/1096/22.
Для розгляду вищевказаної апеляційної скарги згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2022р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2022р. витребувано матеріали справи №917/1479/22 у господарського суду Полтавської області та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
23.12.2022р. на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали у справі №917/1479/22.
Ухвалою суду від 28.12.2022р. вищевказану апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" залишено без руху з метою усунення скаржником допущених при поданні апеляційної скарги недоліків.
Після надходження на електронну адресу суду апеляційної інстанції від скаржника заяви про усунення недоліків, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2023р. поновлено Публічному акціонерному товариству "Крюківський вагонобудівний завод" пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.11.2022р. у справі №917/1479/22 та відкрито апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу по 06.02.2023р., а також доказів надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів апелянтові. Названою ухвалою, разом з іншим, з метою своєчасного повідомлення учасників справи призначено розгляд справи №917/1479/22 на 08.02.2023р. о 15:15год.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 06.02.2023р. задоволено отриману на електронну адресу суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів представника.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАГОН-ІНВЕСТ" своїм правом, наданим ст.263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не скористались, відзивів на апеляційну скаргу не надали.
У судовому засіданні 08.02.2023р. представник Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" зазначив, що вищим керівництвом підприємства прийняте рішення з метою більш якісного правового забезпечення за розглядуваним позовом залучити ще одного адвоката. У зв'язку з наведеним представником відповідача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи та надання можливості участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду ще одному адвокату, який територіально перебуває у м.Києві. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ" у судовому засіданні проти задоволення названого клопотання заперечив, зокрема, з огляду на тривалість розгляду апеляційної скарги. Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАГОН-ІНВЕСТ" явку повноважного представника в судове засідання не забезпечило, про наявність поважних причин неявки суд завчасно не повідомило, належне повідомлення підприємства про дату, час та місце судового засідання підтверджене матеріалами справи.
Відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Колегія суддів зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточних, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України", "Смірнова проти України", "Матіка проти Румунії", "Літоселітіс проти Греції" та інші).
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що явка представників учасників справи судом обов'язковою не визнавалась, приймаючи до уваги обмеженість нормами процесуального права строку розгляду апеляційної скарги, зауважуючи на тому, що відповідач не був позбавлений можливості залучити до участі у справі ще одного адвоката у період з дати відкриття апеляційного провадження у справі (13.01.2023р.), тривалість якого становила майже місяць, як і не був обмежений у справі звернутися до суду із клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" про відкладення розгляду справи та участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також визнала за можливе розглянути справу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАГОН-ІНВЕСТ" за наявними матеріалами оскарження ухвали.
У судовому засіданні 08.02.2023р. представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представник позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.269 ГПК України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу, складено протокол.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 08.02.2023р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали оскарження ухвали, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення позивача та відповідача у судовому засіданні 08.02.2023р., судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про забезпечення позову (до подання позовної заяви).
Відповідно до ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ" зазначає, що позивач на підставі договору поставки №7621/010 111/с від 02.12.2021р. здійснив авансові платежі на користь Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" на загальну суму 206.782.800,00грн. Відповідач на підставі названого договору поставки зобов'язався виготовити і поставити (передати у власність), а позивач - прийняти та оплатити напіввагони моделі 12-783, виготовлені згідно ТУ У 30.2- 05763814-203.2014 і діючої технічної документації заводу-виробника (далі - продукція/вагони), укомплектовані візками моделі 18-7055, які відповідають вимогам ДСТУ 7530:2014 та ТУ України 35.2-05763814-092:2010.
Вищевказаний договір поставки укладено на виконання рамкового договору фінансового лізингу №11922-FL від 02.12.2021р.,укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» (лізингодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАГОН-ІНВЕСТ» (лізингоодержувачем), згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» мало передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ВАГОН-ІНВЕСТ» у лізинг отримані від відповідача напіввагони.
27.10.2022р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАГОН-ІНВЕСТ» повідомлення №2410/22-01 від 24.10.2022р. про відмову від договору фінансового лізингу №11922-FL від 02.12.2021р. у зв'язку із простроченням передачі об'єкта лізингу та розірвання договору поставки №7621/010 111/с від 02.02.2021р.
Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" за результатами розгляду повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» (вих.№583/10 від 27.10.2022р.) про розірвання договору поставки №7621/010 111/с від 02.12.2021р. з вимогою повернення сплачених коштів (до заяви позивачем долучено копію чеку та опису про направлення повідомлення) не повернуло суму сплачених авансових платежів у загальному розмірі 206.782.800,00грн. у встановлений законом та зазначений у вказаному повідомленні строк.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» за змістом заяви про забезпечення позову, разом з іншим, зазначило, що Відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100000000195 від 21.04.2022р. за фактом заволодіння невстановленими службовими особами грошовими коштами Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем та за фактом фінансування в особливо великих розмірах дій, вчинених з метою насильницького захоплення державної влади, зміни меж державного кордону України невстановленими службовими особами Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5. ст.191 та ч.4 ст.110-2 Кримінального кодексу України. Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється Київською міською прокуратурою. У органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що службовими особами Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" з метою виведення грошових коштів до Російської Федерації було укладено ряд збиткових зовнішньоекономічних контрактів, на підставі яких було перераховано 192.879.226млн.грн. на поточні рахунки резидентів Російської Федерації за комплектуючі до залізничного рухомого складу по завищеній вартості, виробництва підприємств Російської Федерації, при наявності українських аналогів по більш вигідній ціні.
Частку у статутному капіталі відповідача у розмірі 25%, що становить 21.502.416,00грн., передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління.
Відповідна інформація викладена в ухвалі слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Машкевич К.В. від 13.07.2022р. у справі №752/5219/22, що оприлюднена в Єдиному реєстрі судових рішень.
На переконання Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ», враховуючи вищевикладене існує реальна загроза того, що відповідач не зможе повернути кошти позивачу (або у зв'язку із такими обставинами відповідач вживатиме заходів, направлених на виведення активів), що ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Як зазначено вище за текстом постанови, у контексті приписів ч.1 ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
При цьому згідно з п.1 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
За змістом ч.4 ст.137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Отже, підставою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
При цьому адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Східний апеляційний господарський суд звертає увагу, що при розгляді заяв про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. До предмету дослідження на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Європейський суд з прав людини також наголошує, що для Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права (рішення у справі "Каіч та інші проти Хорватії").
Саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.
Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Разом з тим, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів ст.ст.13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.02.2022р. у справі №15/143-б(910/11414/21), від 09.06.2022р. у справі №924/1277/20(924/1226/21).
Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду Полтавської області про наявність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» про забезпечення позову з огляду на наступне.
Під час звернення до господарського суду Полтавської області із заявою про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» зазначило про намір звернутися до суду із позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" суми авансових платежів у розмірі 206.782800,00грн., які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем договору поставки №7621/010 111/с від 02.12.2021р. При цьому до заяви додано докази наявності правовідносин між учасниками справи.
Як установлено судовою колегією, станом на дату ухвалення постанови у провадженні господарського суду Полтавської області перебуває позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" 206.782.800,00грн. заборгованості. Під час розгляду справи №917/1479/22 у підготовчому засіданні 02.02.2023р. місцевим господарським судом оголошено перерву у засіданні до 01.03.2023р.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, виконання в майбутньому судового рішення у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" необхідну суму грошових коштів, а отже застосування заходу забезпечення позову, обраного Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ», безпосередньо пов'язано із предметом позову. Адекватність такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову, дійсно полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
За висновками Східного апеляційного господарського суду, заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, відповідають процесуальним нормам, що регулюють спірні правовідносини, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.
За змістом апеляційної скарги Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" зазначає, що забезпечення позову шляхом арешту коштів відповідача поставить під реальну загрозу безумовне виконання державного замовлення, взагалі може повністю зупинити роботу підприємства відповідача, спричинить невиплату заробітної плати працівникам, не поповнення податками бюджетів усіх рівнів, припинення волонтерської допомоги Збройним силам України.
У свою чергу, судова колегія погоджується з висновками господарського суду Полтавської області про те, що застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на кошти, не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не призведе до втручання у звичайну діяльність учасників судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо використання коштів, наявних у відповідача, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" посилається, разом з іншим, на висновки, викладені у постанові Східного апеляційного господарського суду у справі №917/1096/22.
Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Тобто, колегія суддів зазначає, що висновки щодо застосування норм права є обов'язковими у разі їх формулювання саме Верховним Судом як органом, який забезпечує сталість та єдність судової практики, у зв'язку із чим застосування практики Східного апеляційного господарського суду, на яку посилається апелянт, не узгоджується із нормами чинного законодавства.
Інші доводи апеляційної скарги відхиляються судовою колегією як такі, що спростовані викладеними вище висновками Східного апеляційного господарського суду та не доводять наявності правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод".
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Враховуючи вищевикладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваної ухвали господарського суду Полтавської області від 18.11.2022р. у справі №917/1479/22 та задоволення вимог апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" за наведеними в ній мотивами.
Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод", м.Кременчук Полтавської області, на ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.11.2022р. у справі №917/1479/22 - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.11.2022р. у справі №917/1479/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
У судовому засіданні 08.02.2023р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 14.02.2023р.
Головуючий суддя І.В. Зубченко
Суддя О.О. Радіонова
Суддя Л.Ф. Чернота