ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
13 лютого 2023 року Справа № 924/460/22
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Приступлюк Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду заяву представника фізичної особи - підприємця Рачковського Миколи Івановича
про розподіл судових витрат
у справі № 924/460/22
за позовом фізичної особи-підприємця Рачковського Миколи Івановича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро"
про стягнення 665 266 грн 13 коп., з яких: 559 924 грн - основного боргу, 92 189 грн 99 коп. - інфляційних втрат, 13 152 грн 14 коп. - 3% річних
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
Фізична особа-підприємець Рачковський Микола Іванович звернувся до Господарського суду Хмельницької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" про стягнення 665 266 грн 13 коп., з яких: 559 924 грн - основного боргу, 92 189 грн 99 коп. - інфляційних втрат, 13 152 грн 14 коп. - 3% річних.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09.11.2022 у справі №924/460/22 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" на користь фізичної особи-підприємця Рачковського Миколи Івановича 537 924 грн основного боргу, 88 261 грн 86 коп. інфляційних втрат, 12 548 грн 22 коп. 3% річних, 9 580 грн 83 коп. витрат зі сплати судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просив рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.11.2022 у справі № 924/460/22 скасувати в частині, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення 92 189 грн 99 коп. інфляційних втрат, 13 152 грн 14 коп. 3% річних.
Позивач, у відзиві на апеляційну скаргу, заперечував обставини, що зазначені в апеляційній скарзі, та вказав, що розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які він очікує понести в зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції становить 9 000 грн, а докази на підтвердження їх понесення будуть подані протягом п'яти днів з дня ухвалення судового рішення.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 у справі №924/460/22 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.11.2022 у справі № 924/460/22 - без змін.
В подальшому, до Північно-західного апеляційного господарського суду від представника фізичної особи - підприємця Рачковського Миколи Івановича про розподіл судових витрат.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 розгляд заяви представника фізичної особи - підприємця Рачковського Миколи Івановича про розподіл судових витрат призначено на 13.02.2023 о 12:00 год.
В судове засідання Північно-західного апеляційного господарського суду 13.02.2023 представники сторін не з'явилися.
Апеляційний господарський суд вказує, що представник позивача в заяві про розподіл судових витрат просив здійснювати розгляд заяви без його участі.
Також, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи викладене та те, що відповідач був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить список розсилки поштової кореспонденції та електронне листування (т. 2, а. с. 88-89), колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд заяви представника позивача про розподіл судових витрат за відсутності представників сторін.
Розглянувши заяву представника фізичної особи - підприємця Рачковського Миколи Івановича про ухвалення розподіл судових витрат, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Судом звертає увагу на те, що додаткове судове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.
Відповідно до ст.59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб'єктами права. Правову позицію щодо цього висловив Конституційний Суд України у рішенні від 16.11.2000 №13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника.
Зокрема, в абзаці п'ятому пункту 5 мотивувальної частини зазначеного рішення визначається, що "закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (ч. 1 ст. 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин".
Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Положеннями статті 16 ГПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до приписів статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Суд зазначає, що позивач, у відзиві на апеляційну скаргу, вказав, що розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які він очікує понести в зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції становить 9 000 грн та зазначає, що докази на підтвердження їх понесення будуть подані протягом п'яти днів з дня ухвалення судового рішення.
Згідно з приписами статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд вказує, що докази понесення судових витрат позивача на професійну правничу допомогу подані у межах вказаного строку, з врахуванням вихідних днів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи правова допомога фізичній особі - підприємцю Рачковському Миколі Івановичу надавався адвокатом Літвіновим Романом Олександровичем.
Зокрема, 11.01.2023 між адвокатом Літвіновим Романом Олександровичем (далі - адвокат) та фізичною особою - підприємцем Рачковським Миколою Івановичем (далі - клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № 11 (далі - Договір; т. 2, а. с. 41), згідно з п. 1.1 якого адвокат приймає на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу щодо представництва та захисту інтересів клієнта під час розгляду в Північно-західному апеляційному господарському суді справи № 924/460/22 за позовом клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" (код 30929334).
За умовами п. 1.2 Договору правова допомога за даним договором надається в наступному порядку:
Правовий аналіз та підготовка документів необхідних для звернення до суду із позовною заявою, представництво в суді апеляційної інстанції, що включає в себе:
- правовий аналіз апеляційної скарги відповідача, узгодження з клієнтом правової позиції щодо викладеної аргументації в апеляційній скарзі відповідача, складання відзиву на апеляційну скаргу;
- складення інших процесуальних документів правового характеру у зв'язку із представництвом інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції при розгляді справи №924/460/22;
- забезпечення представництва інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції під час здійснення розгляду справи № 924/460/22.
Пунктом 3.1 Договору сторони передбачили, що з урахуванням наведеного в п. 1.2.1. обсягу правової допомоги, гонорар Адвоката за представництво та захист інтересів Клієнта під час розгляду справи Клієнта в Північно-західному апеляційному господарському суді становить суму в розмірі 9 000 грн. Вказана сума гонорару сплачується клієнтом на підставі підписаного сторонами Акту виконаних робіт протягом 30 робочих днів з моменту набрання законної сили рішенням Північно-західного апеляційного господарського суду по відповідній господарській справі.
За умовами п. 4.1 Договору цей договір діє з моменту погодження сторонами усіх істотних умов та підписання сторонами тексту договору та додатків (додаткових угод) до нього.
Строк дії цього договору - до 31.12.2024 (п. 4.2 Договору).
31.01.2023 між адвокатом та клієнтом підписано акт прийому - передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №11 від 11.01.2023, за умовами п. 1 якого адвокат належним чином виконав зобов'язання, що викладені в п.п. 1.2 Договору, а саме:
- правовий аналіз апеляційної скарги відповідача, узгодження з клієнтом правової позиції щодо викладеної аргументації в апеляційній скарзі відповідача, складання та відправка відзиву на апеляційну скаргу;
- складення інших процесуальних документів правового характеру у зв'язку із представництвом інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції при розгляді справи №924/460/22 (в т.ч. щодо відшкодування клієнту понесених судових витрат).
- забезпечення представництва інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції під час здійснення розгляду справи № 924/460/22.
В п. 2 Акту вказано, що згідно п. 3.1. Договору, в якості винагороди адвокату підлягає до сплати сума в розмірі 9 000 грн, як фіксована плата за представництво та захист інтересів Клієнта під час розгляду справи клієнта в Північно-західному апеляційному господарському суді та надання зазначеного в п.1 даного акту обсягу правової допомоги.
Оплата винагороди адвокату має бути здійснена клієнтом протягом 30 робочих днів з моменту набрання законної сили рішення Північно-західного апеляційного господарського суду по господарській справі №924/460/22 (п. 3 Акту).
Згідно з п. 4 акту жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу наданої правової допомоги за договором клієнт до адвоката немає.
За положеннями п. 4 ст. 1, ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 визначеного Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
При встановленні розміру гонорару відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
За ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Вище вказано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Суд також бере до уваги, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п. п. 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
З матеріалів справи вбачається, що спір у цій справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору на надання інформаційних (консультаційних) послуг №14/0221 від 14.01.2021 в частині оплати за надані позивачем відповідачу послуги.
При цьому, такий спір не відноситься до категорії складних спорів, судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Також суд вказує, що обсяг матеріалів справи на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції (на момент виготовлення повного тексту постанови) становив 76 аркушів в 2 томі. Зокрема, представником позивача були подані відзив (т. 2, а. с. 39-46) та клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (т. 2, а. с. 48-50).
Тобто, в цьому випадку не можна стверджувати, що вивченню та дослідженню адвокатом в межах цієї справи підлягав значний обсяг документів, а спір у справі був нестандартним або нетиповим з юридичної точки зору та вимагав від адвоката вивчення значного обсягу джерел права.
Зокрема, безпосередньо відзив позивача на апеляційну скаргу відповідача викладений на двох двосторонніх аркушах, де заперечення містяться фактично на двох сторінках, на яких запереченням щодо апеляційної скарги відведено пів сторінки, решта - обґрунтування судових витрат на правничу допомогу.
Щодо відповідності витрат на правову допомогу критеріям розумності та справедливості, враховуючи фіксований розмір витрат на правову допомогу та необхідністю у такому випадку підтвердити виконані роботи їх обсягом, колегія суддів зазначає таке.
Суд зауважує, що предметом апеляційного перегляду було не все рішення суду першої інстанції, так як скаржник оскаржив його лише в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, які загалом становлять близько 16% від усіх позовних вимог.
Поруч з наведеним, суд вказує, що в суді апеляційної інстанції було проведено лише одне засідання, в якому представник позивача брав участь в режимі відеоконфереції з використанням власних технічних засобів, тобто не потребував часу для прибуття до суду та не поніс значних витрат на участь в судовому засіданні.
Виходячи із встановлених у справі обставин, колегія суддів вважає, що фактичний обсяг наданих відповідачу послуг, який полягав у складанні одного процесуального документа по суті спору (відзив на апеляційну скаргу), подання клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції не був значним, а характер та предмет спору не вимагав дослідження та ознайомлення адвоката із значним обсягом процесуальних документів та не становив виключної правової проблеми для кваліфікованого адвоката.
Теж, суд не може залишити поза увагою і те, що додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21.11.2022 (т. 1, а. с. 212-213) було стягнуто з відповідача на користь позивача 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційний господарський суд враховує і поведінку відповідача (скаржника), який в цьому випадку скористався своїм правом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та не вчиняв дій щодо затягування розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Зважаючи на викладене вище та приймаючи до уваги те, що стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9 000 грн буде суперечити принципу розподілу таких витрат, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, в розмірі 4 500 грн, який, на думку суду апеляційної інстанції, враховує поведінку сторін, є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, наданими адвокатом послуг в суді апеляційної інстанції, а також відповідає критеріям розумності, пропорційності та співмірності.
Зважаючи на наведене, той факт, що постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 у справі № 924/460/22 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, а також враховуючи, що відповідач не подав клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, понесених скаржником під час перегляду цієї справи судом апеляційної інстанції, суд вважає за доцільне задовольнити заяву представника фізичної особи - підприємця Рачковського Миколи Івановича та стягнути з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 грн.
Оскільки в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 у справі № 924/460/22 не було вирішено питання щодо розподілу цих витрат, керуючись статтею 244 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне ухвалити додаткову постанову у справі № 924/460/22.
Керуючись ст. ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Заяву представника фізичної особи - підприємця Рачковського Миколи Івановича про розподіл судових витрат задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" (30030, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, село Ганнопіль, вул. Миру, буд. 16, код 30929334) на користь фізичної особи - підприємця Рачковського Миколи Івановича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) - 4 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Господарському суду Хмельницької області видати наказ на виконання цієї постанови.
4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "14" лютого 2023 р.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Гудак А.В.
Суддя Олексюк Г.Є.