ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
02 лютого 2023 року Справа № 902/90/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Миханюк М.В.
секретар судового засідання Романець Х.В.
за участю представників сторін:
апелянта - Арустамян А.Е. - адвокат (в режимі відеоконференції);
кредитора ТОВ "Юридична фірма "Право О.П." - Попеско О.П. (директор);
боржника - Сувалов В.О. - адвокат;
розпорядник майном - арбітражний керуючий Комлик І.С. (в режимі відеоконференції);
третьої особи - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Буд Україна" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 27 вересня 2022 року (повний текст складено 03.10.2022) у справі № 902/90/21 (суддя Міліціанов Р.В.)
за заявою ТОВ "Мега-Буд Україна" про визнання кредиторських вимог
у межах справи про банкрутство
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Право О.П."
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажпроект"
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 27 вересня 2022 року заяву ТОВ "Мега-Буд Україна" №МБ-02/04/21-1 від 02.04.2021 (вх.№01-36/297/21) про визнання кредиторських вимог у справі №902/90/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" задоволено частково.
Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Буд Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" в розмірі 4 300,00 грн (четверта черга задоволення) та 40,10 грн витрат зі сплати судового збору (перша черга задоволення).
Вирішено арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Комлику І.С. внести визнані судом кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Конкорд".
Відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Мега-Буд Україна" №МБ-02/04/21-1 від 02.04.2021 (вх. №01-36/297/21) про визнання кредиторських вимог у справі №902/90/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" в сумі 482 518,80 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4 499,90 грн - залишено за ТОВ "Мега-Буд Україна".
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Буд Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" 6 749,84 грн - судових витрат зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги та 8 999,80 грн - судових витрат зі сплати судового збору за подачу касаційної скарги.
Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 60,16 грн та за подачу касаційної скарги в сумі 80,20 грн - залишено за ТОВ "Конкорд".
Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, ТОВ "Мега-Буд Україна" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні заяви № МБ-02/04/21-1 від 02.04.2021 про визнання кредиторських вимог в сумі 482 518,80 грн - скасувати та прийняти нове судове рішення, яким заяву в цій частині задоволити.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Вінницької області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Представники боржника та ТОВ "Юридична фірма "Право О.П." у відзиві на апеляційну скаргу вважають оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просять залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судове засідання представник третьої особи - ТОВ "Будмонтажпроект" не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів, вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника ТОВ "Будмонтажпроект".
Безпосередньо в судовому засіданні представники апелянта, ініціюючого кредитора та боржника підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзивах на неї.
Арбітражний керуючий Комлик І.С. безпосередньо в судовому засіданні вважає ухвалу місцевого господарського суду законною та просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників скаржника, боржника, ініціюючого кредитора та арбітражного керуючого Комлика І.С, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.03.2021, серед іншого, відкрито провадження у справі №902/90/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд". Визнано вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Право О.П." до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" в розмірі 255 000,00 грн. Введено процедуру розпорядження майном боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд". Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" арбітражного керуючого Комлика Іллю Сергійовича. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
05.03.2021 на веб-сайті ВГСУ оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі №902/90/21 про банкрутство ТОВ "Конкорд", встановлено строк на подання заяв кредиторів з вимогами до боржника - протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
06.04.2021 до суду надійшла заява ТОВ "Мега-Буд Україна" №МБ-02/04/21-1 від 02.04.2021 року (вх. № 01-36/297/21) про визнання кредиторських вимог в розмірі 491 358,80 грн по справі №902/90/21.
Вказана заява обгрунтована тим, що 01.01.2019 між ТОВ "Мега-Буд Україна" (покупець) та ТОВ "Конкорд" (продавець) був укладений договір ДГ - 0000009 (а.с. 195-196, т.1), за умовами якого продавець зобов'язувався передати у власність покупцю, а покупець - прийняти й оплатити товар: цегла будівельна марки М-125, М-150; кількість товару згідно з рахунками-фактурами, сформованими на підставі усної чи письмової заявки на товар; ціна на товар визначається продавцем на момент продажу товару та вказується в рахунках-фактурах.
На виконання умов договору, за період з 01.01.2019 по 22.03.2021 покупець (кредитор) здійснив продавцю (боржнику) попередню оплату за товар в загальному розмірі 3 963 521,60 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та рахунками - фактурами.
Разом з тим, боржник поставив кредитору цеглу будівельну марки М-125, М-150 не у повному обсязі, всього на суму 3 481 002,80 грн.
Відтак, в межах договору поставки №ДГ-0000009 від 01.01.2019 боржник не поставив кредитору товар на суму 482 518,80 грн.
В зв'язку з невиконанням боржником зобов'язань за договором №ДГ-0000009 від 01.01.2019, кредитор втратив інтерес до отримання цегли будівельної та листом №21/02/21-1 від 12.02.2021 повідомив боржника про відмову від отримання цегли та вимагав повернення отриманих в якості попередньої оплати коштів в сумі 482 518,80 грн. Даний лист залишено боржником без реагування та задоволення.
Таким чином, станом на дату подання кредиторської заяви, заборгованість боржника перед кредитором за договором поставки №ДГ-0000009 від 01.01.2019 становить 482 518,80 грн.
Крім того, в межах здійснення господарської діяльності кредитор надавав боржникові послуги з перевезення вантажним автомобільним транспортом, який перебував у кредитора в користуванні на підставі договорів найму (оренди) транспортного засобу від 02.10.2017.
Так, 21.01.2020 кредитор на замовлення боржника надав останньому послуги з перевезення, а саме: транспортні послуги по Україні по маршруту с. Северинівка - м. Вінниця, на адресу ТОВ "Будмонтажпроект", що підтверджується товаро-транспортною накладною №К-00000015 від 21.01.2020 та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000052 від 21.01.2020 на загальну суму 4 300,00 грн.
10.07.2020 кредитором на адресу боржника направлено вимогу з проханням погасити всю існуючу заборгованість, яка залишена боржником без задоволення та реагування.
Враховуючи викладене, заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника в загальному розмірі 491 358,80 грн, з яких: 486 818,80 грн боргу та 4 540,00 грн судового збору та включити відповідні грошові вимоги кредитора до реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 05.07.2021 у справі №902/90/21, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2021, заяву ТОВ "Мега-Буд Україна" №МБ-02/04/21-1 від 02.04.2021 (вх. №01-36/297/21) про визнання кредиторських вимог у справі №902/90/21 задоволено повністю. Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Буд Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" в розмірі 486 818,80 грн (четверта черга задоволення) та 4540,00 грн витрат на сплату судового збору (перша черга задоволення).
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.06.2022 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" задоволено частково. Скасовано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.07.2021 у справі №902/90/21. Справу №902/90/21 у скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.
Скасовуючи рішення судів обох інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив, що поза увагою судів залишено твердження арбітражного керуючого Комлика І.С. щодо наявних розбіжностей у розрахунках сторін по здійсненій поставці та оплаті товару (цегли).
У даному випадку підлягали встановленню та дослідженню судом обставини щодо оплати та поставки цегли на виконання домовленостей сторін за 2018 рік, що оформлені шляхом обміну первинними документами, з метою виокремлення відповідних поставок та проплат за цеглу, які здійснювалися на виконання умов договору поставки №ДГ-0000009 від 01.01.2019.
Зі змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається встановлення судами попередніх інстанцій чіткого переліку видаткових накладних, рахунків-фактур та платіжних доручень, згідно з реквізитами яких (призначення платежу, вказівка номеру договору, тощо) можна беззаперечно визначити кількість товару, поставленого саме на виконання договору №ДГ-0000009 від 01.01.2019, та загальну суму коштів попередньої оплати, сплачених ТОВ "Мега-Буд Україна". Без встановлення вказаних обставин неможливо дійти висновку про існування у боржника невиконаного грошового зобов'язання у заявленій кредитором сумі.
За змістом доданої до заяви ТОВ "Мега-Буд Україна" про визнання грошових вимог копії вимоги від 10.07.2020 вих.№МБ-10/07/20-1 вищезгаданий Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000052 від 21.01.2020 вказаний в переліку інших актів, з посиланням на які ТОВ "Мега-Буд Україна" зазначає про надання послуг з перевезення вантажу на виконання договору перевезення вантажів №МБ-15/12-19-1 від 15.12.2019, укладеного між ТОВ "Мега-Буд Україна" та ТОВ "Конкорд".
Оскаржувані судові рішення не містять відомостей про те, що судами попередніх інстанцій досліджувалися умови вищевказаного договору з метою з'ясування підстави надання послуг з перевезення вантажів (тобто, зобов'язання сторін виникли у спрощений спосіб шляхом обміну документами або на підставі договору перевезення вантажів №МБ-15/12-19-1 від 15.12.2019).
Місцевий господарський суд, при новому розгляді справи, розглянувши заяву ТОВ "Мега-Буд Україна" про визнання кредиторських вимог, дослідивши подані заявником документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються кредиторські вимоги, їх предмет, межі та підстави виникнення, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для її часткового задоволення у розмірі 4 300,00 грн грошових вимог з їх віднесенням до четвертої черги.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
В статті 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Аналогічні положення містять статті 525, 526 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 202 ГК України, яка кореспондується з положеннями статті 599 ЦК України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до положень ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписами ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.202 ГК України).
Як вбачається з матеріалів справи, протягом періоду з 01.08.2018 по 31.12.2018 ТОВ "Мега-Буд Україна" на підставі рахунків-фактур за 1 375,284 тис. шт цегли, а саме:
- 18,666 тис.шт цегли М-125 по ціні 2,30 грн на суму 42 931,80 грн,
- 3,333 тис.шт цегли М-125 по ціні 2,80 грн на суму 9 332,40 грн,
- 522,648 тис.шт цегли М-125 по ціні 2,60 грн на суму 1 358 884,80 грн,
- 522,648 тис.шт цегли М-125 по ціні 2,75 грн на суму 1 437 282,02 грн,
- 307,989 тис.шт цегли М-125 по ціні 2,80 грн на суму 862 369,20 грн,
було перераховано ТОВ "Конкорд" грошові кошти в сумі 3 710 800,22 грн, що підтверджуються наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №951 від 14.09.2018, №956 від 14.09.2018, №958 від 17.09.2018, №961 від 19.09.2018, №974 від 21.09.2018, №975 від 21.09.2018, №999 від 28.09.2018, №1000 від 28.09.2018, №1028 від 09.10.2018, №1031 від 10.10.2018, №1059 від 24.10.2018, №1060 від 24.10.2018, №1061 від 24.10.2018, №1105 від 07.11.2018, №1108 від 07.11.2018, №1110 від 08.11.2018, №1113 від 09.11.2018, №1114 від 09.11.2018, №1115 від 09.11.2018, №1120 від 09.11.2018, №1123 від 13.11.2018, №1169 від 23.11.2018, №1222 від 14.12.2018, №1223 від 14.12.2018 (т.2, а.с. 85-131).
ТОВ "Конкорд", в свою чергу, у зазначений період було поставлено 917,634 тис. шт цегли М-125 на загальну суму 2 437 779,00 грн (18,666 тис.шт цегли М-125 по ціні 2,30 грн на суму 42 931,80 грн; 3,333 тис.шт цегли М-125 по ціні 2,80 грн на суму 9 332,40 грн; 522,648 тис.шт цегли М-125 по ціні 2,60 грн на суму 1 358 884,80 грн; 373,320 тис.шт цегли М-125 по ціні 2,75 грн на суму 1 026 630,00 грн), що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними за період з 02.08.2018 по 28.12.2018 (т.1, а.с. 200-247).
Таким чином, заборгованість ТОВ "Конкорд" перед ТОВ "Мега-Буд Україна" станом на 31.12.2018 становила 1 273 021,22 грн та підтверджена, крім первинних документів, Актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2020 (т.1, а.с. 197-199).
Разом з тим, даний Акт не містить посилань на договір, у межах якого його складено.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 21.12.2020 у справі №916/499/20, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб'єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
Отже, станом на 01.01.2019 заборгованість ТОВ "Конкорд" перед ТОВ "Мега-Буд Україна" становила 1 273 021,22 грн.
Однак, при визначенні підстав щодо включення цієї суми у рахунок оплати поставленого товару після 01.01.2019, можливості врахування первинних документів оформлених сторонами до 01.01.2019 з метою встановлення суми грошових вимог, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оцінці та дослідженню підлягають підстави та межі предмету розгляду кредиторських вимог, які самостійно визначені ТОВ "Мега-Буд Україна" у поданій заяві (т.1, а.с. 178-188).
Як вже зазначалося вище, 01.01.2019 між ТОВ "Мега-Буд Україна" (покупець) та ТОВ "Конкорд" (продавець) було укладено договір поставки №ДГ-0000009, за умовами якого продавець зобов'язувався передати у власність покупцю, а покупець - прийняти й оплатити товар: цегла будівельна марки М-125, М-150; кількість товару згідно з рахунками-фактурами, сформованими на підставі усної чи письмової заявки на товар; ціна на товар визначається продавцем на момент продажу товару та вказується в рахунках-фактурах.
Згідно п.2.1 договору товар постачається на умовах самовивезення зі складу заводу-виробника в терміни, погоджені сторонами, в межах дії договору, як одноразово, так і окремими партіями товару.
Згідно п.2.2 договору покупець зобов'язаний здійснити передоплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунка-фактури.
Термін постачання товару на умовах даного договору - протягом 3-х календарних днів з моменту оплати (п.2.3 договору).
Перехід права власності відбувається в момент фактичного отримання відповідної партії товару, що оформляється видатковою накладною (п.2.7. договору).
Для здійснення поставки товару сторонами виписуються та/або передаються наступні документи:
- зі сторони продавця: рахунки на оплату вартості відповідної партії товару; видаткова накладна, на передачу покупцю партії товару зі складу продавця по факту його вивезення; податкова накладна, що оформлена з дотриманням умов щодо виписки та реєстрації податкових накладних, у порядку визначеному ПКУ та містить електронний цифровий підпис уповноваженої особи постачальника; акт звірки взаєморозрахунків - до 10 числа щомісячно щодо поставок у минулому місяці.
- зі сторони покупця: видаткові накладні на передачу товару покупцю зі складу продавця, завірені підписами представників покупця (п.3.1 договору).
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2019 (п.6.1 договору).
Відповідно до п.6.2 договору, в разі, якщо за тридцять днів до закінчення строку дії договору жодна сторона не виявить бажання розірвати його, то дія договору автоматично продовжується на один рік на тих же умовах.
Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від виконання своїх обов'язків (п.6.3 договору).
Матеріали справи не містять повідомлень сторін договору щодо його дострокового розірвання, тому строк його дії пролонговано до 31.12.2020.
Отже, суд вважає правомірною поставку товару у межах договору поставки №ДГ-0000009 від 01.01.2019 за видатковими накладними №К-00001846 від 09.01.2020, №К-00001881 від 24.01.2020, №К-00001897 від 30.01.2020 (т.2, а.с. 83-84) та здійснення оплат згідно платіжних доручень №735 від 21.01.2020 та №743 від 24.01.2020 (т.2, а.с. 156-157).
Крім того, у наведених документах сторонами здійснено посилання саме на договір поставки №ДГ-0000009 від 01.01.2019, чим підтверджено продовження строку його дії за взаємною згодою.
За умовами укладеного договору встановлено змішану форму розрахунків, оскільки згідно п.2.2 договору покупець зобов'язаний здійснити передоплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунка-фактури.
У наданих платіжних дорученнях здійснено посилання на відповідні рахунки-фактури, що підтверджує їх виставлення ТОВ "Конкорд" та отримання ТОВ "Мега-Буд Україна".
Водночас, термін постачання товару на умовах даного договору сторонами погоджено протягом 3-х календарних днів з моменту оплати (п.2.3 договору).
Тобто, зі спливом трьох днів з моменту отримання грошових коштів у ТОВ "Конкорд" виникало зобов'язання з поставки товару.
Зазначені умови договору не забороняли сторонам проводити поставки та розрахунки на умовах після плати, що встановлено з Акту звірки взаєморозрахунків та платіжних доручень, які не містять посилань на конкретні партії поставленого товару.
Щодо можливості врахування заборгованості ТОВ "Конкорд" в сумі 1 273 021,22 грн з метою оплати та погашення поставок, здійснених в рамках договору поставки №ДГ-0000009 від 01.01.2019, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалав справи, у наданих ТОВ "Мега-Буд Україна" та досліджених судом видаткових накладних здійснено посилання на договір № К-00000068 від 15.08.2017, однак при первісному та новому розгляді заяви ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду відповідного договору не надано.
Відтак, у суду відсутні правові підстави для аналізу строків виникнення зобов'язань з оплати поставленого товару згідно наведених видаткових накладних, за відсутності у матеріалах справи примірника договору, як правової підстави їх оформлення.
Відповідно до ч.3 ст.631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.
Умови щодо розповсюдження дії договору на правовідносини сторін, які виникли до його укладення, можуть бути передбачені лише за волевиявленням сторін договору (постанова КГС ВС від 30.09.2021 у справі №906/1205/20).
Однак, зі змісту договору поставки №ДГ-0000009 від 01.01.2019 не вбачається положень щодо поширення його дії на правовідносини сторін, які виникли до його укладення.
Також сторонами не оформлено у договорі поставки №ДГ-0000009 від 01.01.2019 волевиявлення щодо переходу прав та обов'язків за поставками за період з 02.08.2018 по 28.12.2018 або за договором №К-00000068 від 15.08.2017 (посилання, на який здійснено у описаних вище видаткових накладних та платіжних доручення).
Зазначене, в свою чергу, спростовує доводи представника ТОВ "Мега-Буд Україна" щодо поширення положень договору поставки №ДГ-0000009 від 01.01.2019 на правовідносини, які виникли до його укладення, як такі, що суперечать нормам матеріального права, змісту договірних відносин сторін та висновкам Верховного Суду.
При цьому, наявний в матеріалах справи Акт звірки розрахунків від 01.01.2020 дійсно підтверджує розмір заборгованості ТОВ "Конкорд" в сумі 1 273 021,22 грн, однак не встановлює її виникнення саме з підстав та у межах строку дії договору поставки №ДГ-0000009 від 01.01.2019.
Зі змісту поданої заяви ТОВ "Мега-Буд Україна" №МБ-02/04/21-1 від 02.04.2021 про визнання кредиторських вимог у справі №902/90/21 про банкрутство ТОВ "Конкорд" (підстав, на які посилається заявник) вбачається визнання обставин поставки товару та здійснення розрахунків на основі "усної домовленості", тоді як висновок щодо суми грошового зобов'язання, підстави його виникнення у розмірі 482 518,80 грн та вимоги про включення грошових вимог пред'явлено виключно з посиланням на умови та строки оплати, визначені договором поставки №ДГ-0000009 від 01.01.2019.
Водночас, заявником не враховано, що відносини сторін у межах даного договору врегульовано виключно з 01.01.2019, тому розмір грошових вимог слід визначати з огляду на розмір передплати та вартість поставленого товару у межах строку дії договору поставки №ДГ-0000009 від 01.01.2019.
Згідно ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, посилання скаржника на видаткові накладні за період від 02.08.2018 по 28.12.2018 (т.1, а.с. 200-248), рахунки-фактури та платіжні доручення (т.2, а.с. 85-131) за іншим договором (договором №К-00000068 від 15.08.2017), як на підставу виникнення грошових зобов'язань за договором поставки №ДГ-0000009 від 01.01.2019, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки суд не уповноважений виходити за межі предмету спору (визначати предмет та підстави кредиторських вимог), який ТОВ "Мега-Буд Україна" самостійно обмежено підставами виникнення грошових вимог за договором поставки №ДГ-0000009 від 01.01.2019 в заяві про визнання кредиторських вимог у справі №902/90/21.
Як вбачається, підстави поданої заяви не містять самостійного обґрунтування включення до обсягу грошових вимог визначеної у Акті звірки взаєморозрахунків заборгованості в сумі 1 273 021,22 грн з підстав невиконання умов договору №К-00000068 від 15.08.2017 (примірник якого відсутній в матеріалах справи), або з оцінки цієї суми як безпідставно збережених коштів, тощо.
При цьому, додаткові пояснення заявника від 22.09.2022 містять суми поставок та оплат за весь період правовідносин, не обмежуючись терміном дії договору поставки, тоді як дослідженню підлягають правовідносини сторін з урахуванням поставок та оплат, проведених після 01.01.2019 у межах строку дії договору поставки №ДГ-0000009, з посиланням на який заявлено кредиторські вимоги.
Так судом встановлено, що в період дії договору поставки №ДГ-0000009 від 01.01.2019, починаючи з 01.01.2019 ТОВ "Конкорд" поставлено ТОВ "Мега-Буд Україна" цеглу будівельну марки М-125, М-150 на загальну суму 4 761 357,32 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними за період з 09.01.2019 по 30.01.2020 (т.1, а.с. 249 - т.2, а.с. 84), в яких міститься посилання на договір поставки №ДГ-0000009 від 01.01.2019, як підставу оформлення первинних документів, що узгоджується з предметом заяви про визнання кредиторських вимог.
На виконання умов договору поставки №ДГ-0000009 від 01.01.2019 за період з 01.01.2019 по 22.03.2021 ТОВ "Мега-Буд Україна" перераховано ТОВ "Конкорд" грошові кошти в сумі 3 963 521,60 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями за період з 28.01.2019 по 24.01.2020 (т.2, а.с. 132-157). При цьому, сума проведених оплат після 01.01.2019 узгоджується з розрахунком ТОВ "Мега-Буд Україна".
Таким чином, різниця вартості поставленого ТОВ "Конкорд", але не оплаченого ТОВ "Мега-Буд Україна", товару у межах строку дії договору поставки №ДГ-0000009 від 01.01.2019 становить 797 835,72 грн.
Враховуючи викладене та зважаючи на предмет, підстави та межі предмету розгляду кредиторських вимог, які самостійно визначені ТОВ "Мега-Буд Україна" у поданій заяві, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом про відсутність правових підстав для задоволення заяви в частині визнання грошових вимог ТОВ "Мега-Буд Україна" до боржника (ТОВ "Конкорд") в сумі 482 518,80 грн за договором поставки №ДГ-0000009 від 01.01.2019.
Щодо ухвали суду першої інстанції в частині розгляду заяви ТОВ "Мега-Буд Україна" щодо визнання кредиторських вимог в сумі 4 300,00 грн, які виникли за фактом надання послуг з перевезення, то апеляційний суд зазначає, що скаржник не навів в апеляційній скарзі доводів щодо незгоди із ухвалою суду в цій частині, а тому суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ч.1 ст.269 ГПК України, переглянув ухвалу суду першої інстанції лише в оскаржуваній частині, не виходячи за межі доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Вінницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Буд Україна" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 27 вересня 2022 року у справі №902/90/21 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений "14" лютого 2023 р.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Миханюк М.В.