вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" лютого 2023 р. Справа№ 910/5265/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Іоннікової І.А.
Разіної Т.І.
без повідомлення (виклику) учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз»
на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2022
у справі №910/5265/22 (суддя - Спичак О.М.)
за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»
до Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «МІК»
про стягнення 205 667,78 грн
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. короткий зміст позовних вимог
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Укртрансгаз» з вимогами до Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» про стягнення 205667,78 грн, з яких 199462,58 грн основного боргу, 819,71 грн 3% річних та 5385,49 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, відповідач безпідставно ухиляється від виконання обов'язку щодо виплати за Банківською гарантією №23791/21-ГВ від 09.12.2021.
1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі № 910/5265/22 у позові відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що у гаранта виникає обов'язок здійснити виплату по банківській гарантії виключно в тому випадку, коли принципал порушив виконання основного зобов'язання (оскільки гарантія є видом забезпечення виконання основного зобов'язання), тоді як відповідно до наявних в матеріалах справи доказів позивачем не доведено суду виникнення у банка (відповідача) обов'язку здійснити виплату за Банківською гарантією №23791/21-ГВ від 09.12.2021, так як невчасне виконання постачальником обов'язку поставити товар спричинене настанням форс-мажорних обставин, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про стягнення грошових коштів за Банківською гарантією №23791/21-ГВ від 09.12.2021.
1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі № 910/5265/22 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:
2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2022 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Разіна Т.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5265/22 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 по справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/5265/22.
26.09.2022 до канцелярії суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами сплати судового збору та доказами направлення копії апеляційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи.
12.10.2022 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №910/5265/22 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі №910/5265/22. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
02.11.2022 від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.
04.11.2022 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт стверджує, що умови Договору укладеного між позивачем та третьою особою не містять положень щодо місця виробництва спецодягу, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що виробничі потужності третьої особи знаходяться в Мелітополі (на тимчасово окупованій території).
Апелянт стверджує, що третя особа навіть не повідомляла позивача, що виготовлення продукції здійснюється на Мелітопольському швейному цеху ТОВ «МІК», а тому через обставини непереборної сили третя особа не може виконувати Договір.
Крім того, факт порушення строків виконання зобов'язання за Договором є достатньою підставою для звернення до банку (відповідача) для отримання сум передбачених банківською гарантією, які є предметом спору у даній справі.
2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У своїх письмових поясненнях третя особа заперечила проти доводів апеляційної скарги, просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення суду без змін.
Третя особа зазначає, що обставини збройної агресії та тимчасової окупації міста Мелітополь є обставинами непереборної сили, які звільняють третю особу від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, в тому чисті і тих, що випливають з банківської гарантії.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Банк вказує, що оскільки з початку повномасштабного вторгнення в Україну, ТОВ «МІК» втратило зв'язок з Мелітопольським швейним цехом ТОВ «МІК» та втратило можливість своєчасно виконати свої зобов'язання з поставки Спеціального робочого одягу на адресу АТ «УКРТРАНСГАЗ» внаслідок дії непереборної сили, а тому банк діяв виключно в межах діючого законодавства та правомірно відмовив Бенефіціару у його вимозі та листі.
2.4. інші процесуальні дії у справі: судом апеляційної інстанції не вчинялись.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи
22.12.2021 між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІК» (постачальник) укладено Договір №2112000101 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у визначений цим договором строк передати у власність покупця «Спеціальний робочий одяг (одяг робочий літній)», зазначений в специфікації, яка наведена у Додатку №1 до цього договору та є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.
Відповідно до п. 5.1 Договору №2112000101 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 22.12.2021 постачальник зобов'язується передати покупцю товари у кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації.
У п. 5.8 Договору №2112000101 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 22.12.2021 сторони погодили, що датою поставки товарів за цим договором є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.13 договору та передача постачальником у повному обсязі наступних документів: - видаткової накладної; - оригіналу паспорту якості або сертифікату якості виробника товарів на кожну одиницю (або партію) товару; - документу про підтвердження строків придатності товарів (у разі відсутності такої інформації в паспорті якості та/або сертифікаті якості на товар); - інструкції про застосування товарів (або інший аналогічний документ у разі його складання виробником товарів); - рахунку-фактури; - товарно-транспортної накладної.
Відповідно до умов пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі, зазначеної у п. 7.5 цього договору, постачальник зобов'язується надати покупцю не пізніше дати укладення цього договору в забезпечення виконання договору безвідкличну безумовну банківську гарантію на суму 199462,58 грн, що становить 5% ціни цього договору (п. 7.8 Договору №2112000101 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 22.12.2021).
Як вбачається з Специфікації до Договору №2112000101 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 22.12.2021, сторони погодили, що відповідач зобов'язаний поставити товар протягом 90 календарних днів з дати укладення договору за адресою: 82424, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Угерсько, вул. Львівська, 3.
09.12.2021 Акціонерним товариством «Банк інвестицій та заощаджень» видано Банківську гарантію №23791/21-ГВ (забезпечення виконання договору), якою гарант надав бенефіціару (Акціонерному товариству «Укртрансгаз») безвідкличну та безумовну гарантію та прийняв на себе безвідкличне і безумовне зобов'язання сплатити бенефіціару будь-яку суму в розмірі 199462,58 грн протягом 5-ти банківських днів після одержання письмової вимоги бенефіціара, без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов.
Строк гарантії - до 30.04.2022.
Ця гарантія забезпечує виконання принципалом (Товариством з обмеженою відповідальністю «МІК») договору.
Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулось до Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» з письмовою вимогою (№1001Вих-вс-22-1085 від 21.04.2022) за Банківської гарантією №23791/21-ГВ від 09.12.2021, в якій вимагало сплатити на користь позивача грошові кошти у сумі 199462,58 грн у зв'язку з порушенням принципалом (Товариством з обмеженою відповідальністю «МІК») зобов'язань за Договором №2112000101 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 22.12.2021 в частині строку поставки товару.
Листом вих. №05-1/02/1354 від 29.04.2022 відповідач відмовив позивачу у виплаті за Банківською гарантією №23791/21-ГВ від 09.12.2021 у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин - військовою агресією Російської Федерації.
Листом вих. №1001Вих-вс-22-1373 від 10.05.2022 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою про виплату за Банківською гарантією №23791/21-ГВ від 09.12.2021.
Листом вих. №05-1/02/1445 від 19.05.2022 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав здійснювати виплату за Банківською гарантією №23791/21-ГВ від 09.12.2021, оскільки виробництво товару повинно було здійснюватись на Мелітопольському швейному цеху Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» у місті Мелітополь. Однак, 26.02.2022 війська Російської Федерації ввійшли до Мелітополя та повністю його окупували. Таким чином, вказані обставини призвели до того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МІК» втратило можливість своєчасно виконати зобов'язання за Договором №2112000101 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 22.12.2021 внаслідок дії форс-мажорних обставин.
3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу за Банківською гарантією №23791/21-ГВ від 09.12.2021 у сумі 199462,58 грн, а також 3% річних у розмірі 819,71 грн та інфляційні втрати у розмірі 5385,49 грн.
Заперечуючи проти задоволення позову, в якому відповідач зауважив, що невиконання принципалом (третьою особою) зобов'язань з поставки товару спричинене окупацією російською федерацією міста Мелітополь, де знаходиться швейних цех з виробництва одягу, який повинен був бути поставлений постачальником за Договором №2112000101 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 22.12.2021.
Як встановлено судом, відповідно до умов Договору №2112000101 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 22.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «МІК» зобов'язано було поставити позивачу товар протягом 90 календарних днів з дати укладення договору за адресою: 82424, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Угерсько, вул. Львівська, 3.
У вказаний строк Товариством з обмеженою відповідальністю «МІК» не було виконано зобов'язань з поставки товару.
Виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» за Договором №2112000101 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 22.12.2021 було забезпечено Банківською гарантією №23791/21-ГВ від 09.12.2021 на суму 199462,58 грн.
Відповідно до змісту гарантії № 23791/21-ГВ (т. 1 а.с. 16-17) Акціонерним товариством «Банк інвестицій та заощаджень» надав бенефіціару (Акціонерному товариству «Укртрансгаз») безвідкличну та безумовну гарантію та прийняв на себе безвідкличне і безумовне зобов'язання сплатити бенефіціару будь-яку суму в розмірі 199462,58 грн протягом 5-ти банківських днів після одержання письмової вимоги бенефіціара, без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов.
При цьому, колегія суддів зазначає, що безумовна гарантія передбачає здійснення виплати гарантом на користь бенефіціара за наявності порушення зобов'язання забезпеченого гарантією та здійснення відповідного письмового звернення щодо виплати незалежно від інших умов.
З матеріалів справи вбачається, що зобов'язання яке забезпечено гарантією мало бути виконано у строк 90 днів з дати укладення Договору від 22.12.2021, однак виконано не було.
Ні договір про закупівлю товарів від 22.12.2021, ні Банківська гарантія № 23791/21-ГВ не містить жодних положень щодо звільнення гаранта від обов'язків передбачених гарантіє у випадку настання форс мажорних обставин щодо принципала.
Вимога про виплату надіслана в межах строку дії гарантії.
Крім того, колегія суддів зазначає, що місцем укладення Договору поставки є місто Київ, адресою місця реєстрації постачальника є місто Запоріжжя, адресою поставки є Львівська область, і окрім тверджень третьої особи, що виконання Договору мало здійснюватись в місті Мелітополь (яке є тимчасово окупованим з 26.02.2022) матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, що тимчасова окупація міста Мелітополь дійсно перешкоджала виконанню зобов'язання за Договором поставки.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у гаранта (відповідача) були відсутні законні підстави для відмови у вимозі бенефіціара (позивача) про сплату суми гарантії у зв'язку з порушенням принципалом (третьою особою) забезпеченого зобов'язання.
Відповідно до Положень про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затверджених Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №639, зареєстрованих Міністерством юстиції України 13.01.2005 за №41/10321, безвідклична гарантія - гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром; безумовна гарантія - гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов'язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов; бенефіціар - особа, на користь якої надається гарантія; вимога - лист або повідомлення з вимогою до банку-гаранта/банку-контргаранта сплатити кошти за гарантією. Вимога складається бенефіціаром і подається за довільною письмовою формою (в якій має зазначатися причина порушення принципалом основного зобов'язання, забезпеченого гарантією) або надсилається у формі повідомлення банку-гаранту/банку-контргаранту; гарантійний випадок - факт порушення принципалом перед бенефіціаром зобов'язання, забезпеченого гарантією, у зв'язку із настанням якого банк-гарант одержує вимогу бенефіціара на сплату коштів відповідно до виданої гарантії з урахуванням умов наданої гарантії та протягом строку дії гарантії.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №910/20306/17, при вирішенні спору про існування обов'язку гаранта платити за гарантією, в предмет доказування входить, у першу чергу, дослідження наявності чи відсутності виникнення відповідного обов'язку - гарантійного випадку (порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією), а не формальне дослідження виключно наявності заяви про сплату за гарантією.
При цьому, суд першої інстанції не врахував, що навіть наявність форс-мажорних обставин, існування яких визнано судом першої інстанції, має наслідком відсутність відповідальності за порушення зобов'язання, а не відсутність самого порушення. А з огляду на відсутність в банківській гарантії положень про форс-мажор, банк не може відмовитись від обов'язку за гарантією з посиланням на такі обставини. Водночас, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не погоджується ні з фактом відсутності порушення зобов'язання, ні з фактом доведеності існування обставин непереборної сили які перешкодили виконати зобов'язання по поставці, оскільки ні банк ні третя особа не довели наявності таких обставин в межах даного процесу.
В свою чергу пункт п. 8.1 Договору №2112000101 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 22.12.2021 яким сторони обумовили обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами) стосується саме правовідносин між покупцем та постачальником і не впливає на правовідносини між покупцем та гарантом, а тому не звільняє банк від обов'язку здійснити виплату за банківською гарантією.
З огляду на викладене, позовні вимоги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» з вимогами до Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» про стягнення 199462,58 грн основного боргу за Банківською гарантією № 23791/21-ГВ від 09.12.2021 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, у зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язання за банківською гарантією, позивачем нараховано відповідачу суми передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме 819,71 грн 3% річних за період з 29.04.2022 по 17.06.2022 та 5385,49 грн інфляційних втрат за травень 2022 року.
Колегією суддів перевірено період та суми нарахування, визнано їх обґрунтованими, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 819,71 грн 3% річних за період з 29.04.2022 по 17.06.2022 та 5385,49 грн інфляційних втрат за травень 2022 року.
3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду.
Порушенням права є такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Отже, позивачем за допомогою належних та допустимих доказів доведено порушення відповідачем права позивача на отримання суми гарантії, що є підставою для захисту порушеного права шляхом стягнення суми гарантії та нарахованих сум передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов'язання.
4 ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:
4.1 висновки за результатами розгляду матеріалів справи
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не було надано належну оцінку правовідносинам саме між позивачем та банком (гарантом), у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
4.2 посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Відповідно до положень ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У відповідності до ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.
Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень.
До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно з положеннями ст. 561 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.
Положеннями ст. 562 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано (ч.ч. 1-4 ст 563 Цивільного кодексу України).
Нормами статті 564 Цивільного кодексу України унормовано, що після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.
Право гаранта на відмову в задоволенні вимоги кредитора передбачене ст. 565 Цивільного кодексу України передбачає, що гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги. Якщо гарант після пред'явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов'язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника. Повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:
5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що умови Договору укладеного між позивачем та третьою особою не містять положень щодо місця виробництва спецодягу, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що виробничі потужності третьої особи знаходяться в Мелітополі (на тимчасово окупованій території).
Водночас колегія суддів зазначає, що безумовна та безвідклична гарантія не містить положень, що гарант звільняється від обов'язків передбачених гарантією у випадку неможливості виконання принципалом забезпеченого зобов'язання, а тому колегія суддів, дійшовши висновку про настання гарантійного випадку, вважає позовні вимоги обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, доводи відповідача та третьої особи про наявність обставин які звільняють гаранта від спірного обов'язку не підтверджуються матеріалами справи та не відповідають нормам чинного законодавства.
6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, в наявності підстав для звільнення відповідача від обов'язку оплати за банківською гарантією здійснені без належного дослідження правовідносин що склались між позивачем та відповідачем, що призвело до прийняття помилкового рішення про відсутність підстав для задоволення позову.
Рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі №910/5265/22 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Апеляційна скарга Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі №910/5265/22 підлягає задоволенню.
7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:
7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги, у зв'язку з задоволенням позову, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі №910/5265/22 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі №910/5265/22 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
4. Стягнути з Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» (04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 83-Д, код ЄДРПОУ 33695095) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 199462,58 грн (сто дев'яносто дев'ять тисяч чотириста шістдесят дві грн 58 коп.) основного боргу за Банківською гарантією № 23791/21-ГВ від 09.12.2021, 819,71 грн (вісімсот дев'ятнадцять грн 71 коп.) 3% річних за період з 29.04.2022 по 17.06.2022 та 5385,49 грн (п'ять тисяч триста вісімдесят п'ять грн 49 коп.) інфляційних втрат за травень 2022 року, 3 085,02 грн (три тисячі вісімдесят п'ять грн 02 коп.) судового збору за подання позовної заяви та 3702,03 грн (три тисячі сімсот дві грн 03 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
6. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді І.А. Іоннікова
Т.І. Разіна