Справа № 2-а-2281/2009
Провадження №6-а/367/5/2023
Іменем України
13 лютого 2023 року місто Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Одарюка М.П.,
за участю секретаря судового засідання Довгополої І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ірпінь заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , боржник - Управління Пенсійного фонду України в місті Ірпені Київської області, про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником,
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулись до суду із заявою, в якій просять замінити сторону виконавчого провадження, а саме стягувача у виконавчому провадженні її правонаступниками.
В обґрунтування заяви зазначають, що постановою Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2009 року, яка набрала законної сили, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_4 як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу, починаючи з 09 грудня 2008 року по жовтень 2009 року відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцями є її діти - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . У зв'язку зі смертю ОСОБА_4 . Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області постанову Ірпінського міського суду Київської області№2-а-2281/2009 від 23 грудня 2009 року повернуто до Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) без виконання.
З огляду на вказане, заявники звернулись до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надали заяву про розгляд справи без їх участі.
Представник Управління Пенсійного фонду України в місті Ірпені Київської області в судове засідання не з'явився, письмових пояснень, клопотань та заяв щодо процесуальних питань до суду не надходило.
Дослідивши матеріали заяви, надані з архіву документи, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
У виконавчому провадженні заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 379 КАС України, а саме: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина 4 статті 379 КАС України).
Згідно частин 1 та 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Положення частини 5 статті 15 цього Закону передбачають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
У контексті наведених вище положень Закону України «Про виконавче провадження» слід зазначити, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження являє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону.
При цьому, згідно частини 4 статті 379 КАС України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відтак для реалізації права заявників на виконання судового рішення, належним є звернення його із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Вказаний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 09.06.2021 року № 1718/2-а-1904/11.
Крім того, Верховним Судом у постанові від 31.10.2018 у справі №2-а-3494/11, у постановах від 07.03.2019 у справі № 617/7748/12 та від 31.10.2019 у справі № 617/1926/12 сформована та застосована правова позиція, згідно якої заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
Верховний Суд у постанові від 09.06.2021 року № 1718/2-а-1904/11 вказав, що вказаний вище висновок в спірних правовідносинах необхідно розуміти таким чином, що заміна сторони виконавчого провадження не пов'язується із необхідністю примусового виконання рішення та допустима без наявності відкритого виконавчого провадження та до видачі виконавчого листа.
Згідно частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У даній справі ключовим питанням для заявника є виконання судового рішення за соціальними виплатами, нарахованими на підставі рішення суду особі, яка померла, та спадкоємцями якої є заявники.
Таким чином, належним способом захисту права заявників як спадкоємців померлої позивачки є заміна сторони виконавчого провадження.
Стосовно того, чи допускають дані правовідносини правонаступництво, суд зазначає наступне.
Згідно вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1227 ЦК України встановлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, ЦК України не визначено строку, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що суми соціальних виплат, у даному випадку допомоги, передаються членам сім'ї спадкодавця.
Таким чином, вказані правовідносини допускають правонаступництво.
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області Пласконь А.Ю. 06 березня 2017 року, спадкоємцями померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 є її діти - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які прийняли спадщину.
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно частини 1 статті 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Зі змісту свідоцтва про право на спадщину вбачається, що заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є єдиними спадкоємцями усього майна померлої ОСОБА_4 , а отже мають право на спадкування коштів за постановою Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2009 року у справі № 2-а-2281/2009.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що заява про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником підлягає задоволенню.
Керуючись статтею 15 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 379 КАС України, суд,
Заяву заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , боржник - Управління Пенсійного фонду України в місті Ірпені Київської області, про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником - задовольнити.
Замінити сторону виконавчого провадження, а саме стягувача у виконавчому провадженні при виконанні постанови Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2009 року по справі №2-а-2281/2009, якою зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_4 як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу, починаючи з 09 грудня 2008 року по жовтень 2009 року відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на її правонаступників в рівних долях - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , та Де ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Головуючий суддя М.П. Одарюк