Справа № 366/1119/22
Провадження № 1-кс/366/39/23
Іменем УКРАЇНИ
31 січня 2023 року смт Іванків
Слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
слідчого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні - слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Вишгородського районного управління поліції ГУ НП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , поданого в рамках кримінального провадження № 12022111150000908, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2022 року, за ознаками складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Катюжанка Вишгородського району, Київської області, українця, громадянина України, працюючого на посаді оператора подачі палива на ТЕС в смт Іванків, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , такому, що відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,
Слідчий СВРЗЗС СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, лейтенант поліції ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді із клопотанням, погодженим із прокурором Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , в якому просить обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Як вбачається з наданих органом досудового розслідування матеріалів, СВРЗЗС СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022111150000908 від 14.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення - злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Як зазначено у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , не маючи передбаченого законом дозволу, вирішив вчинити кримінальне правопорушення, у сфері незаконного обігу зброї та бойових припасів за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше 13 год. с15 хв. 14.08.2022 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи в с. Шпилі Вишгородського району Київської області, усвідомлюючи, що не має передбачених дозвільних документів на придбання, носіння та зберігання бойових припасів, діючи умисно, усвідомлюючи, протиправність своїх дій, які передбачають кримінальну відповідальність, з метою подальшого незаконного зберігання, при відсутності передбаченого законом дозволу, безоплатно отримав від військовослужбовця на ім'я ОСОБА_8 , більш точних даних в ході досудового розслідування не встановлено, та таким чином придбав заборонені у вільному обігу 6 металевих предметів, які є патронами, що належать до боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї, з яких: 4 предмети - з маркуванням «60 79», «270 81», «60 88», «270 83» є проміжними патронами калібру 5,45х39мм, що спорядженні кулями «ПС» зі сталевим осередям; один предмет - з маркуванням «3 81» є бойовим проміжним патроном калібру 5, 45х39мм, що споряджений трасуючою кулею «Т»; один предмет - з маркуванням «188 77» є бойовим гвинтів очним патроном калібру 7,62х54R мм, що споряджений трасуючою кулею « Т46-М »; та предмет що є ударно-дистанційним запалом УДЗ та предмет, що є гранатою РГО без запалу.
В подальшому ОСОБА_4 , вказані вище заборонені у вільному обігу предмети, а саме бойові припаси, переніс до місця свого проживання, а саме в приміщення житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де незаконно їх зберігав до 13 год. 15 хв. 14.08.2022 року без передбаченого Положенням про дозвільну систему, затвердженим Постановою КМУ №576 від 12.10.1992 року, та Інструкцією про порядок виготовлення, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом МВС України №662 від 21.08.1998 р. - дозволу.
14 серпня 2022 року в період часу з 13 год. 15 хв. по 14 год. 00 хв. працівниками Вишгородського РУП ГУНП України в Київській області в ході проведення огляду домоволодіння та житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено 6 металевих предметів, які є патронами, що належать до боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї, з яких: 4 предмети - з маркуванням «60 79», «270 81», «60 88», «270 83» є проміжними патронами калібру 5,45х39мм, що спорядженні кулями «ПС» зі сталевим осередям; один предмет - з маркуванням «3 81» є бойовим проміжним патроном калібру 5, 45х39мм, що споряджений трасуючою кулею «Т»; один предмет - з маркуванням «188 77» є бойовим гвинтів очним патроном калібру 7,62х54R мм, що споряджений трасуючою кулею « Т46-М »; та предмет що є ударно-дистанційним запалом УДЗ та предмет, що є гранатою РГО без запалу, які ОСОБА_4 незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу.
Так, відповідно до висновку експерта від 09.11.2022 року №СЕ-19/111-22/36380-ВТХ за результатами вибухо-технічної експертизи, встановлено, що вилучені з території домоволодіння та житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 предмет, що є ударно-дистанційним запалом УДХ є вибуховим пристроєм промислового виготовлення і бойовим припасом та предмет, що є гранатою РГО без запалу до вибухових пристроїв та бойових припасів не відноситься, є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини. Вищевказані предмети є конструктивними частинами оборонної осколкової ручної гранати РГО, при їх конструктивному поєднанні, а саме: ударно-дистанційного запалу УДЗ із гранатою РГО без запалу в єдину конструкцію, що передбачено їхніми конструктивними особливостями і призначенням, вони утворюють оборонну осколкову ручну гранату РГО, яка є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та бойовим припасом і придатна до вибуху.
Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а тому відповідно до ч.5 ст.12 КК України останній є тяжким злочином.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 слідчий підтверджує зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме протоколами огляду місця події, протоколом допиту свідків, висновком експерта, та іншими матеріалами кримінального провадження.
В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, слідчий посилається на можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що ґрунтується на тому, що підозрюваний побоюючись відповідальності за скоєний злочин, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, що дає підстави органу досудового розслідування вважати, що останній може покинути місце свого мешкання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, чим перешкоджатиме встановленню істини по справі.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти застосуванням заявленого запобіжного заходу.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать, про:
1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозри кримінального правопорушення;
2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексуі на які вказує слідчий, прокурор;
3)недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику, або ризикам, зазначених у клопотанні.
За змістом положень ст. ст. 193, 194 КПК України, слідчий суддя на даній стадії кримінального судочинства не вправі вирішувати ті питання, які вирішує суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин (п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» № 14310/88 від 28 жовтня 1994 року зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Як передбачено ст. ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи, як заходи забезпечення кримінального провадження, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
За змістом ст.178КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.
Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
При розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення);та п.2(наявність ризику, передбаченогост.177 КПК України) переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
За вказаних обставин, слідчий суддя вважає що клопотання слід задовольнити, обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, що на переконання суду, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та зможе запобігти заявленим ризикам.
Керуючись ст.ст.32,110,131,132,176-178,179,183,184,193,194,196,369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 56 діб, а саме до 27 березня 2023 року, включно.
На підставі статті 194 КПК України зобов'язати ОСОБА_4 :
прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду в цьому кримінальному проваджені;
повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання;
утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими у цьому кримінальному провадженні, за винятком участі в процесуальних діях в присутності слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії ухвали до 27 березня 2023 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1