359/5871/22
1-кп/359/256/2023
про призначення судового розгляду
07.02.2023 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,
провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12022116100000420 від 11.06.22 р. за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
1. Під час підготовчого судового засідання не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, у зв'язку із чим, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта. В порядку статті 315 КПК України судом проведено підготовку до судового розгляду.
2. До початку підготовчого судового засідання прокурор надав клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. У судовому засіданні 07.02.2023 року прокурор просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашній арешт. В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді домашній арешт під час судового провадження прокурор послався на наявність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ризик переховуватися від органу досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів прокурор обґрунтовує тяжкістю інкримінованого злочину, що обумовлює можливість застосування домашнього арешту.
Обвинувачений заперечив проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив застосувати будь який інший запобіжний захід, посилаючись на наявність постійного місця роботи та необізнаності щодо часу проведення попередніх судових засідань.
Розглянувши питання обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , головуючий дійшов таких висновків.
Суд звертає увагу на те, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом. Така позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі «Ігнатов проти України» вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36). При цьому, висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як 2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину. Санкція ч. 2 ст. 309 КК України передбачає позбавлення волі на строк до трьох років, а тому виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.
Водночас, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження (ч. 1 ст. 183 КПК України).
Вимоги статті 194 КПК України зобов'язують суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. За таких умов суду належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
Щодо обґрунтованості обвинувачення.
Суд звертає увагу на те, що оцінка обґрунтованості пред'явленого особі обвинувачення здійснюватиметься після закінчення судового розгляду під час ухвалення вироку. Станом на 07.02.2023 року розпочалася процедура проведення підготовчого судового засідання.
Щодо ризиків кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України. Санкція ч. 2 ст. 309 КК України передбачає позбавлення волі на строк до трьох років. Разом з тим обвинувачений в судовому засіданні повідомив, що він не переховувався від суду, а був необізнаним з датами судових засідань, оскільки втратив телефон та змінив номер на який можливо приходили повідомлення. Дані про особу свідчать про те, що він працевлаштований та має міцні соціальні зв'язки за місцем свого проживання та реєстрації. Суд погоджується із доводами прокурора щодо існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, та допускає, що обвинувачений може вдатися до переховування як способу поведінки у випадку загрози його інтересам. Наявність інших ризиків прокурором не доведено.
Отже, головуючий вважає, що існує єдиний ризик, передбачений статтею 177 КПК України, а тому на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.
В судовому засіданні прокурор просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Обвинувачений просив застосувати інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме нічний домашній арешт.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Головуючий погоджується із доводами обвинуваченого, враховуючи позицію прокурора, з урахуванням соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця проживання, постійного місця роботи до обвинуваченого можливо застосувати запобіжний захід - домашній арешт, який полягатиме у забороні обвинуваченого залишати житло за адресою АДРЕСА_1 з 22.00 год. до 06.00 год. наступного дня.
Керуючись ст. 176-178, 183, 194-196, 314, 315 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Судовий розгляд буде проведено 13.02.2023 р. об 14.00 год. у відкритому судовому засіданні одноособово суддею Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 у приміщенні суду за адресою м. Бориспіль, вул. Небесної Сотні 8.
Викликати в судове засідання учасників судового провадження.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді на домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за адресою АДРЕСА_1 з 22.00 год. до 06.00 год. наступного дня.
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 прибувати за кожною вимогою до суду, а також виконувати такі обов'язки:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
3) утримуватися від спілкування із свідками особисто або через інших осіб;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Ухвала про застосування запобіжного заходу діє до 01 квітня 2023 року включно.
Копію ухвали про призначення судового розгляду видати учасникам судового провадження.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 10.02.2023 об 08.30 год.
Суддя ОСОБА_1