Справа № 357/10144/22
Провадження № 2/357/9/23
( ЗАОЧНЕ )
13 лютого 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Б. І. ,
при секретарі - Нізовій А. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 м. Біла Церква за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, який мотивує тим, що між ним та відповідачкою 05.01.2021 року було зареєстровано шлюб. Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За час перебування у шлюбі не вдалося створити міцну сім'ю, сторони втратили взаєморозуміння та довіру один до одного, мають різні погляди на життя та життєві цінності. Зазначає, що подальше збереження шлюбу не можливе, та суперечить їхнім інтересам. А тому, просив суд розірвати шлюб та залишити малолітнього сина ОСОБА_3 проживати з відповідачкою.
Ухвалою суду від 02 грудня 2022 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач до суду не з'явився, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, а тому згідно ст. ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд даної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення вимог позивача.
Так, судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 05 січня 2021 року у Білоцерківському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 /а.с. 3/.
З позовної заяви вбачається, що від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тривалий час шлюбні стосунки не підтримуються, збереження сім'ї не можливе та суперечить інтересам подружжя.
Згідно ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Норми частин 3 і 4 ст. 56 СК України передбачають, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З'ясувавши дійсні взаємини подружжя, причини подання позову про розірвання шлюбу, інші обставини життя подружжя, судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін і тому шлюб між сторонами має бути розірваний.
Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідачка змінювала прізвище при реєстрації шлюбу, заяви про відновлення їй дошлюбного прізвища не надала, а тому, суд вважає за можливе залишити прізвище відповідачки « ОСОБА_2 ».
Щодо вимоги про залишення малолітнього сина проживати разом з відповідачем, то суд вважає її необгрунтованою й такою, що до задоволення не підлягає.
Так, Сімейним кодексом України не передбачено залишення проживання дитини з одним із подружжя при розірванні шлюбу. Про таку можливість зазначив Верховний Суд у постанові від 15 січня 2020 року у справі №200/952/18, вказавши, що «за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу». Тобто, ключовим у даному випадку є відсутність спору про те, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти після розірвання шлюбу. Крім того, вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу суд може, але не повинен, оскільки Сімейним кодексом України такий обов'язок не встановлений. Виходячи з обставин справи, в якій Верховний Суд виклав цю правову позицію, ключовим було те, що Верховний Суд не вважав помилкою суду першої інстанції вирішення питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. Натомість, долученими до позовної заяви доказами не підтверджено відсутності спору між сторонами щодо того, з ким з батьків буде проживати дитина сторін після розірвання шлюбу. За вказаних обставин, позов підлягає до часткового задоволення.
На підставі ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 992,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 24, 56, 110-113 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 258-259, 265, 268, 280, 281, 354-355 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 05 січня 2021 року у Білоцерківському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1, - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище відповідачки залишити « ОСОБА_2 ».
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Б. І. Кошель