Справа № 523/4046/22
Провадження №2/523/1380/23
(заочне)
"09" лютого 2023 р. м.Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси
у складі: головуючої - судді Кремер І.О.,
з участю секретаря судового засідання Орлова В.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 523/4046/22 за позовом представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням. Обґрунтовуючи свої вимоги представник позивача вказує на те, що ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.12.2020 року на праві приватної власності належить квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Проте, у вказаній квартирі залишились зареєстрованими відповідачі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яких матір позивача ОСОБА_6 зареєструвала за життя. Відповідачі не проживають в даній квартирі, не сплачують комунальні платежі, в утриманні житла участі не беруть та не має особистих речей в квартирі. Окрім того, відповідачі не є членами родини ОСОБА_2 .
Оскільки факт реєстрації відповідачів за вказаною вище адресою порушує права позивача щодо користування та розпорядження даним житловим приміщенням, зобов'язує сплачувати додаткові комунальні послуги за сторонніх осіб, просить суд винести рішення, яким визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право користування житловим приміщення, а саме квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою судді про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 18.04.2022 року було постановлено проводити розгляд справи у спрощеному провадженні із повідомлення та участю сторін.
Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився. Однак, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд проводити розгляд справи за відсутності сторони позивача, та проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.
Відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_8 в судове засідання не з'явились повторно. Про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, направлялось повідомлення за місцем реєстрації відповідачів, однак, згідно поштового повідомлення, адресат за місцем своєї реєстрації відсутній, що вказує на вручення судової повістки належним чином (п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК).Відзив у визначений судом строк відповідачі не подали. А тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справи у відсутності відповідачів згідно вимог ч.3 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК та ухвалює заочне рішення.
Представник третьої особи Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
По справі встановлено, що позивачу ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.12.2020 року на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи Довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 312893265 від 20.10.2022 року.
Судом встановлено, що у вказаній квартирі залишились зареєстрованими відповідачі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яких матір позивача ОСОБА_6 зареєструвала за життя.
Окрім того, із наявних в матеріалах справи Відомостей Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради № 943ел/01-09 від 31.08.2022 року вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1 .
Також з відповіді на судовий запит за відомостями відділу обліку та моніторингу інформації місця проживання ГУДМС України в Одеській області від 03.05.2022 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , значяться зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1 .
В матеріалах справи наявний Акт про непроживання та відсутність особистих речей складений ОСББ «Марсель 32» від 17.10.2022 року, відповідно до якого в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані (прописані) ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , однак в квартирі вони фактично не проживають з квітня 2020 року, ніхто з членів комісії їх в квартирі, у дворі чи біля будинку не бачив, їх особистих речей в квартирі немає, спальних місць та інших ознак, що свідчить про їх фактичне місце проживання також не мається.
Суд констатує, що в рамках розгляду даної справи ухвалою суду від 24.11.2022 року було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, а саме витребувано з Державної прикордонної служби України письмові дані у формі витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» про час та місце перетинання державного кордону України громадянами України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, на виконання вимог вказаної ухвали суду Державною прикордонною службою України надано відомості з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», з яких вбачається, що ОСОБА_4 виїхала за межі території України 23.06.2019 року. Відомості про її повернення до України відсутні.
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
За приписами ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку (ст. 72 ЖК України).
За приписами ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» судове рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, є підставою для зняття з реєстрації місця проживання особи.
Як зазначено у п. 34, 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Таким чином, судом встановлено, що факт реєстрації відповідачів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 порушує права ОСОБА_2 як законного власника свого майна щодо користування та розпорядження вказаною житловою квартирою.
Згідно приписів ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що надані позивачем докази в підтвердження викладених обставин є належними, допустимими, а в своєї сукупності достатніми для задоволення даного позову, а тому слід визнати відповідачів такими, що втратили право на користування вказаним вище житлом.
Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 228, 229, 247, 263, 265, 273, 279, 280 - 283, 354 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 16, 386, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 72 ЖК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» суд, -
Позовну заяву представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщеннями, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача із дотриманням вимог ст.ст. 284 - 285 ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Дата складання повного тексту судового рішення 09 лютого 2023 року.
Суддя Суворовського
районного суду м. Одеси: І.О. Кремер