Справа № 510/2081/22
Провадження № 2/510/616/23
06.02.23 року Ренійський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,
при секретарі - Івановій Н.С.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач звернулась до суду із позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно, яке відкрилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її бабусі ОСОБА_3 , та яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1 . Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є спадкоємцем за заповітом, спадщину прийняла у відповідності до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки у строк визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Пізніше, 18.10.2022 р., позивач звернулась до державної нотаріальної контори за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
Позивач ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з'явилась, від її представника - адвоката Аждер В.А. (ордер серії ОД № 659388 від 26.09.2022р.) до суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з'явилась, направила до суду заяву про визнання позову, в якій також просила про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Частиною 3 ст. 200 ЦПК України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не порушує права, свободи та інтереси інших осіб та не суперечить закону.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: свідоцтво про смерть ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , видане 07.02.2006р. відділом реєстрації актів цивільного стану Ренійського районного управління юстиції Одеської області, серія НОМЕР_1 ; заповіт ОСОБА_3 від 29.11.1994р., зареєстрований в реєстрі за № 4273, згідно якого ОСОБА_3 заповіла усе належне їй майно ОСОБА_4 ; свідоцтво про право ОСОБА_3 на спадщину у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 , яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , зареєстроване в реєстрі за № 1314; витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкової справи № 38871604, спадкодавець ОСОБА_3 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , витяг № 3698305 від 20.02.2006р.; свідоцтво про шлюб укладений ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , зареєстрований 11.01.2011р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ренійського районного управління юстиції Одеської обл., актовий запис № 2, прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_7 », серія НОМЕР_2 ; свідоцтво про народження ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , батьки: ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , серія НОМЕР_3 ; свідоцтво про народження ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_9 , батьки: ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , серія НОМЕР_4 ; витяг № 00014884286 від 26.12.2014р. з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, відповідно якого, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 уклали шлюб 28.02.1976р. , актовий запис № 2, прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_10 »; звіт про незалежну оцінку вартості житлового будинку АДРЕСА_1 ; постанова про відмову у вчинені нотаріальної дії, підстава - відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
Дослідивши надані докази, судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 .
Під час життя ОСОБА_3 залишила заповідальне розпорядження, за якими усе належне їй майно заповіла онучці - позивачу, тому спадкоємство здійснюється за заповітом.
У відповідний шестимісячний строк позивачка звернулась до Ренійської державної нотаріальної контри із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 3698305 від 20.02.2006 р. (СА № 846697)._
Відповідач ОСОБА_2 - донька спадкодавця, не зверталась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.
18.10.2022 р. позивач звернулась до нотаріуса за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину, їй було відмовлено, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що підтверджується постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії.
Таким чином, позивач прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців, які б мали обов'язкову частку у спадщині не має.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки надані суду документи в повному обсязі підтверджують обставини викладені у позовній заяві.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за заповітом (ст. 1235 ЦК України). Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, відмову від спадщини не заявляла. Інших спадкоємців, які мають обов'язкову частку у спадщині, не встановлено.
Таким чином, позивач прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак оформити її не може у зв'язку з обставинами, які не залежать від неї.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З урахуванням викладених позивачем обставин та досліджених у судовому засіданні доказів, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги щодо визнання за позивачем права власності на спадкове майно.
Позивачем у позові та під час розгляду справи не заявлялись вимоги про відшкодування судових витрат, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для покладення цих витрат на відповідача.
Керуючись ст. ст. 15, 328, 1217, 1218, 1222, 1233, 1268-1270 ЦК України, ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 58, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -
1.Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.
2.Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_5 ) право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті бабусі ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя К.В. Сорокін