Справа №521/2768/23
Номер провадження 3/521/3795/23
08 лютого 2023 року м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Поліщук І.О., за участю секретаря - Димитрової Н.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з військової частини НОМЕР_1 , відносно: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , штаб-сержант в/ч НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -
На розгляд Малиновського районного суду м. Одеси надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення НГУ № 006323 від 08.02.2023 року, 07 лютого 2023 року приблизно о 12:00 під час виконання службово-бойових завдань з відсічі збройної агресії РФ, на території військового містечка вжив спиртні напої.
За вказаним фактами, відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вину визнав, розкаявся.
Згідно зі статтею 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, є вчинене в умовах особливого періоду або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов'язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов'язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів.
ОСОБА_2 здійснив дії, які характеризуються як вчинене в умовах особливого періоду, що виразилось у вживанні алкогольних напоїв на території військової частини.
Факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, доведений матеріалами справи, зокрема даними, що містяться у: Протоколі про вчинення адміністративного правопорушення серія НГУ №006323 від 08.02.2023 року; протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивних речовин та стану сп'яніння № 000189 від 07.02.2023 року , в якому вказаний результат 1,72 промілі.
За результатами дослідження в судовому засіданні доказів, що містяться в матеріалах справи, жодних сумнівів щодо наявності події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та доведеності винуватості ОСОБА_2 у його вчиненні у суду не виникло.
Санкція ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_2 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, судом виявлено не було, вину у вчиненому адміністративному правопорушенні ОСОБА_2 визнав.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, суд враховує характер вчиненого ним адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення та рівень правосвідомості, ступінь його вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, відсутність пом'якшуючих чи обтяжуючих вину обставин, наявність відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності.
До того ж, при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_2 , суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду), що охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного стягнення тощо.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа "Довженко проти України"), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
За таких обставин, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи наявність негативних наслідків скоєного адміністративного правопорушення, повторність вчинення даного адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Обставин, які б позбавляли можливості суд застосувати до ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу не встановлено. Окрім того, суд також вважає, що в даному випадку саме такий вид стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Суд враховує положення п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання військових обов'язків.
Таким чином ОСОБА_2 звільняється від сплати судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. 23, ст. 1732, ст. ст. 221, 283-285 КУпАП, суд -
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
Звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору, оскільки він є військовослужбовцем.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: І.О. Поліщук