Справа № 503/767/22
Провадження № 6/503/2/23
13 лютого 2023 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В. дослідившизаяву ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа виданого судом 10.11.2022 року у цивільній справі № 503/767/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
встановив:
Стягувач, який був позивачем у справі, звернулася до суду із вище вказаною заявою посилаючись на ту обставину, що виданий їй виконавчий лист від 10.11.2022 року у цивільній справі № 503/767/22 був нею втрачений при його пересилці поштою до Доброславського ВДВС Одеського району Одеської області для виконання. У зв'язку з чим на теперішній час заявник позбавлена можливості пред'явити його до виконання, а тому просить суд видати дублікат вище наведеного виконавчого листа.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини.
09.09.2022 року Кодимським районним судом Одеської області у цивільній справі № 503/767/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитинибуло ухвалено заочне рішення, яким змінено спосіб стягнення аліментів за рішеннями Кодимського районного суду Одеської області від 16.05.2012 року у цивільній справі № 1514/734/12 та від 30.10.2020 року у справі № 503/1271/20, щодо стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з твердої грошової суми в розмірі 1600 грн щомісяця на стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, а саме в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
10.11.2022 року за вище згаданим заочним рішенням судом було видано відповідний виконавчий лист, який 11.10.2022 року був отриманий позивачем ОСОБА_1 під підпис, про що свідчить відповідна розписка останньої на зворотній стороні обкладинки справи.
Крім того, згідно положень першого речення ч.3 ст. 431 ЦПК України, виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
03.02.2023 року стягувач (позивач) ОСОБА_1 подала до суду заяву про видачу дублікату виконавчого листа, в якій зазначила, що отриманий нею 11.10.2022 року оригінал виконавчого листа виданий 10.11.2022 року був втрачений при його пересилці поштою до Доброславського ВДВС Одеського району Одеської області для виконання. Водночас у своїй заяві ОСОБА_1 не відзначала те чи здійснювала вона вказану відправку поштою саме рекомендованим поштовим відправленням.
У відповідності до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.
Водночас із цим ч.3 ст. 12 Закону передбачає, що виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, втрати годувальника тощо може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Таким чином строк пред'явлення до примусового виконання виконавчого листа виданого Кодимським районним судом Одеської області 10.11.2022 року у цивільній справі № 503/767/22 не сплив, оскільки аліменти у визначеному розмірі підлягають стягненню до 26.09.2026 року.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), пункті 35, було викладено позицію Верховного Суду, згідно із якою якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Дана правова позиція неодноразово була застосована Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема у своїх постановах від 10 лютого 2021 року у справі № 303/1002/14-ц (провадження № 61-16376св20) та від 22 квітня 2021 року у справі № 460/5039/18 (провадження № 61-18869св20).
Згідно положень ч.1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Відповідно до ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
В свою чергу, згідно ст. 1291 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Водночас згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 212/7068/13-ц (провадження № 14-430цс18).
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Ураховуючи вище викладене суд вважає, що заява про видачу дублікату виконавчого документа є обґрунтованою, у зв'язку з чим підлягає задоволенню, а стягувачу (позивачу) необхідно видати дублікат відповідного виконавчого листа.
Керуючись підпунктом 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа задовольнити.
Видати дублікат виконавчого листа виданого 10.11.2022 року за заочним рішенням ухваленим 09.09.2022 року Кодимським районним судом Одеської області у цивільній справі № 503/767/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя Д.В. Вороненко