Справа № 502/1918/20
13 лютого 2023 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого - судді Балан М. В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Урсул Г.К.,
розглянувши справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до
Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області
про
скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення..
В обґрунтування позову зазначено, що 26.10.2020 року інспектор 1 батальйону 1 роти УПП в Одеській області ДПП лейтенант поліції Герасимчук Георгій Миколайович виніс відносно позивача постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії EAM № 3340569.
Згідно вказаної постанови 26.10.2020 року о 11год 41 хв. за адресою: с. Великий Дальник, пров. Восточний, 1 A ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Ford C-max, номерний знак НОМЕР_1 рухався зі швидкісттю 80 км/год, перевищуючи встановлені законом обмеження максимальної швидкості для руху транспортних засобів у населеному пункті 50 км/год., на 30 км/год. Швидкість вимірювалась приладом трукам 000752, чим порушив п.12.9.б) ПДР.
На офіційному сайті Патрульної поліції України, визначені підходи, згідно з якими поліцейські здійснюють фіксацію за допомогою TruCAM, а саме:
-на сайті та у соцмережах публікується карта, де позначені ділянки, на яких вимірюється швидкість;
-на дорозі встановлені відповідні знаки, які попереджають про фото- та відеофіксацію порушень;
-у місцях фіксації порушень стоїть службовий автомобіль з увімкненими синіми проблисковими маячками.
Згідно оскаржуваної постанови місце скоєння адміністративного правопорушення: Одеська область, автодорога М-15, с. Великий Дальник, пров. Восточний, 1 А. Відповідно до даних Googl maps адреса Великий Дальник, пров. Восточний (Східний), 1 А знаходиться на 3-му км автодороги М-15 Одеса - Рені. Відповідно до Методичних рекомендацій щодо використання лазерних вимірювачів швидкості TruCAM для фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, використання приладів у місцях, не передбачених дислокацією маршрутів патрулювання, а також таких, які не відповідають відповідним вимогам - категорично забороняється.
Оскільки станом на 26.10.2020 року 3 км автомобільної дороги М-15 Одеса - Рені не входив до переліку ділянок автомобільних доріг держави, на яких територіальні
(відокремлені) підрозділи ДПП мали повноваження здійснювати контроль швидкісного режиму за допомогою лазерних вимірювачів швидкості TruCAM, можна дійти висновку, що застосування приладу TruCAM на вказаній ділянці автомобільної дороги було неправомірним.
Контроль швидкості повинен відбуватися лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення фото- та відеофіксації (дорожній знак 5.70), поза як вказане обумовлено ч. 2 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», згідно якої інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку фіксацію повинна бути розміщена на видному місці.
Однак інспектором не надано доказів проведення контролю швидкості руху автомобіля, яким керував позивач, в межах дії дорожнього знаку 5.70 та 5.45 ПДР.
Діяльність пов'язану з застосуванням лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTI 20/20 NTC00752 закріплено в Інструкції щодо користування лазерним вимірювачем швидкості TruCAM LTI 20/20 та Методичних рекомендацій щодо використання лазерних вимірювачів швидкості TruCAM для фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього pyxy.
Оскільки лазерні вимірювачі швидкості TruCAM LTI 20/20 є вимірювальними приладами іноземного виробництва, управління яких здійснюється на англійській мові, інспектори, які задіяні в використання даних приладів повинні пройти певне навчання. Дана вимога також передбачена Інструкції щодо користування лазерним вимірювачем швидкості TruCAM LTI 20/20 та Методичних рекомендацій щодо використання лазерних вимірювачів швидкості TruCAM для фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
Згідно Інструкції щодо користування лазерним вимірювачем швидкості TruCAM LTI 20/20, при фіксації швидкості руху лазерним вимірювачем швидкості TruCAM LTI 20/20 в ручному режимі здійснюється лише фотофіксація, а відеофіксація швидкості руху лазерним вимірювачем швидкості TruCAM LTI 20/20 можлива лише в автоматичному режимі і, відповідно, він розміщується на тринозі та відсутній будь-який контакт зі службовими особами.
Тобто, згідно Інструкції документування у ручному режимі відбувається лише у вигляді фото, одночасне здійснення фото- та відео- фіксації лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №TC00752 можливе лише в автоматичному режимі.
У якості доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення та законності оскаржуваної постанови, інспектором були надані фото- та відео, що відзняті лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 № TC00752.
За таких обставин позивач вважає, що є підстави для висновку, що фактично режим роботи лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTI 20/20 №TC00752 26.10.2020 року працівником патрульної поліції було налаштовано як автоматичний, а фіксація руху швидкості автомобіля Ford C-max, номерний знак НОМЕР_2 здійснювалася в ручному режимі роботи приладу, що суперечить вимогам Інструкції та істотно впливає на показник швидкості.
Допускаючи той факт, що під час фіксації швидкості руху автомобіля позивача лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 №o TC00752 працював у ручному режимі, випливає, що інспектор Герасимчук Г.М. тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, буде збільшена.
Враховуючи той факт, що вимірювання швидкості транспортного засобу Ford C-max, номерний знак НОМЕР_1 26.10.2020 року було здійснене без дотримання зазначених вище вимог Інструкції, що безпосередньо впливає на правильність і точність вимірювання швидкості руху автомобіля лазерним вимірювачем швидкості TruCAM LTI 20/20 №TC00752, та з урахуванням вірогідної похибки, не виключено, що зазначена в постанові швидкість 80 км/год. з якою рухався автомобіль Ford C-max, номерний знак НОМЕР_1 26.10.2020 року не відповідала реальній швидкості автомобіля на момент здійснення такого вимірювання.
Разом з тим позивач зазначає, що Міністерством економічного розвитку і торгівлі України 29 серпня 2012 року видано сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-MI/1-290302012.
Даним сертифікатом затверджено сам засіб вимірювальної техніки - лазерного вимірювача швидкості LTI 20-20 "TruCAM" без зазначення номеру такого вимірювача.
Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України No373 від 29 березня 2006 року затверджено Правила забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах.
Згідно з цими Правилами, кожне окреме облаштування TruCAM LTI 20/20 підлягає обов'язковій додатковій державній експертизі у сфері криптографічного захисту інформації.
В якості доказу проведення державної експертизи поліція залучає експертні висновки держспецзв'язку від 27.09.2018 року № 04/02/03-3008 і від 11.06.2020 № 04/-3/02-1452
Проте дія цих експертних висновків поширюється не на усіх Лазерних вимірників швидкості TruCAM LTI 20/20, а тільки на конкретні прилади із заводськими номерами, приведеними в додатках до цих виведень.
Згідно з додатками до цих експертних висновків, визначені конкретні номери TruCAM, на які поширюється їх дія. Усі інші прилади заборонені до застосування.
Таким чином докази, одержані за допомогою пристрою TruCAM LTI 20/20 № TC00752 є неналежними та недопустимими з мотивів незаконності використання саме цього засобу вимірювальної техніки із зазначеним вище серійним номером.
Враховуючи викладене позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову серії EAM № 3340569 від 26.10.2020 року.
Ухвалою судді Кілійського районного суду Одеської області від 10.10.2022 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні з повідомлення учасників справи.
09.11.2022 року до Кілійського районного суду Одеської області від представника Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції - Є.А. Некришева надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог та рішення суб'єкта владних повноважень залишити без змін. На обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначив, що 26 жовтня 2020 року в ході виконання службових обов'язків інспектором роти №1 батальйону №1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Депаратменту патрульної поліції лейтенантом поліції Герасимчуком Георгієм Миколайовичем за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Великий Дальник, виявлено транспортний засіб «FORD C-MAX», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням, як пізніше стало відомо, громадянина ОСОБА_1 , який рухався на вищезазначеній ділянці дороги зі швидкістю 80 км/год. в межах населеного пункту с. Великий Дальник, перевищивши встановлене обмеження швидкості руху на 30 км/год., чим порушив п. 12.9.б) Правил дорожнього руху.
Вищезазначене адміністративне правопорушення було зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості руху транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №TC000752 та підтверджується відеозаписом та роздруківкою із вищезазначеного лазерного вимірювача швидкості руху «Відео TruCam №000752 BH 2258 KA.webm» та «Відео TruCam №000752 BH 2258 KA.AVI.
На роздруківці файлу з лазерного вимірювача швидкості руху транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №TC000752 чітко зазначено: дата здійснення вимірювання швидкості руху транспортного засобу 26/10/2020; місце здійснення вимірювання швидкості руху транспортного засобу М-15; максимально допустима швидкість з якою може рухатися транспортний засіб 50 км/год.; швидкість з якою рухався транспортний засіб під керуванням позивача 80 км/год.; дистанція на якій здійснювалося вимірювання швидкості руху транспортного засобу 166,0 м; серійний номер лазерного вимірювача швидкості руху транспортних засобів TC000752, а також інша інформація.
Відтак, відповідно до покладених на поліцію завдань, інспектор відреагував на виявлене ним порушення Правил дорожнього руху та, відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», зупинив транспортний засіб «FORD С-МАХ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням, як пізніше стало відомо, громадянина ОСОБА_1 .
B подальшому, інспектор повідомив громадянину ОСОБА_1 причину зупинки керованого ним транспортного засобу обмеження швидкості руху транспортного засобу, а саме рух зі швидкістю перевищення встановленого 80 км/год. та, відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху повідомив про необхідність надання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію на даний транспортний засіб.
Інспектор надав позивачу для ознайомлення докази вчиненого ним (позивачем) адміністративного правопорушення, що виражається у перевищенні максимального обмеження швидкості руху транспортних засобів на 30 км/год.
В позовній заяві, позивачем не заперечується, а навпаки, підтверджується той факт, що інспектор надав йому (позивачу) для ознайомлення докази вчиненого ним (позивачем) адміністративного правопорушення.
Окрім того, громадянину ОСОБА_1 було роз'яснено право та строки на оскарження постанови, строк на сплату штрафу згідно постанови та роз'яснено наслідки невиконання вказаної постанови, передбачені ст. 307, 308 КУпАП.
В подальшому, інспектор відповідно до ч. 1 ст. 283 та п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії EAM №3340569 від 26 жовтня 2020 року, якою прийняв рішення про накладення на громадянина ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень 00 (нуль) копійок, роз'яснив строки на сплату штрафу за вказаною постановою та строки оскарження такої постанови, наслідки несплати штрафу за вказаною постановою.
В постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії EAM №3340569 від 26 жовтня 2020 року у пункті «5» зазначено, що правопорушення зафіксовано на прилад Трукам 000752, камера 1572, 1253. Відтак, оскаржувана постанова містить посилання на докази, які підтверджують факт вчинення громадянином ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі TruCAM LTI 20/20 встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому слід враховувати похибку приладу +/- 2 км/год. Тобто під час допустимості швидкості руху 70 км/год. рекомендований поріг документування порушення Правил дорожнього руху слід встановлювати на рівні 72 км/год. Лише після перевищення допустимого порогу прилад зафіксує перевищення швидкості руху про що свідчитиме характерний звук високого тону.
Таким чином, лазерний вимірювач швидкості руху транспортних засобів TruCam LT1 20/20 автоматично фіксує порушення швидкісного режиму та здійснює фото знімок транспортного засобу та його номерний знак.
На відеозаписі «Відео TruCam №000752 BH 2258 КА.webm» та «Відео TruCam №000752 BH 2258 KA.AVI» чітко видно транспортний засіб «FORD C- МАХ» реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відтак, факт належності вищевказаного відеозапису транспортному засобу «FORD C-MAX» реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким 26 жовтня 2020 року керував громадянин ОСОБА_2 доведений в повній мірі.
Щодо доказів вимірювання швидкості руху транспортного засобу «FORD C-MAX» реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким 26 жовтня 2020 року керував громадянин ОСОБА_3 саме лазерним вимірювачем швидкості руху транспортних засобів TruCam LTI 20/20 №TC000752, представник позивача зазначає, що в оскаржуваній постанові містяться посилання на докази, а саме відеозапис з лазерного вимірювача швидкості руху транспортних засобів TruCam LTI за №TC000752, а саме в п. 5 зазначено: «швидкість вимірювалась приладом трукам 000752, камера 1572, 1253». Вимірювання швидкості руху транспортного засобу «FORD C-MAX» реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким 26 жовтня 2020 року керував громадянин ОСОБА_2 саме лазерним вимірювачем швидкості руху транспортних засобів TruCam LTI 20/20 №TC000752 міститься в роздруківці з лазерного вимірювача швидкості руху транспортних засобів TruCam LTI 20/20 та самим відеозаписом з вищезазначеного приладу, на яких чітко зазначено серійний номер приладу, а саме №TC000752.
Отже, відеозапис правопорушення з приладу TruCAM, який надав інспектор позивачу для ознайомлення під час розгляду справи отриманий з дотриманням приписів ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію». Інспектором роти №1 батальйону №1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Герасимчуком Г.М, під час винесення постанови серії EAM №3340569 у графі № 5 було долучено технічні засоби та технічні прилади за допомогою яких здійснювалась фіксація адміністративного правопорушення та розгляду справи «прилад трукам №000752, камера 1572, 1253».
Відтак, постанова відносно громадянина ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії EAM №3340569 від 26 жовтня 2020 року повністю відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та винесена на підставі доказів, які містяться в справі.
Щодо наявності дорожнього знаку 5.70 «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» та знаку 5.45 «Початок населеного пункту» на вказаній ділянці автомобільної дороги траси М-15 представник відповідача вказав, що на стоп-кадрі, чітко видно, що на автомобільній дорозі М-15 встановлений дорожній знак 5.70 «Фото-, відео фіксування порушень Правил дорожнього руху», який інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.
Окрім цього, разом із дорожнім знаком 5.70 «Фото-, відео фіксування порушень Правил дорожнього руху» розташована табличка 7.2.1 «Зона дії», яка позначає довжину небезпечної ділянки, позначеної попереджувальними знаками, або зону дії заборонних та інформаційно-вказівних знаків. Табличка розташовується безпосередньо під знаками, з якими вона застосовується.
Враховуючи те, що дорожній знак 5.70 «Фото-, відео фіксування порушень Правил дорожнього руху» відноситься до інформаційно-вказівних знаків, табличка 7.2.1 «Зона дії» може бути розташована разом із таким знаком. Також, табличка 7.2.1 «Зона дії» розташована разом із дорожнім знаком 5.70 «Фото-, відео фіксування порушень Правил дорожнього руху» відповідно до вимог Правил дорожнього руху, а саме під знаком, з яким вона застосовується.
Щодо відсутності в оскаржуваній постанові посилання на знак 5.45 «Початок населеного пункту», то слід зазначити, що чинне законодавство України не передбачає внесення такої інформації до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а оскаржувана постанова повністю відповідає вимогам ст. 283 КупАП. Щодо наявності знаку 5.45 «Початок населеного пункту» на автомобільній дорозі М-15 «Великий Дальник» зазначає, що на скріншоті чітко видно, що на автомобільній дорозі М-15 встановлений дорожній знак 5.45 «Початок населеного пункту», який застосовується для позначення початку населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.
Дорожній знак 5.46 «Кінець населеного пункту» позначає місце, з якого на даній дорозі втрачають чинність вимоги цих Правил, що визначають порядок Руху в населених пунктах.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», інформація про змонтовану/розміщену фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз повинна бути розміщена на видному місці.
Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м. за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини. Як вбачається із вказаних стоп-кадрів,дорожній знак 5.70 « Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» з табличкою 7.2.1 «Зона дії», дорожні знаки 5.45 «Початок населеного пункту» та 5.46 «Кінець населеного пункту» встановлені у відповідності до ДСТУ 4100:2014 та вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», а саме вони знаходяться на видному місці та відсутні будь-які перешкоди, які б заважали побачити інформацію, зображену на цих дорожніх знаках.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 72 Закону України «Про Національну поліцію» одним із професійних навчань поліцейських є первинна професійна підготовка.
Згідно ч. 1 ст. 73 вищезазначеного Закону, поліцейські, які вперше прийняті на службу в поліції, з метою набуття спеціальних навичок, необхідних для виконання повноважень поліції, зобов'язані пройти первинну професійну підготовку за відповідними освітніми програмами (планами), затвердженими Міністерством внутрішніх справ України.
Частиною 3 та 4 ст. 73 вказаного Закону встановлено, що порядок і умови проходження первинної професійної підготовки визначає Міністерство внутрішніх справ України. За результатами успішного закінчення навчання за програмами (планами) первинної професійної підготовки поліцейському видається документ зразка, визначеного Міністерством внутрішніх справ України. Поліцейські після успішного закінчення первинної професійної підготовки повертаються до органів (закладів, установ) поліції, з яких вони були на навчання, для подальшого проходження служби в поліції відповідно до цього Закону.
Таким чином, оскільки ОСОБА_4 - інспектор управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, він пройшов первинну професійну підготовку (або відповідно до вимог чинного законодавства України звільнений від такої підготовки), а відтак, має навички користування приладом TruCAM.
На стор. 28 Інструкції з використання TruCAM детально описано процес установки та зняття прикладу до приладу TruCAM, а саме зазначено, що приклад допомагає стабілізувати TruCam та розроблений як для людей, у яких сильною рукою є права рука, так і для тих, у кого сильною рукою є ліва рука.
Таким чином, аналізуючи Інструкцію з використання приладу TruCam вбачається, що прилад для вимірювання швидкості руху транспортних засобів TruCam створено для використання як з триноги, так і з рук, а відтак, не можна стверджувати, що використання такого приладу з рук є порушенням.
Відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі №219/14834/19 зазначено, що користування приладом TruCam в ручному режимі не є порушенням ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію».
Також, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі №404/4550/19 суд апеляційної інстанції зауважує, що за технічними характеристиками вимірювач TruCam можна використовувати у ручному режимі.
Тому, TruCam LTI 20/20 TC000752 є засобом вимірювальної техніки, експлуатація якого не обмежена чинним законодавством, а тому зафіксовані останнім відомості є доказом у розумінні ст. 251 КУпАП та ст.ст. 73, 74, 75, 76 КАС України.
При цьому, так як прилади TruCAM, які знаходяться в розпорядженні та користуванні Департаменту патрульної поліції та його структурних (територіальних) підрозділів були введені в експлуатацію в період його перебування в Державному реєстрі, то відповідно, їх подальша експлуатація жодним чином не обмежена нормами чинного законодавства.
Наразі єдиною та визначальною вимогою діючого законодавства у сфері метрології та метрологічної діяльності до засобів вимірювальної техніки, які вже введено в експлуатацію, є необхідність здійснення їх повірки.
Відповідно до відомостей Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/17313, виданого ДП «Укрметртестстандарт», лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №TC000752 відповідає встановленим законодавством вимогам та є придатним до застосування, яке є чинним до 18 листопада 2020 року, тобто на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно з експертним висновком НДЦ «ТЕЗІС» НТУУ «КПІ» механізми технічного захисту інформації лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 відповідає вимогам нормативних документів системи технічного захисту інформації в Україні.
Можливість використання виробу TruCAM також підтверджується наявністю виданого Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку від 27.09.2018 року № 04/02/03/-3008, який підтверджує правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.
Лазерний вимірювач TruCAM» LTI 20/20 відноситься до ручних вимірювачів швидкості руху транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань, що підтверджується у відповіді ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» від 01.10.2019 року вих. №16289/41/35/02-19.
Представник відповідача вказує, що в обґрунтування власної позиції позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували факт перевищення встановленого Правилами дорожнього руху обмеження швидкості руху, та відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Подані відповідачем відеозаписи з лазерного вимірювача швидкості руху транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №TC000752, роздруківка з лазерного вимірювача швидкості руху транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №TC000752, відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, ст. ст. 72, 73, 74, 75, 76 КАС України відображають обставини, які описані в оскаржуваній постанові, одержані без порушення порядку, встановленого законом є належними, допустимими, достовірними та достатніми для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а доводи позивача щодо необхідності скасування постанови безпідставні та необґрунтовані.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, письмових клопотань не надав.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасників справи, повідомлених відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у суді першої інстанції, який проведено без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що узгоджується з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України.
Суд, дослідивши доводи учасників справи та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В ч. 1 ст. 5 КАС України зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави . Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до вимог ст. 9 Конституції України та Закону України "Про ратифікацію Конвенції" від 17.07.1997 року, Конвенція про захист прав людини та основних свобод та протокол до неї, є частиною національного законодавства України. Вимогами ст. 6 ЄКПЛ та ст. 2 - 4 Протоколу № 7 до Конвенції, які застосовуються і при розгляді справ про адміністративне правопорушення, закріплено право особи на справедливий суд, що включає в себе право на доступ до матеріалів справи, право на захист та юридичну допомогу, право на надання доказів, проведення експертизи та залучення свідків, право бути повідомленим про час та місце слухання справи та присутнім при розгляді його справи судом. Та основне те, що особа має право бути негайно і детально проінформована зрозумілою для нього мовою компетентним органом державної влади про характер та причини обвинувачення, мати час і можливість, необхідні для підготовки свого захисту та захищати себе особисто чи використовувати захисника.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій вст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Керуючись положеннями вищевказаних законів, КАС Україні та в контексті Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
У Конституції України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (ст. 1) і визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст. 3), права та свободи людини є невідчужуваними і непорушними (ст. 21).
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» (далі - Закон) встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабміну від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху(частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015р. за № 1395(далі Інструкція).
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п.4 розділ 1 Інструкції).
Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції, визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті121, статтями121-1,121-2, частинами першою, другою і третьою статті122, частиною першою статті123, статтею124-1, статтями125,126, частинами першою, другою і третьою статті127, статтями128,129, статтею132-1, частинами шостою і одинадцятою статті133-1, частинами першою, другою і третьою статті140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Отже, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 1ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.
Таким чином, процедура притягнення до адміністративної відповідальності порушена не була.
Згідно п. 12.4 Правил дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., зі змінами та доповненнями (надалі - ПДР), у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 1.3 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих правил.
За приписами п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в Постанові від 19 лютого 2020 року ( № 496/4315/16-а) дійшов висновку, що обов'язковому доказуванню під час розгляду справ про адміністративні правопорушення підлягають лише факти вчинення або невчинення певною особою адміністративного правопорушення, які в свою чергу, підтверджуються відеозйомкою фіксації події адміністративного правопорушення.
Судом встановлено, що 26.10.2020 року інспектором роти №1 батальйону №1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Депаратменту патрульної поліції лейтенантом поліції Герасимчуком Георгієм Миколайовичем було винесено постанову серії ЕАМ №3340569 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на позивача штраф в розмірі 255,00 грн. Згідно зазначеної вище оскаржуваної постанови, 26.10.2020 року об 11 годині 41 хвилину позивач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Ford C-max, державний номерний знак « НОМЕР_1 » в с. Великий Дальник, пров. Восточний, 1 А, рухався зі швидкістю 80 км/год., перевищуючи встановлені законом обмеження максимальної швидкості для руху транспортного засобу у населеному пункті 50 км/год., на 30 км/год. Швидкість вимірювалась приладом тру кам 000752, камера 1572, 1573, чим порушив п.12.9.б ПДР України, що підтверджується матеріалами справи та доданим до пояснень відповідача відеозаписом.
Таким чином встановлено, що факт вчинення правопорушення зафіксовано на прилад TruCam номер № ТС000752, розгляд справи про адміністративне правопорушення фіксувався за допомогою службової нагрудної відеокамери , яка розміщена на одязі поліцейських, а також відеозаписом наданим позивачем.
Що стосується доводів позивача про те, що правопорушення зафіксоване в ручному, а не в автоматичному режимі, суд приходить до висновку, що вони не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.
Відомості про технічний засіб, яким зафіксовано правопорушення, - TruCamLTІ 20/20 (серійний номер ТС 000752), у відповідності до п. 4 ч.2 ст.283 КУпАП, внесені до оскаржуваної постанови.
На долученому відповідачем до матеріалів справи відеозапису з приладу TruCam номер № ТС000752, який був досліджений судом, зафіксовано, що прилад було наведено саме на автомобіль під керуванням позивача (про що свідчить оптичний приціл) та чітко видно номерний знак автомобіля.
Принцип роботи лазерного вимірювача швидкості TruCam виключає можливість заміру іншого автомобіля.
Поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео. Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. В самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показчик швидкості.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на інші електронні носії.
Отже зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.
Також, судом встановлено що висновком експерта від 27 вересня 2018 року № 04/02/03/3008, виданим Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, в якому зазначено, що в об'єкті експертизи, яким був- лазерний вимірювач швидкості LTI 20-20 TruCam, правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечено конфіденційність, цілісність та автентичність зареєстрованих даних. Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05.04.2012 № 437, і становить 1 рік. Отже, лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год.
Таким чином, посилання позивача на те, що відомості, які були зафіксовані відповідачем на приладі TruCam, не підлягають врахуванню, оскільки будь-які належні та допустимі докази, які б спростували правильність здійснених технічним засобом вимірювань швидкості, позивачем не надано.
З огляду на встановлені обставини та досліджені докази, суд вважає, що показання приладу TruCamLTI 20/20 з серійним номером ТС 000752 є належним та допустимим доказом вчинення позивачем порушення п. 12.9 б)ПДР в розумінні ст.ст. 73-75 КАС України.
Статтею 283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до 5 розділу IV Наказу МВС № 1395 від 07.11.2015 року постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі , складається у письмовій формі, або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї інструкції.
Суд наголошує, що зміст постанови про адміністративну відповідальність має відповідати вимогам, передбаченим статтями 280, 283 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 „ Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КпАП. У ній зокрема потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.
Так, відповідно до позиції висловленої колегією Верховного Суду України у постанові від 19 лютого 2020 року, винесеній за результатами розгляду справи №524/1284/17, у разі якщо постанова про притягнення до відповідальності за порушення ПДР не містить даних про технічний засіб, яким таке адміністративне правопорушення зафіксоване, то такий відеозапис, не може бути визнано належним доказом у справі.
Виходячи з того, судом встановлено, що оскаржувана постанова містить ідентифікаційні дані технічного засобу, яким адміністративне правопорушення зафіксоване та посилання про відеофіксацію і дослідження під час складання постанови відповідачем вказаного запису.
При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника .
В матеріалах справи наявний фотознімок, здійснений приладом «TruCam» серійний № ТС000752, на якому зафіксовано, що автомобіль позивача рухався зі швидкістю 80 км/год.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі OHalloran and Francis v. the United Kingdom будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Відповідно до Інструкції з використання приладу TruCam вбачається, що прилад для вимірювання швидкості руху транспортних засобів TruCam створено для використання як з триноги, так і з рук, а відтак, не можна стверджувати, що використання такого приладу з рук є порушенням.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі №219/14834/19 зазначено, що користування приладом TruCam в ручному режимі не є порушенням ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до Розділу І ДСТУ 4100:2014 «Знаки дорожні», цей стандарт поширюється на дорожні знаки, призначені для інформування учасників дорожнього руху щодо умов і режимів руху на автомобільних дорогах і вулицях (далі - дорогах) згідно з Правилами дорожнього руху, а також правила їх застосування на всіх дорогах, що експлуатують та будують.
Згідно п. 10.1.1 ДСТУ 4100:2014 дорожні знаки потрібно розташовувати так, щоб їх добре бачили учасники дорожнього руху як у світлий, так і в темний час доби, була забезпечена зручність експлуатування і обслуговування, а також було неможливе їх ненавмисне пошкодження. При цьому вони не повинні бути затулені від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.
Окрім того, відповідно до п. 8.2.1 Правил дорожнього руху, дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту.
Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.
Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м. за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини.
Як вбачається з досліджених доказів, дорожній знак 5.70 «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» з табличкою 7.2.1 «Зона дії», дорожні знаки 5.45 «Початок населеного пункту» та 5.46 «Кінець населеного пункту» встановлені у відповідності до ДСТУ 4100:2014 та вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», а саме вони знаходяться на видному місці та відсутні будь-які перешкоди, які б заважали побачити інформацію, зображену та цих дорожніх знаках.
Як зазначалося раніше, пунктом 12.4. ПДР України встановлено, що у населених пунктах транспортні засоби можуть рухатись зі швидкістю не більше 50 км/год., про що позивач також зазначала, а тому суд вважає, що водії повинні беззаперечно дотримуватися правил дорожнього руху.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність тощо.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Аналіз усіх наявних в справі доказів, в тому числі відеофіксацїї та фотокарток автомобіля позивача марки «Ford C-max», державний номерний знак « НОМЕР_1 », дає підстави стверджувати, що факт перевищення встановленого обмеження швидкості автомобілем позивача ОСОБА_1 , доведений в повній мірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КУпАП України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст.ст. 73-76 КАС України докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Згідно з ч.2ст.76 КАС України, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Керуючись положеннями ч. ч. 1, 3-5 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене відповідачем доведено, що постанова інспектора роти № 1 батальйону № 1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, лейтенанта поліції Герасимчук Георгія Миколайовича ЕАМ № 3340569 складена 26.10.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є законною, обґрунтованою та належною.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 77, 90, 162, 242-246, 283, 286, 293 КАС України, Закону України «Про Національну поліцію», Законом України «Про дорожній рух», суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан