справа № 399/48/23
провадження № 3/399/60/2023
09 лютого 2023 року смт Онуфріївка
Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Шульженко Вікторія Володимирівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.126 КУпАП,
встановив:
26.01.2023 року від відділення поліції №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.5 ст. 126 КУпАП.
Зі змісту протоколу серії ОБ № 058412 від 21.01.2023 року складеного поліцейським СРПП СПД №1 (смт Онуфріївка) ВП №1 (м. Світловодськ) сержантом поліції Кислицьким Д.І. вбачається, що 21.01.2023 року о 19:55 год. в Кіровоградській обл., Олександрійський р-н смт Павлиш по вул. Сухомлинського водій гр. ОСОБА_1 керував автомобілем марки ЗАЗ Таврія д.н.з. НОМЕР_1 не маючи права керування даним транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1 а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП.
09.02.2023 року в судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою зазначеною у протоколі, однак судова повістка ОСОБА_1 не направлена, у зв'язку з відсутністю поштових марок у суді, що підтверджується відповідним актом.
Номер телефону ОСОБА_1 в матеріалах справи не зазначено, тому відсутня можливість повідомити особу про дату, час, та місце розгляду справи шляхом передачі телефонограми. Впротоколі про адміністративне правопорушення зазначено про те, що особу повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться за викликом у Онуфріївський суд.
Суд застосовує наступну практику Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України").
У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, суд звертає увагу на те, що актуальна інформація про дату, час та місце розгляду справи наявна на сайті судової влади України https://court.gov.ua у розділі "Стан розгляду справ".
За правилами ст. 268 КУпАП присутність особи під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП, не є обов'язковою.
Враховуючи зазначене, судом були вжиті вичерпні заходи для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про дату, час та місце судового засідання з розгляду даної справи, жодних заяв, клопотань від останнього до суду не надійшло, причин неявки не повідомлено.
Відповідно до ч.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Суд, дослідивши письмові та відео матеріали справи про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить висновку про закриття провадження у справі виходячи з наступного.
ОСОБА_1 інкримінується правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП.
Диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до диспозицій частин 2, 3, 4 ст. 126 КУпАП, передбачено відповідальність за:
- керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом;
- керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами;
- керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 058412 зазначено суть адміністративного правопорушення, яка не відповідає диспозиції ч.5 ст. 126 КУпАП, а саме не вбачається кваліфікуючої ознаки - повторність та саме якого з правопорушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
До вказаного протоколу про адміністративне правопорушення додано відеозапис адміністративного правопорушення за ч.5 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 . З матеріалів справи вбачається, що відеофіксація правопорушення здійснювалася на цифрову нагрудну відеокамеру "CammPro 1826R2/3/32", інв. №10140066.
Відповідно до довідки інспектора адміністративної практики Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області майора поліції Т. Найденко від 23.01.2023 року видно, що згідно бази ІПНП України вкладки "ГСЦ Посвідчення водія" було перевірено дані про видачу посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановлено, що останній не отримував посвідчення водія.
Відповідно до ст.251 КУПАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, протокол є єдиним документом, у якому зазначається суть правопорушення, тобто це є фактично те обвинувачення, яке висунуто особі від імені держави відповідними посадовими особами. Під час розгляду справи судом у межах порушеного провадження надається правова оцінка діянню на предмет його протиправності.
Враховуючи вищенаведені правові норми судом зазначається, що суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення на підставі встановлених поліцейським усіх фактичних обставин справи, у тому числі, і щодо повторності правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення і повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП, при цьому суд не має права брати на себе функцію обвинувачення та у будь-який спосіб конкретизувати зміст обвинувачення, вказаного у протоколі, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, що слідує з загальних засад судочинства, закріплених у ст.129 Конституції України.
Відповідно до норм КУпАП, справа розглядається в межах адміністративного обвинувачення, що міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Для адміністративно-юрисдикційної діяльності поліції важливе значення має належна кваліфікація протиправних діянь. Кваліфікація за своєю суттю є не лише процесом пізнання, під час якого використовуються логічні форми мислення. Кваліфікація як висновок має форму умовиводу, за допомогою якого формується законодавча модель протиправних дій суб'єкта
Кваліфікація адміністративних проступків- це встановлення ознак вчиненого діяння і співставлення їх з ознаками того чи іншого складу правопорушення з метою визначення відповідності, співпадання цих ознак і формулювання висновку.
Кваліфікація адміністративних проступків є досить складним процесом, який має свої етапи та передумови. Останніми, зокрема, визнаються:
- всебічне, повне і об'єктивне встановлення всіх фактичних обставин справи: з'ясовується, чи мала місце протиправна дія, у вчиненні якої звинувачується винна особа; встановлюється наявність у діях порушника складу проступку і відповідність його адміністративно-правовій нормі, яка передбачає відповідальність за вчинені протиправні дії; з'ясовуються мотиви вчинення протиправних дій та винність особи, а також обставини, які впливають на характер і ступінь адміністративної відповідальності; вивчаються дані, що характеризують особистість порушника, характер і розмір заподіяної шкоди;
- точне і достовірне визначення юридичного значення всіх фактичних обставин вчинених протиправних дій і особистості порушника;
- правильний вибір адміністративно-правової норми та з'ясування її змісту і значення.
Слід також зазначити, що до зазначених передумов слід віднести попереднє з'ясування всіх законодавчих ознак того чи іншого адміністративного проступку, тобто кожен працівник поліції, який причетний до адміністративно-юрисдикційної практики, має чітко уявляти, які діяння визнаються правопорушеннями, які властивості вони мають, чим відрізняються від інших подібних діянь тощо. Отже, основною передумовою належної кваліфікації адміністративного проступку є точне визначення всіх ознак діяння, які характеризують його як проступок.
В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
Зокрема, в рішенні у справі "Ващенко проти України" Європейський суд вказав, що «"обвинувачення" для цілей пункту 1 статті 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру».
В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії" Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.
Водночас норми КУпАП не передбачають самостійної перекваліфікації судом дій за вчинене адміністративне правопорушення.
Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати, адже у протилежному випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст.213, 221, 280 КУпАП є розгляд справи.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши усі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить висновку про відсутність у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що провадження у даній справі не може бути розпочато та має бути закритим, з підстав визначених у п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ч.5 ст. 126, п.1 ч.1 ст. 247, 283-284 КУпАП, суд,-
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Онуфріївського районного суду
Кіровоградської області В.В. Шульженко