Справа №: 398/3789/22
провадження №: 2/398/839/23
Іменем України
"13" лютого 2023 р. м.Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Подоляк Я.М.,
за участю секретаря судового засідання Величко Т.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрія в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
Стислий виклад позиції позивача
Сторони проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. За час спільного проживання у них народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З лютого 2021 року сторони припинили спільне проживання, шлюбні відносини не підтримують. Дочка на даний час проживає разом з матір'ю, позивачем по справі. Відповідач в добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання дочки не надає, при цьому є працездатним, інших осіб на утриманні немає. Враховуючи викладене позивач просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дочки в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Рух справи у суді
Позовну заяву подано до суду 01.11.2022 року.
Ухвалою суду від 02.11.2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
15.11.2022 року позивачем недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 02.11.2022 року, було усунуто.
Ухвалою суду від 19.12.2022 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.
Позиція учасників справи
Позивач в судове засідання не з'явились, до початку розгляду справи подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволені.
Відповідач в судові засідання, призначені на 09.01.2023 року, 26.01.2023 року, 13.02.2023 року, не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Так виклик відповідача в судові засідання, призначені на 09.01.2023 року та 26.01.2023 року, було здійснено шляхом направлення судових повісток за останнім відомим місцем його проживання, а саме: АДРЕСА_1 . Судову повістку про виклик в судове засідання, призначене на 09.01.2023 року, отримано відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням, яке повернулось на адресу суду з відміткою про отримання поштового відправлення. Поштове відправлення з судовою повісткою про виклик відповідача в судове засідання, призначене на 26.01.2023 року, повернулось на адресу суду з відміткою про невручення через відсутність адресата за вказаною адресою. Виклик відповідача в судове засідання, призначене на 13.02.2023 року, було здійснено за номером телефону, що підтверджується телефонограмою, складеною секретарем судового засідання. Причини неявки відповідач не повідомив, будь-яких клопотань та заяв не подав, відзив на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходив.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 8 статті 178 ЦПК України.
13.02.2023 року на підставі наявних у справі доказів, відповідно вимог ст. ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
За таких обставин суд провів розгляд справи в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до переконання про необхідність задоволення позовної заяви в повному обсязі з огляду на наступне.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва серія НОМЕР_1 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Як вбачається з довідки, виданої КП «Житлогосп» 14.09.2022 року, №682, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , разом з нею проживає також її дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
До правовідносин, які виникли, підлягають застосуванню норми Сімейного кодексу України щодо обов'язку батьків утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей, і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України передбачено обов'язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно із ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Абзацом 1 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 року постановлено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України, аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При визначенні розміру аліментів на дитину суд розглядає справу на підставі доказів, поданих учасниками справи.
На думку суду, вказаний розмір аліментів є співмірним із тими відомостями та доказами, які були надані та повідомлені суду, при цьому такий розмір аліментів забезпечить матеріальні потреби дитини з урахуванням її віку і стану здоров'я.
Висновки за результатами розгляду справи
З врахуванням вищенаведеного та з урахуванням рівності обов'язку батьків в утриманні своїх дітей, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення аліментів на утримання дитини підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути 992 грн 40 коп судового збору.
Керуючись ст.ст.4, 10, 263-265, 280-282ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 183 Сімейного Кодексу України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , щомісячно аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.11.2022 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в дохід держави в сумі 992 грн 40 коп.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та(або) обов'язки, до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 13.02.2023 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Я.М.Подоляк