справа № 208/9667/21
№ провадження 2/208/210/23
13 лютого 2023 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:
Головуючого, судді - Івченко Т.П.,
секретаря судового засідання - Паталахи І.О.,
представника позивача, за первісним позовом, він же представник відповідача за зустрічним позовом - адвоката Білого І.М.,
відповідача за первісним позовом, він же позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,
представника відповідача за первісним позовом, він же представник позивача за зустрічним позовом - адвоката Ворона А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання адвоката Білого Івана Миколайовича, як представника позивача, за первісним позовом, про відновлення підготовчого провадження, шляхом повернення зі стадії судового розгляду в стадію підготовчого провадження, та прийняття поданої в судовому засіданні 13 лютого 2023 року заяви про зміну предмету первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 «про визнання права спільної сумісної власності та виділення частки у праві спільної сумісної власності подружжя»,
встановив:
В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 «про визнання права спільної сумісної власності та виділення частки у праві спільної сумісної власності подружжя»,
та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про поділ спільного сумісного майна подружжя».
Первісний позов ОСОБА_2 поданий до провадження суду 22 листопада 2021 року, за змістом заявлених позовних вимог позивач просить:
1) визнати за нею- ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - право власності:
-на частину домоволодіння АДРЕСА_1 , яке включає будинок загальною площею 62,0 кв.м., житловою площею 41,9 кв.м., площа земельної ділянки 584 кв.м.;
-на частину автомобіля LINCOLNNAVIGATOR, (1998 р.в.), сірий, об'єм двигуна 5400, зареєстрованого за ОСОБА_1 ;
-на частину автомобіля ГАЗ 3302 П СПГ, (2002 р.в.), бежевий, об'єм двигуна - 2285, зареєстрованого за ОСОБА_1 ;
-на частину автомобіля ГАЗ 33021 СПГ, (1996р.в.), синій, об'єм двигуна - 2445, зареєстрованого за ОСОБА_1 ;
-на частину автомобіля ЗИЛ138А, (1975р.в.), синій, об'єм двигуна - 6000, зареєстрованого за ОСОБА_1 .
2) стягнути з Відповідача - ОСОБА_1 - на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати в сумі 21 245 гривень, які складаються з витрат на сплату судового збору в розмірі 6 245 гривень і витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000 гривень.
22 листопада 2021 року ухвалою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області відкрито справу в порядку загального позовного провадження (а.с. 34-35).
19 вересня 2022 року адвокат Ворон А.І., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , через канцелярію Заводського районного суду міста Дніпродзержинська надав відзив на позовну заяву (а.с. 91-96).
19 вересня 2022 року адвокат Ворон А.І., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , звернувся із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 «про поділ спільного сумісного майна подружжя» (а.с. 114-118).
Ухвалою суду від 22 листопада 2022 року об'єднано в одне провадження зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про поділ спільного сумісного майна подружжя» за № 208/4577/22, провадження № 2/208/1720/22 з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 «про визнання права спільної сумісної власності та виділення частки у праві спільної сумісної власності подружжя» за № 208/9667/21, провадження № 2 /208/208/22 (а.с. 187-190).
Під час здійснення підготовчих дій, в межах цивільної справи як за первісним так і за зустрічним позовом, розглянуто ряд клопотань сторін, про витребування доказів, про забезпечення позову, про призначення експертних досліджень, суд враховував позицію сторін, необхідність вчинення підготовчих дій.
Також, станом на 23 грудня 2022 року було наголошено на отриманні витребуваних доказів, вирішено клопотання сторони позивача за первісним позовом, та оголошено за погодженням із сторонами, в тому числі і адвокатом Білим І.М. достатній час для сторін для завершення підготовчих дій, за наслідком чого було погоджено дату наступного підготовчого засідання на 30 січня 2023 року.
29 грудня 2022 року адвокатом Білим І.М., як представником ОСОБА_2 , подано заперечення на відповідь на відзив (т. 1 а.с. 249-251).
На підготовче судове засідання адвокат Білий І.М. не прибув, але враховуючи стадію провадження як підготовче провадження, і що за період з 29 грудня 2022 року і по 30 січня 2023 року сторонами будь-яких заяв і клопотань в межах підготовчих дій не подано, судом враховувалося, що фактично сторонами підтримуются позовні вимоги заявлені в межах позовних вимог, і що нових заяв і клопотань не заявляється, на підставі чого ухвалено про закриття підготовчого провадження і призначення справи до розгляду по суті (т. 2 а.с. 3-4).
Зазначена ухвала про закриття підготовчого провадження від 30 січня 2023 року, адвокату Білому І.М., була направлена на електронну адресу та отримана ним 03 лютого 2023 року, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа.
Проте, прибув до судового засідання призначеного на 13 люте 2023 року, адвокат Білий І.М. заявив, що він не читав ухвалу яка прийшла на його електронну адресу, що він мав намір протягом грудня ознайомитися зі справою, і вважав що суд відкладе судове засідання призначене на 30 січня 2023 року, а тому не подавав заяву про зміну предмету позову, яку подає зараз 13 лютого 2023 року, і просить відновлення підготовчого провадження, шляхом повернення зі стадії судового розгляду в стадію підготовчого провадження, та прийняття поданої в судовому засіданні 13 лютого 2023 року заяви про зміну предмету первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 «про визнання права спільної сумісної власності та виділення частки у праві спільної сумісної власності подружжя», так як вважає що він має право на це, бо не був присутній 30 січня 2023 року, а у визначений судом строк для завершення сторонами підготовчих дій по справі, тобто до 30 січня 2023 року він не встиг направити заяву про зміну предмету позову, ні до 30 січня 2023 року ні до 13 лютого 2023 року, і вручив протилежній стороні її перед судовим засіданням, яку просить прийняти до провадження.
Відповідач та представник відповідача адвокат Ворон А.І., за первісним позовом, вони ж позивач і представник позивача, за зустрічним позовом, зазначили, що не погоджуються із процесуальною поведінкою сторони позивача за первісним позовом, яка є відповідачем за зустрічним, так як ні ОСОБА_2 ні її представник - адвокат Білий І.М. не були обмежені у здійсненні дій на зміну предмету спору протягом строку з часу пред'явлення позову і до 30 січня 2023 року, проте стороною в період перерви між засіданнями 29 грудня 2022 року подано заперечення на відповідь на відзив, інших документів, доказів, заяв і клопотань, стороною позивача за первісним позовом не подавалося. А тому, така процесуальна поведінка сторони, лише затягує строк розгляду справи. Крім того, навіть не можна прийняти подану заяву про зміну предмету позову, так як вона завчасно не направлялася ні до справи, ні відповідачу ОСОБА_1 , і оформлена з порушенням вимог ЦПК України, та є фактично новим позовом, до розгляду його сторона відповідача ОСОБА_1 не готувалася і не збирала докази. Тим більш, закриття підготовчого провадження, фактично виключає можливість подання таких заяв як зміни предмету позову, і відновлення підготовчого провадження не передбачено нормами ЦПК України. А тому враховуючи зазначене, просять, у задоволенні клопотання сторони позивача за первісним позовом відмовити, а заяву про зміну предмету спору, залишити без розгляду.
Заслухав сторони, встановив підстави та обґрунтування заявленого клопотання адвоката Білого Івана Миколайовича, як представника позивача, за первісним позовом, про відновлення підготовчого провадження, шляхом повернення зі стадії судового розгляду в стадію підготовчого провадження, та прийняття поданої в судовому засіданні 13 лютого 2023 року заяви про зміну предмету первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 «про визнання права спільної сумісної власності та виділення частки у праві спільної сумісної власності подружжя», суд приходить до наступного.
Як зазначено вище, цивільна справа № 208/9667/21 відкрита провадженням за наслідком подання стороною позивача ОСОБА_2 первісного позову заявленого до ОСОБА_1 , і в період з 22 листопада 2021 року і по 30 січня 2023 року здійснювалися підготовчі дії в межах справи.
Сторони прибували до суду, брали участь у підготовчому провадженні, подавали докази, заявляли клопотання, відзиви, заперечення на відзив.
Останні дії в межах цивільної справи, до 30 січня 2023 року, були вчинені стороною позивача за первісним позовом - адвокатом Білим І.М., яким було подано заперечення на відповідь на відзив станом на 29 грудня 2022 року, і в період з 29 грудня 2022 року по 30 січня 2023 року, як дату погоджену із сторонами, жодних заяв і клопотань, які б стосувалися їх позиції по справі, предмету спору тощо, сторонами подано не було.
Тому, виходячи з того, що станом на 30 січня 2023 року інших будь-яких заяв і клопотань сторонами в межах підготовчого провадження які б стосувалися як то предмету спору, доказів по справі, не заявлено, і за сукупність проведених дій в межах підготовчого провадження, яке тривало достатній строк, сторони свою позицію не змінили, а тому було ухвалено про закриття підготовчого провадження.
Неявка сторони у підготовче провадження, не може свідчити про наміри сторони змінити предмет спору, чи відмовитися від підтримання раніше заявлених позовних вимог в тій редакції в якій вони викладені і підтримані як актуальні протягом всього підготовчого провадження, аж до його закриття.
Крім того, повідомлення адвоката Білого І.М. про неможливість прибуття в судове засідання на 30 січня 2023 року не містило зазначення причини такого неприбуття, та підтверджень на їх поважність.
Згідно з частинами другою, четвертою, тринадцятою статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Крім того, у рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Вирішуючи клопотання сторони позивача про повернення розгляду справи на стадію підготовчого засідання та про витребування доказів, суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватись завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Як слідує зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. На виконання завдань цивільного судочинства позивач та відповідно представник позивача мають належним чином використовувати свої процесуальні права з урахуванням завдань цивільного судочинства, а саме своєчасність розгляду цивільних справ.
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі N 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Відповідно до ч.3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 року в справі №916/1764/17.
Згідно частини першої статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, на яку посилається позивач у касаційній скарзі, зроблено висновок, що:
?«відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
?Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті».
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
А тому, заявляючи про повернення до підготовчого провадження, представник позивача за первісним позовом, адвокат Білий І.М. послався на практику Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21 про те, що можливо поновлення підготовчого провадження.
Проте, адвокатом не враховано, що крім можливості, для цього повинні бути і підстави. Так, згідно до позиці Верховного Суду суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Проте, жодних процесуальних обґрунтувань які були б вагомі, і про які сторона позивача дізналася б в строк після закриття підготовчого провадження, а саме після 30 січня 2023 року, чи до такого закриття про що б завчасно повідомила б суд, стороною позивача за первісним позовом, - адвокатом Білим І.М. не наведено.
Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що сама заява про зміну предмету спору, у разі її подання повинна бути подана із дотримання вимог ст.ст.175-177 ЦПК України, та у строк і спосіб передбачений ЦПК України, із сплатою судового збору з врахуванням ціни позову, чого не було дотримано в тому числі.
Відповідно до ч.2 ст.222 ЦПК України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Таким чином, під час розгляду клопотання, стороною позивача за первісним позовом не наведено поважних причин, які б перешкоджали подати заяву про зміну предмету позову до закриття підготовчого провадження, та не наведено вагомих підстав для прийняття рішення про відновлення підготовчого провадження, шляхом повернення зі стадії судового розгляду в стадію підготовчого провадження.
За таких підстав, клопотання сторони позивача про прийняття заяви про зміну предмету позову, згідно до ч. 2 ст. 222 ЦПК України, підлягає залишенню без розгляду. Щодо повернення на стадію підготовчого засідання, то нормами ЦПК України не передбачено підстав, за яких є можливість повернутись на попередню стадію розгляду справи, і, як наслідок, на стадії судового розгляду справи, після закриття підготовчого провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 189, 196-198, 200, ч. 2 ст. 222 ЦПК України, суд-
постановив:
У задоволенні клопотання адвоката Білого Івана Миколайовича, як представника позивача, за первісним позовом, про відновлення підготовчого провадження, шляхом повернення зі стадії судового розгляду в стадію підготовчого провадження, відмовити.
Клопотання адвоката Білого Івана Миколайовича, як представника позивача, за первісним позовом, про прийняття поданої ним в судовому засіданні 13 лютого 2023 року заяви про зміну предмету первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 «про визнання права спільної сумісної власності та виділення частки у праві спільної сумісної власності подружжя», - залишити без розгляду.
Згідно до п. 10 ч. 1 ст. 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Повний текст ухвали складений 13 лютого 2023 року.
Суддя Івченко Т. П.