Справа № 523/1858/23
Номер провадження 3/523/1507/23
"07" лютого 2023 р. м.Одеса
Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Далеко К.О., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №3 ОРУП №1 ГУ НП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП,
20.01.2023р поліцейським Ніковим О.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 810892 про те, що 20.01.2023р о 15год 30хв, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Ген. Бочарова, буд.35, гучно висловлювався нецензурною лайкою у публічному місці.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Матеріали справи містять докази, що суд намагався повідомити ОСОБА_1 про дату судового засідання (судова повістка повернута за відсутності марок), а також шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті суду про виклик в судове засідання. Матеріали справи не містять номера телефону або електронної адреси ОСОБА_1 , тому суд був позбавлений можливості повідомити правопорушника про дату, час та місце розгляду справи телефонограмою або смс повідомленням або електронним листом.
Слід зазначити, що у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008р. «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон АліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Справа перебуває у провадженні суду з 01.02.2023р. ОСОБА_1 добре відомо про складання на нього протоколу про адміністративне правопорушення та про направлення його на розгляд до Суворовського районного суду м. Одеси. При цьому, суд ураховує те, що останній до суду не з'явився, ходом руху справи не цікавився, будь-яких клопотань до суду не подавав.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить такого висновку.
Відповідно до вимог статей 251,252,280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Згідно зі положеннями ст.173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
У судовому засіданні підтверджено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні цього правопорушення підтверджується матеріалами справи, зокрема: -протоколом серії ВАВ № 810892 від 20.01.2023р про вчинення адміністративного правопорушення; - поясненнями ОСОБА_1 , наданими під-час складання протоколу.
З огляду на викладене, враховуючи те, що вину ОСОБА_1 доведено матеріалами справи, останній підлягає адміністративній відповідальності за ст.173 КУпАП.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган(посадова особа) що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вивчивши матеріали справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, дані про особу, ступінь її вини, майновий стан, суд дійшов висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, визначеному цією статтею, а саме трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Такий вид адміністративного стягнення, у відповідності до ст.23 КУпАП, буде мірою відповідальності, достатньою для досягнення мети виховання особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, справляється судовий збір у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 536,80грн.
Керуючись ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», ст.33,40-1,173,283,284,287 КУпАП, суд
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 51грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80грн в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя: К.О. Далеко