Житомирський апеляційний суд
Справа №0603/1-199/11 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
07 лютого 2023 року. Житомирський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_2 - головуючого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі у режимі відеоконференції з Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області апеляційну скаргу прокурора Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_9 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15.08.2022 про повернення до Бердичівської окружної прокуратури для організації додаткового розслідування справи №0603/1-199/11 по обвинуваченню ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 365 КК України, -
Вказаною постановою задоволено клопотання підсудного ОСОБА_7 та вирішено повернути кримінальну справу № 0603/1-199/11 по обвинуваченню ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 365 КК України до Бердичівської окружної прокуратури для організації додаткового розслідування.
Вирішено скасувати запобіжні заходи щодо обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_9 ставить питання про скасування вказаної постанови та направлення даної справи до суду першої інстанції для розгляду. Твердить про необґрунтованість судового рішення та істотне порушення норм кримінального процесуального закону, що виразилося у безпідставному поверненні справи на додаткове розслідування.
У запереченнях на апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 твердить про необґрунтованість апеляційної скарги та просить постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши справу, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах законодавства та недоліки досудового слідства, на які вказує суд першої інстанції, не є підставою для направлення справи на додаткове розслідування.
Так, згідно ст. 281 КПК України 1960 року повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
У п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11.02.05р. «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» зазначено, що повернення справ на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства і досудове слідство у всякому разі визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст. ст. 22, 64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно дослідженні обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, за змістом п. 9 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. При цьому суддя не вправі наперед вирішувати питання про формулювання й обсяг обвинувачення, його доведеність, кваліфікацію вчиненого, достовірність того чи іншого доказу чи переваги одних доказів перед іншими, а також вважати встановленими обставини, які підлягають перевірці в ході додаткового розслідування.
З матеріалів справи видно, що дана кримінальна справа надійшла до суду першої інстанції від прокурора з обвинувальним висновком 11.01.2011 (до набрання чинності діючим КПК України), відповідно до положень п.11 розділу XI «Перехідні положення» цього Кодексу, вона має бути розглянута судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій в порядку, передбаченому КПК України 1960 року.
Приймаючи рішення про повернення справи на додаткове розслідування, суд першої інстанції послався на неповноту та неправильність досудового розслідування, яка не може бути усунута під час судового розгляду.
Посилаючись на досліджені судом першої інстанції докази, суд першої інстанції прийшов до висновків про те, що вказані в обвинуваченні подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину) неповно підтверджуються або взагалі не є встановленими досудовим слідством по суті.
Зокрема, вказав про: невідповідність вказівки обвинувачення про певний час вчинення злочину (приблизно о 10 год 30 хв) даним роздруківки вхідних та вихідних викликів потерпілого за цей проміжок часу; не встановлення органом досудового розслідування конкретного місця вчинення кримінального правопорушення та не проведення огляду місць події; не встановлення свідків події злочину, участі ОСОБА_8 у затриманні потерпілого; не встановлення механізму передачі ключів від автомобіля потерпілого працівникам міліції; не усунення органом досудового розслідування протиріч у висновках судово-медичних експертиз; необхідність перевірки органом досудового розслідування версії сторони захисту про доставляння потерпілого до відділу міліції в межах заходів, спрямованих на розкриття іншого злочину (не встановлено коли стався інший злочин, який розкривали підсудні, яка була роль кожного з них, які функціональні обов'язки вони виконували та в рамках якої конкретно справи, які конкретно документи ними було складено, - з метою оцінки законності дій підсудних як працівників міліції під час виконання службових обов'язків, законності виклику потерпілого 15.07.2007 та доставку його у відділ 16.07.2008; необхідність перевірки показань потерпілого про заподіяння йому тілесних ушкоджень гумовим кийком; за змістом обвинувачення, підсудні в частині своїх дій діяли з метою помсти ОСОБА_11 за образу ОСОБА_7 що впливає на кваліфікацію дій підсудних та вимагає детальному з'ясуванню мета та мотив кожної з дій підсудних.
У зв'язку з такими висновками суд вказав на необхідно виконання ряду слідчих та процесуальних дій, а також оперативно-розшукових заходів для усунення вказаної неповноти та неправильності досудового розслідування. Зокрема, - здійснити аналіз роздруківок телефонних з'єднань учасників на час інкримінованих подій, що можливо лише на стадії досудового розслідування; додатково допитати осіб по встановленим даним; провести очні ставки між раніше допитаними особами, в показаннях яких є суперечності; провести огляди місць події, додаткове відтворення обстановки та обставин події за участі потерпілого.
Разом з тим, за змістом постанови, що оскаржується в апеляційному порядку, суд першої інстанції вказав про встановлення ним наявності фактичних ознак події злочину - примусового доставлення потерпілого до відділу міліції, наявність у потерпілого тілесних ушкоджень, які можливо виникли у період перебування потерпілого під контролем працівників міліції, тобто фактично наперед став частково вирішувати питання про формулювання й обсяг обвинувачення, його доведеність, кваліфікацію вчиненого.
З матеріалів справи також видно, що вказана справа розглядається судом першої інстанції з 11.01.2011; ухвалою Житомирського апеляційного суду від 26.11.2019 було скасовано постанову Бердичівського міськрайонного суду від 05.09.2019 про повернення прокурору на досудове розслідування даної справи з підстав неправильності досудового розслідування, що виразилася у неконкретності обвинувачення щодо мотиву та мети дій підсудних.
Клопотання підсудного ОСОБА_7 , про направлення запиту до УОТЗ з метою проведення аналізу роздруківки телефонних з'єднань, наявних у матеріалах справи, було заявлено у грудні 2020 (а. с. 10 т. 8).
Довідка УОТЗ ГУНП в Житомирській області від 18.01.2021 про неможливість проведення відповідно аналізу телефонних з'єднань за запитом суду без відповідного доручення слідчого надійшла до суду 22.01.2021 (а. с. 16 т. 8).
При цьому у справі міститься не врахований судом першої інстанції «Аналіз трафіків мобільного зв'язку» (а. с. 56-70 т. 8).
За таких обставин висновки суду першої інстанції про те, що вищевказана неповнота досудового розслідування не може бути усунута у судовому засіданні є необґрунтованими та не відповідають положенням ст. 281 та ст. 315-1 КПК України 1960 року про можливість надання судом мотивованою ухвалою (постановою) доручення органу досудового розслідування, який проводив розслідування, виконати певні слідчі дії.
В той же час, судом не враховано вимоги ст. 277 КПК України 1960 року, згідно яких під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор вправі змінити пред'явлене особам обвинувачення.
Тому доводи апеляційної скарги прокурора є обґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року та п.11 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_9 задовольнити.
Постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15.08.2022 про повернення до Бердичівської окружної прокуратури для організації додаткового розслідування справи №0603/1-199/11 по обвинуваченню ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 за ч.2 ст. 365 КК України скасувати та направити справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді: