Справа №705/3401/22
2-о/705/8/23
26 січня 2023 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Піньковського Р.В.
при секретарі Романовій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про те, що у зв'язку з допущеними помилками у написанні її ім'я по батькові у дипломі про освіту у неї виникли проблеми із нарахуванням пенсії.
Так, у свідоцтві про народження ім'я заявника було записано російською мовою « ОСОБА_1 ».
23 травня 1985 року заявник отримала паспорт громадянина СРСР, заповнений також російською мовою, де її ім'я було зазначено, як і в свідоцтві про народження, « ОСОБА_1 ».
Однак, при оформленні диплома про освіту було допущено помилку та зазначено ім'я по батькові « ОСОБА_1 ».
Для отримання роз'яснень з приводу призначення пенсії вона звернулася до управління Пенсійного фонду України, де їй пояснили, що через наявність невідповідності написання її ім'я по батькові, до загального страхового стажу не буде зараховано період її навчання та запропонували звернутися до суду із заявою про встановлення юридичного факту.
Таким чином, у зв'язку із наявністю орфографічної помилки в написанні ім'я по батькові у належному їй дипломі про освіту, вона позбавлена можливості на зарахування до загального страхового стажу навчання в Цхінвальському сільськогосподарському технікумі.
Оскільки встановлення факту належності документу для неї має юридичне значення та юридичні наслідки, вона звернулася до суду з цією заявою.
Просить суд встановити юридичний факт про те, що правовстановлюючий документ - диплом серії НОМЕР_1 , виданий 22 травня 1991 року Цхінвальським сільськогосподарським технікумом на підставі рішення Державної екзаменаційної комісії від 24 травня 1991 року на прізвище, ім'я, по батькові « ОСОБА_1 », належить « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці міста Умані Черкаської області.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, у якій просить суд справу слухати у її відсутність, вимоги заяви підтримує та просить суд її задовольнити.
Представник заінтересованої особи ГУ ПФУ в Черкаській області в судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшов відзив, у якому просять суд розгляд справи проводити у відсутність їх представника та просять суд відмовити у задоволенні заяви. Так, на їх думку, у вказаному випадку присутній спір про право, оскільки заяву ОСОБА_1 щодо призначення пенсії було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, якими було відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки у документах наявні помилки у написанні її по батькові. Про це рішення ГУ ПФУ у Донецький області заявника було повідомлено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області. У зв'язку із зазначеним, на їх думку, наявний спір про право, а тому є підстави для залишення заяви без розгляду, що відповідатиме вимогам ст. 294 ЦПК України.
Також зазначають, що заявник, у підтвердження стажу навчання мав би додати довідку з місця навчання, що врегульовано чинним законодавством України, а тому звернення до суду із заявою про встановлення факту належності диплому про освіту, на їх думку, суперечить вимогам законодавства, і у задоволенні цієї заяви слід відмовити.
Крім того, вважають, що спір про призначення пенсії має бути розглянутий адміністративним судом за умовами адміністративного судочинства. На їх думку, при відмові у призначенні пенсії заявнику органи Пенсійного фонду діяли у межах своїх повноважень і питання призначення пенсії є компетенцією лише їх Фонду, а тому не може вирішуватися у межах цієї справи.
Суд, врахувавши процесуальну позицію заявника, представника заінтересованої особи, викладених у заявах та відзиві, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх невизнаних прав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
В силу вимог п.6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Так, судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого міським відділом РАГС м. Умань Черкаської області, заповненого російською мовою, « ОСОБА_1 » народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Умань, Української СРСР, актовий запис про народження № 408. Батьком заявника записаний « ОСОБА_2 ».
23 травня 1985 року заявнику було видано паспорт громадянина СРСР серії НОМЕР_3 , відділом внутрішніх справ Цхінвальського міськвиконкому, заповнений в тому числі і на російській мові, згідно якого заявник записана як « ОСОБА_1 ».
У дипломі про отримання освіти серії НОМЕР_1 , заповненого російською та грузинською мовою значиться: російською мовою - «диплом выдан ОСОБА_1 », яка закінчила Цхінвальський сільськогосподарський технікум у 1991 році по спеціальності «зоотехнік». Згідно цього диплому у Цхінвальському сільськогосподарському технікумі вона навчалася з 1986 року по 1991 рік.
Згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Уманським МВ УМВС України в Черкаській області 01.12.1998 року, заявник записана українською мовою, у відповідності до правопису та свідоцтва про її народження: « ОСОБА_1 ».
Згідно рішення ГУ ПФУ в Донецькій області, від 12.12.2022 року ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку щодо до призначення, у зв'язку із наданням додаткових документів, оскільки у дипломі про навчання серії НОМЕР_1 від 24.05.1991 року були виявлені розбіжності прізвища, ім'я та по батькові заявника, з паспортними даними.
Відповідно листа ВСУ 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Факт, про вставлення якого просить заявник, має юридичне значення для охорони її прав, свобод та інтересів, оскільки надає правові підстави для отримання пенсії за віком у розмірі, відповідно до трудового стажу та періоду навчання, частина якого не зарахована, у зв'язку із певними технічними описками, а саме невірно записаним прізвищем та по батькові заявника, при чому такі записи були зроблені російською мовою, оскільки заповнялися у період існування СРСР, що не залежало від заявника.
Відповідно до п. 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637, період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
З огляду на наведене, судом може бути встановлено факт належності особі диплому, як документа, що підтверджує трудовий стаж та дає право на перерахунок пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, слугувало рішення ГУ ПФУ у Донецькій області про відмову у перерахунку пенсії, у зв'язку із допущеними описками у написанні прізвища та по батькові заявника у дипломі, до написання її анкетних даних у паспорті громадянина України.
Тобто, заявник не може нести відповідальність за ці недоліки, оскільки диплом про освіту, заповнялися відповідними особами, за дії яких заявник відповідати не може. Аналіз поданих доказів, у сукупністю з тим, що оригінали всіх документів, виданих компетентними органами знаходяться у заявника, наявність яких сама по собі, свідчить на її користь, тому у суду є всі підстави для встановлення юридичного факту, на якому наполягає заявник. При цьому, вимоги заявника підтверджуються належними допустимими та достовірними доказами, доданими до заяви та підтверджують обставини, на які посилається заявник.
Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у дипломі про її освіту і невірність написання її прізвища та по батькові не може бути підставою для позбавлення заявника її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань перерахунку пенсії.
Щодо доводів представника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про наявність спору про право слід зазначити, що такий спір відсутній, оскільки у даній цивільній справі встановлюється лише факт приналежності особі документу про освіту, в якому неправильно записане прізвище заявниці.
На думку суду, розбіжність в документах щодо написання імені не є спором про право та усувається при розгляді справи в порядку окремого, а не позовного провадження. Заявник у своїх вимогах не ставить питання щодо підтвердження отримання нею освіти чи визначення їй розміру пенсії, а лише просить визнати належність їй документу, а саме диплому про освіту, у якому є певні описки та неточності. Суд також не бере до уваги посилання заінтересованої особи щодо необхідності надання заявником довідки про період навчання, оскільки позивачем надано основний документ, який підтверджує факт її навчання та здобуття освіти, а саме диплом про освіту, у якому і допущені описки, і заявником не ставиться питання про підтвердження періоду навчання, так само, як і ГУ ПФУ в Донецькій області у рішенні від 12.12.2022 року, а ставиться питання технічних помилок при написанні прізвища та по батькові заявника, які були заповнені російською мовою, у відповідності до вимог та Інструкцій, які діяли на час видачі диплому.
Положеннями ст. ст. 80, 81 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд вважає, що заява є обґрунтованою, факт належності правовстановлюючого документу ОСОБА_1 підтверджено належними та допустимими доказами, а тому підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 10, 13, 81, 89, 263-265, 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд -
Заяву задовольнити.
Визнати встановленим юридичний факт належності диплому серії НОМЕР_1 , який виданий 22 травня 1991 року Цхінвальським сільськогосподарським технікумом на підставі рішення Державної екзаменаційної комісії від 24 травня 1991 року на прізвище, ім'я, по батькові « ОСОБА_1 », заявнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці міста Умані Черкаської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Р. В. Піньковський