Справа№938/87/23
Провадження № 2/938/79/23
про залишення позовної заяви без руху
13 лютого 2023 року селище Верховина
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Джус Р.В., вивчивши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1 ,
до відповідача ОСОБА_2 ,
про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, зареєстрованого у Виконкомі Гринявської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, актовий запис №2, визначення місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з нею, як матір'ю дитини, та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі, в розмірі 3500,00грн.
Цивільний процесуальний кодекс України у статях 175 та 177 встановлює низку вимог яким повинна відповідати позовна заява, яка подається до суду, а також додані до позовної заяви документи.
Так, відповідно до положень ст.175 ЦПК України, законодавцем визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Також, згідно положення ч.1 ст.177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Відповідно до ч.4,5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви: документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи , що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Однак, як вбачається з позовної заяви, позивачем не в повній мірі дотримано зазначених вимог процесуального закону.
Зокрема всупереч наведених вище вимог процесуального закону, позивачем не зазначено у позовній заяві місце проживання чи перебування, та поштовий індекс позивача, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача і відповідача (якщо такі відомі).
Також позивачем не зазначено у позовній заяві ціну позову, хоча згідно прохальної частини позивач просить стягувати із відповідача аліменти, тобто позов підлягає грошовій оцінці.
Окрім того, всупереч вимог частини четвертої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Як вбачається із позовної заяви, окрім розірвання шлюбу та стягнення аліментів, позивачем заявлена позовна вимога про визначення місця проживання малолітньої дитини разом з матір'ю.
Таким чином позивачем заявлено три позовні вимоги, дві вимоги немайнового характеру (розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини) та одна вимога майнового характеру (стягнення аліментів).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового визначає Закон України «Про судовий збір».
Так, відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», законодавець визначив, що а подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.
Таким чином, при поданні даного позову до суду позивач повинен був сплатити судовий збір за дві немайнові вимоги: розірвання шлюбу; визначення місця проживання дитини;
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року 2684грн.
Згідно пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий справляється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн).
Таким чином позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 2147,20грн тобто по 1073,60грн за кожні із двох немайнових вимог.
Однак, в порушення вищевказаних вимог позивачем судовий збір сплачено в сумі 1074,00 грн., що підтверджується квитанцією № 42 від 01.02.2023, та є сплатою за одну позовну вимогу немайнового характеру.
А відтак, позивачу необхідно доплатити судовий збір, з врахуванням вже сплаченого, в сумі 1073,60грн, ще за одну позовну вимогу немайнового характеру.
Суд також звертає увагу позивача на те, що обґрунтовуючи позовну вимогу про визначення місця проживання дитини, позивач вказує, що у шлюбі із відповідачем у них народилася дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та за домовленістю з відповідачем дочка ОСОБА_4 , після розірвання шлюбу залишається проживати з нею. В той же час, у прохальній частині позову, позивач просить малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати з нею - ОСОБА_1 .
Разом з тим, позивач не наводить жодних обставин, якими він обґрунтовує позовні вимоги в цій частині, не підтверджує їх жодними доказами.
Відповідно до ст.19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Відповідно до ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Під час вирішення спору щодо місця проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Однак позивачем не зазначено, де на даний час проживає її дочка ОСОБА_3 , що позбавляє суд можливості залучити до справи відповідний орган опіки і піклування. Також, позивачем не зазначено, чи зверталася вона до органу опіки та піклування, в порядку досудового врегулювання спору, із заявою щодо визначення місця проживання дитини.
Позивачем не надано довідки та характеристики з місця роботи і місця проживання, інші документи, що характеризують батьків і їх відношення до дитини, поведінку за місцем роботи і за місцем проживання, а також акти обстеження житлових умов батьків, на предмет визначення місця проживання дитини.
Крім цього, прохальна частина позовної заяви містить виправлення у даті народження дитини, щодо якої слід визначити місце проживання, однак такі жодним чином не засвідчені, не зазначена особа, яка їх зробила.
В підтвердження позовних вимог, позивач долучає до позовної заяви копії документів, однак такі не засвідчені належним чином.
Так, статтею 95 ЦПК України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно з вимогами до оформлення документів (п.5.26) ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» відмітку про засвідчення копії документа складають з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».
Як вбачається з долучених до позовної заяви документів, позивач вказаних вимог не дотримався, копії документів не засвідчив.
Також у позовній заяві позивачем не зазначено, у кого саме наявні оригінали письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст. 185 ЦПК України.
Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст.185 ЦПК України.
Керуючись ст. 175,185 ЦПК України,
ухвалив:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, залишити без руху.
2. Надати позивачу строк у 7 (сім) календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків зазначених в ухвалі.
Роз'яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, позовна заява бути вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://court.gov.ua/.
Суд звертає увагу на те, що учасники процесу можуть подавати до суду необхідні документи (заяви, клопотання, пояснення, тощо), в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, засвідчивши документи кваліфікованим електронним підписом, або через підсистему Електронний суд. Реєстрація у підсистемі Електронний суд(https://cabinet.court.gov.ua/login), дозволяють учаснику процесу оперативно надсилати документи до суду, а також отримувати усі процесуальні документи, постановлені судом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Роман ДЖУС