Справа № 215/1983/21
1-кп/215/360/23
Іменем України
13 лютого 2023 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисник ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263, ч.3 ст.185, ч.3 ст.357 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021041730000025 від 11.02.2021,
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів. При цьому посилався на те, що на даний час існують ризики, передбачені пп.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності та у сфері незаконного поводження зі зброєю, за яке передбачено покарання до 7 років позбавлення волі. Крім того, будучи звільненим від відбування покарання умовно - достроково одразу, повторно вчинив новий умисний злочин проти власності, в нього відсутні міцні соціальні зв'язки у місці проживання та місце роботи, тому є підстави вважати, що він може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, вчинити новий злочин. Зазначене свідчить про неможливість застосування до обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора просить змінити на особисте зобов'язання.
Захисник ОСОБА_5 , підтримала правову позицію підзахисного.
Суд, вислухавши клопотання прокурора, з'ясувавши думку обвинуваченого і його захисника, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Частиною 4 ст. 176 КПК України передбачено, що запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Частиною 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Положеннями ст.178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу та продовження його дії, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, а не тільки ті, на які посилаються прокурор та обвинувачений.
Наведені у обвинувальному акті обставини свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263, ч.3 ст.185, ч.3 ст.357 КК України.
Судом також враховується, що на даний час є наявними ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: у разі зміни запобіжного заходу обвинувачений може переховуватись від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ОСОБА_4 , будучи неодноразово судимим за вчинення злочинів, передбачених ст.185 КК України, знову обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності, за який законом передбачено покарання до 6 років позбавлення волі, тому він усвідомлюючи відповідальність, яка загрожує йому у разі доведеності провини, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від суду.
Крім того, зважаючи на те, що ОСОБА_4 не працевлаштований та маючи не зняту і непогашену судимість за злочин проти власності, в період дії умовно-дострокового звільнення знову обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а тому суд вважає, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Оцінюючи сукупність обставин, що враховуються при продовженні дії запобіжного заходу, які визначені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, його вік, відомості про його особу, суд приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на даний час є неможливим.
Таким чином, суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - тримання під вартою, не відпали, альтернативні більш м'які запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого та є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим пунктами 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Отже, на підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 197, 199, 331 КПК України, суд
Продовжити застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Криворізькій установі виконання покарань (№3)» на час розгляду справи у суді, але не більше ніж на 60 (шістдесят) днів, тобто по 13 квітня 2023 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетрвської області протягом п'яти днів з дня проголошення.
Суддя: