Справа № 191/3440/22
Провадження № 3/191/1129/22
27 січня 2023 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Костеленко Я.Ю., розглянувши матеріал, який надійшов з Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, водієм ФГ «Колос», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №447081 зазначено, що 29.11.2022 о 01-37 год., в м. Синельникове по вул. Ватутіна водій ОСОБА_1 керував автомобілем MAN TGХ 18.480 д.н.з. НОМЕР_1 з тягачем TAD AGRO-55-3 д.н.з. НОМЕР_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації руху, нечітке мовлення. Водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд у встановлено законом порядку у медичному закладі на стан алкогольного сп'яніння, на що останній погодився та пройшов тест. Результат №142, який показав 1,34 проміле, з яким ОСОБА_1 погодився, але від підписання будь-яких документів відмовився. Дії ОСОБА_1 було кваліфіковано як порушення п. 2.5 А Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав та пояснив, що вживав алкогольні напої після того, як йому повідомили, що його виїзд затримується. Він поставив авто на узбіччі дороги, випив горілку та ліг спати. Серед ночі його розбудили поліцейські та сказали перегнати машину в інше місце. Коли він перегнав машину, поліцейські виявили у нього ознаки алкогольного сп'яніння та направили до лікарні. В лікарні огляд був проведений медичною сестрою, лікар його не оглядав. На місці зупинки йому не пропонували проходити огляд.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 який працює лікарем КНП «Синельниківська ЦМЛ» СМРпояснив, що в лікарні ОСОБА_1 продув «Драгер», який тримала медична сестра. В його присутності ОСОБА_1 відмовився від підпису та пояснень. Також пояснив, що на відео, яке долучено до матеріалів справи зображено медичну сестру, яка проводила огляд за допомогою Драгер, але він знаходився поруч та бачив результат приладу.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП України передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладений на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП .
Так, в судовому засіданні з показів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та свідка ОСОБА_2 встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився в КНП «Синельниківська ЦМЛ» СМР медичною сестрою вказаного медзакладу за допомогою приладу Драгер. Також суд звертає увагу на відеозапис проходження медичного огляду, на якому зафіксовано, що освідування ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп'яніння у лікарні проводить не черговий лікар, як це визначено законодавством, а медична сестра. Вона безпосередньо підготувала вимірювальний засіб та зафіксувала результат, у той час як черговий лікар виконував технічну роботу.
Наказом МВС України №1452/735 від 09 листопада 2015 року затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), яка визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду.
Відповідно до пункту п. 19 розділу ІІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі-інструкція) визначено, що акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я.
Відповідно до п. 3 Розділу ІІІ Інструкції огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Враховуючи, те що медична сестра не наділена правом проводити огляд на стан алкогольного сп'яніння, тому такий огляд проведений не уповноваженою на те особою з порушенням порядку його проведення, а отже вважається недійсним.Огляд особи щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я, а не приладом. Прилад лише фіксує показники щодо ступеню стану сп'яніння, а лікар під час огляду особи виявляє та фіксує ознаки сп'яніння. Тому показники приладу не слід ототожнювати із поняттям «медичний огляд».
Пунктами 15, 16, 17, 20, 22 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735 (далі Інструкція 1452/735) передбачено, що за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запису вище зазначеному висновку. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Отже, законодавцем визначено, що діагноз за результатами огляду особи на стан сп'яніння у медичному закладі визначає лише лікар, і такий діагноз має бути встановлений за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями і внесений до акта медичного огляду, і відповідно до остаточного висновку щодо результатів огляду, копія якого вручається водію, поліцейському.
Заключний діагноз встановлюється лікарем після одержання результатів лабораторного дослідження, призначеного лікарем.
В судовому засіданні було встановлено, що водієві не пропонувалося пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, його огляд проводився в КНП "Синельникіська ЦМЛ» медичною сестрою, а не лікарем вказаного медзакладу як це вимагає Інструкція, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_1 в матеріалах справи взагалі відсутній. В матеріалах справи міститься лише результат №142 від 29.11.2022, зроблений за допомогою приладу Драгер.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
При цьому суд враховує, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових принципах, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
ЄСПЛ у рішенні «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації No R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, у тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов'язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Під час розгляду справ про адміністративні правопорушення необхідно дотримуватися принципів диспозитивності, свободи в поданні учасниками справи суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення права на захист, верховенства права, а також прецедентної практики Європейського суду з прав людини, спрямованої на додержання положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої стандарти та вимоги кримінального провадження поширюються на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточій проти України» рішення від 15.05.2008 року, справа «Озтюрк проти Німеччини» рішення від 21.02.1984 року, «Маліге проти Франції» рішення від 23.09.1998 року, «Гурепко проти України » від 08.04.2010 року).
Таким чином, наявні в матеріалах справи докази, на які працівник поліції посилався в протоколі серії ААД №447081 від 29.11.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, та істотні порушення при проведенні огляду на стан сп'яніння водія не дають підстав поза розумним сумнівом дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з чим суд визнає протокол, складений за результатами огляду та додані до нього матеріали недопустимими доказами, та такі, що отримані з істотним порушенням вимог КУпАП та Інструкції.
Враховуючи вищевикладене, а також відсутність інших належних, допустимих і достовірних доказів, які б вказували на наявність у діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю відповідно до п.1 ч.1ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 278, 283 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Суддя Я. Ю. Костеленко