Справа № 206/639/23
Провадження № 1-кс/206/58/23
13 лютого 2023 року в залі суду в місті Дніпрі, слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.02.2023 року за № 12023041700000089 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, у виді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середню освіту, розлученого, який має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 13.03.2017 Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;
- 28.07.2017 Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі. 25.03.2021 звільнений з Криворізької виправної колонії №80 Дніпропетровської області по відбуттю строку покарання;
- 01.02.2023 Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185 КК, ст. 70 України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки,
за участю:
слідчої ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_7 ,
13.02.2023 року старший слідчий СВ ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 .
Клопотання обгрунтовано тим, що 11.02.2023 в період часу з 18 години 40 хвилин по 18 годину 45 хвилин, ОСОБА_4 перебував на першому поверсі під'їзду №1 будинку АДРЕСА_2 , де помітив двері які ведуть до побутового приміщення, в якому жильці будинку зберігали своє майно. В цей час у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану, тобто будь-якого майна, яке знаходилось у побутовому приміщенні на першому поверсі під'їзду №1 будинку АДРЕСА_2 . Реалізуючи свій протиправний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаний з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану, вчиняючи кримінальне правопорушення повторно, 11.02.2023 в період часу з 18 години 40 хвилин по 18 годину 45 хвилин, ОСОБА_4 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний, протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення майнової шкоди та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та метою, через дерев'яні двері, які були не замкнені, зайшов до побутового приміщенні на першому поверсі під'їзду №1 будинку АДРЕСА_2 , тим самим незаконно проник у сховище. Продовжуючи реалізовувати свій протиправний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаний з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану, вчиняючи кримінальне правопорушення повторно, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом та метою, ОСОБА_4 , у той же день та час, перебуваючи у побутовому приміщенні на першому поверсі під'їзду №1 будинку АДРЕСА_2 побачив велосипед «FORMULA MTB KOLT», синьо-чорно-червоного кольору та велосипед «PRO TOUR», білого кольору, які належать ОСОБА_8 , та які він визначив, як об'єкт свого злочинного посягання. Продовжуючи реалізовувати свій протиправний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаний з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану, вчиняючи кримінальне правопорушення повторно, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом та метою, ОСОБА_4 у той же день та час, усвідомлюючи суспільно небезпечний, протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення майнової шкоди та бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, взяв велосипед «FORMULA MTB KOLT», синьо-чорно-червоного кольору, вартістю 3749 грн. та велосипед «PRO TOUR», білого кольору, вартістю 3650 грн., які належать ОСОБА_8 та по черзі викотив на вулицю, після чого з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, та розпорядився їм на власний розсуд. Своїми умисними, незаконними діями ОСОБА_4 , заподіяв потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 7399 грн. Таким чином, умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
На підставі викладеного слідчий просить суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Клопотання слідчого погоджено із прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_9 , оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України.
Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні вину визнав. Просив обрати запобіжний захід домашній арешт, оскільки не переховувався від слідства.
Захисник ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання, оскільки підозрюваний має постійне місце проживання, не переховувався від органів досудового розслідування, тому просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав та просив його задовольнити.
Вислухавши слідчого, доводи та пояснення підозрюваного та захисника, доводи прокурора, дослідивши подані матеріали, приходжу до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Судом встановлено, що 11.02.2023 до ЧЧ ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_8 , про те, що в проміжок часу з 13:00 до 19:20 год. невстановлена особа проникла до побутового приміщення 1-го під'їзду буд. АДРЕСА_2 , де в умовах воєнного стану здійснила крадіжку двох велосипедів, які належать заявниці (ЖЄО 1500). Відомості внесено до ЄРДР 12.02.2023 року, номер кримінального провадження 12023041700000089 (а.с. 5).
ОСОБА_4 був затриманий 11.02.2023 року щ 20 год. 24 хв. (а.с. 25-27).
12.02.2023 року о 17 год. 00 хв. ОСОБА_4 в порядку ст.ст. 276-279 Кримінального процесуального кодексу України було письмово повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У відповідності до ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
За змістом ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст. 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2, ч. 3 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, тобто:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Врахувавши дійсні обставини справи, схиляюся та приймаю за дійсні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, до того ж враховуючи те, що ОСОБА_4 , будучи особою раніше неодноразово судимою, останній раз звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком, який не сплинув, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та маючі не зняті і не погашені у встановленому законом порядку судимості, вчинив повторно, в умова воєнного стану, нове умисне кримінальне правопорушення проти власності, що свідчить про те, що перебуваючи на свободі він зможе вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Зазначені висновки суду засновані перед усім на тому, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Вказані обставини виключають об'єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особисте зобов'язання.
Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України і зобов'язалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу - не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.
Передбачений статтею 181 КПК України запобіжний захід домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини, факт скоєння кримінального правопорушення поруч зі своїм місцем проживання, вважаю за неможливе застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
З урахуванням викладеного, застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, буде недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти ризикам, встановленим під час досудового слідства.
Крім того, вирішуючи подане клопотання суд, також враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину та можливість ухилення від явки до суду.
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Виходячи із вищевикладеного слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
При цьому, підозрюваному може бути змінений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в разі внесення застави, розмір якої визначений даною ухвалою.
В зв'язку із чим, вважаю за необхідне визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої на 01.01.2022 рік 2684,00 грн. Враховуючи характеризуючи данні підозрюваного, вважаю, що сума у розмірі 20 прожиткових мінімумів, тобто 53680, 00 грн. буде достатньою для внесення у якості застави.
У відповідності до ст. 194 КПК України, на підозрюваного необхідно покласти обов'язки у разі внесення застави.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 131, 132, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 211, 309, 310,3 69-372, 376 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з 11 лютого 2023 року до 11 квітня 2023 року включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а саме у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53680,00 грн., дана сума є достатньою для внесення її як застави.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою заставодавцем.
У разі звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти під заставу, покласти на нього обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій;
-не відлучатися із м. Дніпро без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Термін обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з дня звільнення з під варти під заставу.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваним, ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього зобов'язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
У разі невиконання цих обов'язків ОСОБА_4 , до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1