Справа № 214/6857/22
2/214/1911/23
Іменем України
09 лютого 2023 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Чернової Н.В.,
при секретарі судового засідання - Кушнерук Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, при заочному розгляді, цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення/теплової енергії -
Представник позивача АТ «Криворізька теплоцентраль» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за послугу з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.04.2016 року по 31.10.2022 року в розмірі 52 792,18 грн., за абонентське обслуговування у розмірі - 90,16 грн., 3% річних у розміру 1930,55 грн., та інфляційних втрат у розміру 4103,46 грн. та стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 2481 грн. 00 коп.
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що АТ «Криворізька теплоцентраль» по специфіці своєї виробничої діяльності надає послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води населенню. Відповідач є споживачем послуг, що надаються АТ «Криворізька теплоцентраль» за адресою: АДРЕСА_1 . Договір про надання послуг з централізованого опалення за вказаною адресою між АТ «Криворізька теплоцентраль» та споживачем укладено не було, однак послуги фактично надавались, останній цими послугами користувався, а тому зобов'язаний їх оплатити. Крім того, АТ "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01 жовтня 2021 року на своєму офіційному веб-сайті: https://tec.dp.ua розміщено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (типовий індивідуальний договір), який є публічним договором приєднання. Протягом 30 днів з дня опублікування типового індивідуального договору, на адресу позивача від відповідачів не надходило жодних документів які б підтверджували наявність рішення власників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин. Таким чином, з 01 листопада 2021 року між позивачем та відповідачами, як споживачами послуги з постачання теплової енергії, фактично укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.Свої зобов'язання з надання послуг з централізованого опалення АТ «Криворізька теплоцентраль» виконувало, однак у зв'язку з неналежним виконанням споживачем своїх зобов'язань, за період з 01.04.2016 року по 31.10.2022року виникла заборгованість в розмірі 52 792,18 грн., та за абонентське обслуговування у розмірі - 90,16 грн.,яку він добровільно не погашає, у зв'язку з чим за захистом інтересів АТ «Криворізька теплоцентраль» представник вимушена звернутися до суду з даним позовом шляхом стягнення заборгованості в судовому порядку із застосуванням ст.625 ЦК України.
26 грудня 2022 року ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі відкрито провадження.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача заявив письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідачі заяв, відзиву на позов не подавали, про місце та час проведення судового засідання відповідачі повідомлялись у встановленому законом порядку.
Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, не подання відзиву суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень з боку представника позивача проти заочного розгляду справи.
Згідно з ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Зі змісту п.25 рішення Європейського суду з прав людини від 11 квітня 2011 року у справі "Жук проти України", яке підлягає застосуванню відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", слідує, що суди, розглядаючи справи без участі учасників процесу, повинні пересвідчитися, що їм вчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, тобто, що їхнє право бути присутніми під час судового розгляду не було порушено.
У зв'язку з належним повідомленням відповідача про дату, час та місце розгляду вказаної цивільної справи, суд зі згоди представника позивача вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних в ній письмових доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до такого висновку.
АТ «Криворізька теплоцентраль» по специфіці своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, яке (населення) відповідно до ЖКУ, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Постанови КМУ від 21.07.2005 року №630 зобов'язане здійснювати оплату за отримання послуг з централізованого опалення, відповідно до встановлених тарифів.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Суб'єктами правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: орган державної влади та органи місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг; учасники - споживачі (індивідуальні та колективні); 2)управитель; 3) виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (ст.ст.4, 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
За визначенням, наданим у ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) житлові послуги з управління багатоквартирним будинком, яка включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги уразі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Водночас, відповідно до п.5 ч.2 ст.7 цього Закону такому праву прямо відповідає обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг, що надаються АТ «Криворізька теплоцентраль», як постачальником теплової енергії для потреб опалення за адресою: : АДРЕСА_1 , з відкриттям особового рахунку за № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 , як власника житлового приміщення, який зареєстрований в ньому з 08.04.1994 року (а.с.5, 13). Крім нього, в житловому приміщенні також значаться зареєстрованими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с.5). Інші особи за вказаною адресою зареєстрованими не значаться. Відомості про зміну власника житлового приміщення та переоформлення особового рахунку в матеріалах справи відсутні.
Законом України від 03 грудня 2020 року №1060-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг», який набрав чинності 01 травня 2021 року, до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» внесено зміни, у тому числі й щодо організації договірних відносин між виконавцями житлово-комунальних послуг та споживачами. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (з урахуванням змін), надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено можливість укладання 3-х різних моделей договорів про надання комунальних послуг, яка обирається виключно за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги, а саме: індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку; колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою; договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір. Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії). У той же час, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
АТ "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01 жовтня 2021 року на своєму офіційному веб-сайті: https://tec.dp.ua розміщено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (типовий індивідуальний договір), який є публічним договором приєднання. Протягом 30 днів з дня опублікування типового індивідуального договору, на адресу позивача від відповідачів не надходило жодних документів які б підтверджували наявність рішення власників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин.
Договір про надання послуг з централізованого опалення та обслуговування внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення між АТ «Криворізька теплоцентраль» та відповідачами не укладався, але житлово-комунальні послуги відповідачам надавались, тобто між сторонами наявні фактичні договірні відносини. Відтак, відсутність укладеного договору про надання послуг з централізованого опалення не виключає обов'язок відповідачів оплачувати житлово-комунальні послуги, а у випадку ухилення від виконання такого обов'язку нести відповідальність в порядку, встановленому законом. Відповідна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, та постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16. Крім того, з 01 листопада 2021 року між позивачем та відповідачами, як споживачами послуги з постачання теплової енергії, фактично укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до п.30 типового індивідуального договору, плата за послугу постачання теплової енергії складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830, та методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавцяhttps://tec.dp.ua/plata-za-abonentske-obslugovuvannya/.
Згідно із ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч.1 ст.901, ч.1 ст.903 ЦК України,за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, право відношення, у якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч.1 ст.509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.
Як визначено ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно,з урахуванням перерв, визначених статтею 16 цього Закону. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Протягом періоду з 01.04.2016 по 31.10.2022 року позивач свої зобов'язання по наданню послуг з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , виконував належним чином, однак відповідач своєчасно та в повному обсязі оплату за спожиті послуги не вносив, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 52 792,18 грн., та заборгованість за абонентське обслуговування у розмірі - 90,16 грн.,що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 6-7).
Докази щодо звернення відповідачів в установленому законодавством порядку з претензіями щодо порушення порядку надання житлово-комунальних послуг АТ «Криворізька теплоцентраль», зміни їхніх споживчих властивостей та перевищення строків проведення аварійно-відновних робіт, складання та підпису відповідних актів-претензій у зв'язку з цим у матеріалах справи відсутні.
У відповідності зі ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Жодних доказів в спростування вказаних позивачем обставин судом не встановлено, а наданий розрахунок суд вважає належним та допустимим доказом, оскільки здійснений з урахуванням тарифів на теплову енергію, затверджених Постановами НКРЕ, діючих в окремі періоди нарахування вартості спожитих послуг, пільга відсутня.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї матеріальної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Крім того, слід зазначити, що ст.625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, а тому поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовими зобов'язаннями. Зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Крім того, застосування положень ч.2 ст.625 ЦК України до спірних правовідносин також кореспондується із закріпленими в п.3 ч.1 ст.160 ЦПК України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.
Надавши юридичну оцінку наявним розрахункам заборгованості за житлово-комунальні послуги, проведеним позивачем, перевіривши обґрунтованість та правильність нарахованої суми боргу суд встановив, що сума заборгованості за послуги теплопостачання за період з 01.04.2016 року по 31.10.2022 року розрахована вірно та складає 52792,18 грн., заборгованості за абонентське обслуговування у розмірі - 90,16 грн., що підтверджується доказами у матеріалах справи (а.с.7, 8).
При визначенні розміру нарахувань відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, суд виходить з відомостей, зазначених у розрахунках, з якими погоджується, а відтак розмір 3% річних - 3 589,11 грн., та інфляційних втрат - 8119,01 грн., вважає вірним (а.с.9, 9-зворот).
Враховуючи, що відповідно до ст.322 ЦК України тягар утримання майна, у тому числі обов'язок по оплаті житлово-комунальних послуг покладається на власника приміщення та членів його сім'ї, які проживають в цьому приміщенні та є споживачами таких послуг, та з огляду на те, що між відповідачами і позивачем існували фактичні договірні відносини, доведеність заявленого позивачем розрахунку заборгованості, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» нарахування та стягнення штрафів або пені , інфляційних нарахувань , відсотків річних у разі несвоєчасної або неповної оплати за житлово-комунальні послуги населенням - заборонено
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних в умовах воєнного стану в Україні підлягають задоволенню за період по лютий 2022 року.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно зі ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідач, на користь позивача 2 481 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування судового збору.
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 280-284, 287, 354, 355, п. 15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення/теплової енергії - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за послуги з централізованого опалення, надані за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.04.2016 року по 31.10.2022 року в розмірі 52 792 (п'ятдесят дві тисячі сімсот дев'яносто дві) грн. 18 коп., за абонентське обслуговування у розмірі - 90 (дев'яносто) грн. 16 коп., 3% річних у розміру 1930 (одна тисяча дев'ятсот тридцять) грн. 55 коп., та інфляційних втрат у розміру 4103 (чотири тисячі сто три) грн. 46 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його підписання. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Відомості про сторін:
позивач - Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», ЄДРПОУ 00130850, 50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична 1;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Чернова Н.В.