Справа № 188/1092/22
Провадження № 2/188/113/2023
09 лютого 2023 року смт.Петропавлівка
Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Курочкіної О.М.
секретар судового засідання Лукіна Л.Г.
справа №188/1092/22
Позивач: ОСОБА_1
Відповідач: ОСОБА_2
про усунення перешкод в користуванні майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та виселення її
Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та виселення її.
В обґрунтування своїх вимог зазначила, що 24.01.2002 вона стала власницею житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.10.2015 року номер витягу: 46455243. Реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 760859712238.
01.12.2006 року вона та відповідач зареєстрували шлюб і з того часу відповідач проживав у будинку, а з 05.05.2016 року зареєструвався, за згодою позивача, у вищевказаному житловому будинку. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
24.11.2009 року шлюб між ними був розірваний.
За адресою: АДРЕСА_1 , відповідач проживає і на час звернення до суду, але не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере, не обробляє земельну ділянку надану для його обслуговування, станом будинку не цікавиться.
Останні два роки відповідач зловживає спиртними напоями, вчиняє постійні сварки, фізичне та психологічне насилля в сім'ї, зловживає нецензурною лайкою, здійснював аморальні вчинки, у зв'язку з чим позивачка вимушена була звертатися до державних органів для захисту їх з донькою прав. Також неодноразова, а саме: 03.01.2021р., 07.02.2022р., 03.02.2022р., 24.08.2022р., 07.09.2022р., 22.09.2022р., зверталася із заявами до Відділення поліції №4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім'ї.
Реєстрація відповідача в будинку створює позивачу перешкоди в користуванні житловою площею, а саме: плату за комунальні послуги з урахуванням реєстрації відповідача здійснює позивач, не має можливості повноцінно скористатися субсидією по оплаті комунальних послуг та інше.
Позивач зверталася до органів Державної міграційної служби з проханням зняти з реєстрації відповідача, але їй повідомили, що такі дії можливо вчинити лише після особистого звернення відповідача до відповідних органів.
Добровільно знятися з реєстрації за вказаною вище адресою відповідач відмовляється.
В зв'язку з обмеженням у здійсненні права користування та розпорядження своїм нерухомим майном просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, яке йому не належить на праві власності.
В судове засідання позивач надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов визнав.
Вивчивши заяви сторін, матеріали справи, суд вважає вимоги викладенні у позовній заяві доказаними і такими що підлягають задоволенню.
Судом встановлено, відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕКМ №084388 індексний номер №46455243 від 28.10.2015 року, копії договору купівлі-продажу будинку серії АЕІ№494578 від 24.01.2002р., довідки КП ПМБТІ право власності на будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 , яка відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 01.12.2006 року під час реєстрації шлюбу із ОСОБА_2 , відповідачем по справі, отримала прізвище « ОСОБА_5 ».
Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданного 24.11.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Петропавлівського РУЮ Дніпропетровської області, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.
Довідкою від 19.09.2022 року № 257/08/01, виданою виконкомом Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, підтверджується, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідно до довідок Відділення поліції №4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 26.08.2022, 07.02.2022р. 09.09.2022р, гр. ОСОБА_1 зверталася до поліції щодо вчинення насильство в сім'ї щодо неї та доньки її чоловіком ОСОБА_2 .
Копіями постанов Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 11.10.2022р., 21.04.2022р. 13.10.2022 р. підтверджується факти притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП «Вчинення домашнього насильства».
Відповідач проживає разом з позивачкою та їх неповнолітньою дочкою за вищевказаною адресою і на час звернення до суду, але не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере, не обробляє земельну ділянку надану для його обслуговування, станом будинку не цікавиться, постійно вчиняє домашнє насильство в сім'ї, факт реєстрації його місця проживання в житловому будинку порушує право власника на володіння і розпорядження його нерухомим майном.
У відповідності до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права.
Відповідно до ч.2 ст.48 Закону України “Про власність”, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння і відшкодування завданих цим збитків.
Згідно ст.317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном .
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
Суд керується нормами житлового кодексу, відповідно до положеннями ст. 157, ч. 1 ст. 116 ЖК УРСР виселення членів сім'ї власника жилого будинку без надання іншого жилого приміщення допускається, якщо систематичне порушення правил співжиття робить неможливим для інших проживання з ними в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними.
Згідно ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 р. та п.14 Тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. із змінами і доповненнями від 17.12.2003 року - зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи або рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Відповідно до ст.391 власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такого порушення.
Наявні у справі докази свідчать про те, що упродовж тривалого часу відповідач систематично порушує правила співжиття з позивачем та її дитиною, зловживає спиртними напоями, вчиняє сварки, застосовує психологічне і фізичне насилля, а також погрожує нанесенням тілесних ушкоджень позивачу і завдає їх, що робить неможливим проживання з ним в одному будинку.
Заходи запобігання і громадського впливу стосовно відповідача, зокрема бесіди і попередження, виявилися цілком безрезультатними та не привели до припинення насильства щодо позивача та їх спільної дитини.
Відповідна Правова позиція викладена у Постанові КЦС ВС від 01.06.2022 у справі № 161/16344/20 (№ в ЄДРСР 104635273) згідно якої,
відповідно до ч.1 ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення. Для застосування норм цієї статті необхідна наявність одночасно двох умов: систематичне порушення правил співжиття, а також вжиття заходів попередження або громадського впливу, які не дали позитивних результатів. Добровільно звільнити житло, яке належить позивачу на праві власності, відповідач не бажає.
Також висновки суду не суперечить Правовій позиції викладені у Постанові ВС/КЦС у справі № 128/2294/17 від 27.10.2021: «Систематичне домашнє насильство є підставою для примусового виселення колишнього члена сім'ї без надання іншого житла» .
Саме на позивача процесуальний закон покладає обов'язок довести факт систематичного домашнього насильства в сім'ї і цей факт позивачем доведено .
Крім того, судові витрати при подачі позову сплачені позивачем слід стягнути з відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частина 1 статті 141 ЦПК України передбачає, що судовий збір
покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стаття 89 ЦПК України передбачає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів.
Суд повно і всебічно з'ясував обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і прийшов висновку, що позовні вимоги позивача слід задовольнити в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.48 ЗУ "Про власність ", ст. 99 ЖК України ст.ст. 15, 48, 383, ч.2ст.386, 391, 405 ЦК України , Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. ст.ст. 4, 89, 133, 141, 258, 264-265, 280-282 ЦПК України суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та виселення її, задовольнити в повному обсязі.
Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування житловим приміщення за адресою: АДРЕСА_1 шляхом зняття його з реєстрації за місцем проживання та виселення без надання іншого житла в буд. АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_4 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , сплачений нею судовий збір в сумі 992.40 грн. за подання позову до суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя О. М. Курочкіна