гСправа № 187/1080/22 Провадження № 8/0187/1/23
"13" лютого 2023 р. Петриківський районний суд Дніпропетровської області
у складі головуючого судді Соловйова І.М.,
за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П.,
розглянувши в смт Петриківка в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні матеріали заяви
ОСОБА_1 про перегляд судового наказу від 10.10.2022 за нововиявленими обставинами виданого за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини,-
Встановив:
25.01.2023 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання їх доньки ОСОБА_3 , у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 29.09.2022 і до повноліття дитини.
Заява подано адвокатом Полтавець Т.О., яка діє в інтересах боржника на підставі ордеру від 24.01.2023 серії АЕ 1025481.
Заява мотивована тим, що під час звернення до суду про видачу судового наказу стягувач не зазначила, що ОСОБА_1 має ще одну неповнолітню дитину та дружину, яка перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Ухвалою суду від 30.01.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду на 13.02.2023.
Заявник та його представник, в судове засідання не з'явилися, при цьому у поданій заяві просили розглядати її без їх участі.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про причини своєї неявки не повідомила. Про дату, час та місце остання повідомлена належним чином, про що свідчить довідка про отримання 30.01.2023 відповідного SMS повідомлення.
Дослідивши матеріали заяви, суд виходить з такого.
10.10.2022 Петриківським районним судом Дніпропетровської області виданий судовий наказ про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 у розмірі частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.09.2022 до досягнення дитиною повноліття.
ОСОБА_1 , вважає, що заявниця (стягувач) при подання заяви про видачу судового наказу не зазначила, що він (боржник) має ще одну неповнолітню дитину та дружину, яка перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тому наявні всі підставі для відмови у видачі судового наказу за нововиявленими обставинами, у зв'язку з чим він і звернувся до суду.
За змістом статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до частин першої, сьомої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Згідно із частиною восьмою статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01, пункти 27-34; рішення від 6.12.2005 у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2), заява № 19960/04, п. 46).
Щодо норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, то обов'язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов'язків і передбачений ч. 2 ст. 51 Конституції України, в якій зазначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Такий обов'язок також , передбачений ст. 180 Сімейного кодексу України, відповідно до якої батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а в окремих випадках і своїх повнолітніх дітей. Отримання аліментів на дитину не залежить від того перебувають батьки у шлюбі чи ні, живуть вони разом чи окремо один від одного. Чинним законодавством України передбачено декілька способів стягнення аліментів.
Згідно ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Як встановлено ч. 2 ст. 423 ЦПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (ч. 4, 5 ст. 423 ЦПК України).
Отже, перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення.
Відповідно до роз'яснень, що викладені у п. 3, п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30.03.2012 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», судам роз'яснено, що нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухвалені судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів).
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Саме до таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові № 766/14447/18 (провадження № 61-2953ск20) від 10.04.2020.
У пункті 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 30.03.2012 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», роз'яснено, що обставини, які є підставою для перегляду судового рішення це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.
Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте, можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
У заяві про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 зазначав, що незгоден з вказаним судовим наказом, оскільки при прийнятті рішення про стягнення аліментів не було враховано ті обставини, що на його утриманні перебуває ще одна дитина, доньку та дружина. Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини ,що мають істотне значення. При ухваленні судового наказу, суд не врахував вказані обставини по тій причині, що вони не були відомі йому під час вирішення питання про стягнення аліментів, що призвело до порушення вимог ст.182 СК України та прийняття незаконного рішення. Зазначені обставини заявник (боржник) вважає нововиявленими, а тому, просив задовольнити заяву, судовий наказ скасувати і відмовити у задоволенні заяви стягувача про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини.
До заяви про перегляд судового наказу, надано свідоцтво про шлюб з новою дружиною від 21.04.2017 та свідоцтво про народження дитини від 29.05.2020.
Разом з тим, слід зазначити, що в порядку наказного провадження вирішуються безспірні вимоги, передбачені статтею 161 ЦПК України, без перевірки обґрунтованості заявлених стягувачем вимог по суті (пункт 7 частини першої статті 168 ЦПК України).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обставини на які посилається заявник не є нововиявленими в розумінні статті 423 ЦПК України, оскільки ці обставини не підлягають дослідженню під час вирішення питання стягнення аліментів в порядку наказного провадження, а тому не можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, обставини, на які посилається ОСОБА_1 не можуть вважатися нововиявленими обставинами, а отже в задоволенні заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258-260, 353, 429 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про перегляд судового наказу від 10.10.2022 за нововиявленими обставинами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст судового рішення складено 13.02.2023.
Суддя І. М. Соловйов