Справа № 186/670/22
Провадження № 1-кп/0186/29/23
09 лютого 2023 року м.Першотравенськ
Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12022131550000090 від 09 травня 2022 року, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Курячівка, Білокуракинського району, Луганської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України,
В провадженні Першотравенського міського суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України.
Обвинувачена - ОСОБА_5 , в підготовче судове засідання не з'явилася.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про здійснення спеціального судового провадження відносно ОСОБА_5 , посилаючись на те, що за результатами проведених в ході досудового розслідування слідчих дій та розшукових заходів, встановлено, що ОСОБА_5 знаходиться на території с. Курячівка Сватівського району Луганської області, яка тимчасово не підконтрольна органам державної влади Україні.
22 квітня 2022 року складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, перебування підозрюваної - ОСОБА_5 , на тимчасово окупованій території України позбавило орган досудового розслідування можливості вручити їй письмове повідомлення про підозру від 22 квітня 2022 року - у день його складання, у зв'язку з чим, зазначене повідомлення про підозру та повістки про виклики на 20 квітня 2022 року, 21 квітня 2022 року та 22 квітня 2022 року, відповідно до вимог ч.1 ст.278, ст.ст.111, 135 КПК України, направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме: шляхом опублікування на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» .
Разом з тим, на виклики слідчого підозрювана - ОСОБА_5 , до органу досудового розслідування не з'явилася.
У зв'язку з неявкою за викликом слідчого та ухилянням від слідства постановою прокурора від 19.05.2022 року - ОСОБА_5 , оголошено у розшук.
08 серпня 2022 року слідчим суддею Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022131550000090 від 09 травня 2022 року стосовно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України.
Також, прокурором заявлено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , строком на 60 днів, обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме ризик переховуватись від суду свідчать такі обставини:
- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 в разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, в якому вона підозрюється (відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів. Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої);
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення;
- неприбуття на виклик до слідчого та прокурора вісім разів, у тому числі п'ять у статусі підозрюваної та не повідомлення слідчому та прокурору про причини та неможливість прибути, що свідчить про те, що підозрювана на цей час вже переховується від органу досудового розслідування;
- спосіб вчинення злочину (вчинила умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на тимчасово окупованій території співпрацюючи з окупаційною адміністрацією, що з великою часткою ймовірності спонукатиме її до втечі у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу);
- ОСОБА_5 документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 , орган видачі 4445), що дає можливість виїхати за межі України та переховуватися від суду.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме - вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить:
- тимчасова окупація території України, а саме - селище Білокуракине Сватівського району Луганської області, на якій створений незаконний орган, до керівного складу якого, увійшла підозрювана, що дає їй можливість продовжувати очолювати незаконний орган та унеможливлює реальне відбування покарання, яке може бути призначене останній у разі її засудження за цей злочин;
- поведінка ОСОБА_5 , яка своїми діями публічно демонструє підтримку прийняття рішення Російською Федерацією від 24.02.2022 щодо проведення на території суверенної держави України, так званої «спеціальної воєнної операції», підтримала дії РФ та незаконних збройних формувань, так званої «ЛНР», спрямовані на захоплення території України, а відповідно публічно заперечує здійснення збройної агресії проти України, здійснює заклики в інтересах незаконного органу влади та незаконних збройних формувань, так званої «ЛНР».
Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, обвинувачена зможе вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.
Захисник за призначенням ОСОБА_4 , в підготовчому судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження, а також щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Суд, вислухавши прокурора та захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Вирішуючи клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження суд виходить з наступного.
З доданих до клопотання матеріалів вбачається, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , за ч.5 ст.111-1 КК України було зареєстроване в ЄРДР 09.05.2022 року, після виділення його з кримінального провадження за № 42022132590000008 від 21.03.2022 року за ч.5 ст.111-1 КК України.
Саме в кримінальному провадженні № 42022132590000008 від 21.03.2022 року прокурор викликав ОСОБА_5 , на 20,21,22 квітня 2022 року через засоби ЗМІ.
Також, 23.04.2022 року в кримінальному провадженні №42022132590000008 від 21.03.2022 року було опубліковане повідомлення про підозру ОСОБА_5 , за ч.5 ст.111-1 КК України.
Пізніше, 19.05.2022 року, після виділення матеріалів щодо ОСОБА_5 , в окреме кримінальне провадження за № 12022131550000090 від 09.05.2022 року вона булу оголошений в розшук.
08.08.2022 року слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022131550000090 від 09 травня 2022 року стосовно ОСОБА_5
15.08.2022 року постановою прокурора був залучений захисник.
Суд враховує, що попередні виклики ОСОБА_5 , на 20,21,22 квітня 2022 року, шляхом публікацій в ЗМІ були здійсненні до надання 08.08.2022 року слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування.
Хоча прокурор й посилається на те, що перебування підозрюваної - ОСОБА_5 , на тимчасово окупованій території України позбавило орган досудового розслідування можливості вручати їй повістки про виклик, повідомлення в тому числі повідомлення про підозру в звичайний спосіб, саме тому орган досудового розслідування керувався ч.1 ст.278, ст.ст.111, 135 КПК України та здійснював це шляхом опублікування на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр».
Але, суд враховує, що зазначені дії /виклики та повідомлення через ЗМІ 20,21,22 квітня 2022 року /проводилися поза межами судового контролю, без дозволу слідчого судді на спеціальне досудове розслідування.
З пояснень прокурора та матеріалів доданих до клопотання вбачається, що з початку досудового розслідування та по теперішній час сторона обвинувачення не мала можливості контактувати з ОСОБА_5 , наявність підстав для застосування прокурором ч.8 ст.135 судом не перевірялась. Матеріалів які б підтверджували, що станом на травень 2022 року підозрювана перебувала на тимчасово окупованій території України до клопотання не додано. В розшук ОСОБА_5 , була оголошена 19.05.2022 року.
Оголошення в «Урядовому кур'єрі» про виклик ОСОБА_5 , не містять адреси її проживання, що зазначена в матеріалах кримінальної справи.
В той же час, згідно правового висновку Верховного Суду висловленого ним в Постанові від 13.06.2019р. у справі № 607/9498/16-к /провадження № 51-2422 км 18/ надсилання судових повісток і викликів під час спеціального досудового розслідування та судового провадження, а також публікування вказаних викликів у засобі масової інформації загальнодержавного значення обвинуваченому, який проживає на тимчасово окупованій території України, із вказівкою на іншу адресу проживання, ніж та, що зазначена в матеріалах кримінальної справи, вважається неналежним повідомленням обвинуваченого про день, час та місце розгляду справи.
Відповідно до вимог Розділу IV КПК України, участь обвинуваченого під час підготовчого судового засідання та судового розгляду є обов'язковою, що відповідає гарантіям, закріпленим, міжнародними нормативно - правовими актами в сфері захисту прав людини.
Зокрема, право обвинувачуваного захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, є істотним елементом засобів процесуального захисту, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Крім того, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966 року передбачає, що кожний мас право при розгляді будь-якого пред'явленого йому обвинувачення на ряд гарантій на основі повної рівності й, зокрема, бути засудженим у його присутності та захищати себе особисто або за допомогою обраного ним захисника.
Таким чином, особиста присутність особи у судовому процесі, виділена як одна з найбільш фундаментальних гарантій права на справедливий розгляд справи, гарантований ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, відповідно до якої «кожна людина має право під час будь - якого кримінального обвинувачення, що їй пред'явлене, на справедливий розгляд справи судом».
Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
За наявності таких обставин, за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
З матеріалів провадження убачається, що до клопотання не додано матеріалів, які б підтверджували, що знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження. Отже, вказаних вимог закону не дотримано.
Процедури «in absentia» неминуче припускають деякий відступ від загальних правил кримінального процесу. Особливе значення при цьому надається питанню про забезпечення прав відсутнього в залі судового засідання підсудного. У прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини були вироблені критерії, яким має відповідати таке провадження. При цьому Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності забезпечення процесуальних прав і гарантій осіб, що беруть участь у кримінальному процесі. До таких прав, що підлягають безумовному дотриманню, насамперед, відносяться: право бути присутнім під час розгляду справи, право на захисника, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок.
Так, у рішенні «Медєніца проти Швейцарії» Європейський Суд з прав людини зазначив, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень лише за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією.
Ключове значення в цьому випадку відіграє повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійснено відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (справа «Сейдовіч проти Італії»). Повідомлення має бути зроблене офіційно, а твердження про наявність повідомлення з листів родичів або від співробітників засобів масової інформації (справа «Шомоді проти Італії»), є необґрунтованими.
Так, у справі «Сейдовіч проти Італії» Суд зазначив, що питання, яке слід вирішити в даній справі, полягає в тому, чи можна за відсутністю офіційного повідомлення про справу вважати заявника в достатній мірі проінформованим про те що він був притягнутий до кримінальної відповідальності та відбудеться судовий розгляд його справи, щоб він мав можливість вирішити: відмовитися від свого права приймати участь в слуханні справи чи ухилитися від правосуддя. Кожній стороні повинна надаватися розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (рішення у справі «Ankerlv.Switzerland» від 23 жовтня 1996 року, заява №17748/91, п.38), що, з огляду на практику Європейського суду з прав людини, не узгоджується з положеннями ст.6 Конвенції щодо забезпечення права на справедливий суд. Така позиція узгоджується й з практикою Верховного Суду, відображеною, зокрема, у постанові від 24 листопада 2021 року (справа № 643/2909/17, провадження № 51-5055 км 20).
Згідно ст.335 КПК України у разі, якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку або видужання i продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
З огляду на вищезазначене суд уважає, що в задоволені клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за 12022131550000090 від 09 травня 2022 року, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України слід відмовити та зупинити провадження у справі до розшуку обвинуваченої.
Вирішуючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 , суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно ч.6 ст.193 КПК України суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно повідомлення Старобільського РВ 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях за №78/3/32-2146 від 08 лютого 2023 року, за наявною інформацією, на даний час обвинувачена ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території Луганської обла сті: с. Курячівка Сватівського району Луганської області
Постановою прокурора від 19.05.2022 року - ОСОБА_5 , оголошено у розшук
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.06.2022 (справа № 183/2752/22) задоволено клопотання прокурора та винесено ухвалу про надання дозволу з метою приводу підозрюваного для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд вважає доведеним вказаний прокурором ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Про його наявність свідчить те, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжкого злочину за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років та перебуває в розшуку.
Дані обставини дають підстави вважати, що обвинувачена розуміючи можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, може переховуватися від суду, отже доводи прокурора в цій частині є доведеними.
Також є доведеним ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Про його наявність свідчить те, що ОСОБА_5 , знаходячись на волі, враховуючи режим воєнного стану та особливості вчинення кримінального правопорушення, в якому вона обвинувачується, має можливість продовжити вчинювати вказаний злочин, вчинити інші подібні кримінальні правопорушення.
Враховуючи викладене суд вважає, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись 176, 177, 183, 196, 2971-2975, 314, 315, 323, 335, 372, КПК України, - суд
В задоволенні клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022131550000090 від 09 травня 2022 року, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України - відмовити.
Зупинити судове провадження відносно ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022131550000090 від 09 травня 2022 року, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, до розшуку обвинуваченої.
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Курячівка, Білокуракинського району, Луганської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 рахувати з моменту її фактичного затримання.
Після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду в частинні обрання обвинуваченому запобіжного заходу протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 10 лютого 2023 року.
Суддя: ОСОБА_1