Справа № 185/4702/22
Провадження № 6/185/120/23
13 лютого 2023 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.
з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Павлограді заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про розстрочення виконання рішення,
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2022 року відмовлено повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2022 року скасовано, позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди задоволено частково, стягнуто з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 60 000 грн. Стягнуто з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь держави судовий збір у розмірі 1488 грн 60 коп.
26 січня 2023 року Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» звернулося з заявою, за змістом якої просить розстрочити виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, у розмірі 60 000 грн на чотири місяці зі сплатою платежів до останнього робочого дня кожного місяця:
-лютий 2023 року - 15 000 грн,
-березень 2023 року - 15 000 грн
-квітень 2023 року - 15 000 грн
-травень 2023 року - 15 000 грн.
В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» посилається на те, що наразі в Україні діє воєнний стан, ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» є підприємством критичної інфраструктури, яке шляхом видобутку вугілля та постачання його на ТЕС забезпечує енергетичну незалежність України, надає кошти на підтримку ЗСУ, сил територіальної оборони та вимушених переселенців. Підприємство зазнало значних збитків внаслідок ракетних обстрілів, а також через вилучення з виробничого процесу транспортних засобів на потребу Збройних Сил України. Крім того незважаючи на наявну заборгованість державних підприємств перед ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», підприємство не припиняло постачання вугільної продукції боржникам - комунальним підприємствам.
На даний час у ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» склалася фінансова неможливість проводити розрахунки, обумовлена воєнним станом в країні та необхідністю направляти кошти на надання матеріальної допомоги родинам загиблих під час оборони країни та тим, які отримали поранення. Значна кількість виконавчих проваджень може дестабілізувати роботу підприємства.
Згідно з висновком Торгово-промислової палати України, обставини внаслідок військової агресії РФ проти України з 24 лютого 2022 року до її офіційного закінчення визнаються форс-мажорними.
Крім того позивач, на користь якого стягнуто грошові кошти у відшкодування моральної шкоди, є соціально захищеною особою, а саме отримує страхові та пенсійні виплати, а також забезпечується лікарськими засобами за рахунок Фонду соціального страхування.
Відповідно до положень статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
За змістом частини 2 статті 435 ЦПК України, заява про розстрочення виконання рішення має бути розглянута судом у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, при цьому явка учасників справи не є обов'язковою.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Саме такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2019 року у справі № 2-54/08.
Законодавство України не містить вичерпного переліку обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки.
Тобто, перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у національному законодавстві є нечітким. Обмеження стосовно можливого та допустимого строку відстрочки виконання остаточного рішення у законі відсутнє.
Отже, суд, який прийняв рішення, має широкі дискреційні повноваження щодо підстав та строку для відстрочки виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій.
Відстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду обов'язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення.
При зверненні до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду представник відповідача посилався на те, що у зв'язку з військовими діями підприємству спричинено матеріальні збитки внаслідок руйнувань та вилучення із виробничого процесу транспортних засобів і техніки на потребу ЗСУ.
При цьому відповідачем не доведено, що матеріальні збитки підприємства настільки великі, що роблять неможливим виконання рішення суду.
Складне матеріальне становище не може вважатися винятковою обставиною, що ускладнює виконання рішення суду, і не є достатньою підставою для розстрочення виконання рішення суду.
Як передбачено частиною 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
Тобто для договірних зобов'язань наявність форс-мажорних обставин є підставою для звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань у вигляді неустойки (штрафів, пені), проте не скасовує зобов'язання по суті і не звільняє від його виконання.
Жодних обмежень щодо виконання судових рішень на період дії воєнного часу діючим законодавством не передбачено.
Надання відповідачем допомоги Збройним силам України, підрозділам територіальної оборони та вимушеним переселенцям у розумінні статті 435 ЦПК України, не є правовою підставою для розстрочення виконання рішення суду.
Також суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що значна кількість виконавчих проваджень може дестабілізувати роботу підприємства, оскільки судом вирішується клопотання щодо виконання одного конкретного рішення. Відповідач не довів, що сума, присуджена до стягнення на користь позивача, є для підприємства настільки значною, що призведе до дестабілізації його роботи.
Матеріальне становище позивача, отримання ним страхових та пенсійних виплат не є обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення або робить його неможливим, і тому не може слугувати підставою для розстрочення виконання рішення суду.
За змістом статті 1168 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Судом ухвалено рішення про стягнення на користь позивача моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, у розмірі 60 000 грн, тобто за змістом цього рішення моральна шкода підлягає відшкодуванню шляхом здійснення одноразового платежу.
Безпідставне та необґрунтоване розстрочення виконання рішення суду буде порушувати законні права та інтереси позивача та нівелювати сутність рішення суду та мету його ухвалення.
Тому клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду не підлягає задоволенню.
Як передбачено частиною 7 статті 435 ЦПК України, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Керуючись статтею 435 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя У.М. Болдирєва