Справа № 183/1222/23
№ 1-кс/183/628/23
13 лютого 2023 року м. Новомосковськ
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділення №3 СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Куп'янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 жовтня 2015 року за № 12015220450000344 про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кербуклак, Талгарського району Алма-Атінської області республіки Казахстан, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не військовозобов'язаного зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -
до слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло вищевказане клопотання.
В обґрунтування клопотання слідчий указує на встановлення досудовим розслідуванням, що в ніч на 30 липня 2014 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи спільно у групі за попередньою змовою із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , маючи єдиний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, шляхом вільного доступу перебуваючи на території подвір'я будинку АДРЕСА_2 , на якому знаходився автомобіль ВАЗ-2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 . Підійшовши до автомобіля ВАЗ-2107 та впевнившись, що їхні дії залишаться не поміченими, ОСОБА_6 відкрив передню пасажирську дверку автомобіля розкидним ножем, який був в нього в кишені, застосувавши фізичну силу ОСОБА_6 потрапив до салону автомобіля ВАЗ-2107.
Після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_7 схопившись разом за задній бампер автомобіля ВАЗ 2107, застосовуючи фізичну силу відкотили автомобіль на проїжджу частину, де ОСОБА_7 та ОСОБА_6 зламали замок блокування керма автомобіля потерпілого ОСОБА_8 .
Після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_7 знову схопившись разом за задній бампер автомобіля ВАЗ-2107, застосовуючи фізичну силу відкотили автомобіль ВАЗ-2107 до сусіднього двору двоповерхового будинку, тим часом ОСОБА_6 зламав замок запалювання та з'єднав його виведені проводи, завів двигун автомобіля та разом зі ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , з місця скоєння злочину зникли, тим самим незаконно заволоділи транспортним засобом - автомобілем ВАЗ-2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 . В результаті незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілому ОСОБА_8 була спричинена матеріальна шкода згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 9069 від 13.08.2014 на загальну суму 18604 гривні 96 копійок.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
03 серпня 2015 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у кримінальному провадженню №12014220450000259 за ч. 2 ст. 289 КК України.
Слідчий зазначає, що обставинами, які дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України є: протокол огляду місця події підчас якого було виявлено та вилучено викрадений автомобіль ВАЗ-2107 білого кольору д.н.з. НОМЕР_1 ; висновок судової автотоварознавчої експертиз №9069 від 13.08.2014; показання свідка ОСОБА_9 ; показання свідка ОСОБА_10 ; показання свідка ОСОБА_11 ; показання свідка ОСОБА_12 ; показання свідка ОСОБА_13 ; показання підозрюваних ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
23.10.2015 з кримінального провадження №12014220450000259 від 30.07.2014 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України було виділено кримінальне провадження №12015220450000344 від 23.04.2015 відносно підозрюваного ОСОБА_5 у зв'язку з його переховуванням від органів досудового розслідування та прийнято рішення про оголошення підозрюваного ОСОБА_5 у розшук.
На даний час місце перебування підозрюваного ОСОБА_5 та його контактні дані невідомі.
Крім того, під час досудового розслідування до ВПД №1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області надавалися доручення щодо проведення слідчих (розшукових) дій, направлених на встановлення місцезнаходження ОСОБА_5 , однак виконання вказаних доручень позитивного результату не надали.
Ухвалою слідчого судді Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 18.01.2022 було надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою приводу до суду для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали складав шість місяців та закінчився 18.07.2022.
30.01.2023 прокурором до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області направлено клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, слідчий указує, що наразі з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування та, одержавши відомості про звернення до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу до початку розгляду клопотання в суді, може не прибути до суду за судовим викликом. Зазначений ризик підтверджується матеріалами кримінального провадження про відсутність ОСОБА_5 за місцем мешкання та свідчить про неможливість його запобігання шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно до протоколів допитів свідків, встановлено, що ОСОБА_14 (батько підозрюваного) виїхав разом зі своєю родиною на постійне місце проживання у Алтайський край. ОСОБА_5 після закінчення навчання виїхав до батьків на ОСОБА_15 .
Згідно з інформацією Державної прикордонної служби України встановлено, що ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснив перетин державного кордону в напрямку «виїзд» 27.09.2014.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала, просила задовольнити.
Дослідивши клопотання та надані письмові докази, слідчий суддя вважає, що дане клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою приводу підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 189 КПК України слідчий суддя не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.
За ч. 4 ст. 190 КПК України слідчий суддя, суд за клопотанням прокурора має право вирішити питання про повторне затримання з метою приводу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею установлено, що зазначені у клопотанні обставини указують на наявність підстав для затримання ОСОБА_5 з метою приводу.
Так, судом досліджено витяг з ЄРДР, у відповідності до якого 23 жовтня 2015 року до ЄРДР за № 12015220450000344 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. За відомостями витягу із ЄРДР установлено, що заява ОСОБА_8 про те, що в ніч з 29 на 30.07.2014 невідома особа незаконно заволоділа його автомобілем ВАЗ-2107 білого кольору, д/н НОМЕР_1 , який знаходився коло під'їзду багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 .
З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 30 липня 2014 року, протоколу огляду місця події від 30 липня 2014 року, протоколу огляду місця події від 03 серпня 2014 року, протоколу допиту потерпілого ОСОБА_8 від 30 липня 2014 року, висновку експерта від 30 липня 2014 року №198, показів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , у їх сукупності, убачається наявність підстав для обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
03 серпня 2014 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
03 серпня 2014 року ОСОБА_5 допитано у якості підозрюваного.
18 вересня 2014 року ОСОБА_5 вручено повідомлення про зміну підозри та 19 вересня 2014 року допитано у якості підозрюваного.
08 жовтня 2015 року ОСОБА_5 надіслано повістку про виклик до слідчого на 12 жовтня 2015 року.
Також постановою слідчого СВ Шевченківського РВ ГУМВС України в Харківській області від 23 жовтня 2015 року ОСОБА_5 оголошено у розшук.
Згідно з інформацією Державної прикордонної служби України встановлено, що ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснив перетин державного кордону в напрямку «виїзд» 27.09.2014.
Ухвалою слідчого судді Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 18 січня 2022 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали закінчився 19 липня 2022 року.
Також, слідчий суддя вважає доведеним вказаний прокурором ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Про його наявність свідчить те, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії середньої тяжкості, підозрюваного оголошено у розшук, станом на день розгляду клопотання - не розшукано, не затримано.
Дані обставини дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , розуміючи можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та фактично вже переховується від органів досудового розслідування та доводи слідчого в цій частині є доведеними.
Оцінюючи вищевказані обставини, слідчий суддя також приймає до уваги у розумінні практики ЄСПЛ те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року №33977/96 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Аналізуючи вищевикладене, слідчий суддя прийшов до висновку, що існують обставини, зазначені у п. 1 ч. 4 ст. 189 КПК України, що має важливе значення для прийняття рішення про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що у відповідності до ч. 3 ст. 190 КПК України, ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту:
1) приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду;
2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії;
2-1) добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора;
3) відкликання ухвали прокурором.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 177, 189, 190 КПК України, слідчий суддя, -
надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кербуклак, Талгарського району Алма-Атінської області республіки Казахстан, з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу зупинити до моменту виконання цієї ухвали у частині приводу підозрюваного.
Виконання ухвали у частині затримання ОСОБА_5 , доручити співробітникам відділення №3 Слідчого відділу Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Куп'янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 .
Прізвище, ім'я, по батькові, адреса і телефон слідчого, за клопотанням якого постановлена ухвала - ОСОБА_4 ; АДРЕСА_3 , тел.: НОМЕР_2 .
Ухвала діє до 13 серпня 2023 року включно та втрачає законну силу 14 серпня 2023 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено о 15 годині 50 хвилин 13 лютого 2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1