Справа № 199/8351/22
(2/199/620/23)
Іменем України
13.02.2023 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді - Авраменка А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з оплати послуг водопостачання та водовідведення, -
08 листопада 2022 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що відповідачі є фактичними споживачами послуг водопостачання та водовідведення, які надаються позивачем за адресою АДРЕСА_1 , в зв'язку із чим було відкрито відповідний особовий рахунок. Станом на 31 липня 2022 року відповідачі мають заборгованість перед позивачем за надані останнім житлово-комунальні послуги на загальну суму 25622,46 гривень, яку позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів, а також нараховані на цю суму за період з 01 липня 2018 року по 31 січня 2022 року інфляційні втрати в розмірі 7585,93 гривень та 3% річних в розмірі 959,36 гривень, а всього - 34167,75 гривень. Також позивач просив суд покласти на відповідачів судові витрати по справі.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито за нею провадження у цивільній справі, яку визначено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано, відзив від відповідачів до суду не надходив, в зв'язку із чим суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Судом встановлені на ступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивачем за адресою квартири АДРЕСА_1 надаються житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення. Для цього оформлено особовий рахунок, за яким обліковується заборгованість з оплати вищевказаних комунальних послуг за період з листопада 2009 року по липень 2022 року включно в загальному розмірі 25622,46 гривень. Крім того, позивачем нараховано на суму заборгованості на підставі ст.625 ч.2 ЦК України також інфляційні втрати за період з липня 2018 року по січень 2022 року включно в розмірі 7585,93 гривень та 3% річних в розмірі 959,36 гривень. Дані обставини підтверджуються довідкою по особовому рахунку, розрахунком заборгованості.
Відповідно до копії довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 22 липня 2022 року, а також довідок, отриманих на запит суду, відповідачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_1 з 21 грудня 1998 року, 02 вересня 1991 року та 29 січня 2004 року відповідно, а тому з огляду на вищевикладене відповідачі є споживачами житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, які надають позивачем за вказаною адресою. При цьому відповідачів слід вважати споживачами житлово-комунальних послуг, які надають позивачем за адресою вказаної квартири, з дати реєстрації їх місця проживання у ній, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що будь-хто із відповідачів набув право власності на зазначену квартиру або фактично споживав житлово-комунальні послуги, що надавались позивачем за адресою цієї квартири, до дати реєстрації свого місця проживання у цій квартирі. При цьому, що стосується відповідача ОСОБА_3 , то в останнього виник обов'язок зі сплати житлово-комунальних послуг, наданих відповідачем, лише з моменту досягнення повноліття, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_4 (на наступний день після дня народження).
Як встановлено судом та не спростовується матеріалами справи, підтверджується стороною позивача в тексті позову, між сторонами відсутній письмовий договір про надання житлово-комунальних послуг за вищевказаною адресою із зобов'язанням відповідачів здійснювати їх оплату.
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24 червня 2004 року (регулює спірні правовідносини сторін до 01 травня 2019 року), Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року (регулює спірні правовідносини сторін з 01 травня 2019 року), Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», ЖК України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (далі Правила №630), Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року №690 (далі - Правила 690).
Так, відповідно до положень ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного цивільного права.
Положеннями ст.11 ЦК України передбачено, що підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є акти цивільного законодавства, акти органів державної влади, акти органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24 червня 2004 року житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Згідно ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.
Нормою ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року визначено, що виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
Положеннями ст.1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» визначено, споживач питної води - юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення питних фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.
Статтею 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» кінцевий споживач комунальної послуги - особа, яка здійснює кінцеве споживання комунальної послуги для власних потреб та є стороною договору про надання відповідної комунальної послуги як споживач (або є співвласником багатоквартирного будинку, об'єднання співвласників або управитель якого уклали відповідний договір про надання комунальної послуги в інтересах співвласників) згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Нормою ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24 червня 2004 року визначено розподіл житлово-комунальних послуг залежно від їх функціонального призначення. Зокрема, до житлово-комунальних послуг віднесено окрім іншого комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Відповідно до ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно ст.19 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» на підставі договору.
Нормою ст.8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24 червня 2004 року відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Аналогічна норма міститься в ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року.
Положеннями ст.22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» встановлений обов'язок споживачів питної води своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Також за змістом ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24 червня 2004 року споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а також у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах. Аналогічна норма щодо обов'язку своєчасної оплати споживачем житлово-комунальних послуг закріплена п.30 Правил №630.
Згідно ст.ст.7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Аналогічні положення містить п.п.38, 47 Правил №690.
За змістом ст.ст.30, 34 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
Відповідно до ст.64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Положеннями ст.156 ЖК України визначено, що повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту.
Нормами ст.ст.525, 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Оцінюючи дослідженні докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Аналізуючи встановлені на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті наведених норм законодавства, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, відповідно до змісту наведених вище положень законодавства та усталеної судової практики з вирішення спорів про стягнення заборгованості за надані та не оплачені житлово-комунальні послуги підставою для виникнення у споживача житлово-комунальних послуг обов'язку зі сплати їх вартості є в першу чергу наявність між таким споживачем та постачальником послуг або іншим уповноваженим учасником цих правовідносин договору про надання відповідних послуг (ст.ст.19, 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24 червня 2004 року, ст.ст.12, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року). Разом з тим, споживачі зобов'язані своєчасно і в повному обсязі оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг у повному обсязі. Останній висновок прямо закріплено і в нормі ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року. При регулюванні правовідносин з надання та споживання житлово-комунальних послуг, у випадку допущення споживачами несплати або несвоєчасної оплати вартості цих послуг, застосовуються також норми ст.625 ч.2 ЦК України, а саме покладення на споживачів-боржників обов'язку зі сплати окрім основної суми боргу також нарахованих на цю суму боргу 3% річних та інфляційних втрат. Наведена правова позиція суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду України в постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15, правовими висновками Верховного Суду в постановах від 15 березня 2018 року по справі №401/710/15-ц, від 16 грудня 2020 року по справі №761/32712/17, від 12 липня 2021 року по справі №233/6532/19, від 28 липня 2021 року по справі № 554/7740/17, а також правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постановах від 16 травня 2018 року по справі №686/21962/15-ц, від 20 вересня 2018 року по справі №751/3840/15-ц, від 07 липня 2020 року по справі №712/8916/17.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд приходить до висновку, що в ході розгляду справи знайшли своє повне підтвердження належними, допустимим, достатніми та достовірними доказами зазначені позивачем в його позові фактичні обставини спірних правовідносин сторін та заявлені позивачем в обґрунтування свого позову підстави, як то існування між сторонами зобов'язальних правовідносин з надання позивачем (виконавець комунальної послуги) та отримання і оплати відповідачами (індивідуальні споживачі) за адресою квартири, де зареєстроване місце проживання відповідачів, житлово-комунальних послуг - послуг з водопостачання та водовідведення, виконання позивачем свого обов'язку з надання вказаних послуг, а також невиконання відповідачами належним чином свого обов'язку з оплати таких послуг, що призвело до виникнення у відповідачів перед позивачем заборгованості в розмірі, приведеному позивачем в позові та підтвердженому під час розгляду справи. З викладених підстав суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, однак такими, що підлягають задоволенню лише частково - шляхом стягнення заборгованості лише за основною сумою боргу в загальному розмірі 25622,46 гривень, а саме: шляхом солідарного стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суми основного боргу за період з 01 листопада 2009 року по 02 вересня 2019 року включно в розмірі 23428,63 гривень, а також шляхом солідарного стягнення з усіх трьох відповідачів суми основного боргу за період з 03 вересня 2019 року по 31 липня 2022 року включно (визначена позивачем кінцева дата розрахунку заборгованості) в розмірі 2193,83 гривень.
Частковість задоволення позовних вимог зумовлена тим, що позивач просить стягнути заборгованість за надані ним відповідачам житло-комунальні послуги за період з 01 листопада 2009 року по 31 липня 2022 року в загальному розмірі 25622,46 гривень солідарно зі всіх трьох співвідповідачів. В той же час, судом встановлено в ході розгляду справи, що третій співвідповідач ОСОБА_3 досяг повноліття (повної дієздатності) лише ІНФОРМАЦІЯ_4 (наступний день після дня народження), а отже за змістом ст.ст.30, 34 ЦК України, ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року, ст.ст.64, 156 ЖК України до вказаної дати в нього не існувало передбаченого законом обв'язку зі сплати позивачу житлово-комунальних послуг, навість за умови їх фактичного споживання. Відтак, нарахована і підтверджена в ході розгляду справи заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги до дня досягнення ОСОБА_3 повноліття (повної дієздатності) має бути стягнута солідарно з перших двох співвідповідачів, а решта боргу, який обліковується з вересня 2019 року - солідарно вже зі всіх трьох співвідповідачів.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідачів інфляційних втрат та 3% річних, оскільки в матеріалах справи відсутній детальний розрахунок заборгованості інфляційних втрат та 3% річних, який би дозволяв суду як перевірити правильність такого нарахування, так і самостійно виокремити нарахування за період, за який борг стягується з перших двох співвідповідачів, та за період, за який борг підлягає стягненню зі всіх трьох співвідповідачів. Відтак не підлягають задоволенню вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних ні повністю, ні частково з огляду на їх неналежну обґрунтованість та недоведеність.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись нормами ст.ст.133, 141 ЦПК України, враховуючи види судових витрат по справі та результат розгляду справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача сплачений останнім при зверненні до суду судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відносно кожного з відповідачів, тобто з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_1 по 903,7 гривень, а з відповідача ОСОБА_3 53,09 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 15, 16, 30, 34, 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст.1, 13, 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24 червня 2004 року, ст.ст.1, 5-7, 9, 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року, ст.ст.1, 19, 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», ст.ст.1, 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», ст.ст.64, 156 ЖК України, п.30 Правил №630, п.п.24, 38 Правил №690, ст.ст.2, 5, 12, 13, 76-82, 89, 95, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з оплати послуг водопостачання та водовідведення - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 03341305; адреса місцезнаходження: 49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 21-А) заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01 листопада 2009 року по 02 вересня 2019 року включно в розмірі 23428,63 гривень.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 03341305; адреса місцезнаходження: 49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 21-А) заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення за період з 03 вересня 2019 року по 31 липня 2022 року включно в розмірі 2193,83 гривень.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
У рахунок відшкодування судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 03341305; адреса місцезнаходження: 49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 21-А) судовий збір в розмірі по 903,7 гривень з кожного із вказаних відповідачів.
У рахунок відшкодування судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 03341305; адреса місцезнаходження: 49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 21-А) судовий збір в розмірі 53,09 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.М. Авраменко