"30" жовтня 2007 р. Справа № 02/4934а
м. Черкаси, 11 год. 36 хв.
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д.,
із секретарем судового засідання Давиденко В.Г., за участю представників:
позивача: Пасічник А.А. -за довіреністю, відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу
за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до відкритого акціонерного товариства «Електромеханічний завод «Магніт»
про стягнення 7 994 грн. 44 коп.,
Заявлено вимогу про стягнення 7 600 грн. адміністративно-господарських санкцій за незайняті інвалідами у відповідача в 2006 році 2 робочих місця та 394 грн. 44 коп. пені за несвоєчасну сплату санкцій, з мотивів порушення відповідачем вимог статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала у заявленій сумі, просила позовні вимоги задовольнити та прийняти рішення у даному судовому засіданні.
29.10.2007 року від відповідача надійшли заяви за підписом голови правління Чернова С.М. про розгляд справи за відсутності представника відповідача та про те, що адміністративний позов відповідач визнає повністю.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, суд встановив наступне.
Згідно статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон) для підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, у 2006 році встановлювався норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працювало від 8 до 25 чоловік -у кількості одного робочого місця. Тобто, норматив встановлено Законом і не потребується встановлення його для кожного підприємства та доведення.
У частині 2 статті 19 вказано, що підприємства самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Відповідно до статті 20 Закону підприємства, установи, організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, не пізніше 15 квітня наступного року, адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 року “Про затвердження порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів» санкції розраховуються та сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого статтею 19 Закону. Отже, у разі невиконання підприємством в 2006 році встановленого законом нормативу, воно зобов'язане сплатити адміністративно-господарські санкції не пізніше 15 квітня 2007 року.
Як вбачається із звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік, отриманого позивачем 31.01.2007 року, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в 2006 році у відповідача складала 104 особи, отже, у відповідача повинно було працювати у 2006 році 4 інваліди. У звіті відповідачем вказано, що в 2006 році на підприємстві працювало 2 інваліди.
Таким чином, із матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав встановлений Законом норматив створення робочих місць для працевлаштування 2 інвалідів у 2006 році, що відповідно до статті 20 Закону є підставою для сплати відповідачем до 15 квітня 2007 року адміністративно-господарських санкцій.
Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Оскільки відповідач не довів і належними доказами не підтвердив виконання вимоги Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» про забезпечення працевлаштування інвалідів та вжиття ним у 2006 році всіх залежних від нього заходів для недопущення порушення вимог Закону, тому суд приходить до висновку про правомірність вимоги у позові про стягнення із відповідача адміністративно-господарських санкцій відповідно до статті 20 Закону.
Виходячи із даних Звіту відповідача про зайнятість інвалідів за 2006 рік, середня річна заробітна плата в 2006 році у відповідача складала 3 800 грн. З огляду на викладене, відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі 7 600 грн.
У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог Закону, на підставі статті 20 Закону позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 394 грн. 44 коп. за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій. Розрахунок пені виконано вірно.
Вимога позивача про стягнення із відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені за прострочення сплати цих санкцій є законною і обгрунтованою, вона не спростована відповідачем, отже, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача адміністративно-господарські санкції в сумі 7 600 грн. та 394 грн. 44 коп. пені за період з 16.04.2007 року по 05.10.2007 року.
На підставі ст. 94 КАС України з відповідача підлягають стягненню до Державного бюджету 79 грн. 94 коп. судового збору.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160 -163 КАС України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути із відкритого акціонерного товариства «Електромеханічний завод «Магніт» (19000, м. Канів, вул. Леніна, 161, ідентифікаційний код 14309540):
а) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 266, ідентифікаційний код 21368023) адміністративно-господарські санкції в сумі 7 600 грн. та 394 грн. 44 коп. пені;
б) в доход Державного бюджету України для зарахування на реєстраційний рахунок відділення державного казначейства у м. Черкаси № 31117095700002, банк - Управління державного казначейства в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, через державну податкову інспекцію - 79 грн. 94 коп. судового збору.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня проголошення постанови, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А.Д. Пащенко