19 жовтня 2007 р.
№ 15/45
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Добролюбової Т.В.
суддів
Гоголь Т.Г., Швеця В.О.
розглянувши матеріали
касаційної скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор»
на рішення
Господарського суду Кіровоградської області від 05.09.07
у справі
№ 15/45
за позовом
Приватного підприємства “Агропромисловий комплекс “Артем»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор»
про
стягнення 165976,44 грн.
Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор» на рішення господарського суду Кіровоградської області від 05.09.07 (отримана судом 15.10.07) не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до приписів частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита.
Проте, в порушення вимог зазначеної норми Товариством з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор» не додано до матеріалів касаційної скарги доказів сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі, це підтверджується і тим, що серед додатків зазначених у касаційній скарзі не згаданий цей документ.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі. Отже, викладене є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з цим, відповідно до частини 3 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником. Від імені юридичної особи -скаржника, касаційна скарга підписується керівником. У разі підписання скарги іншою, ніж керівник посадовою особою, її повноваження мають підтверджуватись відповідним наказом за підписом керівника, установчими документами чи довіреністю.
Від імені Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор» касаційну скаргу підписано його представником -Амеліною Л.В. Проте, довіреність на уповноваження Амеліної Л.В. на підписання касаційної скарги від імені скаржника в матеріалах справи відсутня. Враховуючи викладене, касаційна скарга вважається підписаною неуповноваженою особою та повертається без розгляду також на підставі пункту 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Тобто, у касаційній скарзі має чітко викладатись зміст порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм та з зазначенням конкретних статей та пунктів.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.
Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор» посилається на те, що судом не витребувані від ТОВ “Март» докази в підтвердження виконання пунктів 2.1, 4.2 договору. При цьому, скаржник вказує на неповне з'ясування господарськими судом першої інстанції фактичних обставин справи, зокрема факту виконання ним зобов'язань за договором про переведення боргу від 30.07.07.
Однак у касаційній скарзі не допускаються посилання на недоведеність обставин справи, оскільки згідно імперативних вимог статей 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду виключно на предмет правильності застосування згаданими господарськими судом норм матеріального і процесуального права, тобто, в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи.
Зважаючи на те, що у поданій касаційній скарзі посилання на порушення судом норм матеріального і процесуального права, зводиться до аналізу наявних у справі доказів та встановлених судом обставин справи, наголошується на невідповідність висновків суду обставинам справи, враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства, касаційна скарга не дає підстав для перевірки рішення у справі в касаційному порядку та підлягає поверненню також на підставі пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що за приписами частини третьої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу з додержанням стислих строків для виправлення, а також враховуючи вимоги статей 53, 110 зазначеного Кодексу.
Керуючись статтями 86, 111, пунктами 1, 4, 6 частини 1 статті 1113, статтями 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу на рішення господарського суду Кіровоградської області від 05.09.07 у справі №15/45 повернути скаржникові без розгляду.
Справу №15/45 скерувати до господарського суду Кіровоградської області.
Головуючий Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
В.Швець