13 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 752/26240/18
провадження № 51-875 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції,на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року стосовно виправданої ОСОБА_4 ,
встановив:
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про перегляд вказаного судового рішення у касаційному порядку.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів касаційного суду вважає, що касаційну скаргу прокурора слід залишити без руху, встановивши йому строк для усунення недоліків, з огляду на таке.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені в ч. 1 ст. 438 КПК України, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої вимоги.
Так, у касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх вимог прокурор фактично зазначає, що апеляційний суд, без отримання усних показань учасників кримінального провадження, безпосередньо не дослідивши докази у справі, безпідставно послався на показання надані у суді першої інстанції цих учасників, які неодноразово викликались до апеляційного суду, однак у судове засідання не прибули.
Разом з тим, формально посилаючись на порушення апеляційним судом принципу безпосередності дослідження доказів, прокурор при обґрунтуванні незаконності ухвали апеляційного суду із зазначених підстав, допускається суперечностей.
Крім того, скарга не містить належного обґрунтування вимог, із зазначенням того, як порушення зазначені прокурором, вплинули на законність чи обґрунтованість ухвали апеляційного суду з огляду на положення статей 404, 405, 419 КПК України, при перевірці виправдувального вироку в апеляційному порядку.
Крім того, прокурор у скарзі взагалі не обґрунтовує в чому конкретно виразилось неправильне застосування апеляційним судом закону України про кримінальну відповідальність, з огляду на положення ст. 413 КПК України.
Відсутність у скарзі належного обґрунтування, враховуючи, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах вимог касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу прокурора слід залишити без руху, надавши йому десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
При повторному зверненні до суду касаційної інстанції прокурором має бути підтверджено, що ним не пропущено цей строк.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року стосовно виправданої ОСОБА_4 залишити без руху, надавши йому десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.
У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3