07 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 675/1600/21
провадження № 51-1601км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 грудня 2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 28 лютого 2022 року за результатами розгляду його заяви про перегляд вироку Ізяславського районного суду Хмельницької області від 13 квітня 2020 року за нововиявленими обставинами.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від 13 квітня 2020 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років 6 місяців.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 грудня 2021 року залишено без задоволення заяву засудженого ОСОБА_6
про перегляд вищевказаного вироку, за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 28 лютого 2022 року вказану ухвалу місцевого суду було залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Зі змісту касаційної скарги засудженого ОСОБА_6 вбачається, що останній не погоджується із ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 грудня 2021 року, просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, засуджений вказує на те, що місцевий суд безпідставно залишив його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Ізяславського районного суду Хмельницької області від 13 квітня 2020 року без задоволення, оскільки у цій заяві було наведено відповідні доводи з урахуванням положень ч. 2 ст. 459 КПК України, які підтверджували наявність відповідних обставин.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_7 та засуджений ОСОБА_6 , висловивши свої доводи на підтримання касаційної скарги, кожен окремо, просили скасувати оскаржувані судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Прокурор просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а постановлені у кримінальному провадженні судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та мотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, які було досліджено під час судового розгляду й оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Доводи касаційної скарги про порушення судом першої інстанції порядку здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, визначеного у кримінальному процесуальному законі, є неспроможними з огляду на таке.
Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульований главою 34 КПК України, у якій наведений вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.
Відповідно до вимог ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими визнаються:
- штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; - скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; - інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням, вироком суду, що набрав законної сили або викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності.
Нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками: - невідомість суду з причин, від нього незалежних; - істотне значення для провадження; - наявність в об'єктивній дійсності до ухвалення вироку; - неможливість урахування під час провадження у справі та ухвалення вироку в зв'язку з їх невідомістю суду;
- відкриття тільки після вступу вироку у законну силу. Тобто необхідно наявність двох умов для визнання обставини нововиявленою, це обставини, які об'єктивно існували на момент вирішення кримінального провадження та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.
При цьому важливим є дотримання принципу юридичної визначеності. Європейський суд з прав людини у рішеннях від 3 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» та від 29 жовтня 2015 року в справі «Устименко проти України» неодноразово наголошував, що одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу
«res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливостями і непереборними обставинами. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі.
Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення ЕСПЛ від 09 червня 2011 року в справі «Желтяков проти України»).
Процедура скасування остаточного рішення передбачає виникнення суттєвих для справи обставин, які раніше не були відомі. Особа, яка порушує питання про скасування, має довести, що не було можливості надати зазначені докази на остаточному розгляді і що вони є суттєвими. Така процедура сама по собі не суперечить вимозі щодо юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ від
06 грудня 2005 року в справі «Попов проти Молдови» та рішення ЄСПЛ від
18 листопада 2004 року в справі «Правєдная проти Росії»).
У заяві про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Ізяславського районного суду Хмельницької області від 13 квітня 2020 року засуджений зазначав, що вказаний вирок слід переглянути, оскільки має місце штучне створення або підроблення доказів. Докази покладені в основу вироку, не підтверджують його винуватість, показання свідка ОСОБА_8 є неправдивими, а черевики, що вилучені в нього, не були на місці злочину, що вбачається з висновку експерта № 264. Згідно цього висновку на черевиках є сліди ДНК невстановленої особи чоловічої статті, вказані черевики на день вчинення злочину знаходились в іншої особи, а він їх забрав лише наступного дня, вилучені на місці злочину сліди не збігаються з слідами черевиків, вилучених у нього, місце розташування трупа суперечить показам, наданим ним під час слідчого експерименту. Під час досудового розслідування на нього здійснювався психологічний тиск, його залякували, порушили його право на захист. Крім того, мало місце зловживання слідчого, прокурора, оскільки ними не надано всіх матеріалів досудового розслідування.
Зазначені обставини засуджений вважав нововиявленими й достатніми для скасування обвинувального вироку щодо нього в порядку, передбаченому главою 34 КПК України.
Колегія суддів касаційного суду вважає, що ухвала суду першої інстанції за наслідками розгляду заяви ОСОБА_6 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є законною і обґрунтованою.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є компромісним вирішенням конфлікту двох концептуальних підходів - необхідності виправлення допущеної судової помилки, що демонструє ефективність системи кримінальної юстиції, та забезпечення стабільності й непохитності судового рішення, що набрало законної сили, тобто додержання принципу правової визначеності.
При цьому провадження за нововиявленими обставинами здійснюється не з метою ревізії судового рішення ? повторного розгляду кримінального провадження по суті та ухвалення нового рішення (наприклад, для перекваліфікації діяння, пом'якшення чи посилення покарання), а з метою виправлення специфічних за своєю природою судових помилок. Провадження за нововиявленими обставинами, будучи самостійною формою оскарження й перевірки судових рішень, жодним чином не підміняє апеляційного та касаційного провадження, не є їхнім продовженням, відбувається не замість них, а за наявності для цього специфічних підстав. Тож така форма перевірки судових рішень не може мати резервного значення щодо апеляційного та касаційного проваджень.
Окрім того, нововиявлені обставини, будучи юридичними фактами, вказують на специфічні правозастосовчі помилки під час кримінального провадження, що пов'язані з особливими способами їх встановлення.
Такі нововиявлені обставини, як штучне створення або підроблення доказів, завідомо неправдиві показання свідка повинні бути установлені вироком суду, а при неможливості його ухваленні - матеріалами розслідування.
Перевіривши обставини, на які посилався засуджений ОСОБА_6 , як на підстави для скасування вироку Ізяславського районного суду Хмельницької області від 13 квітня 2020 року щодо нього, суд першої інстанції з дотриманням вимог статей 459, 466, 467 КПК України, належним чином умотивувавши своє рішення, дійшов обґрунтованого висновку, про те, що не встановлено обставин на підтвердження доводів засудженого, які б могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду.
Суд першої інстанції взяв до уваги те, що процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами за своєю природою не є повторним розглядом справи по суті, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження і усунення суперечностей у доказах.
Щодо даних висновку експерта № 264, які на думку засудженого, свідчили про підроблення доказів, а також надання свідком ОСОБА_8 завідомо неправдивих показань та суперечність у доказах, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що всі надані сторонами кримінального провадження докази, зокрема, висновок судово-біологічної експертизи № 264 від 19 серпня 2019 року, показання свідка ОСОБА_9 , були предметом безпосереднього дослідження в судовому засіданні суду під час розгляду справи по суті, про їх наявність суду було відомо на час розгляду справи, а тому такі обставини не є нововиявленими.
При цьому суди попередніх інстанцій зазначили про те, що за завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправдивий висновок експерта у ст. 384 КК України передбачено кримінальну відповідальність, тому належним засобом доказування існування викладених у заяві засудженого обставин слід вважати процесуальне рішення за наслідками здійснення кримінального провадження, яким би було встановлено відповідні факти.
Як вбачається із матеріалів провадження вони не містять результатів здійснення кримінальних проваджень за вказаними фактами.
При цьому засуджений та сторона захисту належного підтвердження доводів у частині підроблення висновку експерта або надання свідком завідомо неправдивих показань до судів не надали.
Крім того, в основу висновку суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, за який його засуджено, окрім вказаних доказів, покладено й інші докази, зокрема, показання потерпілої, інших свідків, дані протоколів слідчих (розшукових) дій з додатками до них, висновки експертиз, на підставі дослідження яких судом постановлено обвинувальний вирок, надано оцінку обставинам, на які посилався засуджений ОСОБА_6 .
Посилання засудженого на порушення під час досудового розслідування права на захист та застосування щодо нього недозволених методів слідства перевірялись як Ізяславським районним судом Хмельницької області під час судового слідства, так і Хмельницьким апеляційним судом під час апеляційного перегляду. За змістом ч. 2 ст. 459 КПК України зазначені обставини не належать до нововиявлених.
Врахувавши зазначені вимоги закону, конкретні доводи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та всі матеріали справи, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність нововиявлених обставин у розумінні вимог ст. 459 КПК України та залишив заяву засудженого про перегляд вироку за нововиявленими обставинами без задоволення. Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 370 КПК України.
Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , перевірив викладені у ній доводи, які аналогічні доводам касаційної скарги засудженого, визнав їх безпідставними, належним чином мотивував своє рішення, зазначивши підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
При цьому апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції про те, що зазначені у заяві засудженого ОСОБА_6 обставини не є нововиявленими. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди нижчих інстанцій дотрималися вимог статей 10, 22 КПК України та врахували практику Європейського суду з прав людини, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав.
Таким чином, у ході перевірки матеріалів провадження колегія суддів касаційного суду не встановила підстав для задоволення касаційної скарги засудженого.
Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовними підставами для зміни чи скасування судових рішень, касаційний суд не встановив.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
ухвалив:
Ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 грудня 2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 28 лютого 2022 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_6 про перегляд вироку Ізяславського районного суду Хмельницької області від 13 квітня 2020 року за нововиявленими обставинами залишити без змін, а його касаційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3