13 лютого 2023 року
м. Київ
Справа № 208/5733/21
Провадження № 51 - 840 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргузахисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 жовтня 2022 року та вирок Дніпровського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року щодо ОСОБА_4 ,
встановив:
Вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 жовтня 2022 року ОСОБА_4 засуджено за ст. 286 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки і на нього покладено відповідні обов'язки. У задоволенні цивільного позову відмовлено.
Вироком Дніпровського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року скасовано вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання ОСОБА_4 та вирішення цивільного позову. Ухвалено новий вирок, за яким ОСОБА_4 засуджено за ст. 286 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. Цивільний позов задоволено частково та з ОСОБА_4 стягнуто на користь ОСОБА_6 , яка діє в інтересах малолітнього потерпілого - ОСОБА_7 , 200 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
У касаційній скарзі порушується питання про перевірку судових рішень щодо ОСОБА_4 в касаційному порядку.
Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 КПК України.
Так, в порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі захисник не зазначає в чому саме, на його думку, полягає незаконність чи необґрунтованість вироку суду першої інстанції відповідно до положень ст. 438 ч. 1 КПК України і доводи на обґрунтування цього.
Також в порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі захисник не зазначає в чому саме полягає невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину та його особі внаслідок суворості. Захисник, хоч і вказує, що, на його думку, призначене ОСОБА_4 покарання є занадто суворим, проте не обґрунтовує таку свою позицію з огляду на вимоги ст. 414 КПК України.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень з підстав суворості призначеного покарання, особі, яка подає касаційну скаргу, необхідно вказати на конкретні обставини, які, на її думку, свідчать про явну несправедливість покарання через його суворість.
Крім того, захиснику необхідно врахувати, що обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргузахисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 без руху.
Встановити ОСОБА_5 п'ятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3