13 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 638/2892/22
провадження № 51-824ск23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року, яку постановлено в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221200000648, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, до затримання проживав без реєстрації у тому АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останнього разу вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 лютого 2020 року за ч. 2 ст.185 Кримінального кодексу України (далі - КК України) до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, звільненого умовно-достроково 08 жовтня 2021 року,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Суть питання
За вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2022 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого суду, сторона захисту оскаржила його до апеляційного суду.
Харківський апеляційний суд ухвалою від 22 грудня 2022 року залишив вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_4 без змін.
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на невідповідність призначеного йому покарання тяжкості вчиненого ним злочину та його особі, внаслідок суворості, просить призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням на нього певних обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду
Статтею 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) встановлено вимоги, яким має відповідати касаційна скарга.
Відповідно до ч. 5 ст. 427 КПК України до касаційної скарги додаються копії судових рішень, що оскаржуються. Втім засуджений, до поданої ним касаційної скарги, їх не долучив.
Також Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, котра подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, які є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, а також навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції.
При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, у поданій скарзі засуджений, порушуючи питання про звільнення його від відбування покарання з іспитовим строком, не наводить жодних доводів на обґрунтування неправильного застосування судами, як першої так і апеляційної інстанцій, при розгляді кримінального провадження за його обвинуваченням, закону України про кримінальну відповідальність, з огляду на положення ст. 413 КПК України та зважаючи на приписи ст. 75 КК України у їх взаємозв'язку.
Також, засуджений, обмежившись загальними фразами, не навів доводів на обґрунтування явної несправедливості призначеного йому покарання, з огляду на тяжкість вчиненого ним злочину, обставинами його скоєння та даним про його особу внаслідок суворості, з урахуванням положень ст. 414 КПК України, приписів статей 50, 65, КК України.
Крім того, у своїй касаційній скарзі засуджений, зазначаючи про розгляд апеляційним судом кримінального провадження щодо нього без його участі, не вказує чи виявляв він бажання брати участь у такому судовому засіданні, шляхом надання відповідного клопотання до суду і якщо так, то не надає докази на підтвердження такого звернення до суду апеляційної інстанції.
При цьому касаційна скарга засудженого не містить доводів щодо незаконності висновків суду апеляційної інстанції, наведених в ухвалі цього суду на спростування доводів апеляційних скарг сторони захисту щодо суворості призначеного йому покарання.
Відсутність у касаційній скарзі згаданого обґрунтування й недотримання положень ст. 427 КПК України перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Також вимоги до суду касаційної інстанції, викладені засудженим у скарзі, не відповідають змісту ст. 436 КПК України щодо повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.
Зокрема, цією нормою визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Суд касаційної інстанції, відповідно до ст. 433 КПК України, переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній чітко викладених вимог, які б узгоджувались з положеннями ст. 436 цього Кодексу, також перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
З огляду на викладене, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України, Верховний Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.
На цих підставах Верховний Суд постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без руху і встановити йому строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3