"14" липня 2006 р. м. Хмельницький
колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого судді Баса О.Г.,
суддів: Варвус Ю.Д., Гуменюк Н.І. при секретарі Герасимчук Ю.А.
з участю: апелянта ОСОБА_1, розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому цивільну справу № 22а-433 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 2 червня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького обласного військового комісаріату про зобов'язання здійснення перерахунку пенсії.
Заслухавши доповідача, пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія, -
встановила:
В березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зобов'язання Хмельницького обласного військового комісаріату провести до рахування і виплату пенсії за минулий час з урахуванням 40-відсоткової надбавки, посадового окладу, встановленої Указом Президента України №847/99 від 14.07.1999 року з 01 вересня 1999 року до 31 грудня 2002 року; 100-відсоткової надбавки, згідно Указу Президента України №173 від 23.02.2002 року з 01 січня 3003 року до 31 грудня 2005 року; 70-відсоткової надбавки згідно Указу Президента від 5 травня 2003 року з 01 травня 2003 року до 31 грудня 2005 року; 33,3 відсотків премії, передбаченої п.З постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 з 01 березня 2001 року до 31 грудня 2005 року; 40 відсоткової надбавки за вислугу років з моменту її введення і до теперішнього часу.
В обгрунтування цих вимог зазначав, що при обчисленні пенсії відповідачем безпідставно не враховано в повному розмірі підвищення грошового забезпечення, що мало місце в 1999-2003 роках.
Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на відсутність підстав , передбачених законом, для обчислення пенсії у спосіб і в розмірі, в якому вимагає позивач.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 2 червня 2006 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду першої
інстанції скасувати, винести нове рішення, яким задоволити його позовні
вимоги.______________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції - Навроцький В.А. Справа №22а-433
Доповідач-Бас О.Г. Категорія №14
В обґрунтування цих вимог посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що рішення прийнято всупереч основним принципам права, так нормативні акти, які покращують становище окремих суб'єктів права мають зворотну силу. Вказує на те, що законодавством України встановлено порядок перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, відповідно до якого перерахунок здійснюється щорічно, виходячи з установленого станом на перше січня поточного року розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Апеляційна скарга, відповідно до п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи дав їм належну оцінку, а його висновки щодо необґрунтованості заявлених позовних вимог узгоджуються з матеріалами справи, відповідають закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах і наказом командуючого центральної групи військ від 01 лютого 1984 року № 8 звільнений в запас за віком. Наказом від 13 лютого 1984 року виключений зі списків особового складу. Вислуга років військової служби становить 25 років 3 місяці. З того часу йому було призначено пенсію за вислугу років військової служби з розрахунку окладу за останньою штатною посадою, займаною позивачем перед звільненням, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, отримуваних за час служби. В подальшому проводився перерахунок даної пенсії у зв'язку зі зміною розмірів грошового забезпечення. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що перерахунок здійснювався відповідно до вимог законодавства. Так, дана пенсія, яку позивач отримував до 1 січня 2005 року, правомірно обчислювалася з розрахунку окладу за останньою штатною посадою перед звільненням, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, отримуваних ним за час служби.
Згідно ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", в редакції, що діяла до 01 січня 2006 року, призначені військовослужбовцям пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Відповідно до ч.З ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов військової служби.
Частина 3 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 15 червня 2004 року) та п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" передбачали, що пенсії військовослужбовцям обчислювалися з їх грошового забезпечення з урахуванням відповідних окладів за посадою, військовим званням, процентної
надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно (надбавки за вчене звання і вчений ступінь, кваліфікації і умов служби тощо).
Щомісячні надбавки, що запроваджені Указом Президента України від 14 липня 1999 року №847, Указом Президента України від 23 лютого 2002 року №173 та Указом Президента України від 5 травня 2003 року № 389 відносилися до додаткових видів грошового забезпечення і враховувалися при нарахуванні пенсій особам, які отримували їх під час проходження військової служби та звільнені з неї після запровадження даних надбавок.
Оскільки позивач був звільнений з військової служби в лютому 1984 року і даних щомісячних надбавок як додаткового виду грошового забезпечення під час проходження служби не отримував, тому суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову в цій частині.
Не було у суду першої інстанції й підстав для задоволення позовних вимог в частині врахування в розмір пенсії щомісячно 33,3 % премії, як таких, що не передбачені чинним законодавством. Так, вичерпний перелік додаткових видів грошового забезпечення, що надається щомісячно, встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року №452 "Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців", якою виплата премій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 "По грошове забезпечення військовослужбовців" в якості додаткового грошового забезпечення не передбачена. Пунктом З вказаної постанови лише надано командирам (начальникам) право преміювати військовослужбовців відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат роботи в межах фонду преміювання і не зазначено, що даний вид грошового забезпечення є щомісячною надбавкою.
При цьому судом враховано, що позивач отримав право на одержання з 01 січня 2006 року 100% перерахованої пенсії в зв'язку з введенням для військовослужбовців щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії у розмірах, встановлених законодавством.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Постанова суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених обставинах справи, постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 02 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути
оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання
законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підпис/ /підпис/
Копія вірна: суддя апеля О.Г. Бас