07 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 902/278/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс"
на рішення Господарського суду Вінницької області від 10.08.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс"
до Вапнярської селищної ради
про визнання договору оренди землі укладеним в редакції орендаря,
17.01.2023 до Касаційного господарського суду через систему "Електронний суд" подано касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс" на рішення Господарського суду Вінницької області від 10.08.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 у справі № 902/278/22.
Подана касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс" не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
За приписами частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст оскаржуваної постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 складено 22.12.2022, отже з цього дня почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку.
Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на вказане рішення суду у цій справі було 11.01.2023, після якого процесуальний строк вважається таким, що пропущений.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс" подано 17.01.2023 з порушенням встановлено строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини другої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Викладене у касаційній скарзі клопотання про поновлення строку касаційного оскарження обґрунтоване отриманням оскаржуваної постанови апеляційного суду 23.12.2022 електронною поштою, у зв'язку з чим строк на оскарження закінчився 12.01.2023, однак 09.01.2023 представник скаржника захворів на коронавірус, що зумовило самоізоляцію всього адвокатського об'єднання, де він є заступником керуючого партнера, та є поважною причиною пропуску строку подання скарги.
З урахування дати вручення скаржнику оскаржуваної постанови, в підтвердження чого додано відповідні докази, передбачений частиною другою статті 288 ГПК України строк, в межах якого скаржник має право звернутись з касаційною скаргою разом з клопотанням про поновлення такого строку у зв'язку з отриманням оскаржуваного рішення, закінчився 12.01.2023.
Крім цього, частиною третьою статті 288 ГПК України передбачена можливість поновлення строку на касаційне оскарження у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Розглянувши вищевикладене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки наведені доводи щодо хвороби представника скаржника є безпідставні, з огляду на таке.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на всій території України установлено карантин, який, зважаючи на численні постанови Кабінету Міністрів України, діє і досі.
Законом України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17.07.2020, пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України викладено в такій редакції:
"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами, в тому числі правом участі в судовому процесі через самопредставництво та (або) через представника.
Слід зауважити, що можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов'язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Доводи скаржника щодо хвороби його представника та самоізоляції адвокатського об'єднання, де він працює, не можуть бути розцінені судом як поважними чи як непереборними обставинами для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки зводяться до внутрішньої організації роботи самого скаржника та його представника, а подана інструкція тестування мазка не є доказом непереборних обставин, зумовлених обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, а отже, можливість вчасного звернення з касаційною скаргою залежала виключно від волевиявлення самого скаржника.
Доказів на підтвердження наведених скаржником підстав неможливості звернутися з касаційною скаргою в межах встановленого строку, та які б підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкодили зверненню з касаційною скаргою в передбачені процесуальним законодавством строки до матеріалів скарги не надано.
Як органи державної влади, так і суб'єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним господарюючим суб'єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою у зв'язку з встановленим карантином, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку, що підтверджені належними доказами.
Суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
З викладеного вбачається, що пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об'єктивних причин, а від суб'єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути для звернення з касаційною скаргою.
Враховуючи наведене, а також те, що касаційна скарга подана без доказів в підтвердження поважності причин пропуску встановленого строку касаційного оскарження, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, колегія суддів вважає наведені обставини в обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження неповажними і такими, що не дають підстави для його поновлення.
Відповідно до положень частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
З огляду на викладене, оскільки касаційну скаргу подано після закінчення строку встановленого для її подання та вказані скаржником причин його пропуску визнані судом неповажними та непідтвердженими відповідними доказами, то така касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс" на рішення Господарського суду Вінницької області від 10.08.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 у справі № 902/278/22 підлягає залишенню без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання суду заяви про поновлення строку касаційного оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку та наданням доказів в підтвердження поважності причин пропуску встановленого строку.
Керуючись статтями 119, 174, 234, 287-292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс" на рішення Господарського суду Вінницької області від 10.08.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 у справі № 902/278/22 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржникові.
2. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто або відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі положень пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
3. Копію цієї ухвали надіслати скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді С. К. Могил
О. В. Случ