Справа № 161/2205/23
Провадження № 2/161/1442/23
13 лютого 2023 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Коржик Н.В.
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Луцьку заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Стретович І.С. про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на нерухоме майно,
10.02.2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , предметом якого є встановлення факту проживання сторін однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період часу з лютого 2017 року по квітень 2022 року, визнання квартири АДРЕСА_1 спільним майном подружжя (далі - квартира) та її поділ між сторонами, шляхом визнання права власності на частку в нерухомому майні.
Одночасно із подачею вищевказаного позову, представником позивачки також було подано заяву про забезпечення позову в обгрунтування якої остання зазначила, що з лютого 2017 року по квітень 2022 року вона з відповідачем проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу та у цей період за спільні кошти ними було придбано майнові права на квартиру. Згідно відповідачу правочину покупцем майна є відповідач. Також, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спільний бізнес, який останній вважає своїм. Наразі, між сторонами існує спір з приводу їх спільного майна, яке було набутим ними у власності як подружжям. Відтак, у відповідача є реальна змога відчужити квартиру під час розгляду даного спору, що значно ускладнить виконання судового рішення та призведе до необхідності ініціювати нові судові спори. Враховуючи наведене, просить суд заборонити відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти реєстраційні дії, а також заборонити суб'єктам, уповноваженим на вчинення реєстраційних дій, вносити будь-які відомості до ДРРП на нерухоме майно щодо спірної квартири.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Сторони в судове засідання не з'явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду заяви у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, її обґрунтування, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується дана заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, з урахуванням наявності ризиків, що невжиття заходів забезпечення позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, вважає за необхідне задовольнити заяву з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Судом встановлено, що підставою виникнення спірних правовідносин є укладений 02.06.2020 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «Луцький домобудівельний комбінат» договір купівлі продажу майнових прав № 4/1, за умовами якого до відповідача перейшли майнові права на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 16-зворот- 20).
При укладенні вищевказаного правочину позивачкою ОСОБА_1 02.06.2020 року було складено заяву, яка адресована Генеральному директору ПрАТ «Луцький домобудівельний комбінат» зі змісту якої слідує, що вона, як цивільна дружина ОСОБА_2 , надає останньому згоду на вчинення такого правочину.
Зі змісту позовних вимог ОСОБА_1 слідує, що вона з відповідачем проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу та спірне майно було придбано за спільні кошти. Однак, на даний час між ними існує спір з приводу поділу спільного майна.
Відповідно до п. 4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Правова природа арешту майна, вчиненого у зв'язку із провадженням в цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, укладення інших правочинів), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Забезпечення позову спрямоване перш за все проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи, зокрема може відчужити майно, а тому підставою забезпечення позову є саме обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Враховуючи те, що майнові права на спірну квартиру згідно договору купівлі продажу майнових прав № 4/1 від 02.06.2020 року належать відповідачу ОСОБА_2 , а тому таке майно може бути відчужене останнімдо можливого ухвалення судового рішення про задоволення позовних вимог, що ускладнить чи зробить неможливим його виконання, суд приходить до висновку про необхідність в оголошенні заборони суб'єктам, уповноваженим на вчинення реєстраційних дій, вносити будь-які відомості до ДРРП на нерухоме майно щодо спірної квартири.
При цьому, на переконання суду, вищевказаний спосіб забезпечення позову буде ефективним та достатнім для захисту ОСОБА_1 свої порушених, оспорюваних чи не визнаних прав, а тому суд не вбачає підстав для задоволення заявлених вимог в їх іншій частині заяви.
Керуючись ст.ст. 149-150, 153, 244, 259-261 ЦПК України, суд,-
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Стретович І.С. про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.
Заборонити суб'єктам, уповноваженим на вчинення реєстраційних дій, вчиняти будь-які дії та вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 48 кв.м.
В іншій частині вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу до негайного виконання надіслати Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради (43025, м. Луцьк, пр-т Волі, 8) та Другому відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (43021, м. Луцьк, вул. Винниченка, 27-А).
Про результати виконання ухвали Департаментом державної реєстрації Луцької міської ради та Другим відділом державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) повідомити суд.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повний текст ухвали складений 13 лютого 2023 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська