м.Чернівці
10 лютого 2023 року Справа № 926/263/22
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М. розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" про розстрочення виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 року по справі №926/263/22
За позовом Керівника Чернівецької окружної прокуратури (58002, м.Чернівці, вул. 28 Червня, бул.69)
В інтересах держави, в особі Новоселицької міської ради (60300, м.Новоселиця, вул. Чкалова, буд.7)
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" (58018, м.Чернівці, вул. Воробкевича Сидора, 1 - А)
Про стягнення безпідставно сплачених коштів в розмірі 419586,67 грн
За участю представників:
Від прокурора: Маріуца Р.А.
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 04.08.2022 року у задоволенні позовних вимог Керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Новоселицької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" про стягнення безпідставно сплачених коштів в розмірі 419586,67 грн. відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Чернівецької області від 16.08.2022 року у справі №926/263/22 стягнуто з керівника Чернівецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Новоселицької міської ради на користь ТОВ "Чернівцігаз Збут" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000 грн.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 року задоволено апеляційну скаргу та скасовано рішення від 04.08.2022 року та додаткове рішення від 16.08.2022 року у справі 926/263/22 і прийняте нове рішення про задоволення позовних вимог Керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Новоселицької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" про стягнення безпідставно сплачених коштів в розмірі 419586,67 грн.
09.01.2023 року на адресу Господарського суду Чернівецької області від Західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №926/263/21.
На виконання постанови Західного апеляційного господарського суду Господарським судом Чернівецької області видано накази.
02.02.2023 року канцелярією суду було зареєстровано заяву ТОВ "Чернівцігаз Збут" (вх.№482) про розстрочення виконання рішення строком на один рік.
Також, у своїй заяві про розстрочення судового рішення заявник просив зупинити стягнення за наказом Господарського суду Чернівецької області від 09.01.2023 року по справі №926/263/22, виданого на виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 року по справі №926/263/22 до вирішення судом питання про розстрочення виконання рішення, на підставі поданої заяви.
Ухвалою від 03.02.2023 року суд призначив розгляд заяви у судовому засіданні на 10.02.2023 року, зупинив стягнення за наказом Господарського суду Чернівецької області від 09.01.2023 року у справі №926/263/22, що виданий на виконання постанови Західного апеляційного Господарського суду від 22.11.2022 до вирішення судом питання про розстрочення виконання рішення.
09.02.2023 року до суду надійшла заява (вх.№573) від Новоселицької міської ради, в якій позивач не заперечує проти задоволення заяви ТОВ "Чернівцігаз Збут" щодо розстрочення платежу та просить розглядати заяви без їх участі.
До початку засідання до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд заяви без його участі.
Прокурор подав письмове пояснення (вх.276) стосовно заяви відповідача, в якій заперечує проти розстрочення виконання рішення строком на 1 рік, посилаючись на те, що стягнення коштів до бюджету в даному випадку має надважливе значення для функціонування усіх інституцій, належних територіальній громаді, відповідачем з дня прийняття постанови не сплачено жодної гривні, а відтак в разі задоволення заяви боржника варто обмежитись коротшим терміном.
10.02.2023 року судове засідання не відбулось, у зв'язку із загрозою життю, здоров'ю та безпеці учасників справи, складу суду та працівників суду через оголошення по всій території України у цей час повітряної тривоги.
Розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду, заперечення прокурора, заяву позивача, суд дійшов наступного висновку.
В обґрунтування поданої заяви про розстрочення виконання рішення суду строком на 1 рік заявник зазначає наступне.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 року № 1109 визначено, що критична інфраструктура - сукупність об'єктів критичної інфраструктури також встановлюються такі категорії критичності об'єктів критичної інфраструктури: I категорія критичності - особливо важливі об'єкти, які мають загальнодержавне значення, значний вплив на інші об'єкти критичної інфраструктури та порушення функціонування яких призведе до виникнення кризової ситуації національного значення; II категорія критичності - життєво важливі об'єкти, порушення функціонування яких призведе до виникнення кризової ситуації регіонального значення; III категорія критичності - важливі об'єкти, порушення функціонування яких призведе до виникнення кризової ситуації місцевого значення; IV категорія критичності - необхідні об'єкти, порушення функціонування яких призведе до виникнення кризової ситуації локального значення.
В свою чергу, життєво важливі послуги та функції (далі - основні послуги) - послуги, які надаються, та функції, що виконуються, операторами основних послуг, збої та переривання у наданні (виконанні) яких призводять до негативних наслідків для населення, суспільства, соціально-економічного стану та національної безпеки і оборони України.
ТОВ "Чернівцігаз Збут" на підставі ліцензій виданих НКРЕКП здійснює постачання природного газу та електричної енергії, та є об'єктом критичної інфраструктури, оскільки основним видом діяльності останнього є постачання природного газу, відтак будь - яке порушення функціонування Товариства призведе до виникнення кризової ситуації більше ніж обласного значення.
У зв'язку із настанням форс-мажорної обставини, а саме військової агресії російської федерації проти України, Товариство неспроможне негайно виконати рішення суду. На підтвердження вказаного аргументу, Товариство надає копію листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року, яким остання засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації, що стало підставою введення воєнного стану із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". В даному листі підтверджується, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності.
Запроваджуючи механізми контролю, зазначає відповідач, Держава поклала на ТОВ "Чернівцігаз Збут" надмірне навантаження, яке останній, як постачальник на якого було покладено ПСО виконував належним чином, проте побутові споживачі розраховувались за спожитий природний газ не завжди та не в повному обсязі, а отже інших джерел надходження коштів за використаний споживачами природний газ, окрім надходжень від кінцевих споживачів (в даному випадку - населення), ТОВ "Чернівцігаз Збут" не має.
Оскільки ТОВ "Чернівцігаз Збут" обмежений в своєму праві здійснення інших видів господарської діяльності, плата за постачання природного газу є основним джерелом фінансування Товариства. Діяльність з постачання природного газу здійснюється ТОВ "Чернівцігаз Збут" в умовах імперативного державного регулювання, зокрема гранична ціна на газ для населення встановлена державою. При цьому, він як постачальник зі спеціальними обов'язками до 21.08.2020 року не мав права відмовитися від укладання договорів з побутовими споживачами та зобов'язаний був постачати природний газ населенню за встановленою Кабінетом Міністрів України ціною. Внаслідок такого негативного державного регулювання, не отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених Товариством, зменшеним на доходи, отримані в процесі виконання спеціальних обов'язків, Товариство зазнало збитків, що вплинуло на фінансовий стан та платіжну спроможність ТОВ "Чернівцігаз Збут".
Також, неможливо виконати рішення суду одразу, оскільки від початку військової агресії рф проти України рівень розрахунків населення за природний газ знизився на 55%, а в деяких періодах зовсім припинявся. З 01.05.2022 року заявник фактично позбавлений права постачати природний газ побутовим споживачам, що в свою чергу призвело до значно більшого скрутного фінансового становища, оскільки з 01.05.2022 року Товариство перестало отримувати кошти від побутових споживачів.
Крім того, боржник посилається на Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (далі - Закон 1639), яким передбачено, що заборгованість (грошові зобов'язання) суб'єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону включає в себе, в тому числі заборгованість постачальників природного газу, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу для постачання побутовим споживачам (у тому числі суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ або за прострочення її сплати, не сплачена станом на розрахункову дату.
Згідно ст.4 даного Закону №1639 взаєморозрахунки в цілях погашення заборгованості, визначеної ст.1 цього Закону, здійснюється за рахунок видатків державного бюджету для її врегулювання.
Для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та соціальних послуг (ч.1 ст.3 Закону).
Відповідно до постанови НКРЕКП від 06 вересня 2022 року № 1080, ТОВ "Чернівцігаз Збут" включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
Заявник вважає, що на даний час існує об'єктивна причина для врегулювання заборгованості відповідно до вказаного Закону № 1639 -ІХ, адже предметом розгляду у справі №926/263/22 є стягнення заборгованості, яка має бути врегульована відповідно до Закону.
Також, заявник стверджує, що обставинами, які істотно ускладнюють виконання рішення є положення Закону України "Про виконавче провадження" (п.15 ч.1 ст.34), згідно якого виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу. Таким чином, виконання рішення буде неможливим до закінчення процедури врегулювання, передбаченої Законом.
Окрім того, продовжує заявник, рішення суду щодо стягнення на користь Чернівецької обласної прокуратури 15734,50 грн судового збору, відповідачем виконано в повному обсязі. За таких обставин, заявник вважає, що наведені ним доводи підтверджують наявність сукупності обставин, що вказують на існування виняткових обставин, які ускладнюють вчасне виконання судового рішення у даній справі, а тому просить надати розстрочку виконання рішення суду строком на 1 рік.
В своїх поясненнях Новоселицька міська рада (позивач) не заперечує проти задоволення заяви відповідача, прокурор також категорично не заперечує, проти задоволення такої заяви, але просить в разі задоволення обмежитись коротшим терміном.
Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю
Відповідно до приписів частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно приписів ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.ч. 1 - 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
За висновками, викладеними Європейським судом з прав людини у своїх рішеннях, і, зокрема, у рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслив, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.
Дійсно, на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 року у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №904/4566/18 та від 20.09.2018 у справі №905/2953/17.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 року "Чижів проти України" зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 року №475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення/розстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, дослідження та оцінювання не лише доводів боржника, а й заперечень кредитора.
При цьому, необхідно враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2018 у справі №904/9951/16.
Оцінивши доводи сторін, враховуючи їх фінансовий стан, період, на який введено воєнний стан, докази сплати відповідачем судового збору, суд дійшов висновку, що розстрочення виконання рішення суду на шість місяців в межах, строку встановленого Господарським процесуальним кодексом України, не порушить принцип збалансованості інтересів сторін, натомість в повній мірі відповідатиме принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Господарський суд зазначає, що розстрочення виконання рішення у справі сприятиме належному виконанню заявником своїх наявних зобов'язань, можливості запланувати та здійснити відповідні витрати, а отже належним чином виконати рішення суду у справі що, як наслідок, буде сприяти захисту інтересів обох сторін.
З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін, введення воєнного стану в Україні, а також недопущення неплатоспроможності підприємства в цілому, беручи до уваги висновки Торгово-промислової палати України, з урахуванням того, що позивач не проти розстрочення заборгованості відповідача, господарський суд, вважає за можливе задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" частково, шляхом розстрочення виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 року у справі №926/263/22 на 6 місяців, сплачуючи щомісячно 69931,11 грн, починаючи з дня набрання ухвали законної сили.
Керуючись ст.ст.232, 233, 234, 235, 255, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" (вх.482 від 02.02.2023 року) про розстрочення виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 у розмірі 419586,67 грн у справі №926/263/22 - задовольнити частково.
2. Розстрочити платіж в сумі 419586,67 грн на 6 (шість) рівних частин у сумі 69931,11 грн (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять одна гривня одинадцять копійок) на один календарний місяць.
3. В решті вимог відхилити.
Ухвала господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст. ст. 254 - 259 ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Повний текст ухвали складено та підписано 13.02.2023 року.
Суддя С.М. Гушилик