154/423/23
2/154/312/23
10 лютого 2023 Володимир-Волинський міський суд Волинської області під головуванням судді Пустовойт Т. В., за участю секретаря судового засідання Мазій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Володимирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
В січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, посилаючись на те, що 30.08.2003 року він уклав шлюб із відповідачем, який зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Любомльського районного управління юстиції Волинської області, актовий запис №52. Від спільного подружнього життя у них народилось троє дітей: дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На теперішній час фактичні шлюбні відносини між ними припинені, між ними втрачено почуття любові і поваги один до одного. Вважає, що збереження їхньої родини неможливе, майнового спору, а також спору щодо місця проживання їх дітей у них немає, просив шлюб розірвати.
Ухвалою суду від 20.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав суду письмову заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує повністю, просить шлюб із відповідачем розірвати, судові витрати залишити за ним.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, подала суду письмову заяву, згідно якої позовні вимоги визнала у повному обсязі, просила суд слухати справу у її відсутності.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 30.08.2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Любомльського районного управління юстиції Волинської області, актовий запис №52. Дана обставина стверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, від спільно подружнього життя у сторін народилось двоє дітей: дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками яких являються сторони по справі, що стверджується копіями свідоцтв про народження дітей.
Згідно ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб має ґрунтуватись на вільній згоді жінки та чоловіка. При цьому, відповідно до ч. ч. 1 , 3 та 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування подружжя до припинення шлюбних стосунків чи їх збереження є неприпустимим і є порушенням права на свободу та особисту недоторканість.
Частиною 2 ст. 104 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
З матеріалів справи слідує, що сторони не підтримують подружніх відносин, мають різні погляди на шлюб та сім'ю, кожен із них живе своїм життям, майнового спору а також спору щодо місця проживання їх дітей у них немає. Їх шлюб існує лише формально, надання судом строку для примирення позивач не бажає, а збереження шлюбу суперечить її інтересам.
Враховуючи те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, суд вважає за можливе шлюб між сторонами розірвати, оскільки визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а підстави для його збереження відсутні.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 7-9, 12, 13, 141, 206, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 110, 112 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН - НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований 30.08.2003 року відділом актів громадянського стану Любомльського районного управління юстиції Волинської області, актовий запис №52 - розірвати.
Після розірвання шлюбу, відповідачу залишити шлюбне прізвище " ОСОБА_5 ".
На рішення може бути подана апеляція безпосередньо до Волинського апеляційного суду або через Володимир-Волинський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Тетяна ПУСТОВОЙТ