вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"13" лютого 2023 р. м. Рівне Справа № 918/57/23
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" (89412, Закарпатська область, Ужгородський район, с.Оноківці, вул.Головна, 57, код ЄДРПОУ 00131529)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Котляревського, 18, код ЄДРПОУ 13990932)
про стягнення 87 737 грн. 40 коп..
без повідомлення (виклику) сторін
Приватне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго" звернулось в Господарський суд Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс", в якому просить стягнути з останнього суму збитків у розмірі 87 737 грн. 40 коп..
Даний позов обгрунтовує наступним. 30.08.2021 р. під час проведення технічної перевірки електроустановки з метою визначення відповідності нормативно-технічним документам стану вузла обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також з метою виявлення можливих позаоблікових підключень, працівниками ПрАТ «Закарпаттяобленерго» - провідним інженером сектору контролю технологічних витрат електричної енергії Ужгородської філії ПрАТ «Закарпаттяобленерго» - Гарагонич В.В., електромонтерами з експлуатації електролічильників IV групи кваліфікації Ужгородської філії ПрАТ «Закарпаттяобленерго» Пігош Б.М., ОСОБА_1 на об'єкті відповідача - «Площадка №2 КТП-102», місцезнаходженням якої є: Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с. Сіль, б/н, було виявлено порушення п.5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі Правила, ПРРЕЕ), а саме: «Відсутня пломба з відбитками тавр оператора системи розподілу на дверцятах комірки РУ-0,4 кВ, яка вказана в акті про збереження пломб №54/10 від 24.05.2019 р.»
У зв'язку з виявленням вказаного порушення, вищезазначеними працівниками ПрАТ «Закарпаттяобленерго», у відповідності до вимог п.8.2.5. ПРРЕЕ, в присутності особи, яка допустила на об'єкт (територію) споживача - ОСОБА_2 , було складено Акт про порушення №130271 від 30.08.2021 року.
21.09.2021 р. на виконання вимог п.8.2.6. ПРРЕЕ, комісією Ужгородської філії з розгляду актів було розглянуто акт про порушення №130271 від 30.08.2021 р. без участі споживача та прийнято рішення, оформлене протоколом №19 від 21.09.2021 р.
За наслідками розгляду акту про порушення №130271 від 30.08.2021 р. та результатами проведених розрахунків комісією Ужгородської філії з розгляду актів визначено обсяг та вартість необлікованої електричної енергії, що становить: 20 628 кВт/год. на суму 83 737 грн. 40 коп..
Позивачем було сформовано рахунок №130271 від 21.09.2021 р. по акту №130271 від 30.08.2021 р. на загальну суму 83737 грн. 40 коп. для суми вартості необлікованої електричної енергії. Копію рахунку №130271 від 21.09.2021 р. на суму 83737 грн. 40 коп., копію розрахунку збитків за актом про порушення №130271 від 30.08.2021 р. та копію протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення №19 від 21.09.2021 р. було надано відповідачу разом із листом Ужгородської філії ПрАТ «Закарпаттяобленерго» №195/540-16 від 22.09.2021р.
Отримання відповідачем вказаного листа Ужгородської філії ПрАТ «Закарпаттяобленерго» №195/540-16 від 22.09.2021 р. разом із вищезазначеними додатками підтверджується штампом відповідача на вказаному листі із вх.№75749 від 13.10.2021.
Позивач зазначає, що, окрім цього, вказаний акт також, було розглянуто комісією ПрАТ «Закарпаттяобленерго» по розгляду актів про порушення, яка утворена на підставі наказу Товариства №41 від 19.02.2019 р.
Здійснивши розгляд акту про порушення №130271 від 30.08.2021 р. обласною комісією позивача було прийняте рішення, оформлене протоколом комісії ПрАТ «Закарпаттяобленерго» №119-12/2021 від 01.12.2021 р., згідно з яким обласна комісія вирішила: «...1. Акт про порушення від 30.08.2021 р. за №130271 вважати таким, що відповідає вимогам ПРРЕЕ. 2.Рішення Комісії з розгляду Актів про порушення Ужгородської філії, оформлене Протоколом від 21.09.2021 року за №19, залишити без змін. Рахунок за необліковану електричну енергію, вважати таким, що підлягає оплаті...».
Лист Ужгородської філії ПрАТ «Закарпаттяобленерго» №195/540-16 від 22.09.2021р., додатком до якого був рахунок №130271 від 21.09.2021 р. був отриманий відповідачем 13.10.2021 р. Окрім цього, повідомлення ПрАТ «Закарпаттяобленерго» №154-25/7568/1 від 01.12.2021 р., додатком до якого був рахунок №130271 від 21.09.2021 р. був отриманий відповідачем 13.12.2021 року.
Проте, Відповідачем вартість необлікованої електричної енергії внаслідок порушення ПРРЕЕ в сумі 83 737 грн. 40 коп. не відшкодовано.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10 січня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач відзиву на позов не надав. До господарського суду повернулася ухвала суду від 10.01.23 року, яка направлялася на адресу відповідача - 33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Котляревського, 18, код ЄДРПОУ 13990932, з відміткою органу поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Крім того пунктом сьомим статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Таким чином суд вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у ній матеріалами.
Крім того, суд зазначає, що 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президентом України підписаний Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який підтримано Верховною Радою. Воєнний стан в Україні введено з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2212-IX від 21.04.2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2263-IX від 22.05.2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2263-IX від 22.05.2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №8419 від 07.02.2023 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 06 лютого 2023 року №58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
За приписами ст. 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
При цьому, статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами У країни може бути, змінено територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місце знаходження судів.
Отже, навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.
Відносини між учасниками ринку електричної енергії врегульовано, зокрема, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі Правила, ПРРЕЕ), затвердженими постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 р., Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП №310 від 14.03.2018 р. (далі - КСР), Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП №311 від 14.03.2018 р. (далі - ККОЕЕ), іншими нормативно-правовими актами у сфері ринку електричної енергії, а також договорами, що укладені між відповідними учасниками даного ринку.
Відповідно до ліцензії, виданої постановою НКРЕКП №1534 від 27.11.2018 р., Приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» (далі - ПрАТ «Закарпаттяобленерго», Товариство, Позивач) провадить господарську діяльність з розподілу електричної енергії на території Закарпатської області, тобто позивач є оператором системи розподілу (далі - ОСР).
Відповідно до п.56 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії», оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.
Згідно ч.4 ст.46 Закону України «Про ринок електричної енергії», оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.
Відповідно до абз.3 п. 1.1.1. ПРРЕЕ, ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Згідно п.2.1.2. розділу II ПРРЕЕ (в редакції чинній станом на 01.01.2019 р.), оператор системи зобов'язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем.
Згідно абз.1 п.2.1.4. ПРРЕЕ, договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою договору, що є додатком 3 до цих Правил.
Відповідно до абз.2 п.2.1.6. ПРРЕЕ, фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
Згідно абз.З п.2.1.4. ПРРЕЕ, договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу.
Так, між Приватним акціонерним товариством "Закарпаттяобленерго", як Постачальником, та Державним підприємством "Прикарпатзахідтранс" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповдальністю "Прикарпатзахідтранс"), як Споживачем, було укладено Договір про постачання електричної енергії №130121 від 13.05.2017 року (далі Договір).
Відповідно до абз.4 п.9.1. Договору про постачання електричної енергії №130121 від 13.05.2017 р., додатком до цього договору є, зокрема, Додаток 4 “Перелік об'єктів споживача, що живляться електроенергією від мереж ПАТ “Закарпаттяобленерго” (далі Перелік).
Згідно п.2 Переліку об'єктів споживача ДП “Прикарпатзахідтранс”, що живляться електроенергією від мереж ПАТ “Закарпаттяобленерго”, який є додатком 4 до Договору про постачання електричної енергії №130121 від 13.05.2017 р., одним із об'єктів вказаного споживача є «Площадка №2, с. Сіль, б/н» (№ лічильника №7942108).
07.12.2018 р. Споживач надав Постачальнику підписану ним заяву-приєднання до умов публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії за технічними даними паспорту точки розподілу за об'єктом споживача, зокрема, за адресою: с. Сіль, вул. б/н, ЕІС-код точки: 62Z9448971707723.
Таким чином, на умовах чинного Договору про постачання електричної енергії №130121 від 13.05.2017 р., згідно з умовами якого, одним із об'єктів споживача була: «Площадка №2, с. Сіль, б/н» (№ лічильника №7942108), між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії, шляхом надання відповідачем позивачу заяви-приєднання від 07.12.2018 р. до умов публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного на веб-сайті ПрАТ «Закарпаттяобленерго».
Відтак, враховуючи, що об'єкт споживача в с. Сіль, б/н, містився і у переліку об'єктів споживача у додатку 4 до договору про постачання електричної енергії №130121 від 13.05.2017 р., так і у заяві-приєднання від 07.12.2018 р., Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії був укладений між позивачем та відповідачем, зокрема, щодо вказаного об'єкту.
Згідно п.2.1. Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року N 309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року N 310, за об'єктом споживача, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об'єктом споживача, який є Додатком 2 до цього Договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи.
Відповідно до п.2.3. Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, споживач оплачує за розподіл (передачу) електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги Оператора системи згідно з Додатком 4 "Порядок розрахунків".
Відповідно до п.8.6. Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, у разі порушення розрахункового обліку з вини Споживача Споживач сплачує Оператору системи вартість необлікованої електричної енергії, визначену відповідно до вимог ПРРЕЕ.
Згідно п.2.3.4. ПРРЕЕ, відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.
Так, згідно Акту про пломбування (акту про збереження пломб), який є частиною завдання на опломбування №54/10 від 24.05.2019 р. (далі - акт про збереження пломб №54/10) на об'єкті відповідача «площадка №2, КТП-102, с. Сіль» Позивачем було встановлено та передано на відповідальне зберігання відповідачу дев'ять пломб, що підтверджується підписом відповідача на вказаному акті.
Відповідно до пп.пп.2, 3, 4, 11, 12 п.5.1.1. ПРРЕЕ (в редакції чинній станом на 30.08.2021р.), оператор системи має право:
- на безперешкодний доступ (за пред'явленням представником службового посвідчення) до розрахункових засобів вимірювання електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів та інших учасників роздрібного ринку, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи;
- проводити (за пред'явленням представником службового посвідчення) обстеження ектроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії;
- на безперешкодний доступ (за пред'явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору;
- контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів;
- складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики.
Відповідно до пп.2 п.8.4.2 ПРРЕЕ (в редакції чинній станом на 30.08.2021 р.), визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії).
30.08.2021 р. під час проведення технічної перевірки електроустановки з метою визначення відповідності нормативно-технічним документам стану вузла обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також з метою виявлення можливих позаоблікових підключень, працівниками ПрАТ «Закарпаттяобленерго» - провідним інженером сектору контролю технологічних витрат електричної енергії Ужгородської філії ПрАТ «Закарпаттяобленерго» - Гарагонич В.В., електромонтерами з експлуатації електролічильників IV групи кваліфікації Ужгородської філії ПрАТ «Закарпаттяобленерго» Пігош Б.М., ОСОБА_1 на об'єкті відповідача - «Площадка №2 КТП-102», місцезнаходженням якої є: Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с. Сіль, б/н, було виявлено порушення п.5.5.5. ПРРЕЕ, а саме: «Відсутня пломба з відбитками тавр оператора системи розподілу на дверцятах комірки РУ-0,4 кВ, яка вказана в акті про збереження пломб №54/10 від 24.05.2019 р.».
Відповідно до абз.1 п.8.2.5 ПРРЕЕ (в редакції чинній станом на 30.08.2021 р.), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
Згідно абз.4 п.1.1.2. ПРРЕЕ (в редакції чинній станом на 30.08.2021 р.), акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об'єкті споживача цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.
Відповідно до абз.2 п.8.2.5. ПРРЕЕ (в редакції чинній станом на 30.08.2021 р.), акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень.
Як встановлено судом, працівниками ПрАТ «Закарпаттяобленерго», у відповідності до вимог п.8.2.5. ПРРЕЕ, в присутності особи, яка допустила на об'єкт (територію) споживача - ОСОБА_2 , було складено Акт про порушення №130271 від 30.08.2021 р.
Акт про порушення №130271 від 30.08.2021 р. складений та підписаний у двох примірниках працівниками ПрАТ «Закарпаттяобленерго» - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , які є уповноваженими працівниками позивача, до компетенції яких належить складання актів про порушення при виявленні фактів порушень ПРРЕЕ.
Згідно абз.3-6 п.8.2.5. ПРРЕЕ, в акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
В складеному акті про порушення №130271 від 30.08.2021 р. вищевказаними представниками Товариства були зазначені наступні відомості:
- назва структурного підрозділу ПрАТ «Закарпаттяобленерго» працівниками якого складений зазначений акт про порушення №130271 від 30.08.2021 р. - Ужгородська філія;
- місце та дата складання акту про порушення №130271 від 30.08.2021 р. - с. Сіль,30.08.2021р.;
- дата та час виявлення порушення - 30.08.2021 р. о « 10» год. « 30» хв.;
- прізвище та ініціали, посади представників оператора системи розподілу, номери посвідчень осіб, що склали акт про порушення №130271 від 30.08.2021 р. - провідний інженер СКТВЕЕ - Гарагонич В.В., посв. №530-07, електромонтер ЕЕЛ Пігош Б.М. посв. №530-13, електромонтер ЕЕЛ Баран О.М. - посв. №530-09;
- прізвище та ініціали особи, яка допустила на об'єкт (територію) споживача та була присутня при складанні акту про порушення №130271 від 30.08.2021 р. - ОСОБА_2 ;
- характеристика об'єкта споживача, на якому було складено акт про порушення №130271 від 30.08.2021 р. - площадка №2 КТП-102, с. Сіль, ТОВ «Прикарпатзахідтранс»;
- адреса, за якою виявлене порушення - с. Сіль, б/н;
- пункт ПРРЕЕ, який порушено, вид, обставини та суть порушення - п.5.5.5. ПРРЕЕ: порушення цілісності пломб, пломбувального матеріалу на якому встановлені пломби, цілісності гвинтів, на який закріплено пломбувальний матеріал або відсутності пломб оператора системи розподілу: а саме - Відсутня пломба з відбитками тавр оператора системи розподілу на дверцятах комірки РУ-0,4 кВ, яка вказана в акті про збереження пломб №54/10 від 24.05.19 .
- схема електропостачання об'єкта споживача на якому виявлено порушення - графічне зображення із зазначенням межі балансової належності;
- у графі «Відомості про прилади обліку електричної енергії споживача на дату складання акта», зазначено заводський номер: 7942108, тип лічильника: НІК2301АП1В, покази лічильника: 006837,9, дата повірки: II кв. 2016 року, місце встановлення: ВРЩ-0,4 кВ;
- тип та місце встановлення комутаційних апаратів та запобіжників, задіяних у схемі відображені на однолінійній схемі: ЕТІМАТ.10, місце встановлення - в контейнері, позначка на схемі - 4, опломбовано: так, струп спрацювання:20 А;
- результати проведення вимірів параметрів схеми електроживлення споживача на дату складання акта про порушення: зазначено про те, що ділянка схеми самовільного підключення від вивідних клем зазначена у схемі електропостачання споживача під номером - 2, ділянка схеми самовільного підключення до вхідних клем лічильника зазначена у схемі електропостачання споживача під номером - 1, матеріал проводу (кабелю) - мідь, переріз проводу (кабелю) - 6 мм2, тип засобу вимірювальної техніки: штангенциркуль: ШЦЦ-1-150 (інв. №2011109, дата повірки: IV/20), струмові кліщі:М52001 (інв. №1110030545, дата повірки: ІУ/20);
- перелік струмоприймачів, приєднаних споживачем до електричної мереж, та режим роботи: зазначено, що споживач не надав доступу для проведення опису наявних струмоприймачів та їх паспортних даних для визначення потужності. Заміри навантаження проводились без забезпечення споживачем одночасного підключення наявних струмоприймачів на максимум потужності;
- дозволена потужність споживання відповідно до умов договору - 8,0 кВт;
-схема обліку електричної енергії: відновлена;
- дата, час (21.09.2021 р. з 10:00 год.) та місце проведення комісією оператора системи (позивача) розгляду акта про порушення №130271 від 30.08.2021 р. (м. Ужгород, вул. Електрозаводська, 4);
- прізвища, ініціали та підписи представників оператора системи розподілу: Пігош Б.М., Баран О.М., Гарагонич В.В.;
- з актом про порушення ознайомлений: ОСОБА_2 (наявний підпис);
- відомості про те, що свідки відсутні;
- відомості про те, що у уповноваженої особи споживача відсутні зауваження до складеного акту.
Тобто, позивачем забезпечено фіксування та відображення в акті про порушення №130271 від 30.08.2021 р. всіх необхідних для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметрів.
Згідно абз.абз.7-8 п.8.2.5. ПРРЕЕ (в редакції чинній станом на 30.08.2021 р.), акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
Відповідно до абз.абз.10-11 п.8.2.5. ПРРЕЕ (в редакції чинній станом на 30.08.2021 р.), до акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
Присутній під час складання акту про порушення №130271 від 30.08.2021 р. на об'єкті ТОВ «Прикарпатзахідтранс» «площадка №2 КТП-102 с. Сіль» за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с. Сіль, б/н - Фірцак О.І. (особа, яка допустила на об'єкт (територію) споживача) підписав Акт про порушення №130271 від 30.08.2021 р., та йому було вручено другий примірник вказаного акту про порушення.
Відповідно до абз.1-3 п.8.2.6. ПРРЕЕ, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.
Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Комісія Ужгородської філії ПрАТ «Закарпаттяобленерго» з розгляду актів про порушення (далі комісія філії з розгляду актів) була створена розпорядженням директора Ужгородської філії Товариства «Про затвердження складу Комісії Ужгородської філії по розгляду Актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії» №04/540-24 від 06.07.2021 р.
Згідно з абз.5 п.8.2.6. ПРРЕЕ (в редакції чинній станом на 21.09.2021 р.), споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.
Про час, дату і місце засідання комісії щодо розгляду акту про порушення №130271 від 30.08.2021 р. споживача ТОВ «Прикарпатзахідтранс», було повідомлено у акті про порушення №130271 від 30.08.2021 р., примірник якого був вручений Фірцаку О.І.
На вказані у акті про порушення №130271 від 30.08.2021 р. час та дату засідання комісії філії по розгляду актів - 21.09.2021 р. о 10:00 год відповідач (або уповноважена ним особа) не з'явився, тому комісією Ужгородської філії ПрАТ «Закарпаттяобленерго» було розглянуто акт про порушення без участі відповідача.
Відповідно до абз.абз.9,10 п.8.2.6. ПРРЕЕ (в редакції чинній станом на 21.09.2021р.), рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
А відтак, 21.09.2021 р. на виконання вимог п.8.2.6. ПРРЕЕ, комісією Ужгородської філії з розгляду актів було розглянуто акт про порушення №130271 від 30.08.2021 р. без участі споживача та прийнято рішення, оформлене протоколом №19 від 21.09.2021 р.
Абзацом 1 п.8.4.1. ПРРЕЕ (в редакції чинній станом на 21.09.2021 р.), встановлено, що оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.
Виявлене на об'єкті відповідача, за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н.,
с.Сіль, б/н порушення ПРРЕЕ, комісією Ужгородської філії з розгляду актів було кваліфіковане як таке, що відповідає порушенню, визначеному пп.2 п.8.4.2. ПРРЕЕ.
Згідно з пп.2 п.8.4.2. ПРРЕЕ (в редакції чинній станом на 21.09.2021 р.), визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії).
При цьому, відповідно до п.8.4.10 ПРРЕЕ (в редакції чинній станом на 21.09.2021 р.), у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт год) розраховується за формулою де W доб=Р*tдоб * Кв де P- потужність (кВт), визначена як:
1) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);
2) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);
3) дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, неподання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);
t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи (год).
У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача t доб приймається рівним 8 год;
Кв - коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6).
Відповідно до пп.1 п.8.4.8 ПРРЕЕ (в редакції чинній станом на 21.09.2021 р.), кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил): у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 (у частині пошкодження засобів вимірювальної техніки та/або пломб) або у підпункті 4 пункту 8.4.2 цієї глави, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Як вбачається з Акту про порушення №130271 від 30.08.2021 р., на об'єкті споживача «площадка №2 КТП-102 с. Сіль» за адресою: Ужгородський р-н., с. Сіль, б/н було виявлено відсутність пломби з відбитками тавр оператора системи розподілу на дверцятах комірки РУ-0,4 кВ, яка вказана в акті про збереження пломб №54/10 від 24.05.2019 р., тобто відповідачем здійснено порушення передбачене пп.2 п.8.4.2. ПРРЕЕ, в частині - відсутності пломб з відбитками тавр оператора системи розподілу на вузлі вимірювальної техніки в місці, указаному в акті про пломбування.
Зважаючи на наведене, для розрахунку було застосовано період з 01.03.2021 р. до 30.08.2021р. (дата складання акту №130271 від 30.08.2021 р.).
За результатами проведених розрахунків, обсяг електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем вимог ПРРЕЕ, склав 20 628 кВт/год.
За наслідками розгляду акту про порушення №130271 від 30.08.2021 р. та результатами проведених розрахунків комісією Ужгородської філії з розгляду актів визначено обсяг та вартість необлікованої електричної енергії, що становить: 20 628 кВт/год. на суму 83 737 (вісімдесят три тисячі сімсот тридцять сім) грн. 40 коп. з ПДВ.
Також, позивачем було сформовано відповідачу рахунок №130271 від 21.09.2021 р. по акту №130271 від 30.08.2021 р. на загальну суму 83737 грн. 40 коп. для суми вартості необлікованої електричної енергії.
Копію рахунку №130271 від 21.09.2021 р. на суму 83737 грн. 40 коп., копію розрахунку збитків за актом про порушення №130271 від 30.08.2021 р. та копію протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення №19 від 21.09.2021 р. було надано відповідачу разом із листом Ужгородської філії ПрАТ «Закарпаттяобленерго» №195/540-16 від 22.09.2021р. Отримання відповідачем вказаного листа Ужгородської філії ПрАТ «Закарпаттяобленерго» №195/540-16 від 22.09.2021 р. разом із вищезазначеними додатками підтверджується штампом відповідача на вказаному листі із вх.№75749 від 13.10.2021року.
Окрім цього, вказаний акт, також, було розглянуто комісією ПрАТ «Закарпаттяобленерго» по розгляду актів про порушення (далі також - обласна комісія), яка утворена на підставі наказу Товариства №41 від 19.02.2019 р.
Про перегляд акту про порушення №130271 від 30.08.2021 р. обласною комісією позивач повідомив відповідача, шляхом направлення повідомлення №154-25/7321 від 23.11.2021 р.
Так, згідно з вказаним повідомленням №154-25/7321 від 23.11.2021 р., позивач повідомив споживача, зокрема, про наступне: «...пропонуємо Вам або Вашому уповноваженому представнику прийняти участь у засіданні комісії ПрАТ «Закарпаттяобленерго» з розгляду Актів про порушення (далі - Обласна комісія), яка відбудеться 01 грудня 2021 року о 10:00 год. за адресою: Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 57 (у приміщенні Інформаційно - консультаційного центру)..."
Як вбачається з відстеження поштового відправлення повідомлення №154-25/7321 від 23.11.2021 р., вказане повідомлення було вручено відповідачу 29.11.2021 р.
Здійснивши розгляд акту про порушення №130271 від 30.08.2021 р. обласною комісією позивача було прийняте рішення, оформлене протоколом комісії ПрАТ «Закарпаттяобленерго» №119-12/2021 від 01.12.2021 р., згідно з яким обласна комісія вирішила: «...1. Акт про порушення від 30.08.2021 р. за №130271 вважати таким, що відповідає вимогам ПРРЕЕ. 2 Рішення Комісії з розгляду Актів про порушення Ужгородської філії, оформлене Протоколом від 21.09.2021 року за №19, залишити без змін. Рахунок за необліковану електричну енергію, вважати таким, що підлягає оплаті...».
Копія вказаного протоколу обласної комісії №119-12/2021 від 01.12.2021 р. та копія рахунку №10271 від 21.09.2021 р. були направлені на адресу відповідача разом із повідомлення ПрАТ «Закарпаттяобленерго» №154-25/7568/1 від 01.12.2021 р.
Враховуючи вищенаведене, всі дії ПрАТ «Закарпаттяобленерго» по фіксуванню та визначенню обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за Актом про порушення №130271 від 30.08.2021 р., що був складений за фактом виявленого порушення ПРРЕЕ на об'єкті споживача ТОВ «Прикарпатзахідтранс» «площадка №2 КТП-102 с. Сіль» за адресою: Ужгородський р-н., с. Сіль, б/н, є такими, що узгоджуються з вищевикладеними положеннями ПРРЕЕ.
Згідно з абз.абз.1,2 п.3.2.7. ПРРЕЕ, кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.
Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
Так, лист Ужгородської філії ПрАТ «Закарпаттяобленерго» №195/540-16 від 22.09.2021 р., додатком до якого був рахунок №130271 від 21.09.2021 р., був отриманий відповідачем 13.10.2021р. Окрім цього, повідомлення ПрАТ «Закарпаттяобленерго» №154-25/7568/1 від 01.12.2021р., додатком до якого був рахунок №130271 від 21.09.2021 р., був отриманий відповідачем 13.12.2021 р.
Як встановлено судом, вартість необлікованої електричної енергії в сумі 83 737 грн. 40 коп. відповідачем не оплачена.
Відповідно до абз.3 п.8.2.7. ПРРЕЕ, у разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Згідно п.2.3.4. ПРРЕЕ, відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України)господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати:
з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;
безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;
з акту управління господарською діяльністю;
внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;
у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальних) відпускає, зокрема, електричну енергію споживачеві, який зобов'язується оплатити її та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання. Особливості постачання електроенергії споживачам та вимоги до договору постачання електроенергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Згідно з п.74 та п.78 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" ринок електричної енергії - це система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електроенергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електроенергії споживачам, а розподіл електроенергії - це транспортування електроенергії від електроустановок виробників електроенергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу.
Відповідно до ч.3 ст.58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електроенергії, умов укладених договорів.
Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які затверджено постановою від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - ПРРЕЕ), передбачено, зокрема, наступне.
Згідно з п.2.3.3 ПРРЕЕ електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електроенергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електроенергії та величини потужності... Розрахункові засоби вимірювальної техніки електроенергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електроенергії та величини потужності встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, ПРРЕЕ та проектних рішень.
За умовами п.5.5.5. ПРРЕЕ споживач електроенергії, зокрема, зобов'язаний користуватися електроенергією виключно на підставі договору (договорів) (за п.п.1 цього пункту), дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електроенергії, та умов укладених договорів (п.п.5 цього пункту)
Відповідно до п. 5.5.5. Правил, споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію. Постанова КМУ від 14.03.2018р.№312 “Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії”.
Відповідно до п.8.2.7. ПРРЕЕ кошти за необліковану електроенергію перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електроенергію протягом 30-ти календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5-ти робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем). У разі незгоди споживача з фактом без облікового споживання електроенергії та відмови від сплати вартості необлікованої електроенергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту без облікового споживання електроенергії та стягнення вартості необлікованої електроенергії.
Слід зауважити, що сторонами не надано доказів оскарження чи визнання недійсним рішення. Відтак, останнє є чинним на час розгляду даного спору.
Натомість відповідач зі своєї сторони не здійснив оплату вартості не облікованої електричної енергії, та не подав суду відповідних доказів цього.
Згідно ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Зі змісту статей 614, 623 ЦКУ та статті 226 ГКУ вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками: 4) вина.
Відповідач не довів відсутності своєї вини в порушенні ПРРЕЕ.
Відтак, вимога Позивача про стягнення з Відповідача вартості необлікованої електричної енергії в сумі 83 737 грн. 40 коп. грунтується на договорі та законі і, відповідно, є правомірною.
Крім того, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.. До позовної заяви додано Витяг із Договору №1 від 04.01.2022 року про надання правової допомоги, Додаток №77 до Договору №1 від 04.01.2022 року про надання правової допомоги.
До закінчення розгляду справи по суті представником позивача подано суду Заяву про розподіл судових витрат, до якої додано копію рахунку №82 від 11.01.2023 року, копію платіжного доручення №279 від 12.01.2023 на суму 15 000 грн..
Крім того, представником позивача подано суду копію акту №1/23 про надання правової допомоги від 03.02.2023 року.
Судом встановлено, що з метою надання правничої допомоги у даній справі Приватне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго" уклало Договір про надання правової допомоги №1 з "Професійним адвокатським об'єднанням «Правовий Альянс», та здійснило сплату останньому гонорару в розмірі 15 000 грн..
Частиною 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК України) передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.123 ГПК України).
Разом з тим, відповідно до ч. 1,2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Порядок розподілу судових витрат регламентований ст. 129 ГПК України.
Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, як розподілити між сторонами судові витрати.
За правилами ст.237,238 ГПК України питання щодо розподілу судових витрат має бути вирішеним при ухваленні рішення у справі. Водночас, суд може і повинен вирішувати це питання в межах та на підставі тих документів, які є в матеріалах справи на момент ухвалення рішення у справі.
Як уже зазначалося вище відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Представник Позивача в підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. надав суду Витяг із Договору №1 про надання правової допомоги від 04.01.2022 року, платіжне доручення №279 від 12.01.2023 на суму 15 000 грн., копію акту №1/23 про надання правової допомоги від 03.02.2023 року.
Оцінивши вказані докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності суд зазначає наступне.
Згідно з статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Згідно з частинами 1, 3 цієї статті судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами пунктів 1, 2 частини 2 статті 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 статті 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.
Крім того, частиною 4 статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, інші істотні обставини, гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц). Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/Wcst Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5-6 статті 126 ГПК України).
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 904/3583/19.
Стаття 126 Господарського процесуального кодексу України детально врегульовує питання, щодо того, у якій мірі витрати на правничу допомогу, які сторона погодилась заплатити адвокату, стануть судовими витратами, і які підлягають стягненню з іншої сторони судового процесу.
Для забезпечення дотримання приписів статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд здійснює аналіз інформації, вказаній у Заяві та Акті наданих послуг, як інформації про виконану правову допомогу її тривалість та вартість та зазначає наступне.
У пункті 1 Акту №1/23 від 03/02/2023 про надання правової допомоги міститься інформація про те, що позивачу у справі надано таку правничу допомогу, як вивчення та аналіз наданої клієнтом інформації та матеріалів, визначення норм матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини та визначення норм матеріального та процесуального права для підготовки позовної заяви та здійснення всіх необхідних дій в інтересах клієнта щодо стягнення в судовому порядку збитків, нарахованих за актом №130271 від 30.08.2021р. в сумі 83 737 грн.40 коп., яке зайняло 4 години.
У пункті 2 Акту вказано про таку правничу допомогу як підготовка (складання) та направлення до Господарського суду Рівненської області позовної заяви з додатками про стягнення збитків нарахованих за актом №130271 від 30.08.2021р. в сумі 83 737 грн.40 коп., та підготовка (складання) та направлення Відповідачу позовної заяви з додатками, про стягнення збитків нарахованих за актом №130271 від 30.08.2021р. в сумі 83 737 грн.40 коп., яка зайняла 6 годин.
В Додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії судів Касаційного господарського суду від 14.07.2021 у справі № 916/1914/20, а саме пункті 29 цієї постанови, зазначено наступне «Відповідно до актів виконаних робіт учасники справи, окрім таких робіт та послуг як "складання відзиву на касаційну скаргу та участь у судовому засіданні", окремо включили також інші види послуг, зокрема: "надання юридичних консультацій щодо звернення до суду - 1 094,50 грн (1 година), вивчення, дослідження та аналіз документів - 1094,50 грн (1 година), аналіз нормативно - правових актів, судової практики для підготовки правової позиції - 2 189,00 грн (2 години); підготовка до судового засідання - 1000,00 грн (1 година); опрацювання законодавчої бази та судової практики - 2000,00 грн (2 години), формування правової позиції, консультування - 1000,00 грн (1 година)". Верховний Суд вважає, що сама по собі послуга "складання відзиву на касаційну скаргу (5 годин)" охоплює вчинення відповідних дій, тому не вбачає підстав для здійснення окремої оплати цих послуг за рахунок позивача.»
Як наслідок, є підстави стверджувати, що вказані у пунктах 1 та 2 Акту види правової допомоги мають включатися у послуги саме по підготовці позову, і не можуть бути підставою для здійснення окремої оплати цих послуг за рахунок позивача.
За приписами пункту 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Дослідивши акт наданих послуг в розрізі детального опису виконаних робіт, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним із складністю справи та наданими адвокатом послугами, а відтак вимога Позивача про відшкодування витрат, підлягає частковому задоволенню та стягнення з Відповідача на користь Позивача 1000 грн. 00 коп. витрат на оплату професійної правничої допомоги (12 год. - 4 год = 8 год. х (15000 грн. : 12 год.) = 10000 грн.00 коп.).
В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007 р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов'язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що Позивач довів належними та допустимими доказами факт завдання Відповідачем збитків, а Відповідач вказаного належними доказами не спростував, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з Відповідача 87 737 грн. 40 коп. вартості необлікованої електричної енергії.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції покладається на відповідача, так як спір виник внаслідок його неправильних дій.
Статтею 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Відповідно до цієї ж статті датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відтак датою ухвалення даного рішення є дата складення його повного тексту.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Котляревського, 18, код ЄДРПОУ 13990932) на користь Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" (89412, Закарпатська область, Ужгородський район, с.Оноківці, вул. Головна, 57, код ЄДРПОУ 00131529) вартість необлікованої електричної енергії у сумі 87 737 грн. 40 коп., 2684 грн. 00 коп. судового збору та 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Марач В.В.