79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
про зустрічне забезпечення
08.02.2023 Справа № 914/3287/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В. П., секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
заяви:ОСОБА_1 , м. Судова Вишня Львівської області,
про:зустрічне забезпечення позову.
У справі за позовом: Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів», м. Львів,
до відповідача 1:ОСОБА_1 , м. Судова Вишня Львівської області,
відповідача 2:ОСОБА_2 , с. Гостинцеве Мостиського району Львівської області,
про:звернення стягнення на предмет іпотеки.
За участю представників сторін:
позивача:Вертас М. М. - адвокат,
відповідача 1:Попов Д. І. - адвокат,
відповідача 2:не з'явився.
Судові процедури.
1. На розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа АТ АКБ «Львів» до відповідача 1: ОСОБА_1 та відповідача 2: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Ухвалою суду від 12.01.2023, після виправлення недоліків позовної заяви та отримання інформації щодо місця перебування (проживання) відповідачів, позовну заяву прийнято та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.02.2023.
1.1. Водночас, разом із даним позовом до суду була подано заяву про забезпечення позову, яка задоволена ухвалою від 26.12.2022.
1.2. 03 лютого 2023 року до суду від відповідача 1 надійшло клопотання про зустрічне забезпечення позову.
1.3. Відповідно до частини першої статті 140 Господарського процесуального кодексу України, якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Аргументи учасників процесу.
Позиція заявника.
2. АТ АКБ «Львів» подало до суду позовну заяву про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нерухоме майно нежитлову будівлю, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 234756246224, загальною площею 198,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 4622410100:09:003:0867, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 339661646224, площа 0,008 га, яка знаходиться за цією ж адресою. Разом з позовом заявлено про застосування заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на це майно.
2.1. Ухвалою суду від 26.12.2022 накладено арешт на вищевказане нерухоме майно до набрання рішенням суду у справі законної сили. Заходи зустрічного забезпечення позову судом не застосовувались.
2.2. Водночас, застосувавши щодо ОСОБА_1 захід забезпечення позову (накладення арешту на майно), останньому можуть бути завдані збитки у вигляді недоотриманої вигоди з орендної плати, яку він міг би одержати від надання в користування нежитлової будівлі та земельної ділянки на якій стоїть ця будівля.
2.3. Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 07.11.2022 у справі № 448/1054/21 витребувано у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме вищевказану земельну ділянку та нежитлову будівлю. Вказане рішення набрало законної сили 20.12.2022.
2.4. Рішення суду про витребування майна з чужого володіння, що й не заперечується позивачем, є підставою для внесення запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.01.2023, станом на час розгляду справи судом, жодної інформації про перебування нерухомого майна в іпотеці чи про державну реєстрацію іпотеки немає.
2.5. Відтак у випадку, якщо за наслідками вирішення спору в даній справі, буде відмовлено в позові, то через тривалі обмеження у вигляді заходів забезпечення позову, які застосовані до відповідача 1, його інтереси залишаться незабезпеченими на відміну від позивача, що порушуватиме процесуально-правовий баланс інтересів сторін цієї справи. При цьому, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів спроможності позивача компенсувати відповідачу 1 у майбутньому можливі збитки, пов'язані із забезпеченням позову у випадку відмови у задоволенні позовних вимог.
2.6. Після прийняття рішення судом про витребування майна з чужого володіння на користь ОСОБА_1 та вжиття заходів забезпечення позову в даній справі, на адресу відповідач 1 надійшли пропозиції щодо укладення договору оренди нерухомого майна, зокрема: 1) від ОСОБА_3 надійшла пропозиція, у якій останній виявив бажання орендувати спірне нежитлове приміщення в складі 1 - 2 поверхів площею 134,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 строком на 5 років з місячною орендною платою в розмірі 5 тис. грн; 2) Від ОСОБА_4 щодо укладення Договору оренди нежитлового приміщення за адресою : АДРЕСА_1 площею 198,2 кв. м, з метою організації тимчасового складу прийому гуманітарної допомоги на 2 пов., а також прийому вторинної сировини (картон, метал, скло) на 1 пов., організація офісу на 3 пов. за орендну плату у розмірі 6 тис. грн. щомісячно строком не менше 3 років.
2.7. Оскільки чинне законодавство вимагає проведення державної реєстрації такого речового права як оренда у випадку найму не менш як три роки, то у даному випадку наявний прямий причинно-наслідковий зв'язок між вжитими заходами забезпечення позову та збитками, що може понести ОСОБА_1 внаслідок неможливості розпоряджатися спірними нежитловими приміщеннями.
2.8. Щодо розміру збитків, які можуть бути завдані відповідачу1, останній зазначає таке. За змістом положень ст. 145 ГПК України заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом 90 днів з дня набрання рішенням законної сили у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову, а у разі відмови в задоволенні позову скасовуються відповідним рішенням суду та зберігають свою дію до набрання цим рішенням (або ухвалою суду) законної сили. За положеннями ч.ч. 1-2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
2.9. Тобто, в даному випадку є обґрунтовані підстави вважати, що вжиті судом заходи забезпечення позову будуть діяти як мінімум до завершення апеляційного перегляду, оскільки рішення суду першої інстанції у будь-якому випадку буде оскаржуватися стороною, не на користь якої воно буде ухвалене. З огляду на те, що тривалість розгляду даної справи до набрання рішенням суду в даній справі законної сили триватиме не один місяць, а вартість запропонованої орендної плати за місяць користування спірним нежитловим приміщенням становить 6'000,00 грн щомісячно, то заявник вважає, що у випадку невжиття заходів зустрічного забезпечення позову відповідач 1 може понести збитки у розмірі 60'000 грн за період 10-ти місяців, протягом яких розглядатиметься спір у даній справі в суді першої та апеляційної інстанцій.
2.10. Крім того, у постанові ВС від 20.01.2023 у справі № 904/1469/22 вказано, що під час вирішення питання про забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті. Аналогічний принцип діє і при вирішенні питання про зустрічне забезпечення позову.
2.11. Таким чином, заявник просить вжити заходів зустрічного забезпечення позову шляхом зобов'язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі 60'000 грн протягом 7 днів з моменту постановлення цієї ухвали.
Заперечення позивача.
3. Щодо відсутності інформації про перебування нерухомого майна в іпотеці чи про державну реєстрацію іпотеки, Банком не могли бути подані докази обтяження нерухомого майна іпотекою, оскільки неможливість відновити запис про обтяження іпотекою і було основною підставою звернення із заявою про забезпечення позову.
3.1. Зокрема, відновити запис про іпотеку та її обтяження є неможливим, оскільки майно зареєстроване за ОСОБА_2 , яка не є Іпотекодавцем та стороною по наявному у Банку Договору іпотеки. Інформація з Державного реєстру речових прав на будівлю та земельну ділянку станом на 12.12.2022, з якої вбачається, що в реєстрі власником є ОСОБА_2 , знаходиться в матеріалах справи.
3.2. Зважаючи на наявність рішення по справі № 448/51/18 про скасування рішень про державну реєстрацію предмета іпотеки за Банком, можна зробити висновок, що іпотекодержатель АТ АКБ «Львів», не набув права власності на предмет іпотеки, зобов'язання за кредитним договором не виконані і договір іпотеки не припинив свою дію.
3.3. У разі скасування реєстрації за Банком, у зв'язку з чим з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису, який виключено у зв'язку з задоволенням вимог Кредитора. Це означає, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек.На даний час, рішення про державну реєстрацію прав на предмет іпотеки за Банком скасовано (право власності за банком скасовано), відповідно скасовані рішення не породжують жодних правових наслідків з моменту їх винесення - 01.02.2017.
3.4. Таким чином, в даному випадку має місце презумпція правомірності правочину, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, створені обов'язки підлягають виконанню, а договір іпотеки (права й обов'язки сторін) залишається чинним з моменту його первинної реєстрації в Державному реєстрі іпотек.
3.5. Слід звернути увагу суду на те, що мають враховувати сутність іпотеки та зміст правових механізмів забезпечення прав усіх сторін спірних правовідносин, а ефективним відновленням прав кредитора у зв'язку зі скасуванням реєстрації права власності за Банком є саме застосування передбаченої угодою сторін процедури звернення стягнення на іпотечне майно як однієї з умов надання (отримання) кредиту.
3.6. Щодо бажання ОСОБА_1 передати нерухоме майно, на яке звертається стягнення, в оренду слід звернути увагу на те, що останньому відомо, що це майно передавалось ним в іпотеку і наданий час кредитні зобов'язання ним не виконані.Згоду на передачу іпотечного майна в оренду Банк не надавав, а відповідно до ч. 3 ст.12 Закону України «Про іпотеку» - Правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним, крім договору купівлі-продажу, укладеного у процесі приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, до складу якого входить таке майно.
3.7. Важливим також є те, що нерухоме майно знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_1 . В даному випадку, ухвалою про забезпечення позову суд першої інстанції наклав арешт на нерухоме майно до набрання рішенням суду по даній справі законної сили. Судовий арешт віднесений до різновидів обтяження прав на нерухоме майно відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
3.8. Отже, судовий арешт, перш за все, обмежує права власника та (або) користувача об'єкта нерухомого майна на вчинення юридично значимих дій щодо нього та виникає на підставі судового рішення, яким передбачено накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, що набрало законної сили. Державна реєстрація судового арешту, як обтяження, проводиться в такому самому порядку, що і державна реєстрація прав.Водночас, важливо враховувати, що частиною четвертою статті 24 вищевказаного Закону в пункті 1 передбачені випадки, коли наявність зареєстрованих обтяжень, у тому числі судового арешту, не є підставою для відмови у державній реєстрації прав: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
3.9. Зважаючи на те, що рішення Мостиського районного суду від 07.11.2022 у справі № 448/1054/21 про витребування нерухомого майна з чужого володіння на користь ОСОБА_1 є судовим рішенням про набуття права власності на майно, накладений арешт оскаржуваною ухвалою не є перешкодою для його реалізації. Докази того, що ОСОБА_1 звертався до державного реєстратора про виконання рішення про витребування майна і йому було відмовлено в реєстрації права власності на нерухоме майно відсутні.
3.10. Відповідно, якщо б ОСОБА_1 добросовісно користувався своїми правами і зареєстрував за собою право власності на спірне нерухоме майно у Банку відновився б юридичний механізм відновлення державної реєстрації запису про іпотеку та її обтяження.
3.11. Таким чином, позивач враховуючи вищенаведене, просить відмовити у задоволенні зустрічного забезпечення позову повністю.
Позиція суду.
4. Відповідно до частин 1 - 3 статті 145 Господарського процесуального кодексу України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
4.1. Зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Цей інститут є безумовним прогресом для всієї системи забезпечувальних заходів. Він має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.
4.2. У принципі 7 доповіді Асоціації міжнародного права «Про забезпечувальні та запобіжні заходи в міжнародному цивільному процесі» (ІІ-А, 1996) зазначається, що суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті застосування забезпечувальних заходів.
4.3. Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення спрямоване насамперед на захист інтересів відповідача. Фактично це є збереженням status-quo між сторонами до ухвалення остаточного рішення суду.
4.4. Перший момент на якому суд звертає увагу заявника. Розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить конкретних пропозицій щодо зустрічного забезпечення не є порушенням наведених вимог законодавства та не свідчить про допущення судом істотних процесуальних порушень, достатніх для скасування ухвали, якою було вжито відповідні заходи забезпечення позову, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення. Наведена позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №916/2851/17, від 26.11.2018 у справі №904/2925/18 від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 18.06.2019 у справі №904/661/19, від 24.06.2019 у справі №916/2933/18, від 10.10.2019 у справі №916/1572/19.
4.5. Таким чином, висновки відповідача 1 щодо незастосування зустрічного забезпечення, чи не надання детальних та більш деталізованих обґрунтувань такому незастосуванню є необґрунтованими та безпідставними.
4.6. Наступне, щодо доводів заявленого клопотання про те, що на стадії підготовчого провадження, суд не оцінює обґрунтованість позову, а цю дію буде здійснювати при розгляді справи по суті, то останній в цій частині погоджується із вказаною позицією.
4.7. Тут слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» зазначено, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
4.8. Як з'ясовано судом, ОСОБА_1 є власником спірного нерухомого майна на підставі рішення суду у справі № 448/1054/21, яке набрало законної сили 20.12.2022. Вказаний факт є преюдиційним і не підлягає додатковому з'ясуванню. Також, як було вказано вище, суд погоджується із доводами про те, що на стадії підготовчого провадження обґрунтованість позову не з'ясовується, а лише оцінюються докази, які мають значення для правильного вирішення клопотання про застосування заходів зустрічного забезпечення позову. Водночас, щодо заперечень позивача, зокрема, в частині існування можливих прав останнього на предмет іпотеки, суд такі оцінив при вирішенні питання про забезпечення позову, інших суттєвих заперечень щодо заявленого клопотання Банк не надав.
4.9. Таким чином, оцінивши у сукупності докази, якими обґрунтовується заявлене клопотання про застосування заходів зустрічного забезпечення та заперечення позивача, зважаючи на відсутність інформації від позивача про неможливість внесення заявленого стороною забезпечення, врахувавши, що бажана сума такого забезпечення не є надмірно значною для сторони, на яку може бути покладений обов'язок з внесення такої суми, адже позивачем є Банк, суд дійшов висновку, застосувати до Банку зустрічне забезпечення позову у розмірі 60 тис. грн, які необхідно внести останньому на депозитний рахунок суду впродовж 10 днів з моменту оголошення цієї ухвали. Отже, заявлене клопотання підлягає частковому задоволенню, враховуючи період впродовж якого необхідно внести відповідну суму.
Керуючись статтями 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення позову задовольнити частково.
2. Зобов'язати Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк «Львів» (79008, м. Львів, вул. Сербська, буд. 1; ідентифікаційний код 09801546) внести на депозитний рахунок Господарського суду Львівської області (р/р НОМЕР_1 в Державній казначейській службі України, МФО 820172) 60'000,00 грн протягом 10 (десяти) днів з дня постановлення цієї ухвали. Докази внесення коштів надати суду не пізніше наступного дня після вчинення відповідної дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в установленому законом порядку.
Повний текст ухвали складено 10.02.2023.
Суддя Трускавецький В.П.